Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

Актуалізовано дослідження ролі батька в статеворольовому розвитку дівчини. Описано методики визначення статеворольових чинників дефіцитарності ставлення батька до доньки. Результати дослідження впливу дитячо-батьківських взаємин на статеворольовий розвиток Я-концепції дівчат подано у вигляді таблиць, а саме: наведено психосемантичну структуру уявлень дівчат про батьківське ставлення у повній та неповній сім'ї та показники вираженості фемінінних і маскулінних якостей у дівчат-підлітків із повних і неповних сімей з високою якістю відносин "батько – донька". Підсумовано, що чинник наявності батька є недостатнім для нормального статеворольового розвитку дівчини, вирішальним чинником формування соціогенної маскулінності/фемінінності є висока якість ставлення батька до доньки, заснованого на любові й безумовному прийнятті. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні особливостей впливу батьківського ставлення на психосексуальний розвиток жінок.

Актуализировано исследование роли отца в полоролевом развитии девушки. Описаны методики определения полоролевых факторов дефицитарности отношения отца к дочери. Результаты исследования влияния детско-родительских отношений на полоролевое развитие Я-концепции девушек представлены в виде таблиц, а именно: приведена психосемантическая структура представлений девушек об отцовском отношении в полной и неполной семье и показатели выраженности фемининных и маскулинных качеств у девушек-подростков из полных и неполных семей с высоким качеством отношений "отец – дочь". Подытожено, что фактор наличия отца недостаточен для нормального полоролевого развития девушки, решающим фактором формирования социогенной маскулинности/фемининности является высокое качество отношения отца к дочери, основанного на любви и безусловном принятии. Перспектива дальнейших исследований состоит в изучении особенностей влияния отцовского отношения на психосексуальное развитие женщин.

The article researches influence of father's figure on a girl's gender-role self-concept. Emotional structure of child-parent relationship influences gender-role development of girls' self-concept, subjective ideas of girls about actual and children'srelationship with parents being important components of the emotional structure. The factor of father's existence is insufficient for a girl's normal gender-role development; the key factor is a high quality of father's attitude to daughter based on loveand unconditional acceptance. Father's attitude quality is a significant factor of development of sociogenic masculinity/femininity.

Вивчено закономірності електрофорезу для частинок різної природи, а також електроосмосу біля поверхні окремих частинок і в системах, що містять різні компоненти. Експериментально виміряно та теоретично розраховано швидкості електрофорезу провідних і непровідних частинок в залежності від прикладеної напруги Е та використовуваного дисперсного середовища. Експериментально підтверджено залежність нелінійної складової швидкості електрофорезу від числа Пекле. Виміряно швидкості електроосмотичної течії біля провідних частинок з криволінійною поверхнею та селективною електропровідністю. Проведено порівняння профілів електроосмотичної течії для окремих іонообмінних і металевих частинок. В обох випадках підтверджено передбачений теоретично квадратичний характер залежності швидкості електроосмосу від напруженості електричного поля. Проведено дослідження швидкості електроосмосу в ланцюжках іонообмінних гранул. Встановлено зниження швидкості течії при наближенні до кінця ланцюжка. Проведено дослідження зниження напруги на різних ділянках системи. Проаналізовано залежність концентраційної поляризації від розташування гранул та її вплив на швидкість електроосмотичної течії. В системі, яка складається з різнорідних гранул, одержано вихровий потік, що забезпечує перемішування рідини. Досліджено поляризаційні процеси та швидкості електроосмосу в комплексній системі іонообмінні мембрани / скляна пориста діафрагма / іоніт в залежності від її компонування. Показано, що найбільший ступінь поляризації та максимальна квазістаціонарна швидкість електроосмосу спостерігаються у випадку, коли гранули іоніту розташовані біля діафрагми з боку катода.