Изучены биофизические аспекты состояния мембран эритроцитов на экспериментальных моделях карциномы Герена в условиях локального фракционного рентгеновского облучения организма в комбинации с действием натрия сукцината. В условиях опухоли наблюдался существенный рост неоднородности популяции эритроцитов. Сукцинат натрия оказывает мембраностабилизирующее действие на клетки кроветворной системы.

Ключ. слова: эритроцит, мембрана, кислотная стойкость, термогемолиз, энергия активации
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-56 + Р569.423-56 + Р569.714.1-56

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Пухлини легенів

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281с13 + Е60*716-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложена концепция математического моделирования процессов, определяющих радиочувствительность слоев злокачественной опухоли, и построены соответствующие модели. Проанализирована зависимость от концентрации кислорода параметров, входящих в выражение, связывающее выживаемость облученных клеток с поглощенной дозой рентгеновского или гамма излучений. Приведены результаты расчетов зависимости выживаемости клеток различных слоев опухоли от их оксигенации.

  Скачати повний текст

Сформульовано гіпотезу, що надає змогу математично описати залежність швидкості поділу пухлинних клітин від ступеня їх оксигенації. На основі цієї гіпотези і формул, що визначають залежність концентрації кисню від координати для пухлин простих геометричних форм, побудовані математичні моделі росту пухлин сферичної та плоскої форми у разі нормоксичного оточення пухлин. Виходячи з побудованих моделей, для зазначених форм пухлин розраховані залежності від часу таких параметрів, як розмір пухлини, координата поверхні, граничної між нормоксичною та гіпоксичною ділянкою, між ділянкою, в якій відбувається проліферація, і ділянкою, в якій не відбувається проліферація, та між гіпоксичної ділянкою і зоною некрозу.

Описано методику розрахунку зміни інтегрального виживання опромінених клітин пухлини в процесі її росту. Наведено результати розрахунків залежностей логарифму середньої виживаності від дози опромінення для пухлин, що мають форму сфери та плаского шару (що забезпечуються киснем з зовнішньої поверхні), а також циліндру (що забезпечується киснем від капіляру, співвісного з пухлиною).

На основі уявлень про ключову роль ушкодження певних генів у процесі малігнізації клітин побудовано математичну модель мутаційних процесів, які призводять до утворення злоякісних пухлин. Одержані формули розрахунку таких характеристик цього процесу, як щільність ймовірності, функція розподілу часу малігнізації, середнє та найімовірніше значення часу утворення злоякісної пухлини. Доведено, що ймовірність часу утворення пухлини суттєво відрізняється у людей, що мають генотипи, різні за значенням кількості неушкоджених генів у клітині при народженні.

Запропоновано нову гіпотезу про ключову роль ефектів взаємодії рентгенівського та гамма-випромінювань з атомами фосфору та сірки у випадку радіаційного ушкодження нуклеїнових кислот і білків, що містять ці атоми. На базі даної гіпотези проведено кількісні оцінки, що надає змогу запропонувати нове тлумачення ролі прямої та непрямої дії фотонного випромінювання на клітини та механізми утворення двониткових розривів ДНК.

Розкрито економічну сутність державно-приватного партнерства (ДПП). Розглянуто принципи, форми, переваги ДПП. Потенціал ДПП для розвитку сільських територій було досліджено. Зроблено висновок, що ДПП як інститут поєднання державних та приватних зусиль для вирішення соціально важливих завдань та інвестування у виробництво суспільних благ в Україні знаходиться на перших ступенях розвитку. Основні чинники (інституційні, політичні, економічні, соціокультурні), що гальмують практичне використання ДПП для розвитку сільських територій в Україні, були визначені. Наголошено на відсутності правових основ механізмів ДПП, що створюється за ініціативи приватного сектору, а також державно-суспільно-приватного партнерства в українському законодавстві.

Визначено основні сучасні тенденції розвитку сільських територій України: обезлюднення сільських населених пунктів, занепад їх соціальної та виробничої інфраструктур, безробіття, збільшення кількості сільських мешканців, які проживають за межею бідності; визначена відмінність між поняттями "аграрне зростання" та "розвиток сільських територій"; наголошено, що через фінансову кризу та необхідність виконання вимог Світової організації торгівлі в останні роки обсяги фінансування сільського господарства з бюджету були значно скорочені, що унеможливлює використання потенціалу вітчизняного сільського господарства; обгрунтована необхідність оцінки сучасних тенденцій розвитку сільських територій України як загрози для її економічної та політичної безпеки.

Розглянуто основні соціально-економічні ризики сучасних глобалізаційних процесів; визначено, що глобалізація, поряд з позитивними, інноваційними, динамічними аспектами має також і деструктивні, регресивні тенденції; узагальнено світові зміни розвитку країн під впливом глобалізації; встановлено, що основним ризиком глобалізму є руйнівний процес традиційного способу життя більшості народів, який розцінюється як загроза існування людства; запропоновано розглядати явище глобалізму як інструмент наукового забезпечення управління сучасним соціально-економічним розвитком шляхом активного пошуку стабілізуючих, ефективних механізмів державного управління складними глобалізаційними відносинами в національних інтересах.

Проблема вимірювання показників економічного зростання в останні десятиліття стає все більш актуальною. Причини актуалізації цієї проблеми полягають у наступному. По-перше, зростає недовіра економістів до якості вимірювання динаміки інфляції, реального продукту і деяких похідних показників, наприклад, продуктивності праці. По-друге, спостерігається крах ряду, здавалося б, очевидних емпіричних закономірностей. По-третє, загострюються розбіжності з приводу того, як вимірювати динаміку інфляції і реального продукту за умов прискорення якісних змін в економіці. Перераховані причини свідчать про наростаючу неадекватність статистики економічного зростання об'єкту її вимірювань. Ця неадекватність має аж ніяк не технічний характер. При вимірюванні динаміки інфляції і реального продукту сучасна економічна наука застосовує у якості аксіом такі економічні припущення, які спотворюють сутність інфляції та реального продукту, а дійсно важливі аксіоматичні положення вона або ігнорує, або відтісняє на другий план.

За умов глобальної трансформації політичних та соціальних інститутів, усієї системи соціальних відносин зростає науковий і практичний інтерес до теорії та практики прогресивних соціально-економічних перетворень. Теорія прогресу будується виключно засобами позитивного знання, заперечуючи будь-які права і будь-яке значення релігійного пізнання. Позитивна наука не в змозі розкрити майбутнього людства. Впевненість в тому, що все добре і розумне в кінці кінців переможе, не має жодного підгрунтя в механічному світогляді: адже тут панує абсолютна випадковість. Основні постулати теорії прогресу такі: моральна свобода людської особистості як умова автономності морального життя; абсолютна цінність особистості і ідеальна природа людської душі, здатна до нескінченного розвитку і вдосконалення; абсолютний розум, що править світом та історією; панування моральних цілей і добра. Всі ці положення в своїй сукупності входять як невід'ємна складова у філософію християнського теїзму, хоча, звичайно, далеко не вичерпують усього її змісту. Отже, основні проблеми теорії прогресу суть разом з тим і проблеми філософії християнського теїзму і можуть бути вирішені лише на його основі.

Розглянуто основні причини, форми та наслідки модифікації механізмів забезпечення конкурентоспроможності національних економік за умов глобального ринку. Вплив форм конкуренції на розвиток національних економік ряду країн за умов глобалізації. Проаналізовано структуру зовнішньоторговельних вітчизняних товарних потоків, а також показано їх вплив на формування конкурентоспроможності суб'єктів економічних відносин.

Проаналізовано роль традиційних релігійних цінностей в реалізації вітчизняних реформ, зокрема, наголошено на важливості звернення до православ'я як державотворчого елементу в стратегії модернізації суспільства. Оскільки українське суспільство досі не має власної концепції розвитку, яка спиралася б на національні інтереси, цінності та пріоритети. Саме дбайливе ставлення до виховної функції освіти є передумовою будь-яких реформ і змін. Соціально-економічний розвиток країни залежить від духовного оновлення суспільства, виховання почуття патріотизму та любові до своєї спадщини. В дослідженні увагу приділено необхідності забезпечення гармонійного сполучення традицій і новацій за умов євроінтеграції України.

Показано, що реальне, скориговане на заборгованість, зростання ВВП західних країн було негативним протягом багатьох років. Тільки масово нарощуючи заборгованості ці країни змогли приховати справжню картину і відстрочити наступ неминучого краху своїх економік. З'ясовано, що показники зростання ВВП як такі мало що прояснюють щодо факторів, котрі лежать в основі економічної динаміки, якщо одночасно не намагатися проаналізувати, яка частина зростання формується штучно за рахунок підживлення економіки новими кредитами. На даний час західні країни отримують вигоду від того, що інша частина світу, як і раніше, значною мірою використовує їх грошові знаки як резервні валюти. По суті, долар і євро користуються свого роду монопольним статусом. Це те, що надає змогу західним країнам одержати доступ до дешевих запозичень і підживлювати свої економіки за рахунок фінансування з допомогою центрального банку (кількісного пом'якшення або "друкарського верстата"). Але є ризик, що з погіршенням ситуації щодо заборгованості і зменшення їх частки у світовій економіці, вони будуть позбавлені цього привілею, можливо, навіть в найближчому майбутньому. Як кінцевий результат зазначених процесів можна очікувати на різке подорожчання фінансування, інфляцію і гіперінфляцію.

Розглянуто економічну категорію "конкурентоспроможність". Визначено основні складові конкурентоспроможності економік нових індустріальних країн Азії. Виявлено взаємозв'язок економічної та політичної модернізації в нових індустріальних країнах Азії. Розглянуто національні інноваційні системи нових індустріальних країн як фактор конкурентоспроможності. Розкрито зміст державної економічної політики та структурних особливостей економік нових індустріальних країн Східної та Південно-Східної Азії в епоху глобалізації, уточнено роль національних інноваційних систем у процесі модернізації суспільств досліджуваних країн.

Проаналізовано проблеми функціонування підприємств агропромислового сектора економіки України, пов'язані з модифікацією ринкових механізмів ціноутворення; розкрито особливості цієї модифікації; розглянуто тенденції монополізації сучасних ринків; зазначено, що в оперативному управлінні аргохолдингів знаходиться значна частина сільськогосподарських угідь України. Констатовано, що корпоративні господарства України виробляють найбільш комерційно привабливі й експортоорієнтовані види продукції, а індивідуальні - зорієнтовані на продовольче самозабезпечення та наповнення внутрішнього продовольчого ринку. Наголошено, що ступінь нееквівалентності цін на сільськогосподарську продукцію в Україні свідчить про експлуатацію економічною системою сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що все вищезазначене в сукупності не забезпечує суспільного блага та руйнує єдиний соціально-економічний організм країни.

Розглянуто етапи трансформації світового господарства, виділено найбільш масштабні та гострі протиріччя, породжувані глобальним економічним розвитком. На практичних прикладах діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) розглянуто їх вплив на формування протиріч глобального економічного розвитку. Визначено, що глобальний капітал, як правило, направляється в ті центри концентрації робочої сили, де вона є значно дешевшою в порівнянні з вартістю робочої сили в країні базування ТНК. Доведено, що національні економіки більшості країн світу стають все більш відкритими. Зроблено висновок щодо місця та ролі ТНК для сучасних досліджень, присвячених глобальному економічному розвитку.