Розглянуто історію розвитку митної справи, показано її роль і місце в сучасному житті України. Визначено суть понять митного контролю, діловодства, адміністративного правопорушення, порушення митних правил, контрабанди, обговорено особливості порядку оформлення вантажів, нарахування митних платежів під час здійснення експортно-імпортних операцій. Розглянуто види міжнародних договорів (основні зовнішньоекономічні угоди), викладено засоби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил. Наведено класифікацію товарів відповідно до прийнятої в Україні класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Розглянуто концептуальні принципи організації власної безпеки митних органів України, сформульовано завдання даних підрозділів. Визначено основні напрямки діяльності щодо забезпечення власної безпеки на загальному та спеціальному рівнях.

Наведено результати обстеження 927 працівників різних підприємств хімічно-гумового виробництва Буковини, із них 465 чоловіків, які працюють у цехах зі шкідливою дією хімічних факторів. Поширеність захворювань пародонта складає 97 % (88 % у контрольній групі), генералізований пародонтит діагностовано у віці 19 - 24 р. у 34 % (5 % - у контрольній групі). Інтенсивність карієсу (КПВ) від 15,4 у віці 19 - 24 р. до 26 у 45 р., 80 - 85 % складають нелікований карієс і неякісні пломби. Гігієна порожнини рота "незадовільна".

Вивчено вплив виробничих факторів підприємств хімії органічного синтезу на стан гігієни порожнини рота як одного з основних чинників ризику захворювань пародонта. Обстежено 927 працівників хімічно-гумового виробництва м. Чернівці. Усіх обстежених розподілено на дві групи: 465 осіб основної групи, що працюють в цехах із шкідливими чинниками, з них 62 % чоловіків та 38 % жінок; 462 особи, що працюють у підрозділах підприємств, не пов'язаних зі шкідливими факторами, з них 43 % чоловіків та 57 % жінок. Опитування показало, що 60 % усіх досліджених проводять гігієну порожнини рота регулярно двічі на день; один раз на день в основній групі проводять гігієну від 15 % до 23 %, в контрольній - від 22 до 25 % опитаних. Нерегулярний гігієнічний догляд за порожниною рота відзначили від 16 % до 25 % опитаних в основній групі та від 8 % до 13 % - у контрольній. Стан гігієни порожнини рота за індексом Федорова - Володкіної у осіб віком 19 - 24 років в основній групі був "задовільним", а в контрольній - "хорошим". Зі збільшенням віку відмічено погіршення гігієнічного стану порожнини рота: в основній групі він оцінений як "незадовільний", а в контрольній - як "задовільний". За індексом OHI-S у всіх обстежених віком 19 - 24 років гігієну порожнини рота оцінено як "задовільну", складову індексу CI "тверді зубні відкладення" в основній групі визначено на 40 % вищу, ніж в контрольній, а гігієну осіб віком 25 - 34 і 35 - 44 років оцінено в основній групі як "незадовільну", а в контрольної - як "задовільну". В обох групах діагностовано тверді зубні відкладення, але в основній групі їх частку визначено вищою на 37,44 % і 27,61 % відповідно. Зі збільшенням стажу роботи погіршується стан гігієни. Так, в основній групі у разі стажу від 2 до 10 років якість гігієни знижена у понад тричі (з 0,9 до 2,9 бала) - від оцінки "задовільна" до оцінки "погана". У контрольній групі погіршення відбулося в 2,4 разу (з 0,9 до 2,2 бала), оцінка при цьому змінилася із "задовільної" на "незадовільну". Висновки: у разі однакового рівня ІГПР у працівників основної групи його погіршення відбувається значно швидше, що підтверджує негативний вплив виробничих шкідливостей на стан усіх тканин порожнини рота. Результати дослідження необхідно враховувати під час розробки програм профілактики стоматологічних захворювань для цієї категорії працівників.

Мета дослідження - підвищити ефективність лікування та профілактики захворювань пародонта у працівників підприємств хімії органічного синтезу Буковини шляхом обгрунтування та розробки індивідуальних лікувально-профілактичних заходів з використанням цілющих можливостей регіону. Проведено клінічно-лабораторне обстеження 274-х працівників молодого віку (25 - 34 років) з різним стажем роботи на підприємствах хімії органічного синтезу, а саме: клінічні - стоматологічне та пародонтологічне дослідження, лабораторні - мікроскопія ясенних і пародонтальних кишень. Мікробіологічне дослідження проведено з метою встановлення складу мікрофлори в пародонтальній кишені. Активність кислої та лужної фосфатази визначено за допомогою наборів для визначення активності ферментів ТОВ НВП "Філіст-Діагностика". Для непрямої оцінки інтенсивності запального процесу у тканинах пародонту визначено pH змішаної слини за концентрацією водневих іонів у ній. pH визначали за допомогою апарата мілівольтметра pH-150. У всіх пацієнтів pH слини був знижений - 6,1 - 6,2; при цьому розбіжність даних значна - від 5,1 до 6,7 і залежала від міри інтенсивності запального процесу та стажу роботи. Показники рівня білка у змішаній слині пацієнтів із професійними шкідливостями більш ніж у три рази перевищують показники, характерні для осіб зі здоровим пародонтом, і знаходяться у прямій кореляційній залежності від ступеня вираженості деструктивно-запальних змін у пародонті. Рівень лізоциму в них знижений у порівнянні зі здоровими. Одночасно ці працівники знаходяться за умов шкідливого виробництва, у ротовій рідині в них різко знижені показники системи антиоксидантного захисту. Так, каталазна активність знижена майже удвічі, супероксиддисмутаза - у 2,5. У ротовій рідині пацієнтів основної групи спостережено підвищення активності лужної фосфатази у 3,1 разу. Висновки: запальні та дистрофічно-запальні процеси в пародонті у працівників молодого віку вже на ранніх етапах відбуваються на тлі значного зниження захисних механізмів порожнини рота, високого мікробного обсіменінння ясенних і пародонтальних кишень і пригнічення антиоксидантного захисту. Негативний вплив шкідливих витробничих чинників на рівень і особливості перебігу захворювань пародонта вимагає розробки та впровадження посильних заходів компенсації ушкоджуючої дії на пародонт і організм в цілому. Розроблено й апробовано схему комплексу лікувально-профілактичних заходів, що передбачає застосування гідро- та бальнеотерапію мінеральними водами Буковинського регіону. Одержано позитивні результати лікування захворювань пародонта в осіб молодого віку - працівників підприємств хімії органічного синтезу Буковини.

Зазначено, що причинами локалізованого пародонтиту внаслідок травматичного походження є дефектні пломби, коронки з відсутнім екватором і шкідливі звички пацієнтів (інтенсивне використання чужорідних предметів для очищення проміжку між зубами). Тому у разі комплексного лікування локалізованого пародонтиту травматичної етіології найбільш важливим є використання шинувальних ортопедичних конструкцій. Основним завданням такого лікування є усунення травматичного фактора пародонтальної кишені та створення умов для подальшої регенерації тканин пародонта.

Наведено дані поширеності, інтенсивності та динаміки розвитку захворювань пародонта в працівників підприємств хімії органічного синтезу залежно від віку та виробничого стажу. Проведено порівняльний аналіз динаміки розвитку захворювань пародонта в працівників, безпосередньо пов'язаних із професійними шкідливостями (основна) та контрольною групою.

У результаті проведеного огляду наукових публікацій виявлено тісний взаємозв'язок між захворюваннями тканин пародонта і системним остеопорозом. Ряд досліджень підтверджує, що системний остеопороз є ланкою складного механізму розвитку деструктивно-дистрофічних змін у альвеолярному відростку у випадку генералізованого пародонтиту. Зроблено висновок, що патологія тканин пародонта супроводжується порушенням кісткової системи.

Проведено епідеміологічне обстеження стану тканин пародонта в значного контингенту працівників хімічної галузі Буковини. Встановлено поширеність й інтенсивність захворювань тканин пародонта у працівників різного віку та стажу роботи. Вивчено особливості клінічного перебігу захворювань пародонта в робітників підприємства хімії органічного синтезу: швидке прогресування запальних і дистрофічно-запальних процесів вже в перші роки праці на підприємствах, руйнування твердих тканин зубів, високе мікробне обсіменіння пародонтальних кишень, кисла рН ротової рідини на фоні різкого зниження місцевих чинників захисту.

Наведено дані поширеності та інтенсивності захворювань тканин пародонта у провідників пасажирських вагонів залежно від віку і виробничого стажу. Проведено порівняльний аналіз динаміки розвитку захворювань тканин пародонта у провідників, які безпосередньо перебувають під впливом професійних шкідливостей, і групою порівняння.

Мета дослідження - підвищити ефективність лікування та профілактики захворювань пародонта у працівників підприємств хімії органічного синтезу (ПХОС) Буковини шляхом розробки та впровадження моделі диспансеризації працівників залежно від тяжкості уражень пародонта. Об'єкт і методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань проведено клініко-лабораторне обстеження 136-ти працівників молодого віку (25 - 34 років) з різним стажем роботи на підприємствах хімії органічного синтезу м. Чернівці (основна група) та 138-и осіб такого ж віку, які не мали контакту з професійними шкідливостями. Застосовано епідеміологічні методи для визначення розповсюдженості та структури захворювань пародонту, а також клінічні - стоматологічне та пародонтологічне дослідження з визначенням параклінічних індексів КПВ, гігієни - OHI-S, API, запалення - PMA, CPI, кровоточивості - PBI, рентгенологічні - ортопантомографію та прицільну рентгенографію та статистичні. На основі клінічної та індексної оцінки ефективності лікування захворювань пародонту, тривалості ремісії розроблено модель диспансеризації, визначено строки диспансерного спостереження й обсяг необхідного лікування. Висновок: застосування розробленої моделі диспансеризації надає змогу запобігти загостренню патологічних процесів і сприяє профілактиці ускладнень.

Численні результати досліджень науковців-фтизіатрів надають беззаперечні підстави до ствердження стосовно синдромних впливів мікобактеріальної інфекції на усі структури організму, а дослідження з позицій пародонтології надають змогу простежити паралелізми та системні аспекти захворюваності зубоутримуючих тканин у разі туберкульозу.

Розповсюдженість дефектів коронкової частини зуба внаслідок карієсу, некаріозних уражень і травматичних пошкоджень зубів серед дорослого населення останніми роками має тенденцію до зростання. Технологія фотополімерних композитних матеріалів у стоматології знаходиться на стадії постійного вдосконалення. З'являються нові матеріали з покращаними фізичними та оптичними властивостями. Наведено порівняльну характеристику сучасних фотополімерних матеріалів Filtekі Ultimate та Esthet.X.HD, їх фізичних властивостей, простоти застосування та естетичних якостей реставрацій фронтальної групи зубів, виконаних із використанням даних матеріалів.

Поряд із традиційним лікуванням все частіше зростає тенденція до використання сучасних методів, кожен з яких має свої суттєві переваги та недоліки як у медицині в загальному, так у стоматології зокрема. Лазерна терапія - інноваційний та високоефективний механізм передачі терапевтичного ефекту за допомогою низькоінтенсивного випромінювання і ось уже майже півстоліття успішно розвивається як самостійний напрямок медичної науки. Саме антибактеріальна фотодинамічна лазерна система "HELBO" є однією з найяскравіших представників даної технології і в наш час набула широкого застосування в боротьбі з одонтогенними інфекціями.

Мета роботи - визначити ефективність лікування хронічного періодонтиту (ХП) з використанням депофорезу гідроксиду міді-кальцію у пацієнтів з переважанням парасимпатичної нервової системи (ваготонія) у віддалені терміни спостережень. Клінічні дослідження провели у групі з 60 хворих на ХП з переважанням парасимпатичної нервової системи. Лікування проводили відповідно до протоколів лікування, затверджених МОЗ України (2005). Пацієнтам призначали депофорез за А. Кнаппвостом. Виконали пломбування кореневого каналу та постійне пломбування каріозної порожнини композиційним матеріалом. Ефективність лікування оцінювали на підставі клінічних і рентгенологічних даних безпосередньо після проведеного лікування та у віддалені терміни спостережень. За цією методикою лікували 60 зубів з ХП. У 56 випадках (93,33 %) загострення процесу після лікування не відзначали. Рентгенологічне обстеження свідчило про тенденцію до відновлення кісткової тканини в періапікальних вогнищах у 57 пацієнтів (95,0 %). Порівняння вогнищ деструкції до лікування та у віддалені терміни після проведеного лікування показало їх зменшення у 53 (83,33 %) пацієнтів. Висновки: одержані віддалені результати спостережень вказують на високу ефективність проведеного лікування хворих на ХП з переважанням парасимпатичної нервової системи з використанням депофорезу.

Ускладнення карієсу є основною причиною ранньої втрати зубів. Ефективність консервативного лікування періодонтитів досить низька. Для підвищення якості антибактеріальної обробки кореневих каналів застосовують методику депофорезу. Проблема підвищення ефективності лікування хронічного періодонтиту (ХП) є актуальною і потрібне подальше вивчення можливостей оптимального застосування з цією метою депофорезу з урахуванням стану вегетативної нервової системи пацієнтів. Мета роботи - визначити ефективність депофорезу гідроксиду міді - кальцію під час лікування хворих на ХП із переважанням парасимпатичної нервової системи в найближчі терміни спостережень. Клінічні дослідження проведено на групі з 60 хворих на ХП з переважанням парасимпатичної нервової системи. Лікування хворих на ХП проводили згідно з протоколами лікування, затверджених МОЗ України (2005). Пацієнтам із ХП призначали депофорез за методом Кнаппвоста. Проводили пломбування кореневого каналу та постійне пломбування каріозної порожнини композиційним матеріалом. Ефективність лікування оцінювали на підставі клінічних і рентгенологічних даних безпосередньо після проведеного лікування: найближчі результати та через рік. За даною методикою проведено лікування 60 зубів із ХП. У більшості випадків 56 (93,33 %) зубів не відзначено явищ загострення процесу після лікування. Рентгенологічне обстеження свідчило про тенденцію до відновлення кісткової тканини в періапікальних вогнищах у 57 пацієнтів (95,0 %). Порівняння вогнищ деструкції до лікування та після проведеного лікування показало їх зменшення у 53 (83,33 %) пацієнтів. Висновки: одержані результати надають змогу стверджувати про високу ефективність проведеного лікування з використанням депофорезу хворих на ХП із переважанням парасимпатичної нервової системи.

Узагальнено дані про шкідливий вплив несприятливих факторів виробництва на клінічний перебіг, діагностику та лікування запальних і запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта у працівників підприємств лісозаготівельної (ЛЗ) промисловості. Узагальнено дані про поширеність підприємств ЛЗ галузі промисловості в Чернівецькій області. Визначено основні професійні шкідливості, що виникають на підприємствах ЛЗ промисловості та їх безпосередній чи опосередкований вплив на тканини пародонта.

Узагальнено дані щодо поширення стоматологічних захворювань у підлітків, які навчаються в різних закладах освіти. Визначено основні чинники, що сприяють розвитку стоматологічних захворювань у підлітків, і методи профілактики.

Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтиту є актуальною. Однією із причин захворювань пародонта є поєднання судинних змін з порушенням вегетативної регуляції, що необхідно враховувати при лікуванні. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту широко використовують протизапальні медикаментозні препарати. Одним із широко відомих препаратів є нестероїдний протизапальний препарат "Тантум Верде" (гідрохлорид бензидаміну). Мета роботи - визначення клінічної ефективності застосування запропонованого комплексного лікування генералізованого пародонтиту початкового ступеня у хворих з переважанням парасимпатичної нервової системи. Для даного дослідження були відібрані 30 хворих на генералізований пародонтит з переважанням парасимпатичної нервової системи. Медикаментозне лікування проводили з використанням запропонованої премедикації та розчину для полоскання Тантум Верде. Проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після проведеного лікування. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллєра - Пісарєва (1962), індекс ПМА за C. Parma (1961), гігієнічний індекс Федорова - Володкіної (1978), вакуумну пробу за Кулаженком (1961). У результаті клінічного дослідження встановлено, що включення запропонованої премедикації в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Застосування протизапального препарату "Тантум Верде" підвищує ефективність лікування. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота. Висновки: застосування запропонованої премедикації із включенням препарату "Тантум Верде" дозволяє підвищити ефективність лікування генералізованого пародонтиту в пацієнтів з переважанням парасимпатичної нервової системи.

В патогенезі генералізованого пародонтиту значне місце належить різноманітним загальним захворюванням. Останніми роками зростає цікавість до вивчення особливостей впливу вегетативної нервової системи на розвиток генералізованого пародонтиту. Відмічені певні особливості перебігу різних патологічних стані залежно від стану вегетативної нервової системи пацієнта, що необхідно враховувати під час їх лікування. Враховуючи це, запропонована медикаментозна схема лікування хворих на генералізований пародонтит з переважанням симпатичної вегетативної нервової системи. Мета роботи - визначення клінічної ефективності застосування запропонованого комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих з переважанням симпатичної нервової системи. Для даного дослідження були відібрані 37 хворих на генералізований пародонтит з переважанням симпатичної нервової системи. Медикаментозне лікування проводили з використанням запропонованої премедикації та розчину для полоскання Тантум Верде. Проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після проведеного лікування. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шіллєра - Писарева (1962), індекс ПМА за C. Parma (1961), гігієнічний індекс Федорова - Володкіної (1978), вакуумну пробу за Кулаженком (1961). Показано, що включення запропонованої премедикації в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит з переважанням симпатичної нервової системи дозволяє ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Застосування протизапального препарату "Тантум Верде" підвищує ефективність лікування. Це підтверджує зниження ідексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота. Висновки: застосування запропонованої премедикації із включенням препарату Тантум Верде дозволяє підвищити ефективність лікування генералізованого пародонтиту в пацієнтів з переважанням симпатичної нервової системи.

Мета роботи - висвітлити перспективність і актуальність питання генетичної детермінованості пародонтиту і, зокрема, впливу поліморфізму гена рецептора вітаміну D (VDR) на ризик його виникнення і перебіг. У дослідженні було застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час дослідження проведено огляд та аналіз останніх даних іноземної науково-медичної літератури щодо впливу поліморфізму генів, а саме VDR, на розвиток пародонтиту. Висновки: на підставі аналізу публікації останніх років зазначено, що дані, одержані в ході проведених досліджень, помітно відрізняються, що можна пояснити генетичною різнорідністю вибірок, а також різними параметрами порівняння.