С целью определения связи функциональной подвижности нервных процессов (ФПНП) с профессиональной успешностью операторов динамических систем (машинистов локомотивов) и анализа асимметрии сенсомоторных реакций было проведено обследование 213 машинистов локомотивов. Профессионально успешные машинисты характеризуются высшим уровнем ФПНП. Уровень показателя ФПНП 110 раздражителей за 1 мин позволяет с 85 % точностью прогнозировать профессиональную успешность машинистов локомотивов. Выявлена связь динамики времени реакции правой и левой руки на протяжении выполнения теста с профессиональной успешностью, что целесообразно использовать при профессиональном психофизиологическом отборе.

Изложены результаты гигиенических исследований условий труда и заболеваемости диспетчеров, управляющих движением поездов. На основании материалов исследований разработан комплекс мероприятий, направленных на предупреждение воздействия факторов риска напряженного труда. Апробированные рекомендации по оптимизации условий труда дали определенный гигиенический эффект, способствуя снижению общей заболеваемости и профилактике развития производственно обусловленных заболеваний.

Отмечено, что опыт профессионального отбора, проводимого в лаборатории психофизиологии и гигиены труда санитарно-эпидемиологической станции на Львовской железной дороге, и результаты психофизиологических тестирований профессионально важных качеств позволяют с достаточной вероятностью прогнозировать успешность и надежность работы локомотивных бригад, а также эффективность и целесообразность обучения.

Освещены этапы развития профессионального отбора работников железнодорожного транспорта и предложены мероприятия по его усовершенствованию в медицинских учреждениях системы железных дорог Украины.

Наведено дані щодо захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників провідних професій залізничного транспорту. Однією з причин низького показника рівня захворюваності є відсутність достовірної системи обліку, аналізу і відповідної відомчої медичної служби (з 1998 р.). Для оптимізації умов праці робітників провідних професій галузі необхідно своєчасно виявляти та оздоровлювати осіб, чия діяльність пов'язана з впливом шкідливих хімічних і фізичних чинників виробництва, створити відомчу поліклінічну службу з денними стаціонарами і психофізіологічними лабораторіями, укомплектованими лікарями-профпатологами, психологами та ін., посилити контроль за проведенням атестації робочих місць і розробити заходи з оптимізації їх гігієни.

Отмечено, что индекс массы тела у работников железнодорожного транспорта мужского пола, больных гипертонической болезнью I - II стадии, не зависит от курения. Абдоминальное ожирение наиболее выражено у женщин. Наибольший показатель уровня холестерина в крови и высокий риск сердечно-сосудистых осложнений были характерны для курящих мужчин. Подчеркнуто, что в группе больных с высоким риском фатальных сердечно-сосудистых событий необходимо проводить профилактику и своевременное лечение для предупреждения осложнений гипертонической болезни.

Проведена ретроспективная оценка общего сердечно-сосудистого риска при гипертонической болезни. Показано, что железнодорожников в возрасте 50 лет и старше, у которых диагностирована гипертоническая болезнь и чья работа связана с безопасностью движения поездов, необходимо относить к группе лиц с высоким риском фатальных сердечно-сосудистых событий.

Комплексно оценены факторы сердечно-сосудистого риска работников локомотивных бригад на станции Днепропетровск, страдающих гипертонической болезнью, а также влияния терапии на риск развития фатальных сердечно-сосудистых событий, оцененный по шкале SCORE. Стратификация риска позволяет выделить среди пациентов группу высокого риска для интенсификации лечения и коррекции факторов риска. Выявлено снижение риска фатальных сосудистых событий под влиянием проводимой терапии у работников локомотивных бригад, что способствует повышению безопасности движения.

Установлено, що невротичні розлади у членів локомотивних бригад виникають у вигляді астено-вегетативних тривожно-фобічних обсесивно-фобічних, іпохондричних та істеричних реакцій доклінічного рівня. Як патогенні фактори, що провокують ці розлади, визначено професійні шкідливі умови, переважно високе психо-емоційне напруження та суб'єктивне ставлення до нього, побутові психотравмувальні обставини, преморбідно скомпроментований грунт. Уточнено особистісний профіль і тип міжособистісної поведінки машиністів та їх помічників, що дозволяє прогнозувати дії в аварійній ситуації. Для профілактики невротичних розладів у членів локомотивних бригад слід обмежено приймати на роботу осіб з преморбідно скомпрометованим грунтом. Розроблено психокорекційну програму, яка містить заходи з нормалізації міжособистісних взаємодій машиніста та його помічника та дозволяє їм погасити небажані негативні емоції та негативні реакції за умов загрози аварійних ситуацій.

Науково обгрунтовано алгоритм психофізіологічного професійного відбору (ППФВ) машиністів локомотивів (МЛ). Доповнено дані про комплекс провідних психофізіологічних якостей, зокрема, основних властивостей нервової системи, що визначають успішність професійної діяльності МЛ. Одержано нові дані щодо необхідності врахування поєднаної дії несприятливих факторів - шуму, вібрації умов, мікроклімату для визначення критеріїв ППФВ МЛ. Виявлено особливість професії МЛ, щодо стану нервової системи та його впливу на професійну успішність. Виявлено феномен нерівномірного зростання часу реакції правої та лівої руки у відповідь на інформаційне навантаження у професійно успішних і неуспішних машиністів.

На підставі літературних даних і результатів, одержаних завдяки проведеному дослідженню, запропоновано схему основних завдань щодо вивчення проблеми гігієни праці та профпатології диспетчерів залізничного транспорту, що працюють за умов підвищеної нервової емоційності у межах автоматизованої системи керування. Встановлено, що професійна діяльність диспетчерського персоналу здійснюється під впливом фізичних, хімічних і психофізіологічних чинників виробничого середовища, і їх праця є дуже напруженою. Показано необхідність виявлення початкових змін функціонального стану організму операторів як засобу збереження стану здоров'я та працездатності. Розроблено комплекс заходів щодо запобігання впливу факторів ризику напруженої праці. Апробовано рекомендації щодо оптимізації умов праці й одержано певний гігієнічний ефект, що сприяє зниженню загальної захворюваності та профілактиці розвитку зумовлених виробництвом захворювань. На підставі анкетного опитування підтверджено ефективність впроваджених заходів щодо нормалізації умов виробничої діяльності цієї професійної групи працівників. Розглянуто передумови розробки нової концепції керування професійним здоров'ям, яка базується на узагальненому уявленні про якість виробництва, передбачає проведення моніторингу здоров'я та оцінювання ризику, а також здійснення комплексу профілактичних заходів.

Вперше обгрунтовано та створено класифікацію донозологічних станів здоров'я залізничників за адаптаційними стадіями та функціональними критеріями. Встановлено кількісні й якісні параметри структури фактичного та здорового способу життя залізничників, визначено динамічні та структурні закономірності частоти виникнення та поширення хвороб. Обгрунтовано технологію та розроблено критерії ступеневого оздоровлення залізничників на підставі базових і підкріплюючих курсів. Вдосконалено розкриття механізму порушення гармонійності фізичного стану працівників, зайнятих на залізничному виробництві. Експериментально обгрунтовано організаційну схему фінансування медичного обслуговування залізничників за комбінованим бюджетно-страховим механізмом.

Для изучения особенностей эргометрических показателей и состояния миокардиального резерва у больных гипертонической болезнью, ишемической болезнью сердца и с сочетанием патологии проведена стандартизированная непрерывная ступенчато возростающая по 3 мин нагрузочная проба на велоэргометре у 114 мужчин в возрасте 30 - 59 лет до достижения субмаксимальной частоты сердечных сокращений или других критериев для остановки пробы. Интенсивность сократительной способности сердца характеризуется величиной систолического напряжения миокарда, что наиболее тесно коррелирует с потреблением кислорода.

Приведены данные о верификации хронических вирусных гепатитов и достаточно новой нозологической формы - неалкогольной жировой болезни печени.

Предложена краткая (20 мин) программа ранней послерейсовой реабилитации железнодорожников. Согласно результатам клинических, нейропсихологических и вегетативных тестов комплекс, состоящий из низкочастотной магнитотерапии, пневмомассажа, терапии синглетным кислородом и фитотерапии, оказался эффективным. Данный комплекс можно внедрить в практику работы медпунктов локомотивных депо.

Рассмотрены вопросы влияния неблагоприятных производственных факторов на работников локомотивных бригад. Вредные условия работы приводят к возникновению разнообразной общесоматической патологии у машинистов и их помощников. Среди неблагоприятных факторов производства основными являются: шум и вибрация, нервная перегрузка, стрессы, чередование дневных и ночных смен, нерациональное питание, запыленность рабочих мест, вынужденная рабочая поза, гиподинамия, действие инфракрасного излучения. Эти факторы наиболее достоверно приводят к развитию таких общесоматических и профессиональных заболеваний: пылевые заболевания легких (56,5 % в общей структуре заболеваемости), вибрационная болезнь (15,2 %), нейросенсорная тугоухость (13,1 %), заболевание опорно-двигательного аппарата (8,9 %), сердечно-сосудистые заболевания (6 %, в основном за счет гипертонической болезни и ишемической болезни сердца), патология пищеварительного канала, системы печени, нервные расстройства, заболевания органов чувств, мочеполовой системы, профессиональные интоксикации и профессиональные аллергозы. Возникновение и тяжесть заболеваний зависит от профессионального стажа. Заболеваемость рабочих локомотивных бригад требует дальнейшего изучения и решения вопросов улучшения условий их работы.

Оценены показатели заболеваемости с временной нетрудоспособностью среди проводников пассажирских вагонов железнодорожного транспорта. Общий уровень заболеваемости с временной нетрудоспособностью колеблется в пределах 67,77 - 102,19 случаев на 100 работающих. В структуре распространенности первое место занимают заболевания органов дыхания, второе - заболевания костно-мышечной системы, третье - травмы. Полученные данные свидетельствуют о связи заболеваемости с профессионально обусловленными факторами вредности.

Сосудистый эндотелий продуцирует и выделяет в кровь и субэндотелиальное пространство биологически активные вещества, которые регулируют тонус сосудов, процессы роста, влияют на состояние гладкомышечных клеток. В артериальной стенке некоторые последствия эндотелиальной дисфункции прямо соотносятся с патофизиологией атеросклероза и проявляются патологической реактивностью сосудов и вазоспазмом, повышением проницаемости для липопротеидов, накоплением моноцитов в интиме. Предложен простой и доступный метод измерения диаметра плечевой артерии после декомпрессии и после прийома нитроглицерина. Недостаточный прирост диаметра сосуда может указывать на эндотелиальную дисфункцию.

По данным лейкограммы крови у больных гипертонической болезнью (ГБ) изучены показатели неспецифической резистентности организма (типы адаптационных реакций, величины интегральных лейкоцитарных индексов), а с помощью определения вариабельности сердечного ритма определено функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. Установлена возможность использования гематологических индексов для стратификации риска у больных ГБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.522-43 + Р345.1

Рубрики:

Гігієна праці на залізничному транспорті

Дослідження крові

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ