Гельминтозы - распространенные паразитарные заболевания. В последнее время участились случаи токсокароза, который вызывается гельминтами собак. Для диагностики заболевания используют иммуноферментный анализ (ИФА) в сочетании с клиническими симптомами и эпиданамнезом. В клинико-диагностической лаборатории Клинической больницы Львовской железной дороги в 2007 г. методом ИФА выявлены 84 положительные реакции на токсокароз. Пациентам назначали этиотропную терапию "Вормилом", а также гепатотропные, желчегонные, десенсибилизирующие препараты. При необходимости назначали повторные курсы этиотропной терапии.

Инфекционный мононуклеоз вызывается вирусом Эпштейна - Барр, наиболее распространенным из группы герпесвирусов. Вирус поражает преимущественно В- и Т-лимфоциты. Заболевание характеризуется триадой клинических симптомов (лихорадка, ангина, гепатоспленомегалия), лимфоаденопатией и гематологическими изменениями (лейкоцитоз с атипическими мононуклеарами). Возможны различия клинического течения инфекционного мононуклеоза у взрослых и детей. Лабораторная диагностика заключается в обнаружении атипических мононуклеаров в мазке крови и иммуноферментном анализе для выявления специфических антигенов VGA, EBNA, EAP, EAB, MA.

На основі дослідження 86 осіб із наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми виявлено, що найбільш частим синдромом є синдром вегето-судинної дистонії. Відмічено гіпердіагностику лікворно-гіпертензивного синдрому у даної категорії хворих на підставі проведення тільки ехоенцефалоскопії. Вказано на недоцільність проведення ехоенцефалоскопічного дослідження хворим з уже проведеною нейровізуалізацією.

Досліджено вміст вазопресину (Вп) у хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) залежно від вікового аспекту, локалізації ІМ та проявів серцевої недостатності (СН). Визначено, що на тлі антиішемічного лікування відбулося достовірне зменшення рівня Вп у групах старшого віку (більше 55 років), попереднього ІМ, тяжкої СН, гіпертензії, збереженої скоротливості, зменшеного числа еритроцитів та збільшеного загального холестерину, зменшеної кількості лейкоцитів, гіпернатріємії, гіперглікемії, гіперфібриногенемії.

Досліджено летальні випадки гострого інфаркту міокарда (ГІМ) та їх хроноритмічну детермінованість у хворих на трансмуральний гострий інфаркт міокарда (ТГІМ) залежно від локалізації, динаміки об'єктивних показників та погодинного розподілу смерті. Співставлення ритміки клінічних особливостей перебігу ГІМ залежно від часу його розвитку свідчить про часову детермінованість виникнення умов для дестабілізації атеросклеротичного процесу, який на великому масиві хворих демонструє свій дискретний характер, якщо прийняти епізоди коронарних катастроф і пов'язані з ними події за пікові прояви атерогенезу. Найбільша ймовірність в погодинному розподілі розвитку ГІМ, незалежно від його локалізації, зростає о 8 - 9; 9 - 10; 10 - 11 год за максимуму о 11 - 12 год з подальшим зниженням біля 12 - 13 год та у разі декількох менших піків о 13 - 14; 14 - 15; 17 - 18; 22 - 23 год. ТГІМ пов'язаний з піками збільшення ймовірності о 4 - 5; 8 - 9; 10 - 11; 14 - 15; 18 - 19; 20 - 21 та 21 - 22 год за умов трьох максимальних підвищеннь о 10 - 11; 14 - 15; 18 - 19 год. Великовогнищеві ГІМ супроводжувалися піками о 8 - 9; 9 - 10; 11 - 12; 17 - 18; 22 - 23 год. Таким чином, як свідчать наведені результати, існує об'єктивна закономірність не тільки розподілу коронарних катастроф у часі, але й об'єктивні критерії, які або завдяки яким і реалізується хронобіологічна детермінація вірогідності виникнення ГІМ в її циркадній мотивації.

Ішемічна хвороба серця залишається лідером серед причин смерті у світі, в Європі серцево-судинна патологія зумовлює близько 40 % усіх смертей осіб віком до 75 років, а раптова зупинка серця відповідальна за більш, ніж 60 % смертей дорослих від коронарної хвороби серця.

Автоімунний тиреоїдит (AIT) - це генетично детерміноване хронічне автоімунне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), що характеризується продукцією антитіл до пероксидази, тиреоглобуліну, клінічно виявляється збільшенням ЩЗ і порушенням продукції периферичних тиреоїдних гормонів. AIT - найчастіша причина набутого гіпотиреозу в дитячому та підлітковому віці. За функціональним станом ЩЗ AIT може характеризуватися еутиреозом, гіпотиреозом та субклінічним гіпотиреозом. Короткотривала стадія гіпертиреозу, так званого хашитоксикозу, - це особливість перебігу AIT у дитячому та підлітковому віці. Відомо, що функція ЩЗ тісно пов'язана із системою гіпоталамус - гіпофіз - яєчники, перш за все завдяки наявності загальних центральних механізмів регуляції. ЩЗ і репродуктивна система взаємно впливають одна на одну. Порушення функції ЩЗ можуть стати причиною передчасного або пізнього статевого дозрівання, розладів менструального циклу, ановуляції, неплідності, невиношування вагітності, патології плода. У пубертатний період AIT може негативно впливати на перебіг пубертату, призводячи до порушень фізичного розвитку, менструальної функції у вигляді олігоменореї, пубертатних кровотеч, аменореї, ановуляції. Було б неправильно оцінювати негативний вплив AIT лише через порушення функції ЩЗ. Існує думка, що AIT може бути причиною автоімунного ураження яєчників, формування автоімунного оофориту, який у подальшому може призводити до передчасної яєчникової недостатності. Зв'язок між AIT і синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) описаний у багатьох дослідженнях. Дані про наявність антитіл до ЩЗ у жінок із СПКЯ різняться. На жаль, вплив AIT на формування репродуктивного здоровія дівчат недостатньо вивчений, чітко не встановлений взаємозв'язок між ступенем порушення функції ЩЗ за AIT і ступенем порушення становлення репродуктивної функції в дівчат-підлітків, типом порушення менструальної функції, що потребує подальших досліджень. Своєчасне виявлення прихованих форм гіпотиреозу, AIT, адекватне лікування дисфункції ЩЗ саме у пубертатний період надасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи, запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів у дівчат, що сприятиме підвищенню репродуктивного здоров'я майбутніх матерів.

Дисертація присвячена розробленню та експериментальній перевірці методики формування англомовної лінгвосоціокультурної компетенції (АЛСКК) учнів старшої школи (СШ) засобами електронного підручника. Досліджено сучасний стан проблеми формування АЛСКК учнів СШ. Охарактеризовано електронний підручник як засіб формування такої компетенції учнів СШ. Окреслено його переваги над підручниками на друкованих носіях інформації. Визначено теоретико-методичні передумови формування АЛСКК дітей СШ. Уточнено цілі та зміст формування такої компетенції учнів СШ. Визначено критерії та зроблено відбір матеріалів для формування АЛСКК слухачів СШ засобами електронного підручника. Визначено етапи формування АЛСКК учнів СШ. Укладено науково обгрунтовану систему вправ та розроблено модель формування АЛСКК дітей СШ з використанням електронного підручника. У процесі експерименту перевірено ефективність нової методики та розроблено методичні рекомендації щодо її упровадження у процес навчання.

Відомо, що частота тиреоїдної патології є вищою серед осіб жіночої статі незалежно від віку. Патологія щитоподібної залози (ЩЗ) може бути причиною пізнього статевого дозрівання, порушення оваріально-менструального циклу та в подальшому негативно позначатися на становленні репродуктивної системи підлітка. В структурі тиреоїдної патології провідну роль займає хронічний автоімунний тиреоїдит (АІТ), що є основною причиною набутого первинного гіпотиреозу в дітей та підлітків, на тлі якого можуть спостерігатися порушення менструальної функції. Водночас роль цієї патології у виникненні автоімунного ураження яєчників залишається невизначеною. Мета роботи - вивчення перебігу пубертатного періоду, становлення та характеру порушень менструального циклу, гормонального гомеостазу та наявності антитіл до ЩЗ і яєчників у дівчат-підлітків, хворих на АІТ. Обстежено 95 дівчат віком 16 - 18 років: 50 хворих на АіТ (основна група) та 45 без патології ЩЗ (група порівняння). Всім дівчатам проведено оцінку фізичного та статевого розвитку, визначення рівнів гонадотропних, статевих, тиреоїдних гормонів, антитіл до тиреоїдної пероксидази та антиоваріальних антитіл. Зроблено висновок, що за фізичним розвитком дівчата з АіТ випереджують однолітків. Темп розвитку вторинних статевих ознак у дівчат із АІТ є вищим, але водночас існує прошарок дівчат із затримкою статевого дозрівання. АІТ негативно впливає на становлення менструального циклу шляхом формування його порушень, починаючи з менархе. Визначено, що в дівчат із АІТ відбувається зниження естрадіолу, прогестерону та підвищення ЛГ, пролактину і тестостерону, що свідчить про патологічний вплив захворювання на всі ланки регуляції менструального циклу. Рівень порушення функції ЩЗ негативно впливає на ступінь розладу менструального циклу: так, найбільш виражені гормональні порушення виявлені в дівчат із АІТ та гіпотиреозом. Визначення рівня антиоваріальних антитіл не має діагностичного значення в даній віковій категорії, але відзначається тенденція до його підвищення у дівчат із АІТ та гіпоменструальним синдромом та пацієнток із АіТ і субклінічним гіпотиреозом.

У дівчат-підлітків на тлі автоімунного тиреоїдиту навіть у стані еутиреозу відзначаються порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи за рахунок підвищення рівня пролактину, лютеїнізуючого гормону, кортизолу, зниження концентрацій естрадіолу і прогестерону, що супроводжується змінами функціонального стану яєчників за даними ехографїї та може в подальшому призводити до порушення репродуктивного здоров'я дівчинки. Запропоновано алгоритм мультидисциплінарного спостереження дівчат з автоімунним тиреоїдитом в стані еутиреозу. Досліджено 88 дівчат пізнього пубертатного віку (58 - основна група, 30 - група порівняння), які не відрізнялися суттєво за віком та індексом маси тіла. З метою профілактики порушення менструальної функції пацієнткам запропоновано профілактичний комплекс, що складався з рослинного препарату з м'якою дофамінергічною дією Циклодинон, 1 таблетка якого містить 4 мг екстракту прутняка звичайного (1 таблетка 1 раз на добу) та базової циклічної вітамінотерапії, яка традиційно застосовується в практиці дитячої гінекології: вітамін Е - 200 мг, 1 капсула 1 раз на добу через день, фолієва кислота - 1 мг, 3 рази на добу в 1 - 14 дні менструального циклу, вітамін С - 100 мг, 2 рази на добу в 15 - 28 дні циклу. Дівчатам групи порівняння призначалася тільки циклічна вітамінотерапія. Обидві обстежені групи отримували профілактичну корекцію протягом 3 місяців, наступна оцінка стану пацієнток проводилася через 3 місяці подальшого спостереження. Застосування запропонованого комплексу профілактичних заходів з використанням рослинного препарату з м'якою дофамінергічною дією, спрямованого на профілактику порушення менструальної функції в дівчат з автоімунним тиреоїдитом, дозволило забезпечити стійку нормалізацію показників гормонального гомеостазу, покращення функціонального стану яєчників за даними ехографїї. В результаті проведення запропонованого профілактичного комплексу відзначено оптимізацію менструальної функції, зменшення проявів дисменореї зі збереженням стійкого ефекту через 6 місяців у 72 % пацієнток.

Робота присвячена зниженню частоти порушення менструальної функції в пубертатному періоді у дівчат із автоімунним тиреоїдитом шляхом розробки діагностичного алгоритму та комплексу профілактичних заходів на основі вивчення взаємозв'язку гормонального гомеостазу, психоемоційного стану та особливостей ехографічних даних. В результаті проведених досліджень у дівчат з автоімунним тиреоїдитом було вивчено частоту порушень перебігу пубертату, особливості становлення менструальної функції та психоемоційного стану, оцінено стан гормонального гомеостазу, вивчено взаємозв'язок автоімунної патології щитовидної залози та її роль у формуванні автоімунного ураження яєчників, визначено ехографічні особливості органів малого таза. Методом покрокового дискримінантного аналізу визначено 7 із 31 чинників виникнення порушення менструальної функції, розроблено алгоритм обстеження і спостереження дівчат із автоімунним тиреоїдитом. На підставі виявлених особливостей розроблено та обгрунтовано комплекс диференційованої профілактичної терапії для попередження розвитку порушення менструальної функції, який включає в себе, окрім традиційної вітамінотерапії, рослинний препарат м'якої дофамінергічної дії та препарат, що містить ГАМК-ергічні речовини і кофактори ГАМК.

Стандарти медичної допомоги "Ожиріння у дітей" розроблено з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, висвітлюють питання профілактики, діагностики, лікування та спостереження за дитиною із надлишковою масою тіла. Стандарти медичної допомоги (СМД) розроблено на основі клінічної настанови "Ожиріння у дітей", яка грунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, у клінічній настанові, а саме: Pediatric Obesity - Assessment, Treatment, and Prevention: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline (2017). За формою, структурою та методичними підходами щодо використання засад доказової медицини СМД відповідають вимогам "Методики розробки та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 вересня 2012 р. № 751, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за N 2001/22313. СМД розроблено мультидисциплінарною робочою групою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 серпня 2020 р. N 1908 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 4 жовтня 2021 р. N 2150). Згідно з ліцензійними вимогами та стандартами акредитації у закладі охорони здоров'я має бути наявний внутрішній документ (клінічний маршрут пацієнта), що уніфікує медичну допомогу дітям з надлишковою масою тіла на локальному рівні.