Висвітлено проблеми здоров'я дітей, які постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та особливості їх харчування за умов тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Розглянуто критичні стани у дітей, методи невідкладної допомоги на догоспітальному етапі, а також сучасні методи інтенсивної терапії та реанімації. Проаналізовано патологію органа зору. Охарактеризовано вплив мікросоціальних чинників на розвиток дітей.

Розглянуто питання обслуговування новонароджених дітей у пологовому будинку, форми пневмопатій новонароджених (набряково-геморагічний синдром, хворобу гіалінових мембран, розсіяні ателектази). Проаналізовано фізіологію та патологію недоношених дітей, описано внутрішньоутробні інфекції, перинатальні ушкодження центральної нервової системи гіпоксичного та травматичного генезу, особливості антибактеріальної терапії.

Описано методи комплексної терапії тяжких форм пневмонії у дітей. Розглянуто особливості ведення в стаціонарі дітей раннього віку з першими епізодами бронхообструктивного синдрому. Наведено епідеміологічний аналіз медико-біологічних факторів ризику розвитку інфекційного токсикозу, а також сучасні підходи до діагностики генералізованих інфекційно-запальних захворювань у дітей грудного віку.

Описаны методы комплексной терапии тяжелых форм пневмонии у детей. Рассмотрены особенности ведения в стационаре детей раннего возраста с первыми эпизодами бронхообструктивного синдрома. Приведены эпидемиологический анализ медико-биологических факторов риска развития инфекционного токсикоза, а также современные подходы к диагностике генерализованных инфекционно-воспалительных заболеваний у детей грудного возраста.

Визначено ризик формування підвищеної захворюваності та поширеності патологічних станів у різних вікових групах дитячого населення, а також ускладненого перебігу різних захворювань, зокрема, респіраторної системи, сполучної тканини, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, та формування вад розвитку за умов проживання дітей в зонах низькоінтенсивного поєднаного забруднення навколишнього середовища екотоксикантами. Доведено, що за умов несприятливого екогенного оточення найбільш вразливі діти груп підвищеного ризику з формуванням екозалежної патології внаслідок розвитку екологічної дезадаптації, що проявляється на донозологічному рівні у вигляді порушень імунної системи, стану детоксикаційної системи та мікробіоценозу кишечника, а також бронхіальної гіперчутливості.

Определен риск формирования повышенной заболеваемости и распространенности патологических состояний в разных возрастных группах детского населения, а также усложненного протекания разных заболеваний, в частности, респираторной системы, совмещенной ткани, желудочно-кишечного тракта, эндокринной системы, и формирования дефектов развития в условиях проживания детей в зонах низкоинтенсивного совмещенного загрязнения окружающей среды экотоксикантами. Доказано, что в условиях неблагоприятного экогенного окружения наиболее уязвимые дети групп повышенного риска с формированием экозависимой патологии вследствии развития экологической дезадаптации, проявляющейся на донозологическом уровне в виде нарушений иммунной системы, состояния детоксикационной системы и микробиоценоза кишечника, а также бронхиальной гиперчувствительности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі обстеження 36 новонароджених з раннім неонатальним сепсисом і 64 дітей з неінфекційною патологією упродовж перших 48 годин життя показано, що такі параклінічні критерії запальної відповіді, як лейкограма периферичної крові, вміст у сироватці інтерлейкінів-6, -8 і С-реактивного білка, недоцільно використовувати як самостійні додаткові діагностичні критерії у підтвердженні або спростуванні раннього неонатального сепсису через низьку чутливість і передбачувану цінність негативного результату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-3 + Р733.514.31

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.7

Рубрики:

Септичні захворювання новонароджених

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто патогенез, чинники ризику, клініку, діагностику та лікування сепсису у новонароджених дітей.

Показано діагностичну цінність підвищення протеолітичної активності легеневих експіратів у новонароджених з тяжкою дихальною недостатністю у діагностиці запалення легенів.

Наведено результати комплексного обстеження 118 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено, що відносний ризик розвитку тяжкого ступеня обструкції бронхів у дітей із повільним типом ацетилювання щодо хворих зі швидким ацетиляторним фенотипом становить 1,5 [95 % ДI: 1,1 - 2,1] у разі відношення шансів 2,1 [95 % ДI: 0,8 - 5,0]. Показано, що використання даного тесту є доцільним як доступного та неінвазивного прогностичного маркера тяжкого перебігу нападів бронхіальної астми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-3

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію щодо етіології, епідеміології, коротких історичних відомостей, патогенезу, клінічної картини дитячих інфекційних захворювань, принципів їх діагностики та лікуваня. Увагу приділено дитячим крапельним інфекціям (кір, краснуха, скарлатина, дифтерія, кашлюк), інфекційним захворюванням нервової системи (менінгіт, поліомієліт, ентеровірусна інфекція), гострим респіраторним вірусним інфекціям. Описано гострі кишкові інфекції (шингельози, сальмонельози, ешерихіози) та вірусні гепатити A, B, C, D. Надано відомості про ВIЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції (пневмоцистну, кандидозну, криптококозну) та TORCH-інфекції. Розглянуто питання імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей.

На підставі оцінювання показників активності запалення бронхів у конденсаті видихуваного повітря 122 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, встановлено вірогідно вищий вміст метаболітів монооксиду нітрогену та альдегід- і кетопохідних 2,4-динітрофенілгідразонів за тяжкого персистувального перебігу захворювання. Визначено діагностичну цінність вказаних показників у верифікації тяжкої персистувальної бронхіальної астми відносно середньотяжкого варіанта патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-25

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.85-52

Рубрики:

Сепсис у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов пульмоалергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці обстежено 372 дитини, хворі на бронхіальну астму (БА). Показано, що фенотипові кластери БА у дітей характеризуються неоднорідністю запальних змін у бронхах. Вміст метаболітів оксиду азоту та активність каталази в конденсаті видихуваного повітрі є найвищими за тяжкої БА. АКДНФГ основного характеру в конденсаті експірованого повітря є найвищим у пацієнтів із астмою пізнього початку. АКДНФГ нейтрального характеру та протеолітична активність білків конденсату видихуваного повітря за лізисом азоальбуміну, азоказеїну та азоколу найвищі у хворих з гіперреактивною БА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р733.682.011

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено проспективне дослідження когорти з 26 дітей, які страждають на бронхіальну астму з ознаками нейтрофіл-опосередкованого запалення бронхів. Установлено певний клінічний ефект монотерапії інгаляційними кортикостероїдами (зростання відносного ризику досягнення задовільного рівня клінічного контролю - 38,4 %, абсолютного ризику - 19,2 %, мінімально необхідна кількість хворих для досягнення позитивного результату - 6) і, водночас, значуще покращання показників зовнішнього дихання (зростання відносного ризику нормалізації спірографічних даних - 60,0 %, абсолютного ризику - 46,1 %, мінімальна кількість хворих - 3). При нейтрофільному варіанті запальних змін у бронхах ризик досягти контрольованості астми виявився наступним: співвідношення шансів (СШ) клінічного контролю - 2,3 (95 % ДІ 0,7 - 7,0), СШ нормалізації спірографічних даних - 7,5 (95 % ДІ 1,6 - 34,8).