Системно висвітлено особливості функціонування антиутопічного жанрового мислення за умов перехідної культурної епохи, напрямки його трансформацій і модифікацій, домінантні жанрові різновиди, а також відповідні їм художні стратегії та тактики утопічної творчості у контексті літературного процесу доби постмодернізму. На підставі аналізу утопічного модусу культури у діахронії виявлено закономірний характер активізації утопічної творчості на завершальних етапах перехідних культурних епох. Систематизовано комплекс міфологічних сюжетних архетипів. Розглянуто жанрову матрицю, жанровий канон, актантні механізми, на основі яких здійснюються трансформації топічного модусу у динаміці культури. На підставі аналізу фольклорної та літературної традицій утопічної творчості уточнено літературну топіку, яка має найбільш усталений зв'язок з топічним жанровим змістом. Запропоновано типологію жанрових форм новітньої антиутопії. Охарактеризовано структури політизованого, міленаристського та техніцистського типів утопічної художньої свідомості, що відповідно формують жанрові різновиди соціальної, екзистенціальної та науково-фантастичної антиутопії. Визначено національні особливості російської версії та роль постмодерністської стильової домінанти для розвитку жанру антиутопії межі XX - XXI ст., що полягає у акцентуванні певних генетичних рис антиутопічного художнього цілого, а саме: поліжанризму, карнавальності та міфологізму в аспектах деміфологізації та реміфологізації.

Розглянуто завдання науки про зв'язки з громадськістю та економічної науки у вивченні феномену корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Розкрито суміжні й специфічні для кожної галузі знань аспекти дослідження КСВ. Виявлено, що практика КСВ в Україні перебуває на початковому етапі, процес імплементації міжнародних угод тільки розпочато, тому актуальним є не стільки вивчення української моделі КСВ, скільки її створення.

Досліджено проблему використання системи електронного врядування для промоції іміджу території. Розглянуто методи позиціювання основних іміджових характеристик території засобами веб-ресурсу. На основі SWOT-аналізу та результатів опитування респондентів запропоновано принципи формування контенту для просування територіального іміджу Маріуполя за допомогою сайта Маріупольської міської ради.

Проаналізовано жанрово-стилістичні особливості сучасних медіа-текстів, представлених на популярних українських порталах ("Ukr.net", "I.UA", "bigmir.net"). Доведено, що жанрово-стилістичні характеристики медіа-тексту зумовлені його рецепцією й вибудовуються відповідно до домінантних ситуативних потреб реципієнтів. Зоною аттрактора визначено такий рівень організації перцептивної системи, як виділення невідомих характеристик, що надає змогу за допомогою методології синергетики встановити домінантний вектор еволюції динамічної нерівноважної системи та спроектувати інтерпретацію піар-меседжу реципієнтом.

Розглянуто технологію корпоративної соціальної відповідальності на прикладі PR-стратегії компанії ТОВ "Метінвест Холдинг". На підставі аналізу інформаційних повідомлень за 2009 - 2011 рр. визначено динаміку пріоритетних напрямів соціально-відповідального ведення бізнесу та механізми реалізації соціально-відповідальних практик. Результати контент-аналізу віддзеркалюють загальноукраїнську тенденцію зростання рівня корпоративного соціального партнерства в площині бізнес - громада, що характеризується поступовим усвідомленням в українському суспільстві принципів соціально-відповідального PR.

Відображено новітні теоретичні та прикладні дослідження українських і зарубіжних учених у галузі реклами та зв'язків з громадськістю, які зосереджені на визначенні категорій та інструментів, що використовуються у галузі соціальних комунікацій. Розкрито роль реклами в процесах формування брендів. Розглянуто архетип і міф як інструменти прикладних соціально-комунікаційних технологій. Висвітлено сучасні тенденції розвитку реклами і зв'язків з громадськістю, етичні та правові норми регулювання в зазначеній сфері.

Висвітлено питання інтернаціоналізації вищої освіти. Обгрунтовано, що основними напрямами розвитку інтернаціоналізації мають стати: включення всіх суб'єктів освітньої діяльності до процесу інтернаціоналізації, орієнтація інституціональної культури на міжнародну діяльність, позиціонування інтернаціоналізації як одного з пріоритетів розвитку університету під час стратегічного планування та прийняття рішень. Розглянуто міжнародну діяльність як стратегічний напрям розвитку університету. Розкрито правові аспекти забезпечення конкурентоспроможності сучасного університету за умов європейської міждержавної інтеграції. Увагу приділено проблемам академічної мобільності студентів і викладачів, питанням лідерства та педагогічного менеджменту.

У ході дослідження використано бібліографічний метод з метою збору та опрацювання літератури за темою дослідження, описовий - для визначення видів інтерактивних програм на телебаченні, специфіки та функцій інтерактивного контенту, спостереження - для визначення місця інтерактивного контенту в програмах регіонального телебачення за кількісно-якісними показниками, аналітичний - для простеження динаміки розвитку регіонального інтерактивного мовлення за останні 7 років, синтезу - для узагальнення одержаних даних. Інтерактивна журналістика може стати засобом визначення значущості новин для суспільства та можливістю вдосконалити її в реальному часі завдяки миттєвому доступу споживачів до Інтернету. Незважаючи на його популяризацію, телебачення все ще має цінність для жителів Донецького регіону та продовжує задовольняти потреби телеглядачів в інформації. Одним із завдань телевізійних журналістів є утримання своєї цільової аудиторії від переходу у всесвітню мережу, а головною тенденцією для більшості телеканалів на сьогодні є створення якісного цікавого контенту, який становитиме конкуренцію нетрадиційним медіа. Найпопулярнішим ЗМІ серед мешканців Донецького регіону є телебачення. Досліджено кількість інтерактивного контенту в щотижневій сітці мовлення регіональних телеканалів Маріуполя та визначено, що телеканал "Маріупольське ТБ" є провідним за критерієм включення інтерактивного контенту в своє мовлення серед регіональних телеканалів міста. Елемент інтерактивності присутній у п'ятьох програмах власного виробництва телеканалу та займає 23,5 % часу ефіру щотижня. Регіональна інтерактивна журналістика являє собою примітивні дзвінки в студію, а на зміну листам до редакції прийшла можливість коментування в соціальних мережах. Програми не відрізняються індивідуальним підходом до взаємодії зі своєю аудиторію. Зроблено порівняльний аналіз стану інтерактивності на регіональному телебаченні за 2019 та 2012 рр. За останні 7 років жанрово-тематична палітра інтерактивного мовлення не набула відчутних змін. Інтерактивність на регіональному телебаченні розвивається тільки як презентація ЗМІ в Інтернеті. Нові технології не використовують під час створення програм, перевагу віддають традиційним дзвінків до студії та коментуванню в соціальних мережах. Моделі інтерактивного мовлення не впроваджують через одноманітне жанрово-тематичне наповнення регіонального телебачення, оскільки перевагу віддають інформаційним програмам та бесідам на суспільно значущі для мешканців регіону теми. Розглянуто кількість інтерактивного контенту на регіональних телеканалах Маріуполя, зазначено стан інтерактивності на регіональному телебаченні на прикладі ООО ТРО "Маріупольське телебачення", а також простежено динаміку розвитку інтерактивності телеканалу за останні 7 років. Результати дослідження можуть бути використані для визначення тенденцій та перспективи розвитку традиційних регіональних ЗМІ.

У ході дослідження за допомогою описового методу розкрито теоретичні засади роботи. Метод моніторингу застосовано для фіксування й здійснення первинного аналізу одержаних даних про роботу сайтів та друкованих версій видань, а також збору необхідного для розкриття теми матеріалу. Метод порівняння надав змогу встановити подібність і відмінність між показниками й визначеннями. Методи аналізу та синтезу, а також структурний метод використано для узагальнення та систематизації одержаних даних. На сьогодні науковому дискурсу щодо цифрової трансформації газет критично бракує праць концептуального характеру. Зроблено припущення, що це пов'язано з мінливими трендами цифрового розвитку, які ускладнюють вироблення загальної концепції та єдиних теоретичних підходів до осмислення проблеми. Виявлено та підтверджено такі тенденції: зменшення періодичності певних друкованих засобів масової інформації (видання все частіше стають щотижневими); зменшення кількості газет; цільове та читацьке призначення видань відзначається різноманітністю, але залишається незмінним (переважають інформаційні, рекламні та загальнополітичні); створення спеціальних мережевих видань для підтримки традиційних друкованих засобів масової інформації (інтеграція традиційних ЗМІ з Інтернетом); другорядність сайтів у мережі перед друкованою версією; активне впровадження в діяльність друкованих медіа Донеччини використання соцмереж. Виявлено, що прикладом успішного застосування стратегії "print-first (спочатку на папері) стають газети "Приазовский рабочий" та "События". Водночас газета "Знамя индустрии" відрізняється переходом до моделі "convergent-first" (спочатку конвергенція). Розглянуто структурно-типологічні зміни друкованих виданнь Донеччини за переходу в мережу та визначено тенденції розвитку друкованих медіа в мережі в 2012 - 2019 рр. ЗМІ під впливом часу трансформуються все більше, саме тому регіональні друковані медіа потребують популяризації, трансформації та інтеграції до вебпростору для задоволення потреб аудиторії. Виявлення структурно-типологічних змін, яких набули провідні видання Донеччини за переходу в мережу, та аналіз сучасного їх стану нададуть змогу виявити загальні тенденції їх розвитку. Така робота допоможе популяризувати регіональні медіа та знайти шляхи вдосконалення їх діяльності.