Приведены особенности преподавания различных разделов детской аллергологии студентам IV и VI курсов медицинского факультета.

Приведены результаты исследования иммунного статуса больных поллинозом детей в зависимости от поллинации причинно-значимых растений. Выявлены значительные изменения его в период поллинации в сравнении с показателями группы контроля, при тяжелом течении поллинозов эти изменения сохраняются и в межсезонье, хотя степень их ниже.

Проведено аллерготестирование и исследование функции внешнего дыхания (ФВД) у подростков с бронхиальной астмой (БА) и аллергическим ринитом (АР), проживающих в г. Запорожье. Доказано превалирование сенсибилизации к аллергенам клещей домашней пыли и амброзии. Выявлено достоверное снижение показателей ФВД у детей с БА, не получавших базисную терапию. У детей с АР, не имевших клинической картины астмы, выявлены достоверные изменения, которые могут свидетельствовать о наличии латентного бронхоспазма и требуют динамического наблюдения.

Приведены данные о дифференциальной диагностике респираторных заболеваний аллергического и инфекционного генеза у часто болеющих детей. Проведены общеклинические, иммунологические, цитохимические тесты, их балльная оценка для возможности использования при проведении дифференциального диагноза респираторных заболеваний. Составлена дифференциально-диагностическая таблица, которая может быть использована врачами общей и семейной практики.

Представлены данные о распространенности и значении контакта с тараканами у больных аллергическими заболеваниями.

Вивчено біоелектричну активність серця за допомогою методу електрокардіографії (ЕКГ) у дітей віком 7 - 17 років з алергічними захворюваннями (АЗ). Проведено якісний і кількісний аналіз ЕКГ з оцінкою показників, що характеризують функцію автоматизму, збудливості, провідності та фази реполяризації міокарда шлуночків. Біоелектрична активність міокарда дітей з АЗ переважно характеризувалася порушеннями синусового ритму (82,1 %) та змінами в міокарді метаболічного характеру (92,3 %). Виявлені зміни на ЕКГ свідчать про необхідність постійного контролю за функціональним станом серцево-судинної системи дітей з АЗ для попередження формування у них вторинної кардіоміопатії.

Досліджено поширеність епідермальної сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, визначено роль спільного проживання з тваринами та інших факторів ризику у формуванні та перебігу бронхіальної астми з сенсибілізацією до епідермальних алергенів, встановлено способи й інформативність різних методів діагностики епідермальної алергії. Доведено можливість проведення специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак у лікуванні бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією цими алергенами. Проведено клініко-імунологічне обгрунтування цього способу лікування. Розроблено схеми проведення та оцінки ефективності специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у даної групи хворих. Наведено практичні рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики епідермальної алергії. Запропоновано схеми лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією епідермальними алергенами котів і собак, що дозволять диференційовано та індивідуально підходити до вибору терапії.

Представлены результаты исследования распространенности пищевой сенситизации и ее спектр у детей с бронхиальной астмой и у практически здоровых детей, информативность разных методов ее диагностики.

Проведен аэробиологический мониторинг содержания пыльцы растений и спор грибков в атмосферном воздухе г. Запорожье. Предложен новый эффективный подход к лечебно-профилактическим мероприятиям.

Описано состояние окружающей среды в промышленном регионе юга Украины (г. Запорожье), изучена аллергическая нагрузка атмосферного воздуха, домашней пыли, пыльцы растений, грунта и воды.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Наведено огляд останніх даних щодо ролі взаємодії зовнішніх факторів і геному в розвитку харчової гіперчутливості у дітей. На основі викладеного обгрунтовано профілактичні заходи розвитку харчової алергії у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структуру сенсибілізації у дітей м. Запоріжжя, інформативності різних методів діагностики алергії, оптимізовано методи діагностики пилкової, грибкової та комбінованої алергії у дітей. Об'єкт і методи дослідження: 281 дитина з респіраторними алергозами, яким проведено скарифікаційні та прик-тести, визначено рівень загальних і специфічних IgE. Результати та висновки: у структурі респіраторних алергозів у регіоні переважає сенсибілізація до побутових, пилкових, грибкових алергенів, діагностика виду сенсибілізації повинна бути комплексною та базуватися на даних анамнезу, алерготестування та вимірювання специфічних IgE. В діагностиці різних видів сенсибілізації внесок цих методів неоднаковий. Для шкірного алерготестування грибковими алергенами необхідна оцінка результатів через 6 - 8 годин, тому що в її патогенезі беруть участь не-IgE-залежні реакції.

Мета дослідження - вивчити перебіг пилкової алергії у дітей, госпіталізованих до алергологічного відділення КУ "Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5" з відповідними симптомами. Проаналізовано архівні історії хвороб даних дітей з респіраторними симптомами, госпіталізованих у серпні - вересні 2004 - 2009 pp. Для аналізу відібрано 859 історій хвороб дітей віком від 5-ти до 18-ти років. Показано, що у Запорізькому регіоні спостерігається "помолодшання" пилкової алергії. Доведено, що ізольована пилкова астма - патологія, яка зустрічається у 3,4 % пацієнтів, у інших астму супроводжує алергічний риніт (АР). Виділено основні фактори перинатального, алергологічного анамнезу й умов проживання, що зумовлюють погіршення перебігу пилкового риніту з формуванням у пацієнтів бронхіальної астми (БА). При цьому з застосуванням математичної моделі доведено, що у 75 % з цих пацієнтів астма дебютує протягом 5-ти років. Одним із найбільш суттєвих прогностичних факторів є відсутність адекватної своєчасної протизапальної терапії риніту. Наведено алгоритм використання фармпрепаратів для контролю симптомів риніту. Висновки: пацієнти з пилковим АР дуже швидко формують БА, особливо якщо дебют АР відбувся до 8-річного віку. Причому у чверті з цих хворих маніфестація астми відбувається впродовж першого року після дебюту пилкового риніту. Однією з основних причин такого швидкого приєднання астми слід вважати не тільки фактори генетичної схильності й умови проживання хворого, але і відсутність адекватної терапії АР.

Вивчено можливості та клінічну ефективність специфічної імунотерапії (СІТ) епідермальними алергенами котів і собак у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) та сенсибілізованих до цих алергенів. Під спостереженням перебувало 28 дітей віком від 6-ти до 15-ти років, хворих БА та сенсибілізованих до вказаних алергенів. СІТ проводили за прискореною курсовою схемою методом підшкірного введення алергенів. Ефективність СІТ оцінювали через 1 - 5 років. Одержані результати свідчать про те, що СІТ епідермальними алергенами котів і собак можлива та безпечна. Вона є ефективним методом лікування БА у дітей, сенсибілізованих до цих алергенів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализ течения поллинозов показал, что в структуре госпитализаций 4/5 случаев составляет пыльцевая бронхиальная астма. Ее изолированное течение отмечают только у 3,4 % детей. При отсутствии адекватной противовоспалительной терапии (или ее позднем начале) и при проживании в условиях повышенной концентрации аллергена у 75 % детей с изолированным риноконъюнктивитом на протяжении пяти лет дебютирует астма. Установлено, что этиологически значимыми в развитии клинической симптоматики у детей Запорожского региона являются всего четыре растения: амброзия, полынь, циклахена и подсолнечник. Иммунологические изменения характеризуются круглогодично повышенным уровнем общего IgE, сниженной концентрацией Fas-рецептора и Fas-лиганда, sIL-13Ra2. Показали целесообразность и необходимость назначения детям с пыльцевой аллергией предсезонной специфической иммунотерапии аллергенами растений третьей волны паллинации, объединенной с предложенной авторами программой комплексного лечения обострений поллинозов. Доказано, что назначение аллергенспецифической иммунотерапии способствует не только клиническому улучшению течения поллиноза, но и уменьшает экономические затраты на лечение.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р733.410.1

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Хвороби серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ