Мета роботи - вдосконалення методів профілактики післяопераційних ускладнень у хворих, прооперованих з приводу туберкульозу легень. Проаналізовано результати обстеження та лікування на базі II хірургічного відділення Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України 31 хворого на туберкульоз легень. Пацієнтів розподілено на 2 групи: основну (16) та контрольну (15). В основній групі для профілактики бронхіальних нориць застосовували способи формування та укріплення кукси бронхів. Використано пластини "ТахоКомбу" для прикриття ранової поверхні як пластичний, гемостатичний та аеростатичний матеріал для укріплення: лінії недостатньо герметичного або не досить надійного ручного або механічного шва на легені (5 випадків); механічно прошитої кукси головного, часткового або сегментарного бронха (16); дефектів поверхні легені після її декортикації та за наявності мікроушкоджень (3); у разі наявності деплевризованих ділянок середостіння після лімфоаденектомії та ризику геморагій (16). Висновки: внаслідок застосування запропонованого методу тривалість післяопераційного періоду скоротилася на 11 - 23 %, стаціонарного лікування - на 8 - 32 %. Знизився рівень післяопераційної летальності на 7,4 %. Частота одержання позитивного клінічного ефекту лікування збільшилася на 13,7 %.

У 29 хворих різного віку вивчено можливість застосування перикардіального жиру на судинній ніжці для профілактики післяопераційних ускладнень. Доведено, що укріплення кукси бронха (КБ) цим жиром є ефективним методом профілактики післяопераційних ускладнень у торакальних хворих різного віку. Застосування даного способу укріплення КБ не потребує додаткових матеріальних затрат, просте у виконанні, малотравматичне і може з успіхом використовуватися для лікування хворих з підвищеним ризиком виникнення неспроможності КБ.

Мета роботи - визначити ефективність застосування фібробронхоскопії у процесі колапсохірургічного лікування хворих на туберкульоз легень (ТЛ). Проведено ретроспективний аналіз 85 випадків колапсохірургічного лікування хворих на ТЛ із застосуванням фібробронхоскопії. Проведення санаційної фібробронхоскопії під час виконання колапсохірургічних втручань інтраопераційно та в післяопераційний період дає змогу на 13,7 % зменшити бактеріовиділення, майже на 12,4 % збільшити частоту закриття порожнин розпаду, зменшити кількість післяопераційних ускладнень, рецидивів та летальність. Висновки: виконання фібробронхоскопії інтраопераційно та у післяопераційний період дає змогу поліпшити результати лікування на 12,4 - 14,3 %.

Проаналізовано результати різних варіантів торакопластик (ТП), застосованих під час оперативного лікування 443 хворих на туберкульоз (ТБ) легень: первинна екстраплевральна ТП, резекція легені з одномоментною екстраплевральною ТП та формуванням нового куполу плеври, інтраплевральна ТП з резекцією легені, етапні двобічні ТП, етапні ТП у хворих з гнійно-септичними ускладненнями ТБ легень. Ускладнення в післяопераційному періоді спостерігалися у 40 (9,0 %) хворих, рецидиви - у 13 (2,9 %), померло 11 (2,5 %) хворих. Загальна ефективність у строках спостереження до 4 років становила 91,8 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-59

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412 + Р413.1

Рубрики:

Хвороби системи дихання

Хвороби стравоходу

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлений клінічний досвід використання відеоторакоскопії (ВТС) для діагностики і лікування захворювань органів грудної порожнини у 99 хворих (56 чоловіків і 43 жінки) різного віку: 48 (48,5 %) - 18 - 30 років, 33 (33,3 %) - 31 - 50 років і 18 (18,2 %) - старші за 50 років. Наведено результати 99 ВТС-втручань пацієнтам як з діагностичною, так і з лікувальною метою. Із них "чистих" ВТС-втручань було виконано у 76 (76,8 %) випадках, відеоасистовану торакотомію (ВАТ) - у 13 (13,1 %) і ВТС з конверсією в торакотомію - у 10 (10,1 %) випадках. Проаналізовано ускладнення при ВТС-втручаннях, а також висловлені думки про удосконалення техніки проведення даних операцій.

Мета роботи - вивчити можливості застосування фібрин-колагенової пластини "ТахоКомб" (ТК) для локального гемостазу і підвищення герметичності шва легені та шва бронха у ході операцій на легенях і плеврі. На базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України у період 2006 - 2011 рр. проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування 208 хворих з різними видами фтизіопульмонологічної патології: у 121 з них під час операції використовували фібрин-колагенові пластини ТК для гемостазу або для укріплення шва легені і/або бронха (основна група). 87 пацієнтів були прооперовані без застосування способів додаткового укріплення кукси бронха і шва перенхіми легені (контрольна група). Обидві групи пацієнтів були статистично порівнянні за видами проведених оперативних втручань. Використання пластин ТК для укріплення кукси бронха і локального гемостазу сприяє зменшенню частоти післяопераційних геморагічних ускладнень (4,6 % - у контрольній групі і 1,6 % - в основній); скороченню тривалості стаціонарного лікування. Летальність у контрольній групі становила 2,3 %, в основній - 0,8 %. Висновки: ТК є хорошим місцевим гемостатиком, що поєднує гемостатичний та аеростатичний ефекти. Його застосування є ефективним способом додаткового укріплення кукси бронха і/або лінії шва легені під час операцій на органах дихання і може бути рекомендоване для використання у торакальній хірургії. Застосування ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи (загальна ефективність оперативного

лікування становила 90,8 % у контрольній групі і 97,3 % - в основній), скоротити їх перебування у стаціонарі.

Проаналізовано результати виконання пульмонектомії і плевропульмонектомїї у 64 хворих на туберкульоз легень. Описано інтраопераційні методики укріплення кукси бронха полімерними матеріалами і перикардіальним жиром на судинній ніжці, методи профілактики післяопераційних ускладнень, особливості перебігу післяопераційного періоду. Загальна ефективність операції під час використання запропонованих методик становила 87,5 % в строках спостереження до 4 років. При вирішенні питання про доцільність операцій у літніх хворих необхідно ретельно визначитися з можливостями вітальних і компенсаторно-репаративних функцій організму.

Наведено сучасні методики анестезіологічного забезпечення фтизіохірургічних хворих різного віку. Розглянуто питання ендобронхіальної інтубації та забезпечення параметрів однолегеневої вентиляції для нормалізації газового складу крові. Показано, що оптимізація інтраопераційного ведення пацієнтів, згідно з основними ланками патогенетичних порушень, сприяє зменшенню післяопераційних ускладнень.

Проаналізовано результати обстеження й лікування 62 хворих з приводу двобічного плеврального випоту (ДПВ), зокрема, особливості диференційно-діагностичних критеріїв в групах за етіологічним чинником і в порівнянні з такими у хворих за однобічного плеврального випоту. Хворі з ДПВ різної етіології розподілені за статтю, віком, лікувально-діагностичними заходами, вираженістю симптомів захворювання, візуальними ознаками змін парієтальної плеври.

Артеріовенозні фістули (АВФ) - рідкісне вроджене захворювання дихальної системи. Проаналізовано 19 спостережень АВФ легень за період 32 роки. Чоловіків було 13 (68,4 %), жінок - 6 (31,6 %). Вік пацієнтів у середньому 25 років. У 4 (21,1 %) пацієнтів діагностовано хворобу Рендю - Вебера - Ослера. Характерними скаргами були акроціаноз, задишка за навантаженням, швидкої втомлюваності. За даними лабораторного дослідження виявлено поліцитемію, гіпоксемію. Всі пацієнти оперовані, у найбільше здійснено лобектомію - у 14 (73,6 %). Множинні АВФ виявлено у 4 (21,1 %) хворих. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень у 15 (78,9 %) пацієнтів. Помер 1 (5,3 %) хворий віком 24 років з двобічними АВФ через 24 доби після виконання нижньої лобектомії справа від кровотечі з контралатеральної легені і асфіксії.

Розглянуто методику оцінки ефективності малогабаритних радіокерованих апаратів (МРА), яка базується на інформаційно-ймовірнісному підході. Визначено залежності між ймовірністю виконання поставленої перед МРА задачі та кількістю доступної інформації. Проведено порівняльний аналіз із аналогічними залежностями для звичайних радіокерованих апаратів. Формалізовано задачі оцінки ймовірності виконання поставленої мети у разі втрат інформаційної спроможності та затримці інформації. Розглянуто ситуацію роботи МРА у складі робототехнічного комплексу (РТК) за умов постійного резерву МРА. Встановлено залежність між кількістю функціонуючих МРА в РТК та розміром існуючого резерву МРА. Проаналізовано показники сталого режиму. Встановлено умову щодо коефіцієнта ефективності витрат на виробництво та експлуатацію РТК з МРА. Формалізовано задачу розгортання РТК у вигляді обмежень на ймовірність виконання поставленої задачі та коефіцієнт ефективності витрат.

На підставі інформаційно-ймовірнісного підходу до аналізу проблеми радіокерування розглянуто закономірності зміни ймовірності виконання задачі радіокерування залежно від кількості керуючої інформації, інформаційної спроможності та відносної помилки системи радіокерування. Визначено час, необхідний для виконання задачі радіокерування. Враховано вплив констант швидкості зростання цієї ймовірності й інформаційної спроможності на час виконання задачі радіокерування. Розглянуто типові моделі заміщення систем радіокерування та відносні помилки від перехідного процесу. Визначено інформаційні спроможності моделей заміщення з врахуванням постійних часу та часу запізнення. Встановлено залежності ймовірності виконання задачі радіокерування від постійних часу, часу запізнення та константи швидкості зростання цієї ймовірності.

Наведено результати хірургічного лікування 158 пацієнтів фтизіохірургічного стаціонару, у яких діагностований ВІЛ/СНІД. В основну групу включено 103 (65,2 %) пацієнти, оперовані з приводу туберкульозу різної локалізації. У 70 (44,3 %) хворих на ВІЛ/СНІД здійснено відеоторакоскопію з біопсією плеври, у 50 (31,6 %) - біопсію лімфатичних вузлів з приводу лімфаденопатії нез'ясованого генезу. Частота післяопераційних ускладнень 4,4 %. Обгрунтовано пріоритетність виконання відеоскопічних втручань у пацієнтів у випадку ВІЛ/СНІД.

На підставі динамічної трактовки інформаційного обміну в групі операторів запропоновано прогнозну модель для оцінки ефективності такого обміну. У разі формування прогнозуючої функції введено відносні показники, що дало можливість спростити опис процесу обміну та перевести задачу на рівень прогнозування методом аналогій. Встановлено співвідношення між показниками ефективності та відносними помилками операторів. Визначено закономірності зміни відносних помилок операторів. Проаналізовано залежність відношення помилок операторів на початку та в кінці прогнозування. Визначено час виконання поставленої задачі у разі передбачених вимог до відносної помилки одного або другого операторів. Показано, що процедура прогнозування передбачає визначення необхідного співвідношення відносних помилок операторів на початку їх роботи для забезпечення їх певного співвідношення через заданий час з заданими параметрами, що враховують константи швидкості зростання ефективностей роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.3

Рубрики:

Хвороби лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.36 + Р412.202-3

Рубрики:

Хірургічна патологія ділянки грудей

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.3

Рубрики:

Хірургія ділянки грудей (грудна хірургія). Торакальна хірургія

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.23-3

Рубрики:

Хірургічна патологія легень і плеври

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ