Высокая клиническая эффективность амлодипина у больных гипертонической болезнью со стенокардией обусловлена изменениями гемодинамики, что проявляется нормализацией показателей диастолической дисфункции левого желудочка (ЛЖ). Эти изменения выражаются в уменьшении преднагрузки, а также опосредованно свидетельствуют об уменьшении конечно-диастолического давления ЛЖ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описана высокая клиническая эффективность дилтиазема у больных с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца. Монотерапия дилтиаземом существенно не влияла на контрактильные свойства левого желудочка и значительно улучшала диастолическую дисфункцию левого желудочка, приближая ее к норме. Эти изменения выражаются в уменьшении преднагрузки, а также опосредованно свидетельствуют об уменьшении конечно-диастолического давления в левом желудочке.

Показана высокая клиническая эффективность дилтиазема у больных артериальной гипертензией со стенокардией. Монотерапия приводила к снижению артериального давления, существенно не влияя на объемные показатели гемодинамики. Липолитический эффект монотерапии выражался в снижении показателей общего холестерина, триглицеридов, холестерина в липопротеидах низкой плотности, холестерина в липопротеидах очень низкой плотности и индекса атерогенности.

Розкрито патогенетичні механізми впливу антагоністів кальцію нового покоління дигідропіридинового та бензотіазепінового ряду на підставі комплексного вивчення гемостазіологічного дисбалансу, інтракардіальної гемодинаміки, вегетативного забезпечення серцевої діяльності, гемореологічних і метаболічних детермінант для обгрунтування й оптимізації лікування хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та ішемічною хворобою серця (ІХС). З метою досягення цільових рівнів артеріального тиску (АТ), мінімізації загрози тромбоутворення, зменшення явищ ішемії обгрунтовано доцільність призначення антагоністів кальцію (АК) пролонгованої дії дигідропіридинового та бензотіазепінового ряду хворим, які вживають інгібітор АПФ і діуретики. На підставі досліження змін у системі плазмового гемостазу розкрито багатогранні ефекти впливу АК на коагуляційний потенціал, активацію фібринолізу. Вперше показано, що у хворих з концентричною гіпертрофією лівого шлуночка фелодипін та амлодимін найбільш суттєво впливають на зменшення маси міокарда лівого шлуночка, а лерканідипін підвищує варіабельність АТ вночі, що пов'язано з надмірною симпатикотонією. Доповнено теоретичні дані щодо плейотропного ефекту АК. Проаналізовано вплив модифікованих і немодифікованих факторів ризику на частоту розвитку тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда й ішемічного інсульту. Створено математичні моделі індивідуального прогнозу у хворих з АГ, асоційованою ІХС, які одержували АК, а також визначення ефективності терапії АК.

Наведено результати досліджень щодо тривалого використання антагоністів кальцію (АК) у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з ішемічною хворобою серця (ІХС). Висвітлено роль кальцієвих каналів у функції серця і судин, визначено місце АК в лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), асоційовану з ІХС, а також вплив АК на гемореологію та плазмово-тромбоцитарний гемостаз. Проаналізовано особливості фармакологічної дії окремих препаратів залежно від перебігу хвороби. Вивчено клінічний перебіг і ефективність тривалої терапії (ТТ) АК хворих на АГ з ІХС, стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих на АГ, асоційовану з ІХС за допомогою ТТ. Проведено добовий моніторинг артеріального тиску і визначено варіабельність ритму серця у хворих на АГ, асоційовану з ІХС під час лікування АК. Висвітлено стан реологічних властивостей крові та ліпідного обміну у хворих на АГ з ІХС за умов тривалого лікування АК.

Викладено показання, протипоказання і методику проведення окремих функціональних проб, їх інтерпретацію. Охарактеризовано основні зміни найбільш розповсюджених методів діагностики в кардіології: ЕКГ, проби з ДФН (дозованим фізичним навантаженням), медикаментозні проби, ХМ (холтерівське моніторування), ехокардіографія, ЧСЕКС (черезстравохідна електрокардіостимуляція), КВГ (коронаровентрикулографія), які повинен уміти оцінити лікар-кардіолог і лікар сімейної медицини. Наведено класифікацію функціональних проб.

Розкрито поняття "аритмії серця". Наведено класифікацію порушень серцевого ритму та провідності. Розглянуто патогенетичні механіми деяких аритмій. Коротко охарактеризовано основні види порушень серцевого ритму та провідності, їх критерії та методи надання хворим першої невідкладної та спеціалізованої медичної допомоги.

Шифр НБУВ: П638556 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р3-33 + Р.с0 р3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Апаратура та інструментарій. Медичне матеріалознавство та товарознавство

Шифр НБУВ: РА450196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ