Один из важных антиапоптозных путей, поддерживающих жизнедеятельность кардиомиоцитов, первично ассоциирован с активацией инсулиновых рецепторов, запускающей протеинкиназный каскад PI3K/PDK/Akt/mTOR/p70S6K, последнее звено которого (киназа p70S6) - важнейший регулятор скорости и эффективности биосинтеза белков. Показано, что одна из мишеней p70S6K1 - проапоптозный белок BAD, принадлежащий к BCL-2-семейству белков, в нормальном кардиомиоците инактивирован фосфорилированием по остаткам серина киназой p70S6K1. Цель работы - изучение возможных изменений экспрессии и/или клеточной локализации p70S6K1 в пораженном дилатационной кардиомиопатией (ДКМП) миокарде человека и в миокардах мышей с экспериментальной ДКМП-подобной патологией. Обнаружено снижение количественного уровня p70S6K1 в миокарде как на конечной стадии прогрессии сердечной недостаточности, так и в динамике патогенеза ДКМП. Впервые показана релокализация исследуемого белка в область эндомизия (соединительная ткань миокарда), что согласуется с данными иммуноблоттинга. Выводы: полученные результаты помогут в понимании возможной регуляторной роли 70S6K1 в индуцируемых стрессом апоптозных путях кардиомиоцитов при сердечной недостаточности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.130.11-25

Рубрики:

Міокардити

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ідентифікація антигену-мішені в разі аутоімунних патологій базується на сучасних методах імуноферментного аналізу (ELISA та імуноблотинг). Для визначення антигену у випадку дилятаційної кардіоміопатії (ДКМП) (аутоімунне, органоспецифічне ураження міокарда невідомої етіології) досліджено рівень специфічних циркулюючих аутоантитіл у сироватках крові хворих на ДКМП і здорових донорів у реакції ELISA проти міозину, виділеного з нормального й ураженого ДКМП міокардів та їх ланцюгів. Показано, що рівень антиміозинових аутоантитіл у групі хворих є достовірно вищим, ніж у сироватках здорових донорів. У ході порівняння рівня специфічних аутоантитіл проти важких і легких ланцюгів міозинів установлено, що імунна відповідь у сироватках хворих на ДКМП є достовірно вищою проти важких ланцюгів ДКМП міозину. Вперше продемонстровано, що важкий ланцюг ДКМП міозину є антигеном-мішенню в разі ДКМП.

Представлено одержані вперше результати вивчення особливостей експресії мажорного шаперона мітохондрій Hsp60 та основного мікросомного цитохрому людини - монооксигенази P450 (ізоформа 2E1) у разі розвитку дилятаційної кардіоміопатії (ДКМ) на кінцевій стадії захворювання за допомогою методу імуноблотингу (Western-blot). Як контрольні зразки використано ішемічний і нормальний міокарди людини. Виявлено зниження рівня експресії Hsp60 у цитоплазматичній фракції лівих шлуночків міокардів, уражених ДКМ та ішемією, і підвищення його в мітохондріях досліджуваних міокардів. У той же час відзначено зростання рівня експресії P450 2E1 у цитоплазматичній фракції ДНМ- та ішемічного міокардів у порівнянні з нормальним; у мікросомній фракції усіх досліджуваних зразків ніяких змін рівня експресії цитохрому P450 2E1 не знайдено. Це можна пов'язати з високим рівнем окиснювального ураження серцевого м'яза в разі розвитку ДКМ. Показано, що зміна рівня експресії антистресових білків (молекулярних шаперонів і мікросомних цитохромів) супроводжується значним зниженням рівня АТРазної активності міозину ДКМ-ураженого міокарда у порівнянні з нормальним та ішемічним міокардами, а також підвищенням рівня специфічних антиміокардіальних аутоантитіл у сироватці крові пацієнтів з ДНК. Висунуто гіпотезу щодо функціонального взаємозв'язку між антистресовою й антиоксидантною (цитохром-монооксигеназа) системами міокарда в разі розвитку ДКМ.

Вивчено особливості імунної відповіді проти міозинів, виділених із міокарда передсердь і шлуночків серця, у хворих із дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) і пацієнтів із кардіоміопатією ішемічного генезу. Доведено, що в усіх сироватках, що вивчалися, виявляються високі титри антитіл проти міозину, виділеного з міокарда передсердь, однак імунореактивність кардіальних шлуночкових міозинів більше характерна для хворих із ДКМП. Серед хворих із ДКМП частіше виявляються антитіло-позитивні хворі з високими титрами антитіл до шлуночкових міозинів, виділених із нормального серця і серця хворого з ДКМП.

Вивчено особливості імунної відповіді проти тропонінового комплексу, виділеного з міокарда шлуночків серця, у хворих з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) і пацієнтів з кардіомегалією ішемічного генезу (ІКМП). Виявлено, що в сироватках хворих з ДКМП титри антитіл проти антигенів тропонінового комплексу вірогідно вищі, ніж у хворих з ІКМП і в групі здорових донорів. Найімуногеннішим з вивчених антигенів є тропоніновий комплекс, виділений з міокарда хворого з ДКМП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.36*692.123*669.43

Рубрики:

Mammalia Ссавці. Теріологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-29

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-29

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-2

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведена информация о функции в организме системы шаперонов, их роли в развитии патологических процессов, в частности атеросклероза и ишемической болезни сердца. Отмечена связь системы шаперонов с иммунной и эндокринной системами, воспалением.