Розглянуто проблему фінансового забезпечення розвитку вищої освіти та науки України в трансформаційний період. Розкрито методологічні засади фінансового забезпечення, зміст поняття фінансового менеджменту. Проаналізовано особливості формування ринку освітніх і наукових послуг за умов Болонського процесу, формування бюджету вищого навчального закладу. Описано фінансово-кредитний механізм вищої освіти та науки. Наведено методи контролінгу в системі фінансового менеджменту ВНЗ, методичні підходи щодо визначення плати за навчальні послуги. Значну увагу приділено казначейському обслуговуванню ВНЗ, системам кредитування й оподаткування ВНЗ.

Рассмотрена проблема финансового обеспечения развития высшего образования и науки Украины в трансформационный период. Раскрыты методологические основы финансового обеспечения, содержание понятия финансового менеджмента. Проанализированы особенности формирования рынка образовательных и научных услуг в условиях Болонского процесса, формирования бюджета высшего учебного заведения. Описан финансово-кредитный механизм высшего образования и науки. Приведены методы контроллинга в системе финансового менеджмента ВУЗ, методические подходы к определению платы за учебные услуги. Особое внимание уделено казначейскому обслуживанию ВУЗ, системам кредитования и налогообложения ВУЗ.

Висвітлено проблему фінансового забезпечення розвитку вищої освіти та науки України в трансформаційний період. У науковому аспекті розглянуто засади фінансового забезпечення, розкрито суть понять фінансового менеджменту, зокрема, планування, контролінгу, фінансового аналізу, інформаційного забезпечення. Наведено сучасні методи фінансового управління активами та капіталом вищих навчальних закладів. Значну увагу приділено казначейському обслуговуванню ВНЗ, системі кредитування, оподаткуванню ВНЗ.

Освещена проблема финансового обеспечения развития высшего образования и науки Украины в трансформационный период. В научном аспекте рассмотрены основы финансового обеспечения, раскрыта сущность понятий финансового менеджмента, в частности, планирования, контроллинга, финансового анализа, информационного обеспечения. Приведены современные методы финансового управления активами и капиталом высших учебных заведений. Особое внимание уделено казначейскому обслуживанию ВУЗ, системе кредитования, налогообложению ВУЗ.

Розкрито сутність та еволюцію операційного менеджменту, визначено його місце в системі менеджменту організації. Висвітлено новітні теорії управління, зокрема, концепції адаптації, глобальної стратегії та сучасні модифікації економічного вчення Вебера. Наведено характеристику різних видів операційних систем, проаналізовано особливості побудови стратегії організації, запропоновано методи оцінювання її конкурентного статусу та виробничого потенціалу. Описано операційні процеси, висвітлено питання їх планування, транспортного забезпечення й удосконалення. Проаналізовано сучасні підходи щодо управління якістю, проектами й операційними процесами підприємства.

Раскрыты сущность и эволюция операционного менеджмента, определено его место в системе менеджмента организации. Освещены новейшие теории управления, в частности, концепции адаптации, глобальной стратегии и современные модификации экономического учения Вебера. Дана характеристика различных видов операционных систем, рассмотрены принципы построения стратегии организации, приведены методы оценивания ее конкурентного статуса и производственного потенциала. Описаны операционные процессы, освещены вопросы их планирования, транспортного обеспечения и усовершенствования. Проанализированы современные подходы к управлению качеством, проектами и операционными процессами предприятия.

Визначено особливості фінансового забезпечення розвитку вищої освіти та науки України, вплив бюджетного регулювання та формування на їх фінансовий стан. Виявлено резерви фінансового забезпечення розвитку вищої освіти та науки, відмінності між фактичними потребами та наявними можливостями у фінансових ресурсах даних сфер. Розроблено пропозиції щодо правового забезпечення фінансового механізму розвитку вищої освіти та науки, здійснено обгрунтовану оцінку сучасного стану формування ціноутворення на їх ринках. Розкрито значення системи контролінгу для фінансового стану вищих навчальних закладів і наукових установ. Розроблено суттєво нову методологію розрахунків плати за освітні послуги, методологію прогнозування державного замовлення щодо підготовки кадрів та витрат на освіту. Узагальнено міжнародний досвід фінансового забезпечення розвитку вищої освіти та науки і проведення державної політики у цій сфері.

Проаналізовано роль освіти та науки в постіндустріальному розвитку України, закордонний досвід розвитку елітної освіти, інтеграції освіти, науки та виробництва. Обгрунтовано систему управління конкурентоспроможністю ВНЗ та ринком освітніх послуг. Увагу приділено науковій, інноваційній діяльності та фінансовому механізму ВНЗ і наукових установ.

Досліджено роль університетської освіти в постіндустріальному розвитку України. Здійснено аналіз процесу капіталізації в університетах. Запропоновано основні напрями модернізації економічного механізму їх діяльності.

Досліджено процес становлення вищої педагогічної освіти і науки Київської області. Акцентовано увагу на взаємозв'язку освіти і науки з промисловим, аграрним розвитком і культурним життям регіону. Показано закономірності формування науково-освітніх традицій Київщини, історію створення педагогічних закладів, основні тенденції модернізації вищої педагогічної освіти столичної області, використання новітніх педагогічних технологій, удосконалення навчально-виховного та науково-дослідного процесу у ВНЗ, підготовку педагогічних кадрів вищої кваліфікації, розвиток науково-педагогічного потенціалу освітян області, наукові підходи в організації післядипломної педагогічної освіти тощо.

Досліджено одну із проблем формування та розвитку інноваційної моделі ВНЗ - методи управління і самоуправління. З огляду на запозичення освітніми організаціями технологій переорганізації бізнес-компаній, які виникли в 1990-х рр., розглянуто застосування механізмів і технологій інноваційного менеджменту в трансформації системи управління ВНЗ. Зосереджено увагу на розвитку вузівської інфраструктури, в основі якої лежить загальний принцип подвійної організації основних підрозділів, який виражається в тому, що, крім традиційних кафедр і факультетів, створюються додаткові їх структури, які пов'язують ВНЗ із зовнішнім світом. Визначено підрозділи інфраструктури ВНЗ в організаційно-правовому та функціональному аспекті. Охарактеризовано інфраструктуру в ВНЗ підприємницької освіти, які сприяють розвитку бізнесу в своєму регіоні, зокрема бізнес-інкубатор, інноваційно-технологічний центр та технопарк. Розкрито наступний напрям інноваційного ВНЗ - управління знаннями як напрям HR-менеджменту, що поліпшує процес використання і генерації нових знань в організації, створює її конкурентну перевагу. Розглянуто його структуру та чинники, завдяки яким формуються завдання управління знаннями. Зазначено, що в Переяслав-Хмельницькому ДПУ ім. Г. Сковороди поширення набули інновації в процесі розробки освітніх програм і курсів, спрямовані на зниження витрат у цих галузях діяльності, та інновації в інформаційному середовищі, тобто запровадження в систему управління програми 1С.

Розглянуто існуючі підходи до розуміння комерціалізації наукових розробок університетів; наведено авторське визначення даного поняття; виділено етапи процесу комерціалізації; вказано на проблемний характер розвитку вітчизняного ринку наукової продукції; узагальнено кращий зарубіжний досвід комерціалізації наукових розробок; запропоновано стратегію управління процесом комерціалізації наукових розробок університету.

Досліджено нові підходи до організації фінансового контролю в Україні; показано необхідність зміцнення органів державного фінансового контролю (ДФК) в Україні; проаналізовано процес реформування головного органу фінансового контролю в Україні - Державної фінансової інспекції; обгрунтовано подальшу співпрацю органів ДФК із Міжнародною організацією вищих органів фінансового контролю (ІНТОСАІ). Здійснено аналіз шляхів та підходів реформування системи ДФК України. Проаналізовано ряд пробілів у діяльності органів ДФК, зокрема відсутність державних стандартів контролю, єдиної методології, нерегламентованості та відсутності взаємодії прав його органів. Охарактеризовано сучасний стан установ контролю щодо формування системи ДФК, яка б відповідала вимогам економічного розвитку і державного устрою країни.

Досліджено процеси конкуренції вищих навчальних закладів; обгрунтовано основні критерії формування рейтингів університетів; виявлено взаємозв'язок між високим рейтингом університету і показником його елітності. Розкрито значення капіталізації в конкурентних перевагах вищих навчальних закладів; визначено роль елітних університетів у постіндустріальному розвитку суспільства.

Наведено модель стійкого ринку фінансових послуг України на основі системи кредитної кооперації. Висвітлено проблеми та напрями екологізації морегосподарської діяльності об'єктів портово-промислових зон. Викладено критерії оцінки результативності проведених реформ в аграрній сфері після вступу України до СОТ. Розкрито особливості формування стратегії розвитку підприємств житлово-комунального господарства за умов турбулентної економіки. Досліджено розвиток соціально-господарської відповідальності підприємств залізничного транспорту України. Розглянуто особливості управління капіталом бренда за умов асиметрії світогосподарських процесів.

Предмет дослідження - політика держави у галузі вищої освіти. Мета дослідження - визначення ролі держави у створенні університетів світового рівня. Дослідження базується на діалектичному методі наукового пізнання і системному підході до вивчення передумов виникнення і розвитку університетів світового рівня та ролі в цьому держави. Використано методи аналізу та синтезу, методи узагальнення та порівняння. Досвід країн, де створено університети світового рівня свідчить, що держава має забезпечити фінансові та законодавчі умови їх розвитку. Це допоможе університетам успішно конкурувати на міжнародному рівні на ряду із критеріями якості і актуальності освіти. Усвідомлюючи, що Україна переживає економічну кризу в країні, ми проаналізували виклики, ризики і витрати, і показали, що будь-які інвестиції у вищу освіту в короткостроковій і середньостроковій перспективі дадуть віддачу. Галузь застосування результатів: Міністерство освіти і науки України, Верховна Рада України. Висновки: за умов структурної кризи потрібно не обмежувати витрати на вищу освіту, потрібно активніше оптимізувати мережу ВНЗ, а вивільнені кошти вкладати у розвиток університетів світового рівня.

Досліджено дотації місцевим бюджетам як інструмент фінансового вирівнювання, розкрито значення дотацій для забезпечення життєдіяльності територіальних громад, обгрунтовано поняття базова та реверсна дотація. Мета роботи - розробка теоретико-методологічних підходів до проблеми дотацій як інструменту фінансового вирівнювання. Об'єктом дослідження виступає дотація як інструмент фінансового вирівнювання. Розглянуто теоретичні та практичні засади формування поняття дотація. Теоретичні основи поняття дотацій як інструменту фінансового вирівнювання досліджено за допомогою діалектичного методу, узагальнення та наукової абстракції. Використовувалися також системний, структурно-функціональний та факторний аналіз, статистичний метод. Досліджено нову парадигму щодо дотацій як інструменту фінансового вирівнювання, обгрунтовано поняття реверсної дотації, показано роль базової і реверсної дотацій у системі міжбюджетних відносин в умовах децентралізації органів місцевого самоврядування. Запропоновано модель реверсної дотації для високорозвинутих регіонів України. Доведено, що в умовах децентралізації органів місцевого самоврядування потребує удосконалення методологія розрахунку рівня дотацій для високо розвинутих регіонів України: рівень податкоспроможності, фактичні доходи місцевих бюджетів, видаткові потреби, соціальна спроможність територіальної громади, що забезпечить об'єктивність дотацій.