Проаналізовано методику нормування витрат палива на маневрову роботу. Окреслено шляхи її удосконалення. Наведено результати статистичної обробки даних роботи маневрових локомотивів на характерних дільницях роботи.

Запропоновано методику визначення положення поїзда на короткоелементному переломному профілі, у якому можливе утримання поїзда в загальмованому стані за нестандартних умов гальмування.

Запропоновано удосконалений спосіб розрахунку витрати дизельного палива маневровими тепловозами та його нормування. Із використанням методу вузлових точок побудовано математичну модель визначення дотичної роботи тепловоза, що дозволяє встановити величину енергетичних затрат його силової установки для виконання маневрів. Встановлено норми витрати палива на маневри на базі величини енергетичних затрат на їх проведення для підвищення ефективності використання маневрових тепловозів і зменшення витрат дизельного палива. Удосконалено математичну модель визначення кількості маневрових піврейсів, необхідних для виконання заданого обсягу роботи, що дозволяє вибрати раціональну схему проведення маневрів.

Досліджено випадок гальмування маневрового состава під час його руху на крутому спуску за умов забруднення рейок. Встановлюється гальмівний шлях, перевіряється умова безюзового гальмування та можливість зупинки состава на спуску.

Досліджено випадок гальмування одиночного двосекційного локомотива за несправності гальмівної системи, яка виявилась у недостатньому тиску повітря у гальмівних циліндрах. Розрахунок гальмівного шляху проведено за інтервалами часу з урахуванням дійсної сили натиснення гальмівних колодок на колесо.

Проаналізовано існуючу методику розрахунку часу сповіщення та ділянки наближення залізничних переїздів. Встановлено, що вимога до швидкості руху автомобіля під час перетину залізничних переїздів є нечіткою і висуває жорсткі вимоги щодо швидкісного режиму довгих автопоїздів. До відома водіїв вказана вимога не доводиться, що є однією з причин зіткнень на залізничних переїздах. Запропоновано шляхи вирішення проблеми.

Відображено етапи розвитку судової залізнично-транспортної експертизи в Україні. Проаналізовано основні наукові праці у даній галузі. Відзначено подібність методологічних підходів до аналізу транспортних подій в Україні та за кордоном.

Індекс рубрикатора НБУВ: О235.51-01

Рубрики:

Мотовози. Автодрезини (мотодрезини)

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принципи оцінювання економічної ефективності заходів з безпеки руху. Проаналізовано принципи оцінювання ризиків та визначення економічної ефективності заходів з підвищення безпеки руху. Кількісну оцінку ризиків запропоновано проводити з використанням ALARP-методу у поєднанні з методом експертних оцінок та апаратом нечіткої логіки.

Зазначено, що незважаючи на заходи з підвищення безпеки руху поїздів, на залізницях України та світу трапляються сходи рухомого складу з рейок. У випадках заподіяння значних матеріальних збитків та людських жертв правоохоронними органами відкриваються кримінальні провадження, у межах яких призначаються судові залізнично-транспортні експертизи. Під час проведення вказаних експертиз та службового розслідування залізнично-транспортних пригод, що їм передує, виникає потреба у розв'язанні диференціального рівняння руху поїзда. Складовою вказаного рівняння є величина питомого опору руху. За умов залізнично-транспортних пригод виникають фактори, які сприяють виникненню додаткового опору руху, а методика його розрахунку на сьогодні знаходиться у стадії розробки. Робота спрямована на визначення втрати енергії гасителями коливань вантажного вагона, колісна пара якого рухається у стані сходу рейко-шпальною решіткою, залежно від осьового навантаження та конструктивних параметрів ресорного підвішування. Запропоновано спосіб визначення енергії, що ним поглинається. У розрахунках приймались максимальні значення переміщень елементів гасителя та нормативні значення параметрів ресорного підвішування. Одержано розрахункові формули визначення енергії, що поглинається гасителем коливань, для передбачених нормативними документами схем монтажу пружних елементів візка залежно від осьового навантаження. Вказані залежності є параболічними. Розглянуто аварійний режим руху колісної пари рейко-шпальною решіткою після сходу її з рейок. Показано, що розсіювання енергії гасителем коливань є причиною збільшення опору руху рухомого складу. Одержано формули для розрахунку величини енергії, яка розсіюється гасителем коливань за максимального переміщення його елементів і залежить від осьового навантаження та конструктивних параметрів ресорного підвішування. Метод дозволить встановити величину додаткового опору руху, який виникає в аварійному режимі, що надасть змогу підвищити точність тягових розрахунків.

Розглянуто та систематизовано праці вітчизняних і закордонних вчених, присвячені питанню динамічного вписування локомотивів та силовій взаємодії їх колісних пар і рейкової колії. Проаналізовано підходи до визначення бокових, рамних на напрямних сил. Висвітлено проблемні питання та окреслено шляхи їх вирішення.

Мета роботи - підвищення безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень шляхом визначення пріоритетних шляхів удосконалення відповідної нормативної бази на основі аналізу фактичного випадку травмування працівника при виконанні ним своїх посадових обов'язків. Дослідження проводилось з використанням методів судової залізнично-транспортної експертизи, які стосуються визначення технічного стану об'єктів залізничного транспорту та побудови механізму залізнично-транспортної пригоди. У контексті безпеки руху розглянуто випадок травмування працівника Державної прикордонної служби України при виконанні ним своїх посадових обов'язків по огляду вагона приналежності однієї з європейських держав - членів ЄС та Організації співробітництва залізниць. Експертне дослідження даного випадку дозволило виявити проблемні питання безпеки руху у міжнародних вантажних залізничних перевезеннях, які пов'язані з недосконалістю нормативної бази та неналежним підходом посадових осіб Укрзалізниці до формування бази місцевих нормативних документів. Проаналізована нормативна база у галузі безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень. Встановлено технічний стан елементів вантажного вагону приналежності іноземної держави. Встановлена безпосередня технічна причина травмування працівника. Показано, що недоліки у розробці та веденні нормативно-технічної документації не дозволили встановити першопричини та послідовність проміжних технічних причин, що призвели до травмування працівника. З цієї ж причини не вдалося встановити технічну можливість запобігання травмуванню та провести претензійну роботу з іноземною державою, тобто захистити права громадянина України. Вперше методи дослідження механізму залізнично-транспортних пригод (сходів з рейок та зіткнень рухомого складу) застосовані до аналізу механізму травмування працівника. З використанням даних методів вперше розглянуто випадок травмування громадянина України у вантажному вагоні іноземної держави. Розглянута методика дослідження може бути використана при аналізі подібних випадків у майбутньому. Запропоновані невідкладні шляхи удосконалення нормативної бази з безпеки руху у галузі міжнародних залізничних перевезень, що дозволить підвищити безпеку руху.

Мета роботи - підвищення безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень шляхом визначення пріоритетних шляхів удосконалення відповідної нормативної бази на основі аналізу фактичного випадку травмування працівника при виконанні ним своїх посадових обов'язків. Дослідження проводилось з використанням методів судової залізнично-транспортної експертизи, які стосуються визначення технічного стану об'єктів залізничного транспорту та побудови механізму залізнично-транспортної пригоди. У контексті безпеки руху розглянуто випадок травмування працівника Державної прикордонної служби України при виконанні ним своїх посадових обов'язків по огляду вагона приналежності однієї з європейських держав - членів ЄС та Організації співробітництва залізниць. Експертне дослідження даного випадку дозволило виявити проблемні питання безпеки руху у міжнародних вантажних залізничних перевезеннях, які пов'язані з недосконалістю нормативної бази та неналежним підходом посадових осіб Укрзалізниці до формування бази місцевих нормативних документів. Проаналізована нормативна база у галузі безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень. Встановлено технічний стан елементів вантажного вагону приналежності іноземної держави. Встановлена безпосередня технічна причина травмування працівника. Показано, що недоліки у розробці та веденні нормативно-технічної документації не дозволили встановити першопричини та послідовність проміжних технічних причин, що призвели до травмування працівника. З цієї ж причини не вдалося встановити технічну можливість запобігання травмуванню та провести претензійну роботу з іноземною державою, тобто захистити права громадянина України. Вперше методи дослідження механізму залізнично-транспортних пригод (сходів з рейок та зіткнень рухомого складу) застосовані до аналізу механізму травмування працівника. З використанням даних методів вперше розглянуто випадок травмування громадянина України у вантажному вагоні іноземної держави. Розглянута методика дослідження може бути використана при аналізі подібних випадків у майбутньому. Запропоновані невідкладні шляхи удосконалення нормативної бази з безпеки руху у галузі міжнародних залізничних перевезень, що дозволить підвищити безпеку руху.

Здійснено науковий аналіз експертної практики, спеціальної літератури та нормативно-правових актів України та зарубіжних країн із метою розробки критеріїв диференціювання судових експертиз за класами, родами, видами, підвидами й удосконалення класифікації судово-експертних досліджень, що сприятиме розвитку теорії, методології та практики судової експертизи. На рівні комплексного підходу досліджено класифікацію судових експертиз. Рекомендовано шляхи вирішення проблем, що виникають під час розробки класифікації судових експертиз. Окреслено чіткі межі окремих класів, родів, видів, підвидів судових експертиз та експертних спеціальностей, визначено основні критерії розмежування цих категорій.

Забезпечення безпеки при перевезенні вантажів залізничним транспортом з мінімалізацією рівня ризиків є пріоритетним завданням сьогодення. Зроблен аналіз, який показує, що в Україні існують значні напрацювання в області удосконалення конструкції вагонів, їх динамічних характеристик і безпеки. Виробники залізничних вагонів прагнуть до збільшення кількості нового, якісного і технічно-досконалого (за умовами інтероперабельності) залізничного рухомого складу який експлуатується. Були розглянуті 11 специфікацій інтероперабельності: інфраструктура; енергія; управління; шум; особи з обмеженою мобільністю; безпека в тунелях; вантажні вагони; локомотиви, пасажирські вагони і моторвагонний рухомий склад; телематика вантажоперевезень; телематика пасажирських перевезень; рух поїздів, які затверджені і діють на даний час. Розглянуті вимоги та компоненти Технічної сертифікації інтероперабельності і вітчизняних нормативних документів до залізничних вагонів, а саме: вимоги Технічної сертифікації інтероперабельності до вантажних залізничних вагонів; вимоги нормативних документів в Україні щодо вагонів-цистерн; технічні характеристики вагонів-цистерн, які виробляються в Україні. Зроблено порівняльний аналіз відповідності загальних технічних параметрів вагонів-цістерн, які виробляються в Україні, принципу дії та конструкції гальмівних систем вантажних вагонів, відповідності габариту вагонів-цистерн щодо визначення габариту рухомого складу залізниці (або габариту рухомого складу), виконання умов, при яких можливий схід рухомого складу. Проведені розрахунки для порожнього вагона при наявності підвищення зовнішньої рейки, також зроблені розрахунки критеріїв безпеки руху за даними нормами. Врахування вимог щодо виробництва сучасного рухомого складу є необхідністю, яка розглянута на прикладі вагонів-цистерн, що випускаються в даний час на відповідність вимогам інтероперабельності та запропоновані першочергові заходи щодо досягнення вказаної відповідності.

Сортування вагонів на гіркових пристроях є одним з найбільш відповідальних та небезпечних процесів. Ризики, що виникають в процесі розпуску составів можуть призводити до залізнично-транспортних пригод з серйозними наслідками. Однією з операцій процесу сортування вагонів є їх гальмування в процесі скочування, що є складною оперативною задачею з багатьма критеріями, а башмачне гальмування ще й пов'язане зі знаходженням людей в небезпечній зоні. Тому мета дослідження - підвищення безпеки технологічного процесу розпуску вагонів на сортувальній гірці шляхом оцінки ризиків роботи регулювальників швидкості руху вагонів та визначення першочергових заходів з їх мінімізації безумовно є актуальною. У якості методів дослідження обрано процедуру аналізу системи для виявлення потенційних режимів відмов, їх причин та наслідків для функціонування FMEA та аналіз видів, наслідків та критичності відмов FMECA з засобами ранжування тяжкості режимів відмов. У якості вихідних даних обрано результати анкетування двох професійних груп. Встановлений статистично перелік залізнично-транспортних пригод та нещасних випадків для професії регулювальник швидкості руху вагонів був запропонований для оцінювання серйозності, ймовірності та можливості запобігання у вигляді анкет двом групам фахівців, по 10 осіб у кожній групі. З використанням методу FMEA встановлено три складові числа пріоритетності ризику RPN для кожного виду небезпеки і розміщено у послідовності зменшення небезпечні випадки, що можуть статися з регулювальниками швидкості руху вагонів. Отримані підсумкові ранги показали узгодженість думок по окремих ознаках всередині групи та їх практичну однаковість для двох професійних груп. Встановлено ризики з найвищою пріоритетністю та ризики з низькими оцінками ймовірності настання та запобігання випадку але з високими оцінками наслідків. Для усіх складових RPN-S, O, D узгодженість думок є достатньою і оцінки двох груп фахівців можуть бути використані для подальших досліджень Встановлено, що запропонований у роботі [4] метод пошуку оптимального розподілу сортувальних колій між регулювальниками дозволяє мінімізувати саме ті ризики, пріоритетність яких є найвищою за результатами виконаних досліджень.