Вперше визначено діагностичне значення маркерів і чітко встановлено основні та додаткові критерії під час проведення диференційної діагностики пухлинних, і пухлиноподібних процесів у молочній залозі. Уточнено імунофенотипи за за типів патології. Проаналізовано кореляційні зв'язки у групі передбачувальних маркерів. Доведено та статистично підтверджено, що всі використані маркері (ER, PgR, pS2, Her-2/neu, VEGF, Ki-67, p-53, bcl-2) можуть бути застосовані з високим ступенем вірогідності як прогностичні за захворювання раку молочної залози. Одержані дані дозволяють на підставі імуноморфологічного профілю новоутворень молочної залози чітко визначитися з гістологічним діагнозом, біологічними властивостями патологічного процесу, передбачити можливий клінічний плин і оптимізувати вибір терапевтичних заходів та хірургічного втручання.

Мета роботи - визначення чинників, які можуть сприяти появі тріщин у середніх поперечних балках рам візків причіпних вагонів, та розробка заходів із покращання показників міцності цих рам. Для досягнення поставленої мети проведено наступні роботи: обстеження технічного стану несучих конструкцій рам візків причіпних вагонів; вимірювання твердості матеріалу за Брінеллем; визначення оцінки границь витривалості матеріалу середньої поперечної балки; проведення експериментальних випробувань із визначення рівнів зусиль та напружень, які створюються у вказаних балках за умов експлуатації; розробка розрахункових моделей для теоретичного визначення рівнів напружень у середній поперечній балці; моделювання як звичайних, так і нештатних умов експлуатаційної навантаженості. На підставі аналізу одержаних результатів виявлено ситуації, за яких створюються найбільші рівні напружень; розроблено заходи з покращання показників міцності середніх поперечних балок рам візків причіпних вагонів. На підставі експериментальних і теоретичних досліджень виконано наукове супроводження робіт щодо розробки заходів із покращання показників міцності середніх поперечних балок рам візків причіпних вагонів. Розроблені заходи з покращання показників міцності передані спеціалістам Укрзалізниці для їх впровадження під час виконання ремонтів електропоїздів указаних серій.

Описано процес одержання з фолікулярних яєць курей за допомогою методу осадження гексаном ліпідного екстракту і визначення за методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) у його складі загальних ліпідів (ОЛ) і фосфоліпідів (ФЛ). Процес одержання ліпідного комплексу включав три стадії. Першою була стадія екстрагування фолікулярних яєць курей в етанолі й одержання ліпідної суспензії. Другою стадією була фільтрація суспензії та одержання фільтрату - ліпідного екстракту, який поділяли на надосадну рідину і осад. Третьою стадією процесу було роздільне упарювання надосадної рідини і осаду, а також їх екстракція гексаном. Визначення загальних ліпідів і фосфоліпідів в одержаних екстрактах проводилося за методом тонкошарової хроматографії. Одержані дані підтверджують доцільність використання такого біологічного матеріалу, як фолікулярні яйця курей для одержання фосфоліпідного комплексу, що містить фосфатидилхолін і фосфатидилетаноламін.

Наведено власне клінічне спостереження успішного лікування фульмінантної форми гострого гепатиту B із застосуванням глюкокортикостероїдів та аналогів нуклеозидів. Особливістю клінічного випадку виявився розвиток аспергільозу легень, що потребувало хірургічного лікування. З урахуванням зникнення антигенних маркерів гепатиту B, появи серoконверсії anti-HBs у високому титрі (через 6 та 12 міс) пацієнтка, як реконвалесцент гострого гепатиту B, була знята з диспансерного обліку.

Наведено сучасні наукові погляди на фактори ризику, класифікації, методи діагностики, лікування та профілактики лейоміоми матки (ЛМ) відповідно до Протоколу, затвердженого МОЗ України від 15.12.2003р. №582, які суттєво доповнюють його в частині органозберігаючого лікування та діагностики. Розглянуто причини виникнення, класифікації, клініку та діагностику ЛМ. Описано сучасні методи органозберігаючого лікування ЛМ, визначено шляхи покращення консервативної терапії лейоміоми. Подано інформацію про гістологічне дослідження видалених вузлів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К641.78-18 + К230.75

Рубрики:

Зварювання металів променем лазера

Вплив зварювання на структуру і властивості кольорових металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Тонкостінні зварні з'єднання корозійностійких високолегованих сталей використовуються у різних галузях промисловості для виготовлення відповідальних конструкцій. Тенденція до зменшення ваги виробів із метою економії витрат та збереження енергоресурсів, надає актуальності пошуку способів вирішення задачі зварювання таких з'єднань, у тому числі за допомогою концентрованих джерел енергії, таких як лазерне випромінювання. Застосування лазерних технологій при зварюванні тонкостінних з'єднань із високолегованих сталей може бути використаним не тільки на стадії виготовлення, але й на стадії ремонту. Висока вартість обробки таких матеріалів зумовлює актуальність проблеми пошуку шляхів уникнення утворення дефектів у таких зварних з'єднаннях. Водночас актуальним є завдання розробки технологій ремонту тонкостінних зварних з'єднань, виконаних із високолегованих сталей. Мета роботи - вирішення цього завдання шляхом застосування технологій лазерного зварювання та наплавлення. За результатами візуального, радіографічного контролю, металографічних досліджень виконано оцінку параметрів тонкостінних таврових зварних з'єднань сталі AISI 321, а саме: геометрії, лускатості, наявності кратерів, пор, їх кількості, розмірів, взаємного положення та інших параметрів, що передбачені стандартом ДСТУ EN ISO 13919-1:2015. Аналіз одержаних даних надав можливість встановити наявність окремих дефектів зварних таврових з'єднань у вигляді одиночних пор, ланцюга пор, несплавлення, заниження шва, непроварів, усадочних раковин і раковин у кратері, підрізів, перевищення випуклості. Розроблено методику їх усунення та запобігання їх утворенню. Встановлено, що тонкостінні таврові зварні з'єднання сталі AISI 321 після ремонту за запропонованою методикою мають механічні характеристики на рівні бездефектних зварних з'єднань і становлять 670 - 717 МПа. Це надає можливість рекомендувати запропоновану методику для виконання операції ремонту таких з'єднань при усуненні дефектів у вигляді прожогів.