Розглянуто особливості фізичної реабілітації пацієнтів з післяампутаційними дефектами стоп.

Рассмотрены особенности физической реабилитации пациентов с постампутационными дефектами стоп.

This articles presents peculiarities of physical rehabilitation of patients with postamputational defects of feet.

З метою успішної корекції рухових порушень у хворих на ДЦП розроблено диференційовані програми фізичної реабілітації у комплексі з ортезуванням для пацієнтів декількох клінічних груп, відмінних за ступенем рухових порушень та віком. Проведені клінічні, функціональні й біомеханічні методи дослідження підтвердили ефективність запропонованих програм.

Проведено изучение гистологического материала соскобов полости матки женщин в пременопаузе с метаболическим синдромом (МС). Определено, что среди неатипической гиперплазии эндометрия удельный вес простой гиперплазии эндометрия составляет 29 %, комплексной - 61 %. Продемонстрировано улучшение результатов терапии и уменьшение количества рецидивов неатипической гиперплазии эндометрия у пациенток с МС в пременопаузе при применении на фоне традиционной терапии пиоглитазона, препарата для коррекции инсулинорезистентности из группы синтитайзеров инсулина тиазалидиндионов. Сделан вывод о целесообразности включения этого препарата в схему терапии неатипической гиперплазии эндометрия у пациенток с МС в пременопаузе.

Обгрунтовано шляхи покращання лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі. На підставі вивчення особливостей клінічної картини, характеру розподілу жирової тканини, вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального тла, гістологічної будови ендометрія, експресії рецепторів до стероїдних гормонів і маркера проліферації Кі-67 розроблено та впроваджено у практику комплексну схему лікування неатипової гіперплазії ендометрія в пременопаузі, що дозволило покращити результати терапії даної патології та зменшити кількість рецидивів гіперплазії ендометрія. Зроблено висновок, що гіперплазію ендометрія на тлі метаболічного синдрому у жінок в пременопаузі необхідно розглядати як комплекс порушень проліферації ендометрія, що виникає в результаті зниження чутливості тканини до інсуліну за умов зміни вуглеводного та ліпідного обмінів, гормональних порушень, абдомінального типу розподілу жирової тканини з наступними змінами рецепторного апарату, посиленням проліферативної активності ендометрія, і супроводжується порушеннями менструального циклу. Розроблено схему лікування, в якій традиційну терапію поєднано з корекцією інсулінорезистентності. Встановлено, що після проведеного лікування частота рецидивування гіперплазії ендометрія знизилася в 1,9 раза, частотність, з якою трапляються порушення менструального циклу зменшилася втричі, частота відновлення нормального менструального циклу зросла вдвічі, частота настання менопаузи збільшилася у 1,4 раза.

У порівняльному аспекті проведено дослідження, здійснено вибір і ранжування варіантів технічного переозброєння котлоагрегатів та паротурбінних установок. Проаналізовано особливості експлуатації, технічний стан та паливну базу теплової електростанції (ТЕС), технічні й екологічні показники сучасних технологій спалювання вугілля, їх застосовності для реабілітації ТЕС України. Розглянуто перспективи паливної бази ТЕС. Експериментально досліджено процес спалювання відходів вуглезбагачення в циркулюючому киплячому шарі. Проаналізовано варіанти реконструкції турбін. Запропоновано технічні рішення стосовно їх маловитратної модернізації, які забезпечують підвищення економічності та маневреності. Узагальнено досвід проектів реконструкції розроблених і запропонованих енергоблоків ТЕС. Наведено рекомендації щодо подовження ресурсу турбін і вибору матеріалів для котлів з підвищеними параметрами пари. Розроблено концепцію та механізм фінансування багаторівневої реабілітації ТЕС, що передбачають використання сучасних технологій спалювання, котло- і турбо-економічних показників, характеристик маневреності енергоблоків, забезпечують розширення паливної бази за рахунок відходів вуглезбагачення.

Розглянуто сучасні підходи до фізичної реабілітації пацієнтів з ампутаційними дефектами верхніх кінцівок. Вивчено, за даними вітчизняних і закордонних джерел, основні періоди реабілітації даної групи пацієнтів: ранній післяопераційний період, період підготовки до протезування та період навчання користуванню протезами, а також визначено засоби та методи для реалізації кожного періоду. На підставі одержаних даних поставлено завдання для розробки нових і доповнення вже існуючих методик. Реалізація поставлених завдань повинна значно підвищити якість реабілітації інвалідів даної групи.

Викладено результати дослідження ефективності фізичної реабілітації пацієнтів з ампутаційними дефектами верхніх кінцівок за допомогою навчально-тренувального пристрою, який сприяє якісному опануванню та вдосконаленню до повного автоматизму п'ятьох основних дій: захват предметів, утримання предметів, переміщення предметів, розміщення предметів у просторі, розкриття кисті з метою відпустити предмет. У ході занятть на навчально-тренувальному пристрої в активно-тяговому протезі здійснюється позитивний реабілітаційний вплив на м'язи кукси, їх функціональність, яка є досить важливою в опануванні побутових навичок та навичок самообслуговування.

Аналіз численних інформаційних джерел по когенерації газотурбінних двигунів та мaлооборотних дизелів показує пріоритет використання пароежекторних холодильних машин в силу ряду переваг, але не стосуються їх енергоефективності. Підвищення енергоефективності даного типу холодильних машин можливо при застосуванні струминної термокомпресії, що дозволяє реалізувати знижувальну термотрансформацію утилізованих теплових потоків як в режимі вироблення механічної роботи, так і генерації холоду.

Розглянуто методологічні проблеми дослідження економіки та менеджменту, проблеми організаційно-економічної динаміки управлінської діяльності, правові проблеми управлінської й економічної діяльності, а також соціокультурні фактори розвитку економіки та менеджменту. Висвітлено теоретико-методологічні особливості формування конкурентних стратегій підприємств хлібопекарської галузі України. Обгрунтовано необхідність упровадження управлінських інновацій у морегосподарському комплексі України. Розглянуто науково-методичні засади формування механізму професіоналізації менеджменту економічної організації. Визначено роль органів державної влади та місцевого самоврядування у формуванні правового статусу іноземців як членів територіальної громади в Україні. Розкрито особливості демократичної меритократії у процесі професіоналізації управлінської діяльності в Україні.