Вперше проведено комплексне дослідження історичних передумов утворення й особливостей функціонування Словацької держави у 1939 - 1945 рр. Визначено внутрішньо- та зовнішньополітичні чинники проголошення самостійності Словаччини, охарактеризовано структуру вищих державних органів. Виявлено характерні риси тогочасного політичного режиму, з'ясовано роль і місце Словацької держави у системі міжнародних відносин. Проаналізовано проблеми розбудови словацької державності в політичній, економічній, соціальній, культурно-освітній сферах. Розкрито взаємовідносини влади та суспільства, обставини ліквідації Словацької держави.

Визначено суть і основні методи проведення інтерактивного семінарського заняття у формі рольової гри. Обгрунтовано доцільність їх використання в процесі проведення семінарських занять курсу "Новітня історія країн Європи і Америки (1918 - 1945 рр.)". Розглянуто організаційні моменти підготовки інтерактивного семінару у формі рольової гри-постановки з елементами дискусії. Охарактеризовано етапи його проведення, простежено роль і завдання студентів і викладачів. Проаналізовано труднощі та позитивні сторони даної форми проведення семінарського заняття.

Определены сущность и основные методы проведения интерактивного семинарского занятия в форме ролевой игры. Обоснована целесообразность их использования в процессе проведения семинарских занятий курса "Новейшая история стран Европы и Америки 1918 - 1945 гг.". Рассмотрены организационные моменты подготовки интерактивного семинара в форме ролевой игры-постановки с элементами дискуссии. Охарактеризованы этапы его проведения, прослежены роль и задачи студентов и преподавателей. Проанализированы трудности и позитивные стороны данной формы проведения семинарского занятия.

На конкретних прикладах розглянуто проблеми висвітлення суперечливих питань національної історії у шкільних підручниках історії окремих європейських країн. Увагу акцентовано на рекомендації концепції сучасної європейської шкільної історичної освіти, згідно з якою перед авторами підручників постає непросте завдання пошуку консенсусу для того, аби "болючі точки" національної історії сприймалися підростаючим поколінням з позицій толерантності, багатоперспективності та мультикультурності. Зазначено, що відображення контроверсних проблем національної історії у змісті шкільної історичної освіти має базуватися на адекватному співвідношенні "свого" (національного, патріотичного) та "чужого" поглядів на історичні факти, події, явища та процеси.

На конкретных примерах рассмотрены проблемы изложения спорных вопросов национальной истории в школьных учебниках истории отдельных европейских стран. Внимание акцентировано на рекомендации концепции современного европейского школьного исторического образования, согласно которой перед авторами учебников стоит непростая задача поиска консенсуса для того, чтобы "болевые точки" национальной истории воспринимались подрастающим поколением с позиций толерантности, многоперспективности и мультикультурности. Сделан вывод о том, что отражение контроверсных проблем национальной истории в содержании школьного исторического образования должно базироваться на адекватном соотношении "своего" (национального, патриотического) и "чужого" взглядов на исторические факты, события, явления и процессы.

Using specific examples, consider the problem of coverage of controversial issues of national history in school textbooks stories of individual European countries. Attention is drawn to the recommendations of the concept of a modern European school history education , according to the authors of textbooks which faces a difficult task of finding a consensus to "hot spots" of national history were perceived from the perspective of the younger generation of tolerance, multiculturalism and multi-viewpoint.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)621 л0 + Т3(4СЛО)621 л0

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Заходи відбулися 7 - 8 листопада 2018 р. в Інституту історії України НАН України. На круглому столі зі вступним словом до його учасників звернувся директор установи акад. НАН України В. Смолій. Він зазначив, що 2018 р. є багатим на ювілейні дати й надає змогу ще раз звернутися до переломних подій всесвітньої історії, по-новому переосмислити їх значення в історії окремих народів та людства загалом. Було наголошено, що у роки Першої світової війни полягло понад 10 млн людей, що рівнялося втратам у Європі упродовж попередніх двох століть, відбувся крах монархій, але й постали нові держави. Вчений актуалізував та узагальнив головні повоєнні проблеми розвитку Європи: необхідність перебудови міждержавних взаємин на засадах національної рівноправності й мирного співжиття народів, демократизації та гуманізації суспільства; недосконалість та несправедливість Версальської системи міжнародних відносин, особливо стосовно українців; посилення міграційних процесів; нестійкість демократичної системи суспільно-політичного розвитку, що породило встановлення авторитарних режимів й тоталітарних диктатур; загострення міжнаціональних суперечностей; активізація автономістської та іредентистської пропаганди у Центрально-Східній Європі.

Увагу приділено теоретичним і методологічним засадам, а також перспективам підготовки педагогів історичного та філологічного профілів у вищій школі. Висвітлено історію та сучасний стан Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. З'ясовано роль і значення гуманітарної освіти у формуванні національної ідентичності та консолідації суспільства в умовах суспільно-політичної кризи в Україні. Розкрито питання інформатизації сучасного суспільства та її впливу на знання як головного джерела виробництва. Розглянуто проблеми формування медіакомпетентності майбутніх педагогів у процесі вивчення історичних дисциплін у вищій школі. Висвітлено процес формування, діючий склад, проблеми з наповненням штату та науково-освітню спрямованість професорсько-викладацької корпорації історико-філологічного факультету - провідного підрозділу Кам'янець-Подільського державного українського університету. Подано інформацію щодо діалектологічних досліджень кафедри української мови в 60 - 70-ті рр. XX ст.

Узагальнено та систематизовано зарубіжний досвід навчання історії в школі. Висвітлено сучасні моделі викладання історії у школах провідних країн Європи та Північної Америки. Прослідковано перебудову системи шкільної історичної освіти в країнах Східної Європи. Проаналізовано базові методичні принципи організації навчальних занять, роль вчителя в освітньому процесі, проблеми оцінювання в навчанні історії. Висвітлено досвід провідних педагогів, нетрадиційні форми організації вивчення історії. Акцентовано увагу на питаннях місця підручника в сучасній шкільній історичній освіті, методичних і дидактичних вимогах до нього й актуальних його моделях в зарубіжній школі.

Захід на пошану відомого українського історика, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, почесного доктора Ужгородського національного університету, завідувача відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України інституту історії України НАН України Степана Васильовича Віднянського з нагоди його 70-літнього ювілею відбувся 23 квітня 2021 р. на платформі "Google Meet". Співорганізаторами конференції стали Ужгородський національний університет, Кам'янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка та Інститут історії України НАН України. Зарубіжними партнерами виступили Словацька й Угорська академії наук, Білоруський державний університет, Пряшівський університет, Університет ім. Елоранда (Будапешт), Університет Матея Бела (Банська Бистриця).

Розглянуто науковий доробок відомого сучасного українського історика В. Степанкова у царині дослідження проблем історії національно-визвольної боротьби українців і державотворчих процесів XVII ст. Простежено становлення та еволюцію теоретико-методологічних засад роботи науковця в контексті суспільно-політичних процесів і розвитку української історіографії II половини 1960-х - на початку 2020-х рр. З'ясовано, що на сучасному етапі для його методологічного інструментарію є характерним ефективне комплексне поєднання позитивізму, неодержавницької школи, школи "Анналів", "нової соціальної історії" та цивілізаційного підходу. Виокремлено та проаналізовано на основі діахронного та компаративного методів стрижневі проблемно-сюжетні лінії в одноосібних працях вченого: селянство та соціальна боротьба; козацький стан; українська державна ідея; національно-політична свідомість; політична еліта; постаті Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка; компарація Української революції з подіями в Європі; відносини між Українською державою та Московією, Османською імперією, Кримом, а також відносини з Річчю Посполитою, Швецією та Трансільванією; авторські рецепції здобутків української та зарубіжної історіографії у висвітленні проблеми; авторські дискусії із сучасними колегами-істориками.