Проаналізовано проблему формування колективістської спрямованості підлітків у виховній практиці, зокрема, розкрито сутність понять "колективізм", "індивідуалізм", "колективістська та індивідуалістська спрямованість особистості". Виділено типи, критерії та показники спрямованості підлітків. Проаналізовано виховні можливості дитячих об'єднань щодо формування колективістської спрямованості їх членів. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, за яких підвищується ефективність процесу формування колективістської спрямованості особистості підлітків у дитячому об'єднанні: функціонування даного об'єднання як виховного осередку, в якому безпосередньо формується колективістська спрямованість підлітків, враховуються вікові та індивідуальні детермінанти колективістської та індивідуалістської спрямованості підлітків у дитячих об'єднаннях, створення виховних ситуацій, які сприяють формуванню колективістської спрямованості особистості, організації спільної діяльності вихованців у групі. Розроблено та експериментально досліджено модель процесу формування колективістської спрямованості особистості підлітків у дитячому об'єднанні, систему тренінгових занять. Встановлено, що за умов відповідної цілеспрямованості виховного процесу, врахування вікових та індивідуальних детермінант колективістської та індивідуалістської спрямованості підлітків, створення ситуацій та організації спільної діяльності вихованців підвищується ефективність процесу формування колективістської спрямованості підлітків у дитячому об'єднанні.

Розкрито можливості формування комунікативної компетентності сучасних підлітків у процесі організації і проведення спеціальних тренінгових занять. Висвітлено погляди педагогів на форми, методи, прийоми формування комунікативних вмінь та навичок особистості. З'ясовано, що інтерактивні ігри, вправи, тренінгові заняття є найбільш ефективними у процесі формування комунікативної компетентності сучасного підлітка.

Проаналізовано особливості формування спрямованості особистості підлітка, які необхідно враховувати у процесі навчання і виховання дітей цього вікового періоду. Розкрито розуміння "спрямованості особистості". Акцентовано увагу на новоутвореннях підліткового віку - "відчутті дорослості" та становленні самосвідомості. Розглянуто особливості емоційної сфери підлітка та його спілкування з однолітками.

Проаналізовано форми, засоби, технологічні прийоми формування естетичної культури та естетично-ціннісного ставлення підлітків до навколишнього світу через включення їх до різнопланової діяльності шкільного етнографічного музею. Музейну форму роботи, спрямовану на розвиток творчості та пізнавальної активності підлітків, наведено на прикладі діяльності шкільного музею "Берегиня" (Білокриницької ЗОШ І - ІІ ст. Рівненського району), який сприяє загальному розвитку та розширенню кругозору учнів, розвиває пізнавальні інтереси, дослідницькі нахили, формує вміння самостійно поглиблювати знання, залучає до збереження пам'яток матеріальної та духовної культури народу, сприяє естетичному й етичному вихованню учнів. Зазначено, що в музеї "Берегиня" практикується використання ігрових технологій із театральним компонентом, інтегративної технології (виявлення у зразках духовної культури народу спільних ознак, під час чого відбувається сприйняття різних видів мистецтва відразу за кількома джерелами). Для подальших досліджень запропоновано порівняльне дослідження впливу народного та сучасного авторського мистецтва на формування само- та світосприйняття підлітків, їх естетично-ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Проанализированы формы, средства, технологические приемы формирования эстетической культуры и эстетически-ценностного отношения подростков к окружающему миру путем включения их в разноплановую деятельность школьного этнографического музея. Музейная форма работы, направленная на развитие творчества и познавательной активности подростков, представлена на примере деятельности школьного музея "Берегиня" (Белокринической ООШ I - II ст. Ровненского района), которая способствует общему развитию и расширениюкругозора учащихся, развивает познавательные интересы, исследовательские наклонности, формирует умение самостоятельно углублять знания, привлекает к сохранению памятников материальной и духовной культуры народа, способствует эстетическому и нравственномувоспитанию учащихся. Указано, что в музее "Берегиня" практикуется использование игровых технологий с театральным компонентом, интегративной технологии (обнаружение в образцах духовной культуры народа общих признаков, во время чего происходит восприятие различных видов искусства сразу по нескольким источникам). Для дальнейших исследований предложено сравнительное исследование влияния народного и современного авторского искусства на формирование само- и мировосприятия подростков, их эстетично-ценностное отношение к окружающему миру.

In the article forms, facilities, technological receptions of forming of aesthetically beautiful culture, are analyzed and aesthetically beautifully valued attitude of teenagers toward outward things thought plugging of them in the various activities of school ethnographic museum.

За допомогою компетентнісного підходу розглянуто визначення понять “компетентність”, “професійна компетентність учителя”, проаналізовано різні підходи до визначення складових професійної компетентності педагога. На основі дослідження Г. Коджаспірова охарактеризовано десять груп умінь учителя, що формують його професійну компетентність. Виходячи із твердження, що компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією та дослідженнях В. Краєвського, А. Хуторського, визначено сім ключових освітніх компетенцій – ціннісно-смислова, загальнокультурна, навчально-пізнавальна, інформаційна, комунікативна, соціально-трудова та компетенція особистісного самовдосконалення. Виділено основні компоненти професійної компетентності педагога (знання, уміння, навички, професійна позиція, індивідуально-психологічні особливості людини, акмеологічні варіанти), окреслено шляхи вдосконалення професійної компетентності сучасного вчителя.

Рассмотрены различные подходы к определению понятий “компетентность”, “профессиональная компетентность учителя”, проанализированы компоненты профессиональной компетентности педагога.

Different going is considered near determination of concepts “competence”, “professional competence of teacher”, the components of professional competence of teacher are analyzed.

Розглянуто комплекс необхідних організаційно-педагогічних умов для ефективного формування готовності вчителів до використання сучасних електронних засобів навчання в контексті трьох основних компонентів: створення сучасного інформаційного середовища у загальноосвітніх навчальних закладах, оновлення змісту та структури методичної роботи з педагогічними кадрами у системі післядипломної педагогічної освіти, упровадження регіональної віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період.

Рассмотрен комплекс необходимых организационно-педагогических условий для эффективного формирования готовности учителей к использованию современных электронных средств обучения в контексте трех основных компонентов: создание современной информационной среды в общеобразовательных учебных заведениях, обновление содержания и структуры методической работы с педагогическими кадрами в системе последипломного педагогического образования, внедрение региональной виртуальной системы непрерывной поддержки учителя в межкурсовой период.

The article deals with a set of necessary organizational and pedagogical conditions for the efficient formation of readiness of teachers to use modern electronic means of teaching.

Одержано експериментальні дані, що вказують на відчутний коригувальний вплив естрону на об'єм секретованої печінкою жовчі та її склад у щурів обох статей. При цьому зміни складу жовчі після внутрішньопортальної інфузії естрону (8 мкг/100 г) відрізняються у самок і самців. Статеві особливості процесів жовчоутворення є наслідком різної ефективності роботи поліферментних систем, що забезпечують процеси біосинтезу, гідроксилювання, кон'югації, етерифікації та інших перетворень метаболітів у клітинах печінки. Естрон, уведений внутрішньопортально, стимулював холерез у самок і викликав суттєві зміни у процесах біосинтезу та кон'югації жовчних кислот у печінці піддослідних тварин обох статей, що відображалось у змінах співвідношення вільних і кон'югованих жовчних кислот у їх жовчі. Тамоксифен (57,2 мкг/100 г) частково усував вплив естрону на жовчносекреторну функцію печінки у самок і самців щурів. Виявлено, що пролактин і фолікулостимулювальний гормон можуть бути залучені до реалізації ефектів лігандів естрогенових рецепторів (естрону, тамоксифену), модифікуючи їх вплив на процеси, що забезпечують холерез та змінюють жовчнокислотний і ліпідний склад жовчі.

Представлено теоретичні та практичні аспекти дискурсу реформування освітньої системи України. Означену поліаспектність спроектовано на коло наукових проблем, пов'язаних із трансформаціями в управлінні вищою освітою за умови глобалізації економіки, вихованням дітей і молоді в цифровому світі, формуванням національної та громадянської солідарності як особливих складників професійної підготовки майбутніх учителів, специфікою організації освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти з плекання професійної ідентичності майбутнього вчителя, зокрема безпековим складником розвитку соціальної відповідальності майбутніх учителів і створення інформаційно безпечного й інклюзивного освітньо-виховного середовища закладу освіти, застосуванням інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі, набуттям професійної компетентності майбутніх педагогів і розвитком обдарованості, різновекторністю такої в закладах вищої освіти за умови європейського простору освіти.