Проведено аллерготестирование и исследование функции внешнего дыхания (ФВД) у подростков с бронхиальной астмой (БА) и аллергическим ринитом (АР), проживающих в г. Запорожье. Доказано превалирование сенсибилизации к аллергенам клещей домашней пыли и амброзии. Выявлено достоверное снижение показателей ФВД у детей с БА, не получавших базисную терапию. У детей с АР, не имевших клинической картины астмы, выявлены достоверные изменения, которые могут свидетельствовать о наличии латентного бронхоспазма и требуют динамического наблюдения.

Вивчено частоту зустрічальності, характер і форму побічних ефектів, клініко-лабораторну динаміку перебігу захворювань у 100 дітей (56 хлопчиків і 44 дівчаток) у процесі лікування антибіотиками групи цефалоспоринів. Визначено, що гострі бактеріальні ураження вірогідно частіше мали діти на першому (44 %) та другому (41 %) році життя, ніж на третьому (15 %), під час терапії яких найчастіше призначалися цефалоспорини III покоління з парентеральною формою введення (67 %). За умови застосування антибіотиків групи цефалоспоринів найчастіше зустрічалися такі побічні ефекти, як психомоторне збудження (30 % випадків), побічні алергічні реакції (26 %), диспепсичні явища (25 %), кандидоз слизових оболонок ротової порожнини (11 %), підвищення рівня печінкових ферментів (12 %), підвищення тимолової проби (6 %), максимально припустимий рівень креатинину відзначався у 5 % пацієнтів. У поодиноких випадках реєструвалися небажані гематологічні реакції (2 %), агранулоцитоз (1 %), порушення гемостазу (1 %), гематурія (2 %). Поява побічних ефектів, перш за все, залежала від наявності фонових станів у дітей. Вірогідність розвитку побічних реакцій під час антибіотикотерапії вимагає дотримання принципів раціонального призначення антимікробних препаратів з урахуванням вихідних фонових станів у дітей та особливостей клініко-лабораторного перебігу захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-52 + Р733.682-52

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)р3 + Р73р3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р352.3 + Р733-52

Рубрики:

Побічна дія ліків (загальні роботи)

Хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено міфопоетику як художній засіб осягнення вічних питань людського буття, поглиблення ідейної спрямованості, створення другого, контекстуального, плану в українському химерному романі. Вперше здійснено аналіз і трактування дилогії В.Земляка з погляду міфокритики та у контексті типологічних явищ зарубіжних літератур. Розкрито специфіку, тенденції, закономірності застосування письменником міфологічного матеріалу. Досліджено складну символіку, основні біблійні та фольклорні мотиви та структури, використані для створення образів, відображення конфліктів, ситуацій.

Приведены клинико-патогенетическое обоснование и перспективы использования тиотриазолина с целью гепатопротекции и улучшения результатов комплексной дезинтоксикационной терапии при острых экзогенных интоксикациях некоторыми видами ядовитых веществ у детей и подростков. Обоснована целесообразность использования тиоцетама при необходимости одновременной гепато- и церебропротекции.

Вивчено частоту та особливості клінічних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей з гастроентерологічними захворюваннями. Частота ГЕРХ серед дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту склала 18 %. У клінічній картині ГЕРХ переважають езофагеальні симптоми - печія, відрижка, нудота, болі в животі, - вираженість яких має вікові особливості. Екстраезофагеальні симптоми переважно представлені судинними розладами і змінами з боку електричної активності серця на тлі малих серцевих аномалій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.1-3

Рубрики:

Хвороби стравоходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы особенности вегетативной регуляции у детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) и ее влияние на характер гастроэзофагеального рефлюкса. Выявлено, что для большинства детей с данной патологией характерно превалирование симпатического звена ВНС, что проявлялось наличием более длительных кислых рефлюксов, которые сохранялись и в ночные часы. Проведение одновременного суточного холтеровского мониторирования электрической деятельности сердца и суточного мониторирования рН пищевода у детей с ГЭРБ позволило выявить кардиальные проявления заболевания.

Мета роботи - вивчити особливості варіабельності серцевого ритму (ВСР) у дітей та підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), використовуючи добове моніторування за Холтером. Добове моніторування за Холтером проведено 60 дітям віком від 9 до 17 років (середній вік - 14), з них 34 дитини з ГЕРХ склали групу спостереження. Групу контролю склали 26 дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони без клініко-ендоскопічних проявів з боку стравоходу. Групи були однорідні за віком та статтю. Тривалість захворювання - від 1 до 7 років. На підставі одержаних даних діти розподілені за діагнозом: 11 дітей з ГЕРХ з езофагітом (1 група), 23 дитини з ендоскопічно негативною формою ГЕРХ (2 група), 26 - дітей з хронічним гастродуоденітом без ураження стравоходу (3 група). Аналіз ВСР проводився за допомогою часового методу (SDNNi, RMSSD, pNN50). Одержані результати порівнювали з референтними показниками дітей відповідного віку. Для дітей з хронічною патологією ШКТ характерні зміни вегетативного статусу в бік симпатикотонії (54 % дітей з езофагітом, 89 % дітей з ендоскопічно негативною формою ГЕРХ та 57,5 % дітей контрольної групи). У процесі ГЕРХ зміни більш виразні, що проявляється коливанням значень показників часового аналізу - від виразної симпатикотонії до виразної ваготонії. Наявність ендоскопічних змін в стравоході не впливає на тяжкість вегетативної дисфункції у дітей згідно з показниками ВСР вдень, але вночі серед дітей з ендоскопічно негативною ГЕРХ та контрольної групи кількість дітей з показниками ВСР в межах референтних значень збільшилась. У 26,5 % дітей з ГЕРХ зареєстровано змінений циркадний індекс (ЦІ), як

ригідний, так і посилений. У дітей з ендоскопічними змінами в стравоході змінений ЦІ реєструвався частіше, ніж у разі ендоскопічно негативної форми ГЕРХ. Тривалість захворювання не впливала на виразність вегетативної дисфункції, але більш виразні зміни були характерні для дівчаток-підлітків.

Приведены данные исследования детей и подростков с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Установлено, что факторами риска развития ГЭРБ у детей является семейная отягощенность по патологии желудочно-кишечного тракта, отягощенность перинатального анамнеза, курение, нарушение режима питания, продолжительность гастродуоденальной патологии более 2 лет, нарушение вегетативного гомеостаза и психоэмоционального состояния. Разроботана математическая модель прогнозирования риска развития ГЭРБ у детей с гастродуоденальной патологией и математическая модель прогнозирования количества рецидивов ГЭРБ в течение года.

Приведены данные исследования вариабельности сердечного ритма у детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Особенностью таких детей является преобладание симпатической активности в течение суток у девочек и при наличии проявлений недифференцированной дисплазии соединительной ткани.

Мета роботи - вивчення особливостей перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом (ЦМВ), та особливостей імунної відповіді пацієнтів, схильних до рекурентного перебігу респіраторних інфекцій. Проведено клініко-лабораторне обстеження 103 дітей віком 1 - 3 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу респіраторних захворювань. У групі дітей з рекурентними респіраторними інфекціями (РРІ) було виділено підгрупу 2а - інфіковані ЦМВ і підгрупу 2b - не інфіковані ЦМВ. Дослідження стану імунітету проводилося в період ранньої реконвалесценції загальноприйнятими методами. На тлі інфікування ЦМВ відмічено дисбаланс у клітинній та гуморальній ланках імунітету з активацією СД4-клітин і зростанням кількості В-лімфоцитів, а також неадекватним зниженням рівня IgG, A, M. Перебіг РРІ у дітей раннього віку на тлі ЦМВІ вирізняється частішими та тривалішими епізодами хвороби. Зниження рівня феритину крові та тенденції до еозинофілії і зростання вмісту IgE у інфікованих ЦМВ дітей вказує на переважання у таких пацієнтів запальних реакцій алергічного характеру. Висновки: одним з чинників рекурентного перебігу респіраторних інфекцій у дітей раннього віку є інфікування цитомегаловірусом. Встановлені клініко-імунологічні особливості у дітей даної групи можуть вказувати на виснаження імунної системи на тлі персистування ЦМВ.

Актуальность исследования обусловлена распространенностью рекуррентных респираторных инфекций, изменяющих иммунную резистентность,у детей младшего возраста. С целью изучения особенностей иммунного ответа у таких пациентов обследовали 107 детей, подверженных рекуррентным респираторным инфекциям и болеющих эпизодически. Изучали иммунограммы первого уровня, фракции иммуноглобулинов класса G. Установили снижение фагоцитарной активности клеток при одновременном повышении их функционально-метаболического состояния, растущую готовность клеток к апоптозу. По данным частотного анализа определили у большинства больных рекуррентными респираторными инфекциями тенденции иммунологических изменений к дисбалансу регулирующих субпопуляций Т лимфоцитов, замедленному снижению иммунорегуляторного индекса и содержания субпопуляции IgG4. Изменения иммунного ответа в раннем восстановительном периоде рекуррентных респираторных инфекций характеризуются дискоординированным взаимодействием звеньев, свидетельствуют о неполной эрадикации возбудителя инфекционного процесса.

Опыт проведения курсов тематического усовершенствования врачам-педиатрам, семейным врачам в Запорожском государственном медицинском университете доказывает, что дистанционное образование должно базироваться на технологиях высокой профессиональной информативности, интерактивности обучения, иметь компетентностный и когнитивный вектор.

Мета роботи - вивчення ефективності реабілітації дітей, народжених з екстремально низькою (ЕНМТ) і дуже низькою (ДНМТ) масою тіла, впродовж перших трьох років життя. Під катамнестичним спостереженням знаходилось 70 дітей: 32 отримували реабілітацію в Обласному центрі ранньої соціальної реабілітації (ОЦРСР), 38 - у поліклінічних дитячих відділеннях центрів первинної медико-соціальної допомоги (ЦПМСД) м. Запоріжжя. В ОЦРСР опрацьована модель реабілітації "Тандем - партнерство" та "дитина - сім'я - фахівець", діти отримували від 6 до 12 реабілітаційних курсів, які складалися з 4 - 7 практик. У ЦПМСД тривалість і склад реабілітації визначав невролог, вона складалась з 2 - 4 курсів і 5 видів немедикаментозної терапії. Серед обстежених у віці трьох років 27,1 % дітей були здоровими, 44,3 % мали ДЦП, 21,4 % - мінімальну мозкову дисфункцію, 7,1 % - аутизм. Серед дітей, які отримували довгострокову реабілітацію у ОЦРСР, було більше здорових (40,6 проти 15,8 %) і менше хворих на ДЦП (30,0 проти 62,5 %), ніж серед дітей, які реабілітувались за умов ЦПМСД. Кращі результати одержано серед дітей із ДНМТ під час народження. Зроблено висновки, що дітям, народженим із ЕНМТ і ДНМТ, доцільно проводити реабілітаційні програми, які базуються на засадах раннього початку, безперервності, послідовності, спадкоємності, індивідуальності та командної співпраці.

Проблема прогнозування віддалених результатів розвитку та стану здоров'я дітей, народжених з дуже низькою (ДНМТ) та екстремально низькою (ЕНМТ) масою тіла залишається актуальною. Мета роботи - визначити прогностичні фактори порушення здоров'я передчасно народжених дітей, скласти модель прогнозування неврологічного стану та оцінки необхідності подовження реабілітації. Під катамнестичним спостереженням перші три роки життя знаходились 70 дітей (з ЕНМТ 26, з ДНМТ 44). Неврологічний статус досліджено за допомогою шкали NACS. Сформовано дві групи порівняння: 1 (32 дитини) - отримувала реабілітацію на базі ОЦРСР, 2 (38 дітей) - у ЦПМСД. Значущим фактором щодо прогнозу результату реабілітації виділено кількість балів за шкалою C. Amiel-Tison (1982). Отримано модель парної лінійної регресії, яка описує залежність прогнозування неврологічного стану у три роки від кількості балів за шкалою у віці 3,6 міс. Отримано модель множинної лінійної регресії, яка описує залежність прогнозування неврологічного стану у три роки від кількості балів за шкалою у віці 3,6 і 10,5 міс. Зроблено висновки, що для дітей, народжених із ДНМТ та ЕНМТ, кількість балів за шкалою C. Amiel-Tison у віці 3,6 і 10,5 міс визначено як значущий фактор прогнозу неврологічного стану у віці трьох років. Запропоновано дві моделі прогнозування їх неврологічного стану, які надають можливість оцінити вже на першому році життя необхідність подальшого подовження реабілітаційних заходів, своєчасно корегувати їх склад.

Цель работы - исследовать микробную контаминацию носоглотки у детей с хроническим тонзиллитом (ХТ) в зависимости от наличия патологического гастроэзофагеального рефлюкса. Обследовали 44 ребенка в возрасте 4,60 года: 1 группа - 22 ребенка с ХТ и гастроезофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ), 2 группа - 22 ребенка с ХТ без ГЭРБ. Проводили анализ результатов бактериологического исследования выделений носоглотки на питательные среды. Результаты статистически обработаны с использованием программ Microsoft Office Excel и Statistica 13. У детей 1 группы при бактериологическом исследовании с зева отмечена тенденция к более частому выявлению H. influenzae (у 77,3 %, p = 0,06). В посевах из носа этот микроорганизм определили у 31,8 % детей 1 группы (p = 0,02) и только у детей со смешанными и кислыми рефлюксами (КР) (у 30,0 % и 80,0 % соответственно). У 63,6 % детей 1 группы высевали более двух микроорганизмов (p = 0,002), также у детей со смешанными и КР (p = 0,05). У детей с ГЭРБ и ХТ при наличии H. influenzae определены достоверно более высокие показатели общего количества КР (193,86 против 104,8, p = 0,05), количества длительных КР (7,50 против 3,67 p = 0,04) и процент КР за сутки (26,17 против 7,44 p = 0,004). Выводы: контаминация слизистых оболочек зева и носа у детей с ГЭРБ и ХТ представлена условно-патогенной микрофлорой (в 95,5 %) с преобладанием H. influenzae. У детей со смешанными и КР высевали более двух микроорганизмов (p = 0,05). Для детей с ГЭРБ и ХТ при наличии H. influenzae присущи достоверно более высокие показатели общего количества КР (p = 0,05), количества длительных КР (p = 0,04) и процент КР за сутки (p = 0,004).