Досліджено рівень протеїназ та їх інгібіторів у сироватці крові новонароджених дітей від матерів з офарбованими меконієм навколоплідними водами. У немовлят з синдромом аспірації меконія протягом раннього неонатального періоду виявлено стійкий дисбалансу в системі протеїнази/ антипротеїнази. Зокрема зафіксовано підвищення протеолізу на тлі пригнічення і/ або вичерпування альфа-1- інгібітора протеїназ як одного з факторів патофізіологічних механізмів розвитку респіраторних порушень.

Исследован уровень протеиназ и их ингибиторов в сыворотке крови новорожденных детей от матерей с окрашенными меконием околоплодными водами. У младенцев с синдромом аспирации мекония на протяжении раннего неонатального периода выявлено стойкий дисбаланс в системе протеиназы/ антипротеиназы. В частности зафиксировано повышение на фоне угнетения и/ или истощения альфа-1-ингибитора протеиназ как одного из факторов патофизиологических механизмов развития респираторных нарушений.

Обстежено 410 жінок з порушеннями репродуктивної функції. Установлено, що провідне місце серед причин неплідності займають запальні процеси органів малого тазу (71,8 %) та синдром полікістозних яєчників (53,7 %). Патологія порожнини матки й ендометрію виявляється в 78,0 % жінок з порушеннями репродуктивної функції і є одним з основних або супутніх чинників неплідності. Виявлено, що у жінок з неплідністю та регулярним менструальним циклом ендометрій відповідає фазі циклу лише у 22,9 % і домінують гіперпластичні процеси ендометрію (поліпи - у 38,9 %, гіперплазія - у 19,6 % випадків). Для жінок з олігоменореєю характерна гіпоплазія ендометрію (46,3 %). У жінок з вторинною аменореєю переважає гіпопластичний (42,2 %) і нефункціонуючий ендометрій з індиферентним епітелієм (22,2 %). Запропоновано алгоритм поетапного апаратного обстеження та лікування жінок з неплідністю, що дозволило нормалізувати менструальну функцію у 72,0 % та відновити репродуктивну функцію у 59,0 % випадків.

На підставі вивчення чинників відходження меконію у навколоплідні води та його аспірації під час пологів, особливостей постнатальної адаптації та стану протеїназно-інгібіторної системи обгрунтовано шляхи оптимізації медичної допомоги новонародженим з синдромом аспірації меконію (САМ). Вивчено динаміку основних показників системи протеїназ (загальну протеолітичну активність) та їх інгібіторів (альфа-1-інгібітора протеїназ і альфа-2-макроглобуліну) та розраховано індекс протеолізу. Показано їх значення як важливих маркерів, що характеризують процеси метаболічної адаптації у новонароджених дітей з САМ до періоду позаутробного існування. Патогенетично обгрунтовано та клінічно доведено ефективність використання у комплексній терапії дітей з САМ природного інгібітору протеолітичних ферментів контрикалу.