Наведено результати вивчення впливу систем удобрення та захисту рослин на продуктивність сої у соєво-кукурудзяних сівозмінах із різним ступенем насичення їх кукурудзою та соєю. Встановлено, що взаємодія добрив, захисту рослин і співвідношення посівів сої та кукурудзи сприяла збільшенню урожайності насіння сої з 20,5 до 31,4 ц/га, або на 53 % у порівнянні з контролем. За умов вирощування сої у 4-пільній соєво-кукурудзяній сівозміні рівень урожайності насіння збільшився майже в 1,4 рази порівняно з беззмінним її вирощуванням і внесенням однакової кількості добрив.

Індекс рубрикатора НБУВ: П218.1-272

Рубрики:

Тютюн

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вимоги суспільства щодо освіти та науки за умов переходу до інформаційної стадії. Обгрунтовано, що комерціалізація освіти та науки, перетворення знання на товар, зміни у дисциплінарній організації науки обумовлені трансформаціями суспільного життя початку 21 століття.

Розглянуто вплив деяких змін у життєдіяльності сучасного соціуму на ядро цивілізаційної інфраструктури - сфери науки та освіти. Розкрито сутність і ключові характеристики основного капіталу соціуму.

Розглянуто зміни у системі комунікації в сучасній науці. Відмічено, що кардинально нових форм взаємодії вчених не виникає. На трансформації традиційних форм співпраці вчених впливають соціокультурні чинники. Одним із найважливіших є феномен інтелектуальної міграції.

Наведено нові дані щодо поширеності різних фенотипів груп крові системи АВ0 в Україні, проаналізовано динаміку її коливань за останнє десятиріччя та ступінь міжобласних варіацій у порівнянні з останнім тематичним дослідженням 1979 р. На основі аналізу виокремлено найбільш поширену в Україні групу крові системи AB0 та показано доцільність використання одержаних статистичних даних у практиці судових експертів-імунологів.

Розгляуто проблему взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності пов'язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Саме тому предметом уваги філософів стала проблема зв'язку фундаментального та прикладного досліджень з високими технологіями. Різні приклади показують варіативність взаємодії цих типів наукових досліджень із технологіями. В той же час роль фундаментальної науки у створенні технологій є незаперечною. Більшість учених вважають зв'язок фундаментальної та прикладної науки та технологій органічним і необхідним.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-2

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-2

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософські проблеми використання інформаційних технологій у зв'язку з накопиченням величезних масивів цифрової інформації. Обговорюється методологічний контекст використання технологій "цифрові дані" та "великі дані" в науковій діяльності. Підкреслюється, що дослідники порізному оцінюють евристичний та епістемологічний потенціали великих даних. Можливості цієї технології слід використовувати ефективно і правильно. Враховуючи те, що активне використання технології великих даних суттєво вплине на різні рівні здійснення наукової діяльності, їхні філософський аналіз актуалізується в умовах "суспільства знань".

Йдеться про ціннісний потенціал наукового пізнання. У певний історичний період наука стала одним із найвагоміших чинників розвитку культури та цивілізації. Незважаючи на вражаючи досягнення науки і техніки, безперечний гуманістичний сенс та потенціал науки, у філософії існують різні точки зору щодо розуміння наукового пізнання як цінності. Підкреслюється, що одні дослідники зосереджуються на внутрішніх цінностях "науки задля науки", інші акцентують увагу на її соціальному призначенні та оцінці. Є позиції повного схвалення та виправдання науки, але існує й критика, опозиція і, навіть, прогнози щодо "кінця" науки. Все це актуалізує необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.

Розглянуто необхідність модернізації вищої освіти за допомогою нових освітніх моделей, адекватних сучасним соціокультурним умовам. Суттєві зміни у сфері освіти пояснюються як переходом до інформаційного суспільства, так і значною історичною та геополітичною подією - набуттям незалежності нашої країни в 1991 році. Наголошено, що реформи освітніх процесів останніх десятиліть не призвели до системних змін. Філософський аналіз соціокультурних функцій вищої освіти є необхідним для визначення відношень між освітою, соціумом і культурою загалом, з'ясування перспектив їхньої взаємодії.

Розглянуто трансформацію ціннісних орієнтацій людей за інформаційної доби. Осмислення інтелектуальних і культурних наслідків впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і пов'язану із цим проблему зміни аксіологічної складової індивідуального та суспільного буття людей, є завданням сучасної філософії. Оптимістичні прогнози щодо змін усіх аспектів життєдіяльності соціуму завдяки початку четвертої промислової революції співіснують у філософській літературі разом із сумними передбаченнями впливу інформаційного середовища на особистість, соціальні шари і, навіть, покоління людей.

Проаналізовано образ сучасного суспільства, який було сформовано на основі чисельних спроб концептуалізації інформаційного суспільства наприкінці ХХ ст. Осмислення нових феноменів і характеристик суспільного життя інформаційної доби здійснено разом із зіставленням прогнозів відомих західних учених. Зазначено, що оптимістичні прогнози щодо забезпечення у майбутньому всезагального добробуту і соціального порядку завдяки використанню технологічних інновацій співіснують у філософській літературі із передбаченнями різноманітних загроз, викликів і негативних тенденцій.