Розглянуто питання анатомії, фізіології та симптоми ураження головного та спинного мозку. Наведено методи етіології, патогенезу, клініки та лікування нервових хвороб. Висвітлено особливості захворювання периферичної нервової системи (НС), інфекційних і інфекційно-алергічних уражень НС, а також паразитарних, судинних, демієлінізуючих, вегетативних і спадково-дегенеративних захворювань НС. Розкрито зміст понять нейробруцельозу, перинатальної патології НС.

Рассмотрены вопросы анатомии, физиологии и симптомы головного и спинного мозга. Предложены методы этиологии, патогенеза, клиники и лечения нервных болезней. Освещены особенности заболевания периферической нервной системы (НС), инфекционных и инфекционно-аллергических поражений НС, а также паразитарных, сосудистых, демиелинизирующих, вегетативных и наследственно-дегенеративных заболеваний НС. Раскрыто содержание понятий нейробруцелеза, перинальной патологии НС.

Цель исследования - установить факторы риска возникновения ишемических инсультов на Закарпатских низинах и горных районах. Местными факторами возникновения мозговых инсультов в низинах Закарпатья были: высокий уровень пестицидов в земле, наличие марганца в питьевой воде и употребление вина низкого качества.

Виявлено фактори ризику розвитку мозкових інсультів на Закарпатті. У дослідженні взяли участь 216 хворих на мозкові інсульти, з них 160 - на ішемічні і 56 - на геморагічний інсульт. Чоловіків було 133, жінок - 83. Проаналізовано етіологічні та провокуючі фактори виникнення мозкових інсультів. Встановлено, що на Закарпатті ішемічний інсульт частіше виникає у осіб віком 59 - 69-ти років, геморагічний - 26 - 47-ми років. Причиною ішемічного інсульту в більшості хворих (84 пацієнти) був мозковий атеросклероз, геморагічного (44 пацієнти) - артеріальна гіпертензія. Основним провокуючим фактором ішемічного інсульту було зловживання гострою їжею (22 хворих) та алкоголем (72 хворих), а геморагічного - зловживання вином (21 хворий). Ішемічний інсульт виникав частіше вдома (31 хворий), геморагічний - на вулиці (9 хворих). Висновки: ішемічний інсульт на Закарпатті частіше виникає у осіб старшого віку, геморагічний - середнього. Етіологічним фактором ризику виникнення ішемічного інсульту є мозковий атеросклероз, геморагічного - артеріальна гіпертензія. В низинних районах Закарпаття спостерігається більше випадків мозкового інсульту, ніж у гірських.

Мета - вивчити частоту і сезонність нейроінфекцій на Закарпатті. У неврологічних стаціонарах районних лікарень і в обласній клінічній лікарні за період 2005 - 2007 рр. обстежено 286 хворих з різними формами нейроінфекції. Сезонні менінгіти виявлено у 60 хворих, гнійні - у 40, енцефаліти - у 42, менінгоенцефаліти - у 20, мієліти - у 6, гострий розсіяний енцефаломієліт - у 18, енцефаломієлополірадикулоневропатії - у 8, хворобу Гієна - Барре - у 6, енцефалітичні реакції та менінгізм - у 86 хворих. Встановлено, що нейроінфекції частіше спостерігали серед міського населення; частіше у жінок, ніж у чоловіків; частіше навесні, ніж в інші пори року. Найбільшу кількість нейроінфекцій було зареєстровано у низинних районах Закарпаття. Висновки. Нейроінфекція на Закарпатті зустрічається в будь-яку пору року. В гірських районах вища частота менінгітів, у низинних - енцефалітів. Усім пацієнтам, які перехворіли на нейроінфекцію, необхідно проводити через 2 - 3 міс протирецидивне лікування.

Мета роботи - виявити фактори ризику й особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ) у двох біогеохімічних регіонах Закарпаття. Обстежено 50 хворих із ДЕ з регіону з йодною недостатністю та 50 - із регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію. Крім клінічного обстеження, всім хворим проведено електроенцефалографію, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію, визначення рівнів загального холестерину, тригліцеридів, бета-ліпопротеїдів, натрію, йоду, гормонів щитоподібної залози. За розробленою схемою вивчено когнітивні розлади. Встановлено, що у хворих із ДЕ з регіону з йодним дефіцитом домінують когнітивні розлади, а з регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію - кохлеовестибулярні. Мозкові інсульти частіше спостерігали у хворих із ДЕ з регіону з підвищеним вмістом хлориду натрію. Мультифокальні інфаркти мозку частіше спостерігали у хворих із регіону з йодним дефіцитом. Висновки: проживання у біогеохімічних регіонах Закарпаття є чинником ризику мозкових інсультів.

Мета роботи - з'ясувати, який із препаратів, котрі призначають для превентивної терапії, забезпечує найбільшу тривалість ремісії у хворих на розсіяний склероз (PC). За період 2007 - 2012 рр. у неврологічному відділенні Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака проліковано 40 хворих на PC віком від 18 до 40 років. Призначено препарати копаксон, бетаферон, ребіф, авонекс, бетфер 1b, бетфер 1а плюс. Встановлено показання та протипоказання до застосування превентивної терапії у хворих на PC. Позитивні результати одержано під час призначення кожного з досліджуваних препаратів. Висновки: хворим на PC для превентивної терапії доцільно призначати копаксон, бетаферон, ребіф, авонекс, бетфер 1b, бетфер 1а плюс. Найдовші періоди ремісії виявлено у хворих на PC, які приймали копаксон та авонекс.