Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4УКР)

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення стереотипів масової свідомості, наведено результати філогенетичного аналізу їх комунікаційної природи. Досліджено генетичні витоки явища стереотипізації, проаналізовано особливості його прояву в окремих соціальних сферах, зокрема, розглянуто стереотипні репрезентації образу науки та етнорелігійні стереотипи у мас-медійному дискурсі. Розкрито основні положення метатеорії масової комунікації, з використанням семіотичного й емпірично-соціологічного підходів проаналізовано стереотипи масової свідомості, визначено умови та механізми їх формування та функціонування у медіасередовищі.

Освещены теоретико-методологические основы изучения стереотипов массового сознания, приведены результаты филогенетического анализа их коммуникационной природы. Исследованы генетические истоки явления стереотипизации, проанализированы особенности его проявления в отдельных социальных сферах, рассмотрены стереотипные репрезентации образа науки и этнорелигийные стереотипы в мас-медийном дискурсе. Раскрыты основные положения метатеории массовой коммуникации, с использованием семиотического и эмпирико-социологического подходов проанализированы стереотипы массового сознания, определены условия и механизмы их формирования и функционирования в медиасреде.

Розглянуто теоретичні засади масової комунікації (на прикладі журналів "Літературно-науковий вісник" і "Питання філософії та психології"). Масив текстів, який раніше вивчався в хронікально-описовому аспекті, проаналізовано в контексті теорії комунікації. Методологія комунікативної репрезентації журналістського тексту, запропонована як доповнення до загальноприйнятого висвітлення історико-журналістського матеріалу, дає змогу в повному обсязі розглянути екстралінгвістичне "буття" публіцистичного виступу, розшифрувати не лише поверхневі значення, але й імпліцитно виражені. Ідентифіковано низку жанроутворювальних факторів публіцистики, а також виявлено метатекстові елементи, які є передумовою задовільного перебігу процесу комунікації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э2 в2:Ч62 + Ф5 в2

Рубрики:

Релігія в цілому

Національна політика. Національні відносини. Національно-визвольний рух

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено явища мас-медійної стереотипізації. На підставі метатеоретичного огляду загальнонаукових і галузевих підходів до вивчення стереотипів масової свідомості розроблено теоретико-методологічні засади аналізу цього феномена у контексті мас-медійної практики. Проаналізовано передумови, механізми, чинники утворення та функціонування стереотипів у медіасередовищі, охарактеризовано основні етапи творення стереотипів у мас-медіа. Наведено результати філогенетичного аналізу витоків стереотипізації. Досліджено зв'язок стереотипів, міфів та архетипів у медіадискурсі. Конкретні модуси стереотипізації інтерпретовано на прикладі функціонування медіатизованих етнорелігійних стереотипів і стереотипних репрезентацій образу науки у засобах масової комунікації.

Проведено історико-педагогічний аналіз ідей розвитку технологічної культури учнів, розкрито сутність понять "культура", "технологічна культура". Досліджено генезис означених понять. Охарактеризовано етапи розвитку технологічної культури учнів у процесі трудового навчання у другій половині XX ст. Розкрито особливості зміни змісту, форм і методів формування технологічної культури у процесі трудового навчання в історії педагогіки другої половини XX ст. Обгрунтовано перспективи розвитку технологічної культури учнів основної школи на сучасному етапі та спроектовано модель формування технологічної культури учня основної школи у процесі трудової підготовки.

На підставі аналізу наукової літератури висвітлено проблему розвитку технологічної культури в учнів загальноосвітніх шкіл. Розкрито суть понять "технологія" та "технологічна культура", що у сучасному суспільстві є основою будь-якої діяльності людини.

Розглянуто явище стереотипізації як ефективний інструмент наукової комунікації. Висвітлено функції мовних стереотипів. Продемонстровано варіанти застосування стереотипних конструкцій, починаючи з рівня лексичних одиниць і закінчуючи рівнем загальної композиційної побудови науково-популярного тексту.

Вивчено проблему конструювання посттрадиційної ідентичності людини. Проаналізовано вплив сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій на ідентифікацію особистості. Увагу приділено розгляду трансформацій у системі комунікацій. Відзначено суперечливість цього процесу й особливості його осмислення. Розглянуто проблему утворення особистісної ідентичності в мережі інтернет, процес формування нових образів і цінностей, притаманних мережевій культурі.

Увагу приділено міжнародним нормам у галузі охорони праці. Висвітлено основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі освіти. Розглянуто систему управління охороною праці в організації. Подано інформацію щодо травматизму та професійних захворювань у галузі. Висвітлено актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях. Розглянуто основні заходи пожежної профілактики на галузевих об'єктах.

Висвітлено наукові, правові, організаційні й економічні аспекти забезпечення промислової та цивільної безпеки. Розкрито проблеми забезпечення еколого-економічної безпеки туристичної сфери України. Проаналізовано психологічні причини виробничого травматизму. Подано інформацію про навчально-тренувальний комплекс для практичної підготовки газодимозахисників. Досліджено питання безпеки виробничих процесів у водопровідно-каналізаційному господарстві. Проаналізовано фактори травмування під час експлуатації засобів малої механізації. Обгрунтовано методологічні підходи до підготовки фахівців з охорони праці у ВНЗ. Увагу приділено механізмам підвищення економічної безпеки за умов воєнного часу.

Порушено одну з чільних й актуальних проблем у галузі соціальних комунікацій - формування громадянського суспільства масовокомунікаційним дискурсом. Викладено інтерпретацію та пошук ефективних механізмів побудови громадянського соціуму, визначено роль як традиційних, так і нових медій у цьому процесі. Окреслено проблеми розбудови громадянського суспільства.

Обговорено новітнє явище журналістики співучасті, поява якого у вітчизняному медійному просторі зумовлена чинниками соціокультурного, економічного, політичного характеру. Зокрема, на її генезис зчинили вплив постреволюційні тенденції у країні: потреба в альтернативних медіа, нових ключових комунікаторах, зростання громадських ініціатив, що потребували медійних майданчиків, збільшення прошарку аматорського контенту внаслідок перегляду ролі комуніката в ланцюгу продукування-одержання інформації. Вказано форми регуляції аматорського контенту в окремих медіа-проектах та ініціативах.

Висвітлено наукові, правові, організаційні та економічні аспекти забезпечення промислової та цивільної безпеки. Розкрито інженерно-технічні засади з питань промислової та цивільної безпеки. Запропоновано методологію підготовки фахівців у сфері цивільної безпеки у вищій школі. Досліджено механізми підвищення рівня промислової та цивільної безпеки за умов воєнного часу. Увагу приділено медико-соціальній проблемі туберкульозу.

Відображено новітні теоретичні та прикладні дослідження українських і зарубіжних учених у галузі реклами та зв'язків з громадськістю, які зосереджені на визначенні категорій та інструментів, що використовуються у галузі соціальних комунікацій. Розкрито роль реклами в процесах формування брендів. Розглянуто архетип і міф як інструменти прикладних соціально-комунікаційних технологій. Висвітлено сучасні тенденції розвитку реклами і зв'язків з громадськістю, етичні та правові норми регулювання в зазначеній сфері.

Мета дослідження - висвітлення явища гомогенізації контенту в європейських ЗМК на прикладі медіарецепції білоруських подій. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та спеціально-науковий метод контент-моніторингу. На суцільній виборці публікацій періоду 10 серпня - 10 листопада 2020 р., відібраних за ключовими словами "Білорусь", "Білоруські протести", "Лукашенко", було виявлено тенденцію концептуальної зв'язаності післявиборних подій у Білорусі та подій Революції гідності в Україні. Генеральну сукупність становлять онлайн-версії видань "Die Welt", "Die Zeit", "Frankfurter Allgemeine Zeitung" (FAZ), "The Guardian", "The Independent", "The Daily Telegraph", "Le Monde" за зазначений період. Виявлено, що події, які розгорнулися в Білорусі після фальсифікованих виборів, сприймаються крізь призму концептів "Майдан" та "Революція гідності". Досвід України майданного періоду транслюється в дискурсивне поле медіарепрезентацій протестної Білорусі. Визначено, що вертикальна європеїзація зумовлює гомогенізацію контенту, спричинену медіаполітикою Європейського Союзу, а горизонтальна європеїзація є наслідком традицій інформування, що склалися в європейському медіаполі, а також продуктом західноєвропейської публічної сфери. Вказано на медіапрояви диференціації політичної Європи на Захід та Схід, що зумовлено дієвою бінарною опозицією Ми/Вони. Уперше розкрито особливості медіарецепції білоруських подій європейськими медіа в контексті гомогенізації контенту. Результати та висновки дослідження доповнюють теоретичний дискурс наукової галузі "Соціальні комунікації", можуть бути використані в профільних для спеціальності "Журналістика" навчальних курсах.

Мета дослідження передбачала виявлення тих риторичних прийомів, які здатні забезпечити ефективну релігійну комунікацію. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, а також спеціально-науковий метод комунікаційного аналізу, який надав змогу виявити комунікаційні засоби ефективної релігійної промови, інтерпретувати взаємодію Церкви з парафіянами та іншими цільовими аудиторіями в терміносистемі соціальних комунікацій. Використано конкретно-історичний та культурно-історичний підходи для релевантного потрактування контексту розглянутої релігійної комунікації. Розглянуто феномен релігійної комунікації, визначено один з головних чинників її ефективності. Об'єктом дослідження виступили ранньохристиянські Апології (перша і друга) Юстина Філософа, що датовані серединою II ст. від Р. Х. На їх прикладі охарактеризовано контекст створення апологій та їх ефективність для політеїстичного світу; також виявлено комунікаційно ефективну побудову релігійного місіонерського тексту й з'ясовано, що він створювався згідно з традиційним риторичним взірцем (трактатами Цицерона) із дотриманням основних правил ораторського мистецтва. Дослідження показало, що використання риторичних прийомів, насамперед інкультураційного підходу, властиве релігійній комунікації з давнини. Уперше крізь призму комунікаційного підходу та дотичного до нього риторичного канону розглянуто ранньохристиянські апології як приклад ефективної релігійної комунікації, вартий наслідування в період медіатизації релігії. Результати та висновки дослідження можуть доповнити науковий дискурс галузі "Соціальні комунікації", а також бути використані при викладанні навчальних дисциплін спеціальності "Журналістика" в аспекті медіатизації релігії.

Мета дослідження - висвітлення результатів емпіричного дослідження кореляції між змістом компетентнісної моделі журналістської освіти та компетентнісними потребами медіагалузі. Для реалізації мети проведено онлайнове опитування стейкхолдерів з використанням опитувального листа з 5 блоками компетенцій: "інструментальні навички", "Журналістські знання. Спеціальні медіанаукові знання", "Комунікаційна компетенція", "Галузеві/спеціальні знання та вміння", "Соціальна орієнтованість". Результати опитування узагальнено в конкретних цифрових показниках, оцінено їх вираженість. Для оцінювання одержаних даних застосовано методи порівняльного аналізу та синтезу. Зроблено висновок про наявність суттэвого розриву між компетентнісною моделлю журналістської освіти та змістом компетенцій, застосовуваних у практичній журналістській діяльності. Найбільшу кореляцію продемонстрували комунікаційна та мовна компетентності, що зумовлено функціональною природою журналістської діяльності. Знаннєвий компонент журналістської освіти у відповідях стейкхолдерів представлено переважно медіаправом, медіапсихологією та набором фундаментальних суспільних дисциплін. Наголос зроблено також на адаптивній компетенції, здатності працювати з джерелами та здійснювати верифікацію інформації. Уперше на основі компетентнісної моделі Вайшенберга структуровано компетенції, запропоновані вітчизняним Стандартом вищої освіти. Одержаний диференційований перелік запропоновано для оцінювання стейкхолдерам медіагалузі. Одержані результати та висновки дослідження можуть бути використані для оптимізації компетентнісної моделі журналістської освіти.

Представлено тренди розвитку медіасфери у глобальному та локальному вимірах. Розкрито низку прикладних соціально-комунікаційних технологій, що є ефективними для сучасних медіаринків. Проаналізовано новітні медіаформати та процес книжкової промоції.

Мета дослідження передбачала виявлення мейнстримних журналістських компетенцій, затребуваних сьогодні ринком праці. За допомогою контент-аналізу оголошень про вакансії журналістів виявлено найбільш частотні фахові вимоги роботодавців для претендентів на відповідні посади. Вибірку становлять оголошення з двох популярних сайтів пошуку роботи work.ua та ua.jooble.org загальною кількістю 70 текстових одиниць. Хронологічні межі вибірки - 1 міс. Територіальні межі - міста Дніпро та Київ. Виявлено фахові вимоги систематизовано на основі компетентнісної моделі З. Вайшенберга, яку було доповнено новітніми журналістськими компетенціями, що актуалізувалися останнім часом у зв'язку з потребами медіагалузі. Для інтерпретації результатів контент-аналітичного дослідження застосовано методи аналізу, синтезу та узагальнення. Проведене контент-аналітичне дослідження надало змогу дійти висновків про співвідношення усталених та новітніх компетенцій, характерних для журналістської професії. Виявлено, що журналістська майстерність, представлена низкою інструментальних навичок, визначає всі види журналістських посад незалежно від спеціалізації та функціональних особливостей. Результати контент-аналізу також надали змогу констатувати безумовний інтерес роботодавців до навичок, затребуваних при роботі в кросмедіа та в соціальних мережах. Вища освіта як вимога до кандидатів була представлена менше ніж у 50 % оголошень, натомість досвід був актуалізований майже у 80 % проаналізованих вакансій. Наведені дані корелюють із популярними сьогодні підходами до деакадемізації журналістської освіти, переведення її в практично-прикладну площину. Цей підхід у США, зокрема, презентований моделлю освіти як teaching hospital, у Німеччині і Дортмундською моделлю. В Україні також поступово впроваджується практика відкриття шкіл журналістики на базі медіаорганізацій. Уперше систематизовано фахові вимоги до журналістів на основі контент-аналізу оголошень про відповідні вакансії. Виявлено компетентнісні пріоритети роботодавців. Результати та висновки можуть бути застосовані для оптимізації компетентнісної моделі журналістської освіти.