Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.5-52

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про перебіг післяпологового періоду у 21 жінки з лейоміомою матки. За допомогою ультразвукової діагностики вивчено процеси інволюції матки та лейоматозних вузлів на 5 - 6-ту добу пуерперію та через 6 міс. після пологів. Одержані дані свідчать, що зменшення об'єму пухлини мало місце у всіх обстежених, за цього лактація зберігалась до 6-ти міс. і більше у 52,4 % жінок.

Вперше вивчено стан здоров'я подружніх пар з внутрішньоутробною загибеллю плода (ВЗП) в анамнезі. У жінок проведено комплексне дослідження імунітету, стану гіпофізарно-яєчникової системи в динаміці менструального циклу, обсіменіння мікрофлорою статевих шляхів і психоемоційний стан. У чоловіків проведено аналіз спермограм, морфологічні дослідження сперматозоонів і визначено індекс тератозооспермії. Проведено обстеження на TORCH-інфікування і здійснено медико-генетичні та цитогенетичні дослідження осіб чоловічої та жіночої статі. На підставі виявлених медичних і соціально-біологічних факторів ризику створено математичну модель прогнозування імовірності ВЗП і розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо її запобігання. Визначено патогенетичні особливості ВЗП у вагітних з наявністю загиблого плода у матці залежно від терміну вагітності. Вивчено особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з ВЗП в анамнезі за триместрами вагітності. Визначено роль імунної та ендокринної систем, стану фетоплацентарного комплексу та інфікування у патогенезі ВЗП. На підставі одержаних результатів запропоновано нові методи прогнозування ВЗП у вагітних жінок групи ризику. Створено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів на етапі планування вагітності та під час вагітності, спрямовану на нормалізацію стану здоров'я подружніх пар групи ризику, корекцію порушень імунної та ендокринної систем, запобігання інфікування та поліпшення психоемоційного стану і нормалізацію виявлених порушень протягом вагітності.

Доведено ефективність лікувальних заходів у вагітних з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз, які мали зміни нейроендокринних і психоемоційних стресорних реакцій.

Надано сучасних наукових досліджень стосовно перинатальних ускладнень за умов переношеної вагітності та запізнілих пологів.

В результате исследований установлено наличие гипогалактии и короткий период кормления младенцев грудью. На основе полученных данных разработан комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленный на пролонгирование лактации и нормализацию гормонального гомеостаза, психоэмоционального состояния и микроэкологии организма этих женщин. Впервые разработанный комплекс лечебно-профилактических мероприятий не требует значительных затрат, способствует пролонгированию лактации, регрессу доброкачественных объемных образований в молочных железах. Применение данного комплекса позволило нормализовать и пролонгировать лактацию у 64,3 % женщин с фиброзно-кистозной болезнью молочных желез и улучшить гормональный баланс, микроэкологию кишечника и влагалища, психоэмоциональное состояние женщин и получить регрессию объемных доброкачественных образований в молочных железах по данным УЗИ у 85,7 % обследованных женщин.

За даними ретроспективного клініко-статистичного аналізу 130 історій пологів у жінок з переношуванням вагітності (на базі клінічного архіву ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2008 - 2012 рр.), частота переношування вагітності склала 10,8 %. Найбільш значущими факторами ризику переношування вагітності визначено: обтяжений акушерський анамнез (65 %); ускладнений перебіг даної вагітності (95,6 %); екстрагенітальні захворювання (66,1 %).

Надано дані та теоретично обгрунтовано особливості співвідношення прогестерон/естрогени у різні терміни вагітності та визначено оптимальні терміни розродження для жінок з переношуванням вагітності в інтересах збереження здоров'я матері та новонароджених. Актуальність проблеми переношування вагітності зумовлена значною кількістю ускладнень у пологах, високим показником хірургічних методів розродження, які в подальшому можуть призводити до порушень репродуктивної функції жінки, а також високої перинатальної захворюваності та смертності.

Мета дослідження - оцінювання впливу лікувально-профілактичних заходів на деякі біохімічні показники у жінок групи ризику з переношування вагітності перед пологами. Проведено вивчення концентрації магнію, кальцію в сироватці крові (СК), а також кислотної та теплової стійкості білків СК у 61 вагітної в терміні 39 - 40 таж вагітності. До 1-ї групи ввійшли 25 вагітних групи ризику з переношування вагітності, які одержували рекомендований комплекс лікування, до 2-ї групи ввійшли 22 жінки групи ризику з переношуванням вагітності, які не одержували комплекс лікування. Контрольну (3-ю групу) складали 14 жінок з доношеною вагітністю в терміні 39 - 40 тиж зі своєчасним дозріванням шийки матки (ШМ) і фізіологічним перебігом вагітності. Визначення ступеня готовності ШМ до пологів проведено за допомогою експрес-тесту "Actim Partus" в терміні 39 - 40 тиж. Визначення рівня магнію та кальцію в СК проведено за допомогою фотометричного методу з використанням наборів BIOLATEST фірми LACHEMA (Чехія). Визначення кислотної стійкості фракції нуклеїнових кислот та термоденатурації білків в СК проведено за методикою Б. А. Ройгруба. Одержані результати свідчать, що вміст кальцію і магнію в СК в усіх обстежених вагітних практично не відрізнявся. Вміст кислотостійких білків в СК вагітних 1-ї групи зростав на 20 % відносно показників у жінок 3-ї групи, в той час, як показник кислотної стійкості білків у вагітних 2-ї групи не відрізнявся від показника у жінок 3-ї групи. Найменш виражені зміни впливу температури на структуру білків в СК спостерігали у жінок 1-ї групи, які мали прояв лише за 320 нм. Більш широкий спектр теплової денатурації білків зареєстровано у вагітних 2-ї групи (260 - 350 нм). Результати експрес-тестування на дозрівання ШМ свідчать про своєчасне дозрівання ШМ у 69,7 % жінок 1-ї групи проти 51,5 % у 2-й групі. Зроблено висновки, що лікувально-профілактичний комплекс, який проведено жінкам 1-ї групи, позитивно вплинув на адаптаційні властивості деяких білків у СК жінок групи ризику з переношування вагітності, що надало змогу своєчасно народити здорових немовлят у 87 % жінок.