Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-37

Рубрики:

Цирози печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ) лобної долі мозку ендоваскулярним методом. З метою підвищення ефективності та радикальності виключення АВМ розроблено нову рідку емболізуючу композицію "Емболін". проведено ендоваскулярну емболізацію у 75 хворих з АВМ лобної долі. Аналіз всіх постемболізаційних ангіограм показав повне виключення АВМ у 32 хворих, субтотальне - у 39, часткове - у 4. Вдосконалення методики ендоваскулярних операцій з використанням "Емболіну" дозволило збільшити радикальність виключення АВМ на 30 %, зменшити кількість повторних втручань - на 50 %. Ендоваскулярне виключення АВМ лобної долі головного мозку можна вважати альтернативою хірургічному втручанню у випадках глибоко розташованих, широко розповсюджених, а також у випадку АВМ, локалізованих у функційно важливих зонах.

Розглянуто питання діагностики та хірургічного лікування пацієнтів з синдромами обкрадання (СО) за поєднаного атеросклеротичного ураження гілок дуги аорти (АСУГДА). Наведено клінічну характеристику АСУГДА та патологічної звивистості судин, які кровопостачають головний мозок (ГМ). Описано алгоритм обстеження пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням судин дуги аорти, виділено п'ять геомодинамічних механізмів компенсації мозкового кровообігу (МКО) та п'ять рівнів обкрадання ГМ. Висвітлено тактику хірургічного лікування, етапи операційних втручань, види операцій залежно від локалізації процесу, його протяжності, ступеня порушення МКО та рівнів СО ГМ. Проведено порівняльне оцінювання ефективності ендоваскулярних та відкритих методів хірургічного лікування хворих з СО ГМ залежно від поєднаного ураження підключичних, сонних та хребтових артерій, клінічних ознак пригнічення кровопостачання ГМ.

Проаналізовано результати ендоваскулярного хірургічного лікування 137 хворих із поєднаними атеросклеротичними ураженнями коронарних і сонних артерій. Встановлено критерії під час вибору хірургічної тактики в даного контингенту пацієнтів. Шляхом кумулятивного аналізу одержано 88,0 % стабільних результатів після ендоваскулярних втручань через п'ять років спостереження.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 30 хворих з вертебро-базилярною недостатністю, зумовленою ураженням підключичних і хребтових артерій. Залежно від варіанта поєднаного ураження підключичних та хребтових артерій опрацьовано та обгрунтовано вибір послідовності відновлення кровоплину у відповідних артеріальних басейнах у випадку множинного ураження екстракраніальних артерій. Шляхом кумулятивного аналізу одержано 85 % стабільних результатів через 5 років після ендоваскулярних втручань на артеріях дуги аорти.

Мета роботи - визначити тактику хірургічного лікування хворих з розірваними та нерозірваними аневризмами судин головного мозку з використанням ендоваскулярних методів оперативного лікування. Проаналізовано віддалені результати лікування у Центрі інтервенційної нейрорадіології, КЛ "Феофанія" ДУС, у 2010 - 2013 рр. 95 пацієнтів, яким було проведено виключення церебральних аневризм за допомогою ендоваскулярних методів: койлінг, койлінг з балонною асистенцією, койлінг з протекційним стентом. Інтраопераційні ускладнення при виключенні аневризм у вигляді наростання вазоспазму зафіксовано у 4 пацієнтів, транзиторних рухових порушень (гемімонопарези) - у 5, транзиторних афатичних розладів - у 2; ранні післяопераційні ускладнення у вигляді наростання парестезій - у 3 пацієнтів. Тривалість післяопераційного періоду становила від 2 до 14 діб. У віддалений період після виключення аневризм (не менше ніж через 6 міс після проведеної операції) повне відновлення відзначено у 53 (55,8 %) пацієнтів. Помер 1 (1,05 %) хворий. Через 3 роки спостереження зафіксовано 95,7 % стабільних результатів. Висновки: ендоваскулярний метод виключення артеріальних аневризм є високоефективним і може бути методом вибору в лікуванні цієї патології. Артеріальні аневризми головного мозку краще виключати в "холодний" період. У разі потреби виключення аневризми в гострий період слід дотримуватися чітких показань та протипоказань до проведення оперативного лікування.

Приділено увагу ендоваскулярному лікуванню атеросклеротичних оклюзійно-стенотичних уражень артерій нижніх кінцівок. Запропоновано раціональне використання черезшкірної транслюмінальної балонної ангіопластики, стентування та поєднання ендоваскулярних і відкритих операційних втручань. Зазначено, що одним із показів до ендоваскулярних втручань є пацієнти з хронічною ішемією нижніх кінцівок у поєднанні з супутньою патологією, що вимагає особливо ретельного діагностичного огляду до операції та специфічного післяопераційного ведення. Вивчено технічні особливості різних доступів, стандартних характеристик балонних катетерів, стентів та інших приладів - інструментів для дисекції. З'ясовано можливі периопераційні ускладнення та їх профілактику.

Проаналізовано власний досвід екстраанатомічної реконструкції з приводу атеросклеротичного ураження гілок дуги аорти. Транспозицію підключичної артерії (ПКА) до загальної сонної артерії (ЗСА) здійснювали з приводу симптоматичного субтотального стенозу або оклюзії I сегмента ПКА. У разі поширення атеросклеротичного процесу за межі I сегмента ПКА або технічних труднощах перевагу віддавали сонно-підключичному шунтуванню. Сонно-сонне шунтування застосовували у разі необхідності реваскуляризації екстракраніальних артерій перед ендоваскулярною імплантацією стентграфта до дуги аорти з закриттям відступу лівої ЗСА. Екстраанатомічну реконструкцію запропоновано вважати методом вибору хірургічного лікування хворих з приводу центрального атеросклеротичного ураження гілок дуги аорти за вичерпаних можливостей ендоваскулярних методів реваскуляризації, що забезпечує хороші й задовільні результати у 91,7 % з них.

У зв'язку з розвитком інструментальних методів обстеження (магнітно-резонансна томографія, магнітно-резонансна ангіографія, комп'ютерна томографія, комп'ютерна та субтракційна ангіографія) дедалі частіше виявляють нові причини інсультів у пацієнтів молодого віку. Зазначені інструментальні методи надали змогу встановити, що частою причиною гострого порушення мозкового кровообігу є дисекція цервікальних артерій (сонних та хребтових). Наведено клінічні випадки виникнення ішемічного інсульту у вертебробазилярному басейні на тлі дисекцій хребтових артерій, а також методи діагностики та підхід до вибору тактики лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм головного мозку

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну проблему хірургії - діагностики та вибору методів лікування патології гілок дуги аорти. Представлено етіопатогенетичні фактори ураження гілок дуги аорти, описано характеристику основних клінічних проявів захворювання та їх ускладнень. Висвітлено алгоритми обстеження та показання до хірургічного лікування залежно від локалізації процесу, клінічного прояву та ступеня порушення мозкового кровообігу. Проведено оцінювання ефективності різноманітних методів лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.3-5

Рубрики:

Порушення кровообігу у печінці і ворітній системі

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ