Проведено цитологічну оцінку ефективності гормональної терапії хворих із залозистою гіперплазією ендометрія. Критеріями ефективності були зміни клітин епітелію та їх ядерець, які виявляли за допомогою цитохімічної реакції. Терапевтичний ефект одержано у 61 % хворих, його відсутність у решти хворих обумовлена морфологічною гетерогенністю залозистої гіперплазії ендометрія, пов'язаною з патогенезом цієї патології. Встановлено, що кількісна зміна морфофункціональних типів ядерець у клітинах гіперплазованого епітелію ендометрія є показником гормонального патоморфозу.

Проведено морфометричне дослідження забарвлених азотнокислим сріблом ядерець у лімфоцитах периферичної крові хворих на рак тіла матки та проаналізовано залежність ядерцевих характеристик від наявності чи відсутності злоякісних новоутворень у родоводах хворих. За наявності онкопатології у родоводах встановлено достовірне збільшення площі ядер лімфоцитів і переважання вмісту найбільш активних форм ядерець, відзначено більш виражену гетерогенність лімфоцитів за дослідженими характеристиками. Отримані результати свідчать про підвищений рівень біосинтетичних процесів у лімфоцитах периферичної крові хворих цієї групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-4

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На операційному матеріалі хворих на рак тіла матки проведено порівняльний аналіз рівнів експресії біомолекулярних маркерів p53 та MDR-1/P-gp, що визначають медикаментозну резистентність. Встановлено, що у злоякісних пухлинах ендометрію експресія білків p53 та MDR-1/P-gp залежить від ступеня диференціювання новоутворення і досягає максимального значення у низькодиференційованих аденокарциномах. Виявлено природну медикаментозну резистентність у пухлинах хворих на рак із обтяженим сімейним анамнезом, яка характеризується достовірно вищим рівнем експресії білка MDR-1/P-gp у порівнянні з таким у хворих без агрегації онкопатології у родоводах.

На матеріалі зшкребків слизової порожнини матки та операційному матеріалі хворих на рак ендометрія (РЕ) I стадії визначено можливість використання цитоморфологічних критеріїв та активності яйцеутворюючих районів (ЯУР) для оцінки гормонального патоморфозу під час лікування цієї категорії пацієнток за допомогою Депо-провера. Показано, що запропонований комплексний підхід до визначення гормонального патоморфозу у хворих на РЕ можна використати у практичній роботі онкогінекологів для оцінки гормоночутливості пухлини та ефективності подальшої гормонотерапії як ад'ювантного лікування хворих у післяопераційному періоді, а також у ході визначення індивідуальної чутливості раку до Депо-провера.

Проведене дослідження показало значну гетерогенність щільності мікросудин (ЩМС) в серозних аденокарциномах яєчника, яка була найбільш виражена в низькодиференційованих пухлинах. Встановлено, що у хворих, термін життя яких складав менше 5 років, ЩМС у пухлинах та експресія білка p53 були достовірно вищими, а експресія рецепторів естрогенів (РЕ) - достовірно нижчою, у порівнянні з такими у хворих, що були живі після операції 5 років і більше. Визначено, що утворення віддалених метастазів у аденокарциномах яєчника відбувається на фоні низького рівня експресії РЕ. Одержані дані свідчать, що для оцінки перебігу серозного раку яєчника перспективним є визначення ЩМС, експресії p53 та РЕ як прогностичних маркерів пухлинного процесу.

Представлено огляд основних інформаційно-пошукових ресурсів Internet, що використовуються в галузі біології та медицини, у тому числі онкології. Обгрунтовано необхідність розробки структури та створення бази даних на засаді інтеграції характеристики генів, особливостей їх експресії на рівні мРНК і білка в нормальних і злоякісно трансформованих клітинах. Створення такої бази даних сприятиме удосконаленню диференційної діагностики пухлин різного генезу та оптимізації терапії хворих зі злоякісними пухлинами.

Наведено інформацію про систему керування базою даних (СКБД) "Особливості функціонального онкогеному", її структуру й основні властивості. Середовищем програмування СКБД є Delphi без залучення інших засобів. Інформацію в базі представлено у вигляді файлів прямого доступу до даних (записів), а також web-сторінок із гіпертекстовими посиланнями.

На операційному матеріалі хворих на рак яєчника (РЯ) досліджено експресію білків p53 і VEGF, а також щільність мікросудин (ЩМС) (за експресією СD34). Виявлено залежність експресії перелічених маркерів від стадії захворювання та віку хворих. Показано, що у хворих репродуктивного віку на РЯ досліджені показники є вищими, ніж у пацієнток у менопаузальний період. У цьому випадку загальна безрецидивна виживаність перших (пацієнтки віком молодше 45 років) була вірогідно меншою, ніж других (хворі віком старше 45 років). Установлено, що незалежно від віку хворих експресія p53, VEGF, а також ЩМС у пацієнток, які прожили більше п'яти років, були вірогідно нижчими, ніж у тих, які прожили п'ять і менше років. Комплекс досліджених показників є перспективним для прогнозу перебігу серозного РЯ.

Запропоновано технологію комплексного оцінювання інноваційного потенціалу результатів науково-дослідних установ медико-біологічного профілю. Технологія містить систему критеріїв оцінювання і математичний апарат і надає можливість оцінити та/або порівняти ступінь ефективності впровадження результатів НДР за інтервальною шкалою з використанням числових характеристик без втрати інформативності. Використання технології дає змогу виявити зв'язок між обсягом фінансової підтримки, кадровим складом виконавців і інноваційним потенціалом НДР МБП, що поліпшує інформаційну підтримку прийняття обгрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації інноваційної діяльності наукових установ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*441.226-63

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: РА394564 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - зіставлення експресії маркера проліферуючих клітин Кi-67 з інфікуванням вірусом папіломи людини (ВПЛ) 16-го та 18-го типів епітеліальних клітин маткових труб та яєчника у жінок з високим ризиком розвитку раку яєчника (ВРР РЯ). Дослідження виконано на операційному матеріалі 17-ти жінок, яким було проведено профілактичну білатеральну сальпінгооваріоектомію у зв'язку з ВРР РЯ, та 10-ти хворих на фіброміому матки без сімейної історії раку (контрольна група), маткові труби і яєчник яких макроскопічно було незмінено. Папіломавірусну інфекцію в маткових трубах та яєчнику виявлено у 7-ми (42,2 %) жінок репродуктивного віку (середній вік 40,1 - 1,7) з ВРР РЯ. Серед морфологічних змін придатків матки при інфікуванні ВПЛ вірогідно частіше виявляли серозні (57,1 %) і фолікулярні кісти яєчника з проліферацією епітелію (42,8 %), гіперплазію епітелію ворсинок маткових труб (100,0 %) і койлоцитоподібні клітини (57,1 %) у порівнянні з пацієнтками без ВПЛ. Наявність вірусної інфекції асоціювалася з експресією маркера проліферуючих клітин Ki-67 в епітелії маткових труб - у 4-х (57,1 %) та яєчника - у 5-ти (71,4 %) із 7-ми жінок з ВРР РЯ. Висновок: наявність високоонкогенних типів ВПЛ у маткових трубах та яєчнику пацієнток із ВРР РЯ асоціюється з певними морфологічними змінами епітелію, які в багатьох випадках характеризуються підвищеною проліферацією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити роль генетичної детермінанти у виникненні раку ендометрія (РЕ) у структурі раку органів жіночої репродуктивної системи у хворих Київського регіону та оцінити рекурентний ризик розвитку злоякісних новоутворень у родичів пробанда. Проведено комплексне клініко-генеалогічне і генетико-математичне дослідження 142-х хворих на РЕ, які мешкали у Київському регіоні. Встановлено, що в 19,7 % родоводів пацієнток із РЕ відбувається агрегація пухлин органів жіночої репродуктивної системи та шлунково-кишкового тракту. Внесок генетичної компоненти у розвиток раку органів жіночої репродуктивної системи, у тому числі РЕ, становив 53,2 %. Висновок: оцінка генетичної компоненти та ймовірності виникнення злоякісних новоутворень у родичів із сімейною історією раку є засадою для формування груп різного ступеня ризику і подальшого генетичного моніторингу родичів пробанда.

Мета роботи - створити інформаційний ресурс "Спадкові ракові синдроми". Проведено комплексний пошук інформації в наукометричних базах даних PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), ОМІМ ma інших світових наукових джерелах, опублікованих з 2004 по 2014 р., а також аналіз ре-зультатів досліджень, що виконуються в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Національної академії наук України. Середовищем програмування інформаційного ресурсу "Спадковіракові синдроми" є Borland Delphi v. 7.0. Cистематизовано й оптимально структуровано інформацію про спадкові синдроми з аутосомно-домінантним і аутосомно-рецесивним типом успадкування, за яких існує високий ризик розвитку онкологічної патології, забезпечує оперативний доступ до інформації в галузі медичної генетики, зокрема онкогенетики. Висновок: створений інформаційний ресурс "Спадкові ракові синдроми" надасть змогу одержати сучасні відомості про клінічні прояви та генетичні особливості ракових синдромів з урахуванням типу успадкування, спектра асоційованих новоутворень, факторів ризику, алгоритмів діагностики та профілактичних заходів.

Мета роботи - дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хворих на рак молочної залози (РМЗ), її зв'язок з експресією ФЕР у пухлинних клітинах (ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних молекулярних підтипів, РМЗ. Досліджено 151-у хвору на РМЗ у I - II стадії, віком від 28-ми до 89-ти років (середній вік - 60,5 +- 11,6 років) з використанням клінічних, імуноферментних, морфологічних і статистичних методів. Встановлено значне підвищення рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих із базальним підтипом РМЗ у порівнянні з люмінальним А і Б підтипами пухлин. Доведено існування прямого кореляційного зв'язку між рівнем СФЕР та експресією ФЕР у ПК хворих на РМЗ базального підтипу. Встановлено залежність показників ФЕР від віку хворих, гістологічної будови і ступеня диференціювання пухлини за відсутності залежності від стадії захворювання. Висновок: досліджені молекулярні підтипи РМЗ характеризуються значною гетерогенністю рівня сироватково та пухлинного ФЕР; показники ФЕР можуть бути використані як додаткові маркери ступеня злоякісності та критерії прогнозу клінічного перебігу захворювання та чутливості РМЗ до медикаментозної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити клініко-морфологічні та генетичні характеристики хворих на рак ендометрія (РЕ) з урахуванням концентрації стероїдних гормонів у сироватці периферичної крові. Досліджено сироватку та лімфоцити периферичної крові (СПК та ЛПК) і зразки операційного матеріалу 46 хворих на РЕ віком від 37-ми до 73-х років (середній вік 56,3 +- 7,3 року). Як контроль використовували СПК і ЛПК 24-х практично здорових жінок віком 37 - 57 років (середній вік 43,8 +- 9,9 року). Ввстановлено, що у хворих на РЕ порушення гормонального балансу асоціюється з підвищенням у СПК коефіцієнта співвідношення естроген/прогестерон у порівнянні із здоровими жінками, яке у пацієнток зі збереженою менструальною функцією пов'язане з підвищенням рівня естрадіолу і недостатністю прогестерону, а у пацієнток менопаузального періоду - з високою концентрацією естрадіолу за рівня прогестерону у межах норми. Показано, що підвищення концентрації естрадіолу у СПК хворих на РЕ асоціюється з такою ознакою метаболічного синдрому, як підвищений індекс маси тіла. У пацієнтів із РЕ з тривалістю менопаузального періоду >> 10 років захворювання виникає на фоні зниженого функціонування систем репарації ДНК і вираженої хромосомної нестабільності у ЛПК. Висновки: РЕ є гетерогенним захворюванням за рівнем естроген-прогестеронового балансу у СПК і нестабільності геному у ЛПК, що пов'язано зі станом менструальної функції та тривалістю менопаузального періоду у хворих. Одержані дані можуть бути використані для корекції терапевтичних заходів у пацієнток із РЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714

Рубрики:

Пухлини матки та шийки матки

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ