За допомогою проективних психологічних тестів вивчено вплив соціальних факторів на стан здоров'я та психоемоційний розвиток дітей, що виховуються у соціально-дезадаптованих сім'ях, та залежність психічних і поведінкових розладів від наявності органічної недостатності, типу вегетативного балансу, клінічних форм психоемоційних розладів. Показано, що на стан здоров'я дитини впливають негативні фактори способу життя, серед яких провідна роль належить асоціальним формам поведінки батьків. Це зумовлює необхідність пошуку нових засобів медико-організаційної допомоги дітям із соціально неблагополучних сімей, у тому числі медикаментозних і немедикаментозних, та посиленої уваги з боку держави до даної проблеми.

Вивчено вплив соціальних чинників на психоемоційний розвиток дітей, які виховуються в соціально дезадаптованих сім'ях, залежність психічних і поведінкових розладів від типу вегетативного балансу, темпераменту за допомогою проективних психологічних тестів. Показано, що на стан здоров'я впливають негативні чинники способу життя й асоціальні форми поведінки батьків дитини, яка виховується в несприятливому сімейному оточенні. Це обгрунтовує необхідність пошуку адекватних засобів і продовження розробки заходів, спрямованих на корекцію психоемоційного і вегетативного статусу дітей з соціально дезадаптованих сімей.

Запропоновано огляд літератури з проблем стану здоров'я дітей із соціально дезадаптованих сімей. Представлено дані щодо особливостей стану їх здоров'я, фізичного та психоемоційного розвитку та чинників, що їх обумовлюють.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)025.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.1 + Р11(4УКР)44 + Ч491.09

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Виховання дітей із розлучених сімей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив соціальних факторів на психоемоційний розвиток дітей, що виховуються у соціально дезадаптованих сім'ях. Виявлено залежність психічних і поведінкових розладів від типу вегетативного балансу і темпераменту за допомогою проективних психологічних тестів. Показано, що на психоемоційний стан впливають асоціальні форми поведінки батьків дитини, наявність хронічної стресової ситуації через несприятливе сімейне оточення. Це обгрунтовує необхідність пошуку адекватних засобів і продовження розробки заходів, спрямованих на корекцію психоемоційного і вегетативного статусу дітей із соціально дезадаптованих сімей.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-анамнестичного спостереження за 64 дітьми грудного віку, народженими в стані транзиторної неонатальної гіпертиреотропінемії. Продемонстровано, що дизадаптація гіпофізарно-тиреоїдної системи новонародженого корелює з патологією вагітності та пологів, гіпогалактією у матері, ускладненим акушерським анамнезом, внутрішньоутробною гіпоксією, анемією, пролонгованою гіпербілірубінемією новонародженого; призводить до затримки темпів фізичного розвитку та зростання частоти гострих респіраторних та алергічних захворювань на першому році життя. Зроблено висновок про необхідність профілактичних заходів та динамічного спостереження за дітьми з транзиторною неонатальною гіпертиреотропінемією.

Проаналізовано анкетування вагітних, які постійно проживають у Луганській області, що проводилося у межах 30-кластерного епідеміологічного дослідження анте- та післянатального забезпечення дітей мікронутрієнтами. Продемонстровано вплив нераціонального харчування вагітних на формування залізодефіцитних станів і доцільність призначення профілактичних доз заліза під час гестації у складі вітамінно-мінеральних комплексів. Зроблено висновок про необхідність запровадження просвітницьких заходів серед населення з метою профілактики та подолання наслідків дефіцитних захворювань.

Наведено результати регіонального 30-кластерного дослідження дефіциту йоду, виконаного на сході України відповідно до стандартів ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 рр. Проведено аналіз даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз по Луганській області. Продемонстровано, що за станом йодного забезпечення населення (медіана йодурії 83 мкг/л) область можна віднести до регіонів із легким йодним дефіцитом. Рівень поширеності зоба у дітей молодшого шкільного віку (27,7 %) та транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених (26,4 %) в області відповідає середній тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції. Зроблено висновок щодо можливості використання даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз для аналізу ситуації щодо стану йодного забезпечення населення в країні. Надвисока частота ЙДЗ у популяції вимагає проведення в країні масових та індивідуальних заходів йодної профілактики.

Наведено результати регіонального дослідження, що вивчає анкетування, визначення медіани йодурії, проведення УЗД щитоподібної залози у вагітних, вивчення показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) жінок і народжених ними дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних видів йодної профілактики. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування ГТС матері та плода, ускладненого перебігу перинатального періоду, високої частоти неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності проведення антенатальної йодної профілактики з застосуванням препаратів калію йодиду в дозі 200 мкг на добу.

Проаналізовано вплив основних зобогенів на формування дифузного нетоксичного зоба у дітей на сході України. Роботу виконано в межах 30-кластерного дослідження поширеності йододефіцитних захворювань у Луганській області (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001, 2007). Проаналізовано фактори, що сприяють розвитку тиреоїдної патології у дітей у районах із високим техногенним навантаженням та в умовно "чистій" частині області. Продемонстрировано наявність йодного дефіциту легкого ступеня на всій території області. Показано ефект потенціювання йодної недостатності факторами забруднення оточувального середовища, що негативно впливає на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи. Зроблено висновок щодо необхідності проведення йодної профілактики в регіоні з багатофакторним впливом на розвиток тиреоїдної патології у дітей.

Наведено результати аналізу анкетування вагітних, які постійно проживають у Луганській області, що проводилося в межах 30-кластерного епідеміологічного дослідження анте- та післянатального забезпечення дітей мікронутрієнтами (йодом та залізом). Продемонстрований вплив нераціонального харчування вагітних на формування йодо- та залізодефіцитних станів. Зроблено висновок про необхідність запровадження просвітницьких заходів серед населення з метою профілактики та подолання наслідків дефіцитних захворювань.

Наведено результати аналізу анкетування вагітних та дані масового скринінгу новонароджених на гіпотиреоз за 2009 рік. Продемонстровано, що недостатнє вживання багатих на йод продуктів, низька частота адекватної йодної профілактики під час вагітності обумовлюють напружене функціонування гіпофизарно-тиреоїдної системи матері та плоду, що проявляється високою частотою неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок про необхідність впровадження індивідуальної йодної профілактики в групах підвищеного ризику, до яких належать вагітні, жінки-годувальниці, діти.

Обговорено зміни в гіпофізарно-тиреоїдній системі вагітних та новонароджених за умов легкої йодної недостатності. Продемонстровано низький рівень йодного забезпечення вагітних, пов'язаний із ним гормональний дисбаланс в організмі матері, висока частота транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених, ускладнений перебіг перинатального періоду за умов недостатнього тиреоїдного забезпечення. Показано необхідність проведення профілактичних заходів під час вагітності.

Розглянуто питання створення регіональних програм профілактики йододефіцитних захворювань на підставі рекомендацій ВООЗ/МККЙДЗ/ЮНІСЕФ з урахуванням наявної в Україні нормативної бази. Наведено концептуальну модель побудови такої програми на прикладі Луганської області. Визначено основні напрямки та структури, що задіяні у її реалізації.

Наведено результати регіонального дослідження з анкетуванням, визначенням медіани йодурії, проведенням УЗД щитовидної залози 1052 вагітним, вивченням показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) 252 матерів і народжених ними дітей. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування ГТС із формуванням гестаційної гіпотироксинемії, ускладненим перебігом перинатального періоду, високою частотою неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності застосування заходів преконцепційної та антенатальної індивідуальної йодної профілактики.

Проаналізовано дані неонатального скринінгу на природжений гіпотиреоз (n = 46 579), епідеміологічного дослідження з анкетуванням, визначенням медіани йодурії та ультразвуковим дослідженням щитовидної залози 1052 вагітних, вивченням показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи 252 матерів та народжених ними дітей. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи з формуванням гестаційної гіпотироксинемії та неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності застосування заходів преконцепційної та антенатальної індивідуальної йодної профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12-5 + Р733.415.12-5

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено новітні підходи до профілактики йодного дефіциту в дітей грудного віку на основі аналізу сучасної літератури. Розглянуто можливості оптимального вибору профілактичних заходів.