Розв'язано задачі геометричного моделювання більярдних траєкторій та їх катакаустик в еліптичних областях з метою виявлення характерних і наперед заданих траєкторій. Запропоновано метод унаочнення траєкторій математичних більярдів, складовими якого є нові способи, а саме: визначення функції відбиття, що дозволяє істотно спростити побудови траєкторій, реалізації фазових портретів еліптичних більярдів, реалізації катакаустик N-тих відбиттів більярдних променів, а також їх трасування у силових полях і комбінованих областях. Розроблено алгоритмічну реалізацію наступних ознак, зокрема, циклічності траєкторій, що проходить через задану точку, кількості початкових напрямів руху точки для досягнення заданого положення за умови заданої кількості відбиттів, ступеня "щільності" заповнення еліпса траєкторіями, нібито парадоксу у разі проходження траєкторії через фокуси, що дозволило наочно продемонструвати феномен нестійкості обчислювального процесу. Виявлено зв'язок між кривими - "оптичною" катакаустикою N-тих відбиттів і "механічною" епітпрохоїдною, що дозволило розширити клас ліній, для яких визначаются відбивальні системи.

Висвітлено сучасні підходи до діагностики й особливості надання невідкладної медичної допомоги дорослим і дітям за загрозливих для життя станів на догоспітальному етапі. Розглянуто питання внутрішніх, дитячих хвороб, неврології, хірургії, урології, травматології, отоларингології, офтальмології, дерматології, психіатрії.

Отражены современные подходы к диагностике и особенности предоставления неотложной медицинской помощи взрослым и детям при угрожающих для жизни состояниях на догоспитальном этапе. Рассмотрен вопрос внутренних, детских болезней, неврологии, хирургии, урологии, травматологии, отоларингологии, офтальмологии, дерматологии, психиатрии.

  Скачати повний текст

Наведено огляд технологій виготовлення деталей, які не потребують попереднього геометричного опису об'єкта з метою показу, що виробництво неможливо без однозначного подання геометрії виробу.

Обстежено 30 хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу в динаміці лікування комбінацією антигіпертензивних засобів (S-амлодипін та лізиноприл) із метформіном або піоглітазоном. Встановлено, що лікування антигіпертензивними препаратами з метформіном або піоглітазоном супроводжується вірогідним зменшенням рівня фібриногену, зростанням активності антитромбіну III та Хагеман-залежного фібринолізу, збільшенням потенційної активності плазміногена (у підгрупі метформіну), зниженням показників лізису низько- та високомолекулярних білків без змін колагенолітичної активності крові.

Розроблено алгоритм індивідуального підбору об'єму додаткового "мертвого простору" хворим на інфаркт міокарда для проведення гіпоксично-гіперкапнічних тренувань. Основним критерієм адекватності об'єму ДМП слід вважати зміни на ЕКГ у вигляді позитивізації негативних зубців Т. На це вказує і зростання кількості серцевих скорочень більше, ніж на 10 %.

Досліджено функціональний стан коронарного і міокардіального резервів, центральної гемодинаміки, вегетативної регуляції діяльності серця хворих на інфаркт міокарда у підгострій стадії в процесі лікування із застосуванням фізичних тренувань. Доведено більшу ефективність тренувань на велоергометрі в порівнянні з теренкурами.

Обстежено 133 хворих на стабільну стенокардію та інфаркт міокарда (ІМ). Для визначення вегетативної регуляції серцевої діяльності використовували метод ритмографії. У процесі лікування хворих на стабільну стенокардію та ІМ із застосуванням загальноприйнятої базисної терапії суттєвих змін ритмограми не виявлено. У хворих на стабільну стенокардію та гострий ІМ основної групи, які крім базисної терапії отримували каптоприл або еналаприл, особливо каптоприл, на 13 - 14 -й день лікування встановлено достовірні зміни ритмограми серця, що свідчить про підвищення функціональної активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Обстежено 50 хворих на стенокардію та 81 хворого на гострий інфаркт міокарда (ІМ). У плазмі крові визначали рівень протеолізу за даними лізису азоальбуміну, азоказеїну, азоколу, вміст білкових інгібіторів протеолізу -.a2 - макроглобуліну (.a2-МГ) та .a1 - інгібітора протеїназ (a1-ІП). У групах хворих встановлено достовірне підвищення лізису азоальбуміну та азоказеїну, незначне - у разі нестабільної стенокардії та лізису азоколу - у випадку стабільної стенокардії та трансмурального ІМ. Виявлено суттєве зниження концентрації .a2-МГ у хворих на трансмуральний ІМ, підвищення рівня .a1-ІП у хворих на великовогнищевий та трансмуральний ІМ. Визначено доцільність призначення антипротеазних препаратів хворим на гострий ІМ з метою обмеження зони ураження за рахунок зменшення протеолітичного пошкодження кардіоміоцитів.

Наведено завдання та принципи реформування первинної медико-санітарної допомоги в Україні шляхом впровадження сімейної медицини. Узагальнено досвід організації та роботи кафедри сімейної медицини Буковинської державної медичної академії.

Проаналізовано особливості клінічного перебігу та діагностики міксоми серця у п'яти хворих, які лікувалися в Чернівецькому обласному кардіологічному диспансері протягом 1997 - 2001 рр. Установлено, що провідну роль у діагностиці захворювання відіграє двомірна ехокардіоскопія.

Обстежено 20 хворих на хронічний обструктивний бронхіт у стадії ремісії з дихальною недостатністю I - II ступеня та 15 здорових осіб. Визначено показники центральної, легеневої та печінкової гемодинаміки за допомогою методу реографії на реоплетизмографі. Встановлено підвищення загального периферичного опору судин, зменшення амплітуди систолічної хвилі реопульмонограми та реогепатограми, розвиток артеріальної гіповолемії та прекапілярної гіпертензії малого кола кровообігу, сповільнення кровотоку як у великих, так і у дрібних судинах печінки.

Описано чотири випадки типового й один випадок атипового перебігу синдрому (хвороби) Марфана. Причиною смерті в одному випадку був розрив аорти з тампонадою серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67-3 + Р410.140.45-3

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні моделі організації системи охорони здоров'я населення в різних країнах і перспективи їх впровадження в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.9-3

Рубрики:

Коронарна недостатність

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Терапію фізіотензом отримували 22 хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет впродовж 20-ти тижнів. Оцінено дані ехокардіографії, рівень глікованого гемоглобіну, імунореактивного інсуліну, показники ліпідного обміну. Після лікування встановлено покращання гемодинамічних показників, регрес гіпертрофії лівого шлуночка, позитивну динаміку в показниках вуглеводного та ліпідного обмінів.

Обстежено 64 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) і цукровий діабет (ЦД) ІІ типу. Визначено показники вуглеводного та ліпідного обмінів. Усі пацієнти одержували гіпотензивну терапію та цукрознижувальні препарати. Еналаприл (10 - 20 мг/добу) одержували 13 осіб, фізіотенз (0,2 - 0,4 мг/добу) - 26 пацієнтів, 25 хворим на ГХ і ЦД ІІ типу, окрім еналаприлу (13 чоловік) та фізіотензу (12 чоловік), тричі на добу проводили гіпоксично-гіперкапнічні тренування (ГГТ) за допомогою методу дихання через додатковий "мертвий простір" (ДМП) об'ємом від 500 до 1000 мл. Виявлено покращання суб'єктивного стану хворих, зниження або нормалізацію артеріального тиску, позитивний вплив на показники вуглеводного (зниження концентрації інсуліну натще у 2,5 раза) та ліпідного обмінів. Кращі результати досягнуто за комбінованої терапії фізіотензом та ГГТ за допомогою методу дихання через ДМП.