Проаналізовано способи використання церковних дзвонів в практиках відвернення градових хмар українцями Карпат. Проаналізовано польові етнографічні матеріали, традиційні погляди на дзвін, особу дзвонаря та спеціальні дії, які застосовувались для відвернення градової хмари.

Досліджено традиційні метеорологічні знання та вірування українців Карпат. У науковий обіг введено новий фактографічний матеріал, виявлений у процесі польових етнографічних досліджень. Визначено локальну специфіку народних методів прогнозування погоди. З'ясовано роль та впливи видань ХVІІІ - ХІХ ст. на традиційні методи метеопрогнозування. Удосконалено методику аналізу локальних виявів прикмет, обрядодій, заборон і приписів. Визначено засади формування основних календарних прикмет. Простежено еволюцію та видозміну метеорологічних повір'їв, зокрема системи ритуальних заборон. Виявлено ареали побутування окремих явищ духовної культури українців Карпат. Визначено шляхи формування окремих обрядів забезпечення сприятливої погоди.

Проаналізовано регіональні особливості та локальну специфіку традиційно-побутової культури волинян на загальноукраїнському, ширше - загальнословꞌянському тлі. Уведено в науковий обіг значний обсяг польових етнографічних матеріалів, які зібрали викладачі, аспіранти та студенти кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка. Визначено на основі аналізу етнографічних, діалектологічних та історичних матеріалів точні межі Волині як історико-етнографічного району України (виготовлено відповідну каргу). Проаналізовано процес етнографічного дослідження цього краю упродовж XIX - початку XXI ст.