Исследовано влияние природной среды на процесс формирования волынской топонимии. В этом контексте выделены три основные типы топонимов: связанные с гидрографическими, орографическими и геоботаническими терминами. Дана их характеристика на примере многих географических названий Волыни. Это направление исследования позволяет использовать географическое название в качестве информационного источника об изменениях природных ландшафтов от их первичного состояния до нынешнего антропогенно преобразованного.

Розкрито наукові засади використання в географічних дослідженнях даних топоніміки - науки, що вивчає походження і смислове значення назв географічних об'єктів - річок, озер, гір, населених пунктів тощо. Топонімікон Волині розглянуто як цілісну систему, що склалася за історичний час під впливом певних географічних закономірностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.10-52

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано географічні та соціальні умови формування місцевих природно-топонімічних комплексів. Значну увагу приділено новому напряму дослідження, який дозволяє використовувати географічні назви як інформативне джерело для змін ландшафтів від їх первинного стану до сучасного, антропогенно зміненого. Виявлені географічні закономірності топонімії забезпечують правильне розкриття етимології багатьох волинських найменувань, що є внеском географії у справу збереження та вивчення пам'яток матеріальної та духовної культури українського народу.

Висвітлено результати досліджень природно-заповідного фонду (ПЗФ) басейну р. Вижівка, розташованого на правобережжі Прип'яті у Волинській області. Зокрема, проаналізовано структуру ПЗФ басейну, визначено ряд коефіцієнтів (заповідності території та інсуляризованості мережі, щільності заповідних об'єктів), виявлено особливості просторової локалізації природоохоронних територій, охарактеризовано проблеми та перспективи функціонування природно-заповідної мережі дослідженого водозбору.

Проаналізовано результати лікування шести хворих на гострий біліарний ілеус. Комплексний підхід до діагностики жовчнокам'яної кишкової непрохідності із застосуванням комп'ютерної томографії дозволяє оцінити стан біліарної патології та встановити діагноз до операції. Диференційований підхід до об'єму операційного втручання підвищує його ефективність.