Узагальнено результати вивчення субклінічного гіпотиреозу за останні 5 років. Наведено дані епідеміологічних і клінічних досліджень. Детально проаналізовано причини та клінічне значення латентних порушень функції щитовидної залози. Особливу увагу приділено підходам до лікування субклінічного гіпотиреозу.

Обобщены результаты изучения субклинического гипотиреоза за последние 5 лет. Приведены данные эпидемиологических и клинических исследований. Детально проанализированы причины и клиническое значение латентных дисфункций щитовидной железы. Особое внимание уделено подходам к лечению субклинического гипотиреоза.

The results of the study of subclinical hypothyroidism during last 5 years are summarized. The data of epidemiological and clinical investigations are presented. Causes and clinical impact of latent thyroid dysfunctions are given in details. Particular attention is paid to the treatment of subclinical hypothyroidism.

Изучена распространенность тиреоидной патологии в условиях умеренной йодной недостаточности Коломыйского района Ивано-Франковской области. Обследовали детское и взрослое население (1245 человек) сел Маркивка и Рунгуры. Распространенность диффузного зоба среди детей до 14-ти лет составляла 63,3 % со снижением до 24,2 % среди лиц в возрасте 56 - 75-ти лет. Наблюдается тенденция к увеличению узловых форм зоба в возрастной группе 36 - 55-ти лет. Частота рака щитовидной железы в исследованной популяции составляла 0,1 %. Наиболее подвержены воздействию йодного дефицита дети и подростки, так как среди них значительно выше частота диффузного зоба.

Вивчено частоту ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4 % обстежених школярів, що проживають у високогір'ї Карпат і у 71,6 % школярів, що проживають за умов середньогірського ярусу, діагностовано дифузійний нетоксичний зоб. Установлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря: середній об'єм щитовидної залози та частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі виявлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9 %, а у низькогірному - у 5,2 % обстежених школярів. Відзначено: хворим на дифузний нетоксичний зоб, дітям, що проживають у йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидка втомлюваність, зниження концентрації уваги та розумової працездатності. Показано, що прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду, продовж усього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику та здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5 % випадків відзначається зменшення об'єму щитовидної залози. Доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його секреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Вперше здійснено оцінку тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні з урахуванням критеріїв, запропонованих ВООЗ. Дослідження проведено у трьох клімато-географічних ярусах Українських Карпат - високо-, середньо- і низькогірському. Вивчено частоту виявлення зоба за даними пальпації, ультразвукового дослідження (УЗД); медіану йодурії та функціональний стан щитоподібної залози (шляхом визначення рівнів тироксину, трийодтироніну та тиреотропного гормону). За даними УЗД частота тиреомегалії на всіх обстежених територіях становила, в середньому, 63,7 %, а медіана йодурії - 42,8 мкг/л. На підставі даних УЗД щитоподібної залози та відповідно до критеріїв тяжкості за оцінкою йодного дефіциту ВООЗ зобну ендемію у Карпатському регіоні визнано як тяжку. Результати досліджень не заперечують індикаторного значення окремих параметрів, а підтверджують необхідність їх використання для визначення функціонального стану щитоподібної залози великих контингентів населення. Однак, для з'ясування конкретної ендемічної ситуації в окремо взятому регіоні, кожний з них не досить інформативний, і лише інтерпретація за сукупністю усіх критеріїв дозволяє уточнити реальну тяжкість відхилень у тиреоїдному статусі населення та визначити диференційовані підходи до їх корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-3

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Психофізіологічні обстеження (вивчення стійкості уваги, розумової працездатності, темпів сенсомоторних реакцій) здійснено у 560-ти дітей із дифузним нетоксичним зобом. У порівнянні з дітьми контрольної групи встановлено підвищену втомлюваність, нестійкість уваги, зниження здатності до її концентрації. Інертність психічної діяльності та зниження розумової працездатності у дітей, хворих на зоб, можна вважати одним із діагностичних критеріїв субклінічного гіпотиреозу.

Проведено аналіз результатів лікування 232 хворих на гострий панкреатит, яке проведено на базі панкреатологічного центру клінік госпітальної хірургії і хірургії факультету післядипломної освіти, відділення малоінвазивної хірургії і відділення інтенсивної терапії ОКЛ за період 2000 - 2006 рр. Аналіз показників концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів, метаболітів оксиду азоту, компонентів антиоксидантної системи захисту і прозапальних цитокінів показав їх прогностичне значення в перебігу гострого панкреатиту і його ускладнень.

Подано дані літератури з епідеміології та клінічних проявів первинного гіперпаратиреозу, а також клінічний випадок своєчасної діагностики і хірургічного лікування хворого з первинним гіперпаратиреозом.

Проаналізовано результати лікування 232-х хворих на гострий панкреатит, яке проведено на базі панкреатологічного центру клінік госпітальної хірургії та хірургії факультету післядипломної освіти, відділення малоінвазивної хірургії та відділення інтенсивної терапії ОКЛ за період 2000 - 2006 рр. Діагноз гострого панкреатиту визначено на підставі аналізу клінічних ознак захворювання, даних лабораторних і спеціальних обстежень, лапароскопії та інтраопераційної ревізії. Стан підшлункової залози та позаочеревинної клітковини оцінено за допомогою УЗД і КТ. Лапароскопічну холецистектомію та лапароскопічне дренування черевної порожнини у разі розлитого перитоніту проведено у 32 (21,7 %) хворих, черезшкірно-пункційне дренування рідинних утворень черевної порожнини і чепцевої сумки під контролем УЗД - у 17-ти (11,56 %). Ендоскопічну папілосфінктеректомію з екстракцією конкрементів загальної жовчної протоки проведено у 8-ми (5,44 %) пацієнтів. Аналіз показників концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів, метаболітів оксиду азоту, компонентів антиоксидантної системи захисту та прозапальних цитокінів показав їх прогностичне значення в перебігу гострого панкреатиту та його ускладнень.