Проаналізовано стан наукової розробки цієї проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками.

Досліджено перебування українських вояків на території Чехословаччини після поразки національно-визвольного руху 1917 - 1921 рр. Звернуто увагу на моральний і матеріальний чинники, що вплинули на становище інтернованих частин Української Галицької Армії в еміграції.

Розглянуто організаційну та виховну діяльність молодіжного товариства "Луг". Досліджено умови роботи за новим статутом і вплив на організацію різних політичних партій.

Розглянуто становище українських остарбайтерів на примусових роботах у нацистській Німеччині та проаналізовано наслідки політики радянського уряду щодо цієї категорії населення.

Розглянуто вплив М. Міхновського на формування української націоналістичної ідеології, в основу якої покладено ідею національного визволення та побудову самостійної України.

Проаналізовано програмні документи УВО-ОУН стосовно ідеологічного та військово-патріотичного вишколу, розкрито зміст та основні напрямки національно-патріотичного виховання членів молодіжних товариств. Досліджено форми та методи боротьби УВО-ОУН у міжвоєнний період, визначено роль молодіжних організацій у національно-визвольному русі. Введено у науковий обіг низку невідомих, маловивчених джерел та літератури для надання вільної від ідеологічних упереджень чи штампів минулого оцінки подій з військово-патріотичного виховання української молоді Галичини.

Досліджено роль студентського руху в боротьбі за український університет як складову частину національно-визвольних змагань українського народу у міжвоєнний період на західноукраїнських землях.

Проаналізовано основні аспекти та особливості розвитку шкільництва в Західній Україні у міжвоєнний період, висвітлено зміст і форми культурно-просвітницької діяльності українських товариств.

Досліджено ставлення представників поміркованого та радикального крила польського селянського руху до українського питання. Проаналізовано діяльність польських селянських партій щодо національної та економічної політики держави на Західній Україні.

Досліджено діяльність і роль українських політичних партій у становленні кооперативного руху на західноукраїнських землях. Проаналізовано економічно обгрунтоване та цілеспрямоване запровадження сільськогосподарської кооперації як історично випробуваних ринкових форм виробничої діяльності у сільському господарстві. Висвітлено форми та методи діяльності партій у сфері кооперації, що знайшли своє відображення у процесах соціального розшарування галицько-волинського села.

Розглянуто питання впровадження урядової аграрної реформи у Західній Україні у міжвоєнний період шляхом парцеляції, що сприяла виникненню господарств фермерського типу, насамперед господарств польських осадників. Реалізація аграрної реформи не зупинила процесу здрібнення селянських землеволодінь, а також вкрай загострила соціальні та національні суперечності між українським і польським населенням краю.

Розглянуто впровадження удосконаленої сільськогосподарської техніки у селянських, фермерських та поміщицьких господарствах у міжвоєнний період. Розвиток ринкових відносин в галицькому селі міжвоєнного період супроводжувався концентрацією сільськогосподарської техніки переважно в господарствах великих землевласників й фермерів та відсутністю її у дрібних селянських господарствах, де ще широко використовувалися примітивні знаряддя праці. Економічна криза початку 30-х років ХХ ст. спричинилася до різкого скорочення сільськогосподарського машинобудування, а також негативно вплинула на купівельну спроможність населення.

Розглянуто діяльність політики УНДО в аграрній сфері. Проаналізовано діяльність партії у пропаганді ідей господарської самостійності та згуртованості українського селянства в протистоянні асиміляційній політиці Польської держави парламентським шляхом.

Розглянуто наслідки впровадження польським урядом аграрної реформи, яка передбачала планомірну польську сільськогосподарську колонізацію українських земель за допомогою військового та цивільного осадництва. Аграрна політика не зупинила процесу здрібнення та зубожіння селянських господарств, а загострила соціальні та національні суперечності між українським і польським населенням краю.

Досліджено соціально-економічні, суспільно-політичні та культурні аспекти життя галицького села у міжвоєнний період ХХ ст. Охарактеризовано асиміляторську політику польської влади щодо Галичини, особливості місцевого самоврядування. Розкрито зміст реформ землеустрою та показано їх етнополітичне спрямування, висвітлено роль сільськогосподарської кооперації в економічному поступі села. Проаналізовано динаміку соціальної і національної структур панських і селянських господарств, розглянуто основні складові традиційного побуту та повсякденного життя мешканців села.

Комплексно досліджено соціально-економічні, суспільно-політичні та культурно-освітні аспекти життя галицького села у міжвоєнний період XX ст. Охарактеризовано асиміляторську політику польської влади щодо Галичини, особливості місцевого самоврядування. Розкрито зміст реформ землеустрою та показано їх етнополітичне спрямування. Висвітлено роль сільськогосподарської кооперації в економічному поступі села. Розглянуто політику провідних українських і польських партій щодо аграрного питання. Проаналізовано динаміку соціальної та національної структур фільваркових і селянських господарств, особливості розвитку товарного землеробства та тваринництва. Розглянуто основні складові традиційного побуту та повсякденного життя селян.

Предмет дослідження - методичні підходи до оцінки фінансового потенціалу підприємства. Мета дослідження - визначити методичні підходи до оцінки фінансового потенціалу підприємства. Методи дослідження. Використані діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних. Результати роботи. Представлено групування фінансових показників для проведення оцінки фінансового потенціалу підприємства. Розглянуто фінансову діяльність в рамках теорії і практики формування фінансового потенціалу підприємства з двох сторін: широкої та вузької. Визначено місце фінансового потенціалу підприємства як категорії управління не тільки фінансовим господарством, але і всією бізнес-структурою підприємства. Окреслено, що оцінка фінансового потенціалу по фінансових потоках дозволяє визначити його в динаміці з урахуванням фактору часу і змінної структури припливу й відтоку фінансових ресурсів, доходів та надходжень. Висновки: результатами проведеного дослідження стали наступні Висновки: фінансовий потенціал підприємства може оцінюватися за: валовою виручкою (власними фінансовими ресурсами); валовою доданою вартістю (чистими, без амортизації, доходами); валовим прибутком; доходами, що залишаються у розпорядженні підприємства (після сплати податків та інших обов'язкових платежів). Оцінка фінансового потенціалу за фінансовими потоками дозволяє визначити його в динаміці з урахуванням фактора часу і змінної структури припливу і відтоку фінансових ресурсів. Виділення із загальних фінансових потоків очищених від похідних фінансових інструментів грошових (абсолютно ліквідних) потоків дозволяє зв'язати параметри фінансового потенціалу з платоспроможністю і фінансовою стійкістю підприємства.

Комплексно проаналізовано українсько-польські міждержавні та міжнаціональні відносини у ХХ - ХХІ ст. Особливу увагу приділено дискусійним проблемам у контексті геополітичних змін у Центрально-Східній Європі після Першої та Другої світових воєн, розпаду соціалістичного табору. Розкрито механізми функціонування стереотипів про українців, Україну та поляків, Польщу. Узагальнено досвід реформ у Польщі для сучасного українського етнодержавотворення.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій. Досліджено вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.