Розглянуто питання підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму на основі вивчення патогенетичної ролі лейкотриєнів та оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками імунітету та фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблено комплексний підхід оцінки тяжкості та прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних та неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення. У хворих на бронхіальну астму в період загострення зареєстровано підвищення рівня цистеїнілових лейкотриєнів та оксиду азоту, ступінь якого прямо залежав від тяжкості патологічного процесу. Встановлено та обгрунтовано зв'язок імунних та неімунних механізмів розвитку захворювання, підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних та загальноклінічних досліджень, біохімічних показників та медіаторів алергійного запалення для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення як специфічних критеріїв тяжкості та гостроти хронічного запального процесу у хворих на бронхіальну астму.

На підставі результатів інформаційного аналізу та опитування експертів встановлено структуру надійних професійних сайтів Інтернету для користування, визначено можливості відомих пошукових систем у наданні науково-медичної та патентної інформації, показано значущість українського медичного сегмента глобальної комунікаційної мережі.

Наведено структуру тематичних напрямків дисертацій, виконаних в Україні у 2007 - 2011 pp. у клінічній педіатрії, шкільній та підлітковій медицині. Встановлено обсяг та кількісні показники складових інформаційного та інноваційного ресурсів, створених за результатами дисертаційних досліджень.

Мета роботи - надати інформаційно-аналітичну оцінку науковому продукту, створеному за результатами досліджень у напрямку "дитяча ендокринологія", за допомогою кваліметричного методу. Проаналізовано кількісні показники інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за результатами 37 науково-дослідних робіт (НДР), що виконувалися в період 2001 - 2014 рр. за тематичними напрямками дитячої ендокринології. Вибірково проаналізовано облікові картки 15 НДР, в яких представлено бібліографічний опис наукових медичних документів, створених за результатами 5 НДР, які виконувались у 2001 - 2005 рр.; 5 НДР, які виконуались у 2006 - 2010 рр., 5 НДР за 2011 - 2014 рр., згідно з методикою кваліметричної оцінки. Результати аналізу НДР, виконаних у період 2001 - 2014 рр., показали, що строки виконання НДР за напрямком "дитяча ендокринологія" за останній період знизилися до 3-х років, але кількість наукових праць у межах одного дослідження зросла з 18 до 56 документів. Зросла і кількість науковців-авторів, збільшився особистий, внесок кожного члена колективу у створення наукового продукту. Структура інформаційного ресурсу теж змінилася. Серед інноваційних документів останніми роками широко представлені нововведення та методичні документи. Активність учених щодо створення об'єктів інтелектуальної власності теж значно збільшилася. Базова оцінка публікаційних матеріалів дослідження за 15 років становить у середньому 25,70 бала, що характеризує оптимальний (високий) рівень публікування результатів наукових робіт за напрямком "дитяча ендокринологія". Базова оцінка інноваційних ресурсів НДР за 15 років становить у середньому 5,24 бала, що характеризує оптимальний (високий) рівень розвитку інноваційних процесів у цьому напрямку. Висновки: результати кваліметричного аналізу інформаційних та інноваційних ресурсів НДР, виконаних за напрямком "дитяча ендокринологія", показали необхідність виконання таких аналітичних досліджень, що дасть змогу визначити результативність наукових пошуків в окремих установах і колективах, встановити стан і тенденції розвитку науки в галузі.

Мета роботи - визначити стан і тенденції розвитку наукових досліджень у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків за період з 2001 р. по 2014 р. і проаналізувати їх документальну результативність. Відібрано 563 облікові картки, у яких відображені показники інформаційної та інноваційної складових наукового продукту, створеного за результатами закінчених НДР. Для аналізу відібраного матеріалу використано методи оцінки: інформаційної аналітики, наукометричні, статистичні та кваліметричні. За результатами інформаційно-аналітичної оцінки даних, що містили облікові картки, визначено структуру досліджень: клінічну, екологічну, профілактичну, соціальну педіатрію. За досліджуваний період суттєво збільшилась кількість досліджень за клінічними напрямками педіатрії (з 58,88 % у 2001 - 2005 рр. до 71,88 % у 2011 - 2014 рр.). Кількість досліджень, що були проведені за напрямком "екологічна педіатрія", знизилась, а за напрямками "профілактична педіатрія" та "соціальна педіатрія" не змінилася за всі роки спостереження. Значно збільшилась кількість досліджень за напрямками "інфекційні хвороби", "клінічна імунологія та алергологія", зменшилась кількість медико-генетичних досліджень. Дослідження за іншими напрямками виконувались стабільно. Загальний масив первинних наукових документів збільшився майже на 40 %. Зросли обсяги тез доповідей (у 1,6 разу), статей (у 1,58 разу), книжкових видань (у 2,8 разу). Відмічено загальну тенденцію до підвищення рівня винахідницької діяльності в галузі: доля патентів становить 53 %, свідоцтв про реєстрацію авторських прав - 7 %. Має місце суттєве зростання кількості всіх складових інноваційних ресурсів за період 2001 - 2014 рр. Отримані дані підтверджують доцільність проведення аналізу наукових результатів дослідницьких робіт для визначення пріоритетних напрямків досліджень під час їх планування, рівня інноваційної готовності під час впровадження наукового продукту в практичну охорону здоров'я.

Наведено дані щодо обсягу публікацій та об'єктів патентного й авторського права, що одержано за результатами науково-дослідницьких робіт, виконаних в Україні в галузі охорони здоров'я дітей і підлітків у 2007 - 2014 рр.

Проаналізовано і узагальнено сучасні світові та вітчизняні тенденції створення моделей оцінювання ефективності науково-технічної діяльності установ, зокрема в медичній галузі. На підставі експертних опитувань вчених розроблено базову модель оцінювання наукового результату досліджень у галузі охорони здоровія дітей та підлітків, де науковий результат оцінюєт ься за складовими інформаційного ресурсу та інноваційного ресурсу. Математичне оброблення відповідей експертів дозволило визначити середні бальні оцінки кожної складової інформаційного та інноваційного ресурсів конкретної науково-дослідницької роботи (НДР), коефіцієнти їх вагомості та зважену бальну оцінку наукового результату конкретної НДР. Модель запропоновано як інструмент оперативного аналізу і неперервного моніторингу якості наукового результату конкретних досліджень.

Мета дослідження - інформаційно-аналітична оцінка наукових періодичних видань з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини. Джерелом даних для дослідження є облікові картки 150 науково-дослідницьких робіт (НДР) з бібліографічним описом статей та тезисів доповідей НДР, що виконувались в Україні в галузі педіатрії, шкільної та підліткової медицини у 2001 - 2015 рр. Встановлено, що результати 150 завершених НДР було опубліковано у 252 наукових періодичних наукових виданнях (журналах та збірниках): 225 видань друкуються в Україні, 27 - за кордоном. Наведено результати дослідження: дисциплінарний розподіл періодичних наукових видань, де опубліковано результати досліджень з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини (2001 - 2015 рр.); розподіл таких видань за тематичними напрямками медицини; українські періодичні медичні видання з питань педіатрії, шкільної та підліткової медицини, представлені в міжнародних базах даних; кваліметрична оцінка періодичних наукових видань України, які публікують результати досліджень з зазначених проблем (станом на 1.09.2016 р.).

Наведено узагальнені сучасні відомості про такі поняття, як "інновації", "конкурентоспроможні медичні технології", "дифузія знань", "трансфер технологій". Розкрито зміст категорії "некомерційний трансфер", його використання в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків. Виділено етапи впровадження наукового продукту дослідницьких робіт (нових методів діагностики, лікування, організаційних заходів та ін.), визначено інструменти некомерційного трансферу.

Мета роботи - удосконалення інформаційного забезпечення дитячих ендокринологів. Матеріали роботи - реферати звітів НДР (39) та ДР (79), проведених в Україні у 2001 - 2017 рр. У дослідженні використано інформаційні та інноваційні ресурси дослідницьких робіт, подані в облікових картках, їх семантичний, інформаційний, наукометричний, бібліометричний, патентний, статистичний методи аналізу; опитування дитячих ендокринологів (50). Встановлено, що за економічним змістом трансфер технологій може бути двох форм: комерційний та некомерційний. У галузі охорони здоров'я дітей і підлітків використовують переважно некомерційний трансфер, інструментом якого виступає науково-технічна інформація: наукові і професійні журнали, їх бази і банки даних, патентні видання, довідники, доповіді і виступи на конференціях, семінарах, симпозіумах, виставкових заходах, стажування вчених і фахівців в університетах та організаціях; обмін науково-технічною інформацією. Досліджено, що впровадження нових методів профілактики, діагностики, лікування та організаційних рішень у напрямі дитячої ендокринології включає в себе 3 основних етапи: придбання первинної інформації про медичні технології через засоби наукової комунікації; організацію їх впровадження на робочому місці і розв'язання матеріально-технічних, юридичних, фінансових і кадрових питань з її використання (складання відповідної угоди), а також авторський нагляд. Надано інформаційно-аналітичну оцінку дослідницькому процесу і некомерційному трансферу знань і технологій за напрямом "Дитяча ендокринологія" в Україні протягом терміну 2001 - 2017 рр. Аналіз дослідницьких робіт свідчить про збільшення кількості НДР та ДР (у 1,5 разу), показано їх тематичні напрями, виявлено структуру створеного наукового продукту (публікацій, об'єктів інтелектуальної власності, методичних документів тощо), визначено шляхи використання наукового результату дитячими ендокринологами. Висновки: в Україні стабільно здійснюється дослідницький процес за актуальними напрямами дитячої ендокринології, створюється відповідний інформаційний та інноваційний ресурс. Разом з тим, його використання фахівцями має низку нерозв'язаних питань, серед яких розробка понятійного апарату, недосконалість каналів передачі наукового продукту в професійний соціум, відсутність методики оцінки некомерційного трансферу медичних технологій. Подальші дослідження цієї проблеми допоможуть удосконалити трансфер знань та технологій не тільки за окремими напрямами дитячої ендокринології, а й у цілому в галузі охорони здоров'я дітей і підлітків.

Мета роботи - узагальнення літературних даних з питань трансферу медичних технологій для вдосконалення розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків і підвищення науково-інформаційного забезпечення фахівців. Вивчено наукові публікації з питань інноваційних процесів у медицині; результати власних досліджень інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за виконанням науково-дослідних і дисертаційних робіт у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків (2001 - 2018 рр.). Використано методи інформаційної аналітики, бібліометричний, семантичний, соціологічні. Проаналізовано проблемні питання розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків, обгрунтовано теоретичні підстави щодо шляхів трансферу наукового результату, втіленого в медичні технології, наведено дані про власний досвід авторів щодо вдосконалення просування нового знання та його впровадження у практичну діяльність фахівців. Проведення запропонованих організаційно-методичних заходів, застосування маркетингових досліджень щодо використання наукових розробок фахівцями галузі охорони здоров'я дітей і підлітків, моніторинг трансферу технологій, підтримка зворотного зв'язку зі споживачами з метою підвищення ефективності впровадження наукового продукту будуть сприяти вдосконаленню інноваційних процесів не тільки у разі медичного забезпечення дитячого та підліткового населення, але й в медицині в цілому. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - оптимізувати науково-інформаційне забезпечення фахівців з питань дитячої діабетології. Проаналізовано публікації щодо організації медичної допомоги хворим на цукровий діабет (ЦД), зокрема дітям та підліткам, наукові та науково-популярні видання, а також інноваційні ресурси, створені у дитячій діабетології за результатами досліджень за період з 2010 до 2019 рр. і зафіксовані в облікових картках науково-дослідних та дисертаційних робіт, їх використання фахівцями (за результатами опитування 50 лікарів за анкетою, розробленою авторами), які надають медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на ЦД. Для аналізу використано загальновідомі методи інформаційної аналітики. Отримано дані про основні напрями організаційно-методичної роботи із хворими на ЦД (мультидисциплінарна команда, санаторно-курортне лікування, інформаційні кампанії серед населення та пацієнтів щодо формування навичок і дотримання здорового способу життя, контроль вмісту інсуліну в крові, навчання самоконтролю, психологічний супровід, соціалізація). За результатами відповідей лікарів щодо організаційних технологій медичного супроводу дітей та підлітків, хворих на ЦД, установлено рівень їх використання. Висновки: одержані дані свідчать про необхідність і доцільність проведення наукометричних досліджень у дитячій діабетології для оптимізації науково-інформаційного забезпечення фахівців, які надають медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на ЦД, та підвищення їх компетентності у цих питаннях.

Мета роботи - узагальнення літературних даних з питань трансферу медичних технологій для вдосконалення розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків і підвищення науково-інформаційного забезпечення фахівців. Вивчено наукові публікації з питань інноваційних процесів у медицині; результати власних досліджень інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за виконанням науково-дослідних і дисертаційних робіт у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків (2001 - 2018 рр.). Використано методи інформаційної аналітики, бібліометричний, семантичний, соціологічні. Проаналізовано проблемні питання розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей і підлітків, обгрунтовано теоретичні підстави щодо шляхів трансферу наукового результату, втіленого в медичні технології, наведено дані про власний досвід авторів щодо вдосконалення просування нового знання та його впровадження у практичну діяльність фахівців. Проведення запропонованих організаційно-методичних заходів, застосування маркетингових досліджень щодо використання наукових розробок фахівцями галузі охорони здоров'я дітей і підлітків, моніторинг трансферу технологій, підтримка зворотного зв'язку зі споживачами з метою підвищення ефективності впровадження наукового продукту будуть сприяти вдосконаленню інноваційних процесів не тільки у разі медичного забезпечення дитячого та підліткового населення, але й в медицині в цілому. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - оптимізувати науково-інформаційне забезпечення фахівців з питань дитячої діабетології. Проаналізовано публікації щодо організації медичної допомоги хворим на цукровий діабет (ЦД), зокрема дітям та підліткам, наукові та науково-популярні видання, а також інноваційні ресурси, створені у дитячій діабетології за результатами досліджень за період з 2010 до 2019 рр. і зафіксовані в облікових картках науково-дослідних та дисертаційних робіт, їх використання фахівцями (за результатами опитування 50 лікарів за анкетою, розробленою авторами), які надають медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на ЦД. Для аналізу використано загальновідомі методи інформаційної аналітики. Отримано дані про основні напрями організаційно-методичної роботи із хворими на ЦД (мультидисциплінарна команда, санаторно-курортне лікування, інформаційні кампанії серед населення та пацієнтів щодо формування навичок і дотримання здорового способу життя, контроль вмісту інсуліну в крові, навчання самоконтролю, психологічний супровід, соціалізація). За результатами відповідей лікарів щодо організаційних технологій медичного супроводу дітей та підлітків, хворих на ЦД, установлено рівень їх використання. Висновки: одержані дані свідчать про необхідність і доцільність проведення наукометричних досліджень у дитячій діабетології для оптимізації науково-інформаційного забезпечення фахівців, які надають медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на ЦД, та підвищення їх компетентності у цих питаннях.

Мета роботи - вдосконалити науково-інформаційне забезпечення фахівців, які здійснюють медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на цукровий діабет. Об'єкт дослідження: засоби наукових комунікацій (статті, тези доповідей, дані Центру медичної статистики МОЗ України, зміст яких стосувався медико-соціальних проблем дитячої діабетології, за період 2001 - 2018 рр.), стан і тенденції розвитку проблеми трансферу результатів наукових досліджень (теоретичні аспекти), шляхи поширення результатів наукових досліджень з дитячої діабетології, проведених науковцями ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України" у професійному соціумі (практичні аспекти). Застосовано методи інформаційної аналітики. Узагальнено літературні дані щодо актуальних проблем трансферу знань і технологій у професійне медичне середовище, досліджено наукові комунікації з поширення інформації про результати наукових досліджень, проведених у дитячій діабетології. За результатами аналізу власного досвіду встановлено структуру просування наукового результату в дитячій ендокринології (трансфер нових знань і створених інноваційних технологій). Висновки: просування наукового результату в дитячій ендокринології (трансфер нових знань і створених інноваційних технологій) здійснюється через дифузію інформації про результати дослідницьких робіт у професійне середовище із застосуванням різних наукових комунікацій. Обмін інформацією передбачає юридичний супровід відносин між розробниками нових медичних технологій і споживачами. Подальші дослідження цієї проблеми допоможуть удосконалити процес трансферу знань і технологій не лише за окремими клінічними напрямами педіатрії, а й в цілому в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків.

Надзвичайно важливим для медичної спільноти є проведення наукових досліджень з актуальних питань фізіології, патології становлення статевої системи організму та організації медико-профілактичних заходів із збереження репродуктивного потенціалу молоді. Мета роботи - удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров'я дітей та підлітків з дитячої гінекології. Публікації науково-дослідних і дисертаційних робіт, проведених в Україні у 2010 - 2020 рр. за напрямом "Дитяча гінекологія"; у наукових журналах, що присвячені актуальним питанням репродуктивного здоров'я жіночого населення; статистичні матеріали МОЗ України з аналізу демографічних процесів. Для їх аналізу використовувались методи інформаційної аналітики. В Україні стабільно виконуються дослідницькі роботи з актуальних питань дитячої гінекології. За досліджуваний період (2010 - 2020 рр.) проведено 23 науково-дослідні роботи та 26 дисертаційних робіт. За їх виконанням опубліковано 195 статей, 196 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій, 6 книжкових видань, 12 методичних рекомендацій, 11 інформаційних листів, 39 патентів на винаходи та корисні моделі, 16 свідоцтв про реєстрацію авторського права. Тематичну спрямованість дослідницьких робіт представлено таким чином: патофізіологічні механізми формування порушень менструальної функції у дівчат підліткового віку; розлади менструальної функції у віковому аспекті; вплив соціально-економічних умов на формування репродуктивної системи дівчат і дівчинок; нові медичні технології у сфері репродуктивного здоров'я. Зафіксовано тенденцію до погіршення стану соматичного здоров'я дівчат-підлітків; виявлено тенденцію до зростання захворюваності на інфекційні хвороби статевих органів у дівчат. Висновки: подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку гінекологічних захворювань у пацієнток підліткового віку в умовах сучасного соціуму дозволять удосконалити систему профілактично-реабілітаційних заходів щодо збереження репродуктивного потенціалу та підвищити якість життя хворих із розладами функції статевої системи.