Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.41

Рубрики:

Вплив фізичних вправ на дітей і підлітків

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито етапи становлення художньої гімнастики, її перші кроки. Розкрито роль А. Дункан у створенні нового напряму (імпресіонізму) в балеті. Показано важливе значення в розвитку рухової гімнастики таких понять, як музика, пластика, хореографія. Одним із головних завдань, які потрібно вирішувати, є забезпечення в процесі підготовки більш тісного взаємозв'язку руху спортсменів із музикою та хореографічним образом. Для методичного виконання завдання підготовки спортсменів потрібно вирішити питання про технічну складову в художній гімнастиці, реальні дати початку спеціалізованих занять і про критерії ефективності методики тренувань на перших етапах спеціалізації та її складу.

Розкрито історичне коріння створення естетичної гімнастики як виду спорту, його складників, зокрема пластики, хореографії, музики, форми, гармонії, ритму та їх визначення. Показано важливість рухової діяльності та її здатність за допомогою спортивних елементів показати стан душі, створити на майданчику той чи інший образ. Розкрито методику занять естетичною гімнастикою на етапі початкової спеціалізації.

Мета дослідження - визначення межових рівнів факторів кардіоваскулярного ризику, що впливають на тривалість життя хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) віком понад 60 років. Проаналізовано 227 історій хвороб пацієнтів з ІХС віком 60 - 87 років (з 1925 до 1944 років народження): 107 чоловіків та 120 жінок. Усіх обстежених було вперше госпіталізовано в стаціонар та у подальшому спостережено з основним діагнозом ІХС. Подальше спостереження за пацієнтами тривало від 3 до 25 років до досягнення кінцевої точки чи до останнього спостереження у 2017 році. Як кінцева точка було взято смерть пацієнта, на підставі якої вивчали показник тривалості життя (який визначався датою/віком смерті). У результаті проведеного багатофакторного регресійного аналізу показано, що основний вплив на тривалість життя хворих на ІХС відіграють наявність артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету (ЦД) та ЛПНЩ. Пороговий рівень, який має прогностичне значення на тривалість життя хворих на ІХС, має показники САТ 170 мм рт.ст. (p = 0,04599), ДАТ - 85 мм рт.ст. (p = 0,00005), рівень ЛПНЩ - 2,9 ммоль/л (p = 0,00094). У пацієнтів віком понад 60 років з ІХС та супутнім ЦД прогностичне значення має рівень глюкози 9,5 ммоль/л (p = 0,01266). Заключення: визначено, що на показник тривалості життя пацієнтів літнього віку, хворих на ІХС, впливає наявність систоло-діастолічної гіпертензії, підвищеного рівня глюкози і рівень ЛПНЩ. Пороговим рівнем, що має прогностично значущий вплив на тривалість життя пацієнтів похилого віку з ІХС, для АТ є 170/85 мм рт.ст., для ЛПНЩ 2,9 ммоль/л. У пацієнтів віком понад 60 років з ІХС та наявністю ЦД 2-го типу межовим рівнем глюкози, що критично впливає на тривалість життя, є рівень 9,5 ммоль/л.

Мета дослідження - оцінювання поширеності основних факторів КВР в осіб літнього віку, які померли від кардіоваскулярних захворювань та визначення прогностичної значущості зазначених показників. Було проведено ретроспективне оцінювання історій хвороб 454 пацієнтів з ІХС, які проходили стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні ДУ "Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ" за період 1997 - 2017 рр. Усі обстежені були вперше госпіталізовані у стаціонар та у подальшому спостерігались з основним діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження I - IV ФК. У подальшому хворі спостерігалися протягом 5 - 20 років (середній термін спостереження - 10 років), до досягнення кінцевої точки. Як кінцеву точку було взято кардіоваскулярну смерть. У результаті аналізу даних доведено, що найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), гіперхолестеринемія, куріння. За наявності куріння достовірно знижує тривалість життя на 5 років, ЦД ще на 4 роки. Водночас визначальними показниками, що впливали на тривалість життя, були ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя. Заключення: у хворих на ІХС віком понад 60 років виявлено одночасне поєднання трьох і більше факторів ризику (ФР), що свідчить про необхідність активного комплексного підходу до їх корекції у більш молодому віці. За наявності ФР - куріння - достовірно знижується тривалість життя на 5 років, цукрового діабету (ЦД) - ще на 4 роки; найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, ЦД, гіперхолестеринемія, куріння, які значною мірою асоціюються з можливістю медикаментозної корекції. У результаті регресійного аналізу доведено, що вагомий вплив на тривалість життя має рівень ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи – вивчення впливу додаткового лікування пентоксифіліном на показники структурно-функціонального стану серця, функцію ендотелію, якість життя та фізичні можливості пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Ретроспективно за 67 історіями хвороб проаналізували показники структурно-функціонального стану серця, функцію ендотелію, якість життя та фізичні можливості пацієнтів старших за 60 років, які перебували під спостереженням у відділенні кардіології ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», 37 із них додатково до базисної терапії отримували пентоксифілін. Статистично результати опрацювали, застосувавши пакети прикладних програм SPSS v. 22, Statistica 7.0, MedCalc statical software v. 11.5.0.0. Вірогідність оцінювали за t-критерієм Стьюдента для непов’язаних і пов’язаних величин із поправкою Бонферроні, виконали кореляційний і двофакторний дисперсійний аналіз. Під час проби з реактивною гіперемією виявили вірогідний додатковий вплив лікування пентоксифіліном на показники максимального кровотоку в мікросудинах передпліччя, що характеризують здатність ендотелію мікросудин до синтезу факторів релаксації. У хворих, які додатково отримували пентоксифілін, встановили вірогідно кращі показники розслаблення міокарда лівого шлуночка та зменшення гіпертрофії, ніж на стандартній терапії. Зареєстрували вірогідне збільшення дистанції ходьби на третьому році лікування у групі пацієнтів, котрі додатково приймали пентоксифілін. Не визначили різницю за впливом на якість життя хворих. Додавання пентоксифіліну до стандартної терапії хворих на хронічну серцеву недостатність зі збереженою скоротливою здатністю лівого шлуночка сприяє вірогідному зменшенню гіпертрофії міокарда, поліпшенню діастолічного розслаблення, збільшенню об’ємної швидкості кровотоку в мікросудинах під час реактивної гіперемії; це, можливо, має додатковий вплив на стабілізацію клінічного перебігу захворювання та фізичні можливості хворих, як-от збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби. Результати є додатковим підтвердженням патогенетично обґрунтованої терапії пентоксифіліном пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою скоротливою здатністю лівого шлуночка, а отже цей препарат можна вважати потенційно перспективним для постійного лікування таких хворих.