Дана публікація є певним підсумком багаторічного дослідження колективу кафедри ботаніки Київського університету ім. Т.Шевченка флористичного аспекту рослинного покриву Середнього Придніпров'я. Відмічено, що видовий склад флори Середнього Придніпров'я налічує 2009 видів, що відносяться до 667 родів і 129 родин. Середнє Придніпров'я розглядається як територія в межах Київської та Черкаської адміністративних областей України. Наведені всі відомі види природної та адвентивної флори Середнього Придніпров'я, а також види, які часто культивуються і трапляються як занесені в порушених рослинних угрупованнях і вздовж доріг.

Представлено матеріали лекцій, які читалися на кафедрі ботаніки, а також фізіології та екології рослин біологічного факультету Київського університету ім. Т.Шевченка протягом 1987-1997 рр., котрі охоплюють найголовніші питання структурної організації рослин (організменний рівень), а також висвітлюють загальні закономірності формування рослинних угруповань (життєві форми й екологічні групи рослин), питання екології та адаптації рослин до умов навколишнього середовища (популяційний рівень організації). Узагальнено сучасні дані з морфології, анатомії і цитоембріології рослин, наскільки це можливо в межах даного обсягу.

Збірник містить наукові статті, присвячені професору Київського університету Святого Володимира, основоположнику цитогенетики С.Г.Навашину. Велика увага приділяється його каріологічним працям, генетичним дослідженням, вкладу в розвиток еволюційного вчення, діяльності його як вченого-педагога.

Наведено результати дослідження електроспоживання гірничих машин і технологічних властивостей гірських порід. Обгрунтовано нові способи оцінки та контролю буримості гірських порід в темпі технологічного процесу. Увагу приділено побудові технологічних шкал буримості й екскавації гірських порід і методикам їх використання. Розкрито особливості розрахунку компенсації реактивної потужності в мережах гірничих підприємств.

Приведены результаты исследования электропотребления горных машин и технологических свойств горных пород. Обоснованы новые способы оценки и контроля буримости горных пород в темпе технологического процесса. Уделено внимание построению технологических шкал буримости и экскавации горных пород и методикам их применения. Раскрыты особенности расчета компенсации реактивной мощности в сетях горных предприятий.

Розглянуто теоретичні та практичні питання визначення втрат електричної енергії в розподільчих мережах 10 кВ енергопостачаючих компаній. Проаналізовано розрахунок квадрата коефіцієнта форми на базі універсальних графіків навантаження. Розглянуто моделювання річного графіка за тривалістю з використанням бета-розподілу навантаження та нечіткого оцінювання з використанням спадних графіків.

Вивчено розподіл і форми знаходження важких металів у грунтах і компонентах навколишнього середовища поблизу комбінатів чорної металургії м. Маріуполь. Встановлено, що багаторічна діяльність комбінатів (МК "Азовсталь" - 78 рр., "ММК ім. Ілліча" - 114 рр.) призвела до забруднення грунтів, рослинності, донних відкладів важкими металами. Валовий вміст важких металів у грунтах і донних відкладах поблизу підприємств чорної металургії вищий від фонових значень. Вивчено форми знаходження важких металів у забруднених і фонових грунтах поблизу МК "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча". Відмічено високу концентрацію важких металів у рухомій формі, характерну для забруднених грунтів. Встановлено закономірності біологічного поглинання важких металів трав'янистою рослинністю з твердої фази грунту. Виконано еколого-геохімічне картування і встановлено просторову структуру забруднення. Рівень забруднення грунтів поблизу МК "Азовсталь" оцінено як середній, "ММК ім. Ілліча" - як високий. Дослідження показали, що компоненти довкілля, де відбувається депонування полютантів, підлягають значному техногенному тиску.

Наведено результати дослідження речовинного та гранулометричного складу грунтів, особливості розподілу важких металів у грунтах під відвалами та на території поблизу Горлівського хімічного заводу. Встановлено вищі від фонових значень та ГДК вмісту елементів 1-го, 2-го та 3-го класів небезпеки: Pb, Zn, As, Co, Cr, Cu, Ni, Mn. Досліджено розподіл забруднювачів за генетичними горизонтами грунту до глибини 7 м, найбільша концентрація важких металів спостерігається у гумусовому горизонті. Визначено вміст токсичних елементів у грунтових водах на території хімічного заводу. Зафіксована значна концентрація сірки у грунтових водах пов'язана з сульфатними відвалами, що розміщені поблизу заводу.

Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у грунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглянуто як їх здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності грунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів одержано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).

Обгрунтовано алгоритм керування компенсаційними симетрувальними пристроями за багатократної несиметрії в розподільних мережах у разі істотної несиметрії навантажень та напруги джерела живлення.

Встановлено фізико-хімічні та мінералогічні особливості техногенно забруднених грунтів. За геохімічними критеріями (коефіцієнт концентрації, частка техногенності) визначено техногенні асоціації важких металів у грунтах і донних відкладах. Наведено еколого-геохімічне картування територій під впливом підприємств чорної металургії. Виявлено райони з максимальним поліелементним забрудненням грунтів. Визначено форми знаходження і показники рухомості важких металів у грунтах і донних відкладах. Розглянуто біогеохімічні показники грунтів техногенно забруднених територій (коефіцієнти біологічного поглинання важких металів, коефіцієнти біогеохімічної активності трав'янистої та деревної рослинності, мікробіологічні показники грунтів).

Мета роботи - встановлення закономірностей накопичення та розподілу важких металів (ВМ) в об'єктах навколишнього середовища в зоні впливу металургійних підприємств. Для відібраних проб грунтів визначено мінералогічний і гранулометричний склад. Для відібраних проб пилових викидів, грунтів і рослин виконано рентгенофазовий аналіз, визначено концентрації ВМ із використанням атомно-емісійного та атомно-абсорбційного спектральних методів. З використанням неселективних екстрагентів визначено іонообмінну, резервну та фіксовану форми знаходження ВМ у грунтах. Встановлено рівні забруднення ВМ грунтів і рослин на територіях прилеглих до металургійного підприємства. Виявлено, що в районах функціонування металургійних підприємств підвищується рухомість ВМ у порівнянні з фоновими ділянками - Zn - у 4,8, Ni - у 5,6, Cu - у 2,6 разу. На території металургійного підприємства вміст іонообмінних форм ВМ у порядку убування утворює наступний ряд: Zn >> Pb >> Ni >> Cu >> Cr; для резервних форм: Pb >> Cu >> Zn >> Ni >> Cr. Встановлено механізми трансформації та міграційну активність техногенних форм ВМ у системі викиди підприємства - грунти - рослинність. Збільшення вмісту ВМ у грунтах і зміна їх фізико-хімічних властивостей (рН, ємність катіонного обміну, вміст органічної речовини) активізує їх міграційну активність. Встановлена міграційна активність ВМ надає можливість оцінити їх здатність переходити із твердої фази грунту у грунтовий розчин, а після цього переміщуватися по профілю з грунтовим розчином і по трофічному ланцюгу потрапляти до організму людини. Визначені особливості поглинання деревними та трав'яними рослинами ВМ надають можливість використовувати їх для біоіндикації рівня забруднення грунтів.

Наведено вимоги до розробки нових способів і систем контролю електроспоживання бурових станків і буримості гірських порід. Описано структурні схеми та принцип роботи запропонованих систем контролю електроспоживання та буримості порід, які відповідають зазначеним вимогам.

Запропоновано спосіб і систему обліку та контролю електроспоживання екскаваторів і категорій порід за труднощами екскавації гірських порід з урахуванням впливу на енергоємність операції "черпання", якості подрібнення гірничої маси. Обгрунтовано можливість і створено пристрій контролю електроспоживання і технологічних властивостей гірських порід (за труднощами екскавації) за критерієм повної енергоємності циклу.

Обгрунтовано інформативні параметри для оптимального за швидкодією керування компенсувальними пристроями, які рекомендуються за умови істотного зниження напруги у вузлі приєднання споживача.

Обгрунтовано інформативні параметри та алгоритм керування симетрувальними пристроями за багатократної несиметрії навантажень та несиметрії напруги джерела живлення у разі змінного характеру несиметричного навантаження.

Вивчено особливості геохімічного розподілу важких металів в об'єктах довкілля, що перебувають під впливом промислових підприємств. За геохімічними критеріями визначено техногенні асоціації важких металів у грунтах і донних відкладах. На основі власного експериментального матеріалу проведено еколого-геохімічне картування територій, що перебувають під впливом промислових підприємств чорної металургії та хімічної промисловості. Виявлено райони з максимальним поліелементним забрудненням грунтів. Визначено форми знаходження і показники рухомості важких металів у грунтах і донних відкладах, а також біогеохімічні показники грунтів. Запропоновано нові підходи до еколого-геохімічної оцінки зони впливу техногенного забруднення.

Увагу приділено еколого-геохімічним дослідженням окремих компонентів навколишнього природного середовища (грунтів, рослинності, донних відкладів) Маріуполя щодо їх забрудненості важкими металами. Визначено поняття "навколишнє середовище міста" та його основні компоненти, розглянуто історію досліджень, поняття, властивості й екотоксикологічний вплив важких металів на окремі компоненти довкілля. Проаналізовано основні джерела забруднення навколишнього середовища міста та його екологічні проблеми. Охарактеризовано особливості мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального, атомно-абсорбційного аналізу, методик визначення форм знаходження важких металів, оцінки аерогенного забруднення та біогеохімічних досліджень. Розроблено загальний алгоритм еколого-геохімічних досліджень грунтів і відкладів з використанням результатів мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального й атомно-абсорбційного аналізу. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень грунтів, рослинності та донних відкладів. Мікроморфологічний і мінералогічний аналіз використано для з'ясування й уточнення генезису грунтів. Запропоновано заходи щодо зменшення вмісту важких металів у грунтах та інших компонентах навколишнього середовища.

Одержано умови симетрування навантажень за допомогою СТАТКОМ з використанням комплексних струму та провідності зворотної послідовності навантаження. Досліджено помилки симетрування за різних статичних характеристик навантажень за напругою в разі керування за збуренням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д312 + Б1(4УКР-4ДОН-2МАР)

Рубрики:

Геохімія природних процесів

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано помилки симетрування швидкозмінних навантажень і показано, що застосування миттєвих умовних потужностей зворотної послідовності навантаження забезпечує допустиме значення помилок симетрування, що зумовлені несинусоїдністю.