Висвітлено біологічні основи життєдіяльності людини. Розглянуто клітинний, популяційно-видовий, біосферний рівні організації життя та місце людини у ньому. Особливу увагу приділено спадковій патології та паразитарним хворобам. Розкрито питання медичної протозоології, гельмінтології, арахноентомології. Наведено історичну довідку про внесок вітчизняних учених у розвиток біологічної науки.

Освещены биологические основы жизнедеятельности человека. Рассмотрены клеточный, популяционно-видовой, биосферный уровни организации жизни и место человека в нем. Особое внимание уделено наследственной патологии и паразитарным болезням. Раскрыты вопросы медицинской протозоологии, гельминтологии, арахноэнтомологии. Приведена историческая справка о вкладе отечественных ученых в развитие биологической науки.

На препаратах сперматозоидов мужчин исследовано влияние детергентов на "общую" эозин Y-чувствительную АТРазную активность и ультраструктурную организацию сперматозоидов. Результаты показали, что оптимальным детергентом является сапонин. Добавление 0,5 %-ного раствора в среду инкубации приводит к увеличению АТРазной активности до 380 - 400 %. При этом эффективный диаметр сперматозоидов уменьшается в 5 - 6 раз, что свидетельствует о нарушении целостности спермальных мембран. Предположено, что это способствует отрыванию внутриклеточных активных центров ион-транспортных АТРаз и соответственно увеличению их ферментативной активности. Показано, что обработка клеточной суспензии 0,5 % сапонином действительно приводит к морфологическим изменениям сперматозоидов, нарушению строения плазматических мембран, уменьшению средних размеров частиц.

Ключ. слова: спермальна плазма, кальцій, калій, натрій, жирні кислоти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.421-3(4УКР-9ГАЛ)

Рубрики:

Епідеміологія висипного тифу (епідемічного, вошивого, хвороби Брилля)

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано біологічні особливості життєдіяльності людини, визначено молекулярно-клітинний рівень організації життя. Розкрито основи генетики людини, взаємодію генів у детермінуванні та розвитку ознак (захворювань) організму, закономірності успадкування зчеплених генів, ембріонального та постембріонального розвитку, основні напрями еволюційного процесу. Розглянуто питання екології людини та біосфери, медичної паразитології.

Проанализированы биологические особенности жизнедеятельности человека, определен молекулярно-клеточный уровень организации жизни. Раскрыты основы генетики человека, взаимодействие генов в детерминировании и развитии свойств (заболеваний) организма, закономерности унаследования сцепленных генов, эмбрионального и постэмбрионального развития, основные направления эволюционного процесса. Рассмотрены вопросы экологии человека и биосферы, медицинской паразитологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*333.11*72

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто протиімунні пристосування паразитів людини. Проаналізовано та систематизовано пристосування паразитів. Не менше 98 % жителів Землі принаймні один раз на рік стають жертвами атаки якогось паразита, а близько 30 % населення планети уражені кишковими гельмінтозами. Більшість паразитів здатні виділяти токсичні продукти обміну, які виявляють антигенні властивості. Паразити людини - це досить штучно сформована група організмів, різноманітна за місцем паразитування, патогенною дією, будовою та розмірами. Паразитами людини є представники різних таксономічних груп тварин: від мікроскопічних малярійних плазмодіїв, що паразитують всередині клітини, до стьожкових черв'яків довжиною до 15 м, які паразитують в кишках ссавців, або до високоорганізованих членистоногих (комарі, москіти, кліщі тощо) з розвиненою нервовою системою та еволюційно розвиненими поведінковими особливостями, що підвищують їх шанси на виживання. У зв'язку з такою різноманітністю паразитів захист організму від інвазії ними має бути теж досить різноманітним. Основну роль у протипаразитарному захисті організму відіграє імунна система, що розвинула у процесі еволюції ефективні механізми захисту. У свою чергу, важко назвати паразита людини, який би не мав принаймні одного пристосування для уникнення дії імунної системи хазяїна.

Перша ефективна вакцина проти висипного тифу була створена Рудольфом Вейглем у 1928 р. на кафедрі загальної (медичної) біології медичного факультету Львівського університету, яку він заснував та очолив у 1920 р. У 1930-х роках була відпрацьована технологія промислового виробництва вакцини. Вона вироблялась у великій кількості та використовувалася здебільшого у Китаї для лікування хворих на висипний тиф Бельгійських католицьких місіонерів, Ефіопії, де в ці роки були важкі епідемії висипного тифу тощо. У роки Другої світової війни промислове виробництво вакцини набуло винятково широкого розмаху, було проімунізовано понад 6 млн людей. Вакцина Вейгля врятувала від висипного тифу мільйони людей у різних країнах світу. За заслуги перед людством у боротьбі з висипним тифом Р. Вейгль одержав світове визнання і тільки випадковість стала на перешкоді до присудження йому Нобелівської премії.

Досліджено ензиматичну активність нітрооксидсинтази лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) у донорів і хворих на ревматоїдний артрит. Установлено достовірне зниження активності eNO-синтази та зростання активності iNO-синтази в ЛПК хворих у порівнянні з практично здоровими донорами. Показано динаміку змін ензиматичної активності NO-синтази ЛПК після проведеного лікування хворих у стаціонарі - спостерігається зниження активності індуцибельної форми та певне відновлення ендотеліальної форми ензиму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.400

Рубрики:

Хвороба Бехтерева-Штрюмпель-Пьєра Мари (хронічний анкілозуючий спондилоартрит(спондилоз)),"здерев'яніння хребта"

Шифр НБУВ: Ж69372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен краткий обзор литературы о биохимических свойствах и функциональной роли оксида азота. Приведены результаты клинических исследований энзиматической активности NO-синтазы при ревматических заболеваниях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161 + Р458.250.400

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Хвороба Бехтерева-Штрюмпель-Пьєра Мари (хронічний анкілозуючий спондилоартрит(спондилоз)),"здерев'яніння хребта"

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити активність ензимів окисного шляху метаболізму L-аргініну в лімфоцитах периферичної крові хворих на реактивний артрит (РеА) і вивчити кінетичні властивості NO-синтаз. Дослідження здійснено на лімфоцитах периферичної крові пацієнтів, хворих на реактивний артрит (n = 11), та практично здорових осіб (n = 16). Пермеабілізацію лімфоцитів проведено сапоніном. У лімфоцитах визначено активність ендотеліальної та індуцибельної NO-синтаз. Встановлено оптимальні умови функціонування ендотеліальної (eNOS) та індуцибельної (iNOS) NO-синтаз. Показано, що розвиток ревматичної патології супроводжується дисбалансом у системі синтезу NO в лімфоцитах крові. У пацієнтів з РеА активність eNOS в лімфоцитах знижується в 1,9 разу. На тлі інгібування активності eNOS у разі РеА спостерігається різке зростання активності індуцибельної ізоформи NO-синтази. Проаналізовано кінетичні властивостей NOS лімфоцитів крові пацієнтів з РеА. Показано, що у випадку ревматичної патології уявна константа спорідненості iNOS до L-аргініну в 3,1 разу нижча, ніж для eNOS лімфоцитів крові осіб групи контролю, а інгібування активності eNOS відбувається за конкурентним типом - за рахунок зниження кількості обертів ензиму. Висновки: за умов розвитку ревматичної патології у лімфоцитах крові відбувається зниження активності eNOS і компенсаторне зростання активності iNOS. Порушення метаболізму L-аргініну свідчить про дисметаболічні зміни в системі синтезу NO, а саме, його гіперпродукцію. Рівень активності NOS та концентрація NO поряд з іншими параметрами можуть свідчити про функціональний стан клітини та бути прогностичними показниками для діагностування й оцінки ефективності фармакотерапії в ревматичній патології.

Представлено результати досліджень впливу ацетату свинцю на показники стану системи гемопоезу в лабораторних білих щурів. Установлено, що під впливом іонів свинцю у крові тварин зменшується вміст еритроцитів (зокрема, їх молодих форм) та показник гематокриту. За таких умов загальний вміст лейкоцитів не змінюється, однак відносний вміст лімфоцитів зменшується, а вміст паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів зростає.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161 + Р458.250.400

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Хвороба Бехтерева-Штрюмпель-Пьєра Мари (хронічний анкілозуючий спондилоартрит(спондилоз)),"здерев'яніння хребта"

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-29

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.3-52

Рубрики:

Хвороби лімфатичних судин

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен разработанный, апробированный и запатентированный способ определения концентрации, распределения и соотношений свободных, легко-, трудно- и недиссоциированных ионов макро- и микроэлементов в водных фракциях проб биологического материала, который дает возможность оценить изменения в системе "клетка - среда" при действии экзо- и эндогенных факторов при исследовании тканей половых органов, которые обеспечивают защитную, трофическую, генеративную и транспортную функции в организме.