Розглянуто методичні та технологічні питання, пов'язані з функціональністю спеціального програмного засобу Калькулятор, призначеного для підтримки розв'язування задач шкільного курсу фізики. Перша версія цього програмного засобу створена НДІ інформаційних технологій Херсонського державного університету.

Проаналізовано проблему підготовки майбутніх вчителів початкових класів на засадах культурології. Розкрито педагогічну культуру вчителя, гуманізацію і гуманітаризацію освіти, культурологічну підготовку вчителя початкових класів.

Проанализирована проблема подготовки будущих учителей начальных классов на основе культурологии. Раскрыты педагогическая культура учителя, гуманизация и гуманитаризация образования, культурологическая подготовка учителя начальных классов.

Analyzes the problems of future elementary school teachers based on cultural studies. Disclosed pedagogical culture teacher, humanization and humanization of education, cultural training of primary school teachers.

Розглянуто проблему формування дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів та шляхи удосконалення розвитку зазначених особистісно-професійних характеристик. Висвітлено ієрархічну систему вихідних положень реалізації особистісно-орієнтованої парадигми вдосконалення дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів. Визначено основні педагогічні умови їх формування шляхом активного включення студентів у цілеспрямований науковий пошук, який носить комплексний характер: використання лекційних і семінарських занять, завдання для самостійної і групової роботи, потенційних можливостей науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців, видів педагогічної практики, наявність спеціальних курсів наукового спрямування та систематичної діагностики досліджуваного особистісного утворення.

Розглянуто теоретико-методичні основи формування інформаційної культури студентів ВНЗ як іншої форми спілкування і життєдіяльності в новій онтологічній реальності. Розглянуто теоретичні основи взаємозв'язку культури й освіти, що випливають з особливостей природи і генезису розвитку культури як соціального і особистісного феномена. Проаналізовано основні культурологічні характеристики сучасності: віртуальний спосіб існування культури, тенденції екологізації культури. Розглянуто вплив особистісних факторів на процес розвитку культури інформаційного суспільства, аналізують символічний характер діяльності в інформаційному суспільстві, приділено увагу віртуалізації життя як особливості культури інформаційного суспільства. Теоретично досліджено поняття інформаційної культури особистості, її змістовне значення, структурні компоненти, особливості формування. Доведено, що у процесі планування культурологічної підготовки важливо враховувати принципи: безперервність, достатність, послідовність і практичне застосування. Розкрито методи стимуляції студентів до інформаційної діяльності. Визначено основні напрями експериментальних пошуків організації культурологічної підготовки: удосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх спеціалістів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп'ютерних засобів і технологій. Описані можливі результати інформаційної діяльності студентів під час професійної підготовки.

Представлено результати наукового обгрунтування та експериментальної апробації педагогічних умов культурологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів з урахуванням інформаційної культури суспільства. Уточнено сутність та структуру поняття "культурологічна підготовка майбутніх учителів початкової школи". Означений феномен розглянуто в площині чотирьохрівневої структури, стрижнем якої є гуманістична спрямованість особистості, сукупності психолого-педагогічних і культурологічних знань, психолого-педагогічних і культурологічних умінь, комплексу професійно значущих особистісних якостей. Обгрунтовано критерії культурологічної підготовленості з відповідними показниками: ціннісно-мотиваційний (професійно-гуманістична спрямованість; наявність ціннісно-професійних мотивів; мотивація на успіх); змістово-процесуальний (система знань та вмінь з психолого-педагогічних дисциплін; сукупність знань щодо змісту і компонентів культурологічної підготовки, культурологічні вміння); оцінно-поведінковий (наявність комунікативних якостей, здатність до емпатії, прояв толерантності). Cхарактеризовано рівні культурологічної підготовленості майбутніх учителів початкової школи: високий, середній та низький. Представлено досвід впровадження ІКТ в культурологічну підготовку студентів. Визначено педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи в системі навчально-виховної роботи університет, ефективність яких доведена результатами формувального етапу експерименту.

Висвітлено напрями модернізації сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців освітньо-виховного профілю, спрямовані на підвищення ефективності формування гуманістичної спрямованості особистості, професіоналізму та майстерності фахівців. Розкрито теоретичні та методичні засади формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей. Запропоновано педагогічну технологію формування професійної майстерності магістрів музичного мистецтва. Увагу приділено розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти.

Виникнення і широке розповсюдження нових цифрових технологій у всі сфери життя суспільства суттєво змінює структуру ринку праці (з'являються нові професії, кардинально змінюється професійна діяльність існуючих) і вимоги працедавців (уміння самостійно навчатися протягом життя, критично оцінювати інформацію, працювати в команді стають важливішими ніж сформованість певного набору знань і умінь). У той же час, сучасні діти живуть у перенасиченому інформаційному просторі, що актуалізує питання формування в них основ інформаційної культури вже з раннього віку та розвитку якостей, необхідних для успішної самореалізації у інформаційному суспільстві. Це зумовлює зміни у всій системі освіти, зокрема професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Ретроспективний аналіз використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті засвідчує виникнення таких технологій для розвитку дітей, про які в різні часи мріяли педагоги і психологи. Аналіз практики професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів засвідчує недостатній рівень усвідомлення можливостей сучасних ІКТ, що переважно застосовуються для підтримки традиційного навчального процесу, а не реалізації нових підходів навчання. Проаналізовано вплив розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на освіту у розрізі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Уперше визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови культурологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи (забезпечення позитивної мотивації майбутніх таких учителів до культурологічної підготовки та відповідної рефлексії стосовно її удосконалення; опанування ними сукупністю культурологічних знань та набуття культурологічних умінь практичного їх застосування; залучення їх до активної культурологічної діяльності); розроблено модель культурологічної підготовки майбутніх учителів такої школи у системі навчально-виховної роботи університету; визначено критерії та показники рівнів культурологічної підготовленості фахівців: ціннісно-мотиваційний (професійно-гуманістична спрямованість, наявність ціннісних професійних мотивів, мотивація на успіх); змістово-процесуальний (система знань та вмінь з психолого-педагогічних дисциплін, сукупність знань щодо змісту і компонентів культурологічної підготовки, культурологічні вміння); оцінно-поведінковий (наявність комунікативних якостей, здатність до емпатії, прояв толерантності), якісні характеристики рівнів: високий, середній, низький. Уточнено сутність і структуру понять: "культурологічна підготовка" та "культурологічна підготовка майбутніх учителів початкової школи". Подальшого розвитку набули теорія та методика культурологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Зважаючи на сучасні вимоги суспільства до системи освіти, необхідність її постійного оновлення, безперервності, виникає гостра необхідність у зміні пріоритетів розстановки цілей діяльності закладів освіти, а, зокрема, - початкової школи. Одним із результатів навчання має бути готовність учнів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), здатність працювати з інформацією. Особливістю професійної діяльності вчителя початкових класів є те, що саме він допомагає учням адаптуватися до освітнього середовища, реалізує розвиваючу функцію навчання в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища (ІКПС) школи. Відповідно, основним завданням учителя є впровадження у викладацьку практику різних підходів і методів навчання молодших школярів, інтеграція в освітній процес сучасних ІКТ. Активне формування ІКПС Нової школи, впровадження в освітній процес різноманітних програмних і технічних засобів, технологій пошуку, збору, аналізу та обробки інформації, перехід в умовах пандемії до дистанційного навчання, за швидкістю значно перевищує швидкість формування готовності вчителя до використання нових підходів і технологій. Тим самим підтверджується актуальність і необхідність дослідження методів і засобів формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах ІКПС. Одним із етапів вирішення цієї проблеми має бути оцінка рівня інформаційної компетентності студентів, які навчаються за спеціальністю 013 Початкова освіта, перегляд навчальних програм, планів, навчально-методичного забезпечення, впровадження в освітній і науково-дослідний процес сучасних методів, форм і засобів навчання. Відповідно, завдання статті - висвітлення основних проблем формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах ІКПС, дослідження рівня інформаційної компетентності студентів спеціальності 013 Початкова освіта, огляд та аналіз наявних інструментів і підходів до організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання як таких, що можуть бути інтегровані в освітній процес, і в подальшому використані майбутніми вчителями у практичній діяльності.