Висвітлено питання феноменології самосвідомості в психологічній науці в контексті розвитку професійно важливих якостей студентів-психологів. Проаналізовано результати прикладних психологічних досліджень з визначення якісних змін і новоутворень у самосвідомості студентів під впливом навчального процесу, вивчення спеціальних дисциплін, методів активного психологічного впливу, економічної соціалізації, а також у зв'язку з індивідуально-психологічними й анатомо-фізіологічними особливостями особистості. Увагу приділено питанням соціально-психологічної адаптації студентів до навчання за умов Болонської системи.

Проаналізовано психологічні передумови ефективності професійної діяльності психологів, готовність фахівця-педагога до педагогічної діяльності та його професійний розвиток. Розглянуто управлінську взаємодію як умову реалізації особистісного потенціалу, питання управління конфліктами як шлях підвищення ефективності організації. Розкрито статево-вікові особливості свідомості та поведінки носіїв різного матеріального статусу. Проаналізовано розвиток творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку у процесі театралізованої діяльності. Проведено порівняльний аналіз розвитку мотиваційної сфери учіння у молодших школярів з порушеннями слуху та групи порівняння (норми). Наведено характеристику психологічної програми з підвищення рівня оптимізму в ранньому юнацькому віці.

Розкрито особливості формування екологічної спрямованості особистості майбутніх психологів за умов сучасного освітнього простору, ціннісного ставлення до природи дітьми старшого шкільного віку. Наведено прогностичну модель професійної компетентності психолога школи-інтернату для дітей з особливостями психофізичного розвитку. Розглянуто умови та принципи оптимізації системи профілактики та корекції соціальної дезадаптації особистості. Висвітлено концептуальні засади психолого-педагогічного проектування освітнього простору особистості. Охарактеризовано професійну самосвідомість як основу професійного розвитку майбутнього психолога. Акцентовано на логістичній фаховізації підготовки психологів у контексті семіотичних проблем вищої освіти.

Наведено дані про вплив гри на розвиток дитини з раннім дитячим аутизмом, та авторські критерійні показники розвитку дітей від народження до 5 років, які є характерними для раннього дитячого аутизму.