Розглянуто ефективну систему хірургічного лікування міксом серця, зокрема, підходи до діагностики, вибір правильної хірургічної тактики залежно від розміру, локалізації новоутворення та ступеня залучення в пухлинний процес серцевих структур. Показано, що застосування даних діагностичних і диференційно-діагностичних клінічних ознак дозволяє лікарям запідозріти наявність новоутворення та вчасно направити хворого на ехокардіографічне дослідження для об'єктивізації діагнозу та проведення термінового хірургічного лікування.

Рассмотрены эффективная система хирургического лечения миксом сердца, в частности, подходы к диагностике, выбор правильной хирургической тактики в зависимости от размера, локализации новообразования и степени вовлечения в опухолевый процесс сердечных структур. Показано, что применение данных диагностических и дифференциально-диагностических клинических признаков позволяет врачам заподозрить наличие новообразования и своевременно направить больного на эхокардиографическое исследование для объективизации диагноза и проведения срочного хирургического лечения.

Визначено провідне значення ехокардіографії в діагностиці міксом серця (МС), про що свідчить повний збіг головних передопераційних показників з даними операції у 99,1 % пацієнтів. Розроблено оптимальні умови для виконання хірургічного втручання (профілактика заклинювання пухлиною клапанних отворів серця, а також фрагментації новоутворень із можливою емболією артеріальних судин). Це ургентність операцій, адекватність маніпуляцій, використання через двопередсердного доступу до лівого передсердя, який дозволяє видаляти МС цієї локалізації без жодного випадку їх фрагментації. Завдяки цьому значно зменшилася хірургічна летальність (з 22,7 % у 1969 - 1980 р. до 4,1 % у період 1996 - 2001 р.). За останні 3 роки не спостережено випадків смерті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-43р3-34

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны 4 случая заболевания, клинические особенности которых во многом подтверждали реальность "миксомного синдрома". Среди 4-х пациентов 2 случая пришлось на членов одной семьи - мать и ее сына, которые были неоднократно оперированы по причине рецидивирующего миксомного поражения сердца. У всех описанных пациентов наблюдались признаки "миксомного синдрома", к которым относятся такие характерные клинические проявления, как множественные рецидивирующие миксомы сердца, пигментные изменения кожи в виде лентиго, невусов или веснушек с необычной локализацией, а также новообразования кожи, волосяных фолликулов, подкожной клетчатки, опухоли эндокринных органов. Два пациента были повторно оперированы по причине повторных множественных миксом. Полученные данные подтверждают существование семейных миксом, а также необычного и емкого клинического симптомокомплекса, названного в зарубежной литературе "миксомным" синдромом, проявляющимся сочетанием миксом сердца с пятнистой пигментацией кожи, лентигинозом, с опухолями кожи и подкожной клетчатки, а также склонностю к первично множественному росту и экстрасептальной фиксации. Постоянство описанных проявлений свидетельствует о высокой диагностической и прогностической значимости этого синдрома.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.508

Рубрики:

Хірургічне лікування набутих вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості клінічних проявів і диференціально-діагностичні ознаки первинних пухлин серця, вивчено діагностичні можливості спеціальних методів дослідження з визначенням провідної ролі ехокардіографії. Запропоновано нову концепцію морфогенезу міксом серця, що визначає джерело їх росту та пояснює особливості їх розвитку для правих і лівих порожнин серця. Розроблено ряд хірургічних принципів безпечного проведення операцій та запропоновано нові хірургічні прийоми, направлені на профілактику фрагментації пухлин у разі їх видалення та рецидивування після операції. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати оперативного лікування пухлин серця, причини летальних наслідків і ускладнень. Проведено дослідження, що виявили у хворих з первинними пухлинами серця значні порушення імунітету без суттєвої його динаміки в післяопераційному періоді.

Описано унікальне спостереження і успішне хірургічне лікування судинного кільця з коарктацією аортальної дуги і міксомою лівого передсердя у хворої з вродженою тяжкою деформацією грудної клітки. Мета роботи - демонстрація тактики лікування. Пацієнтка у віці 40 років прооперована 14.04.2008 р. лівобічним доступом (пластика задньої дуги аорти в межах коарктації і розділення судинного кільця). 21.04.2008 р. видалена міксома лівого передсердя серединним доступом. Обидві операції пройшли без ускладнень, що підтвердило правильність хірургічної тактики.

Зазначено, що операції з приводу мітральної недостатності займають в середньому 82,3 % серед гемодинамічних варіантів інфекційного ендокардита мітрального клапана. Реконструктивні втручання виконувались у 4-х випадках мітральної недостатності, яка була обумовлена інфекційним ендокардитом. Використовувався оригінальний метод клапанозберігаючої корекції, суть якого полягає в формуванні опорного кільця з інертного матеріалу та обгортанні його аутоперікардом. На відміну від існуючих в кардіохірургічній практиці клапанозберігаючих операцій, в яких використовується імплантація опорних кілець з синтетичною обгорткою, запропонований метод є більш логічним для хірургічного лікування даної патології. Клапанозберігаючі операції є альтернативою протезуванню мітрального клапана, що значною мірою дозволяє запобігти виникненню гострої серцевої недостатності в шпитальному періоді та рецидиву інфекційного процесу в віддаленому періоді.

Зазначено, що руйнування тканин у разі інфекційного процесу може розширюватись до фіброзного клапанного кільця, що спостерігається у 18,2 % випадків. У міру зростання зони ураження фіброзного клапанного кільця імплантація штучного клапана серця стає дуже складною. Втручання виконувалось у випадку рецидиву інфекційного ендокардиту після протезування мітрального клапана, який ускладнився формуванням абсцесу фіброзного клапанного кільця. Використано оригінальний метод імплантації штучного клапана серця за допомогою манжети, сформованої з аутоперікарда. На відміну від існуючих у кардіохірургічній практиці методів імплантації штучного клапана серця з синтетичною манжетою, запропонований метод є більш привабливим для хірургічного лікування даного ускладнення інфекційного ендокардиту. Використання аутоперікарда значним чином дозволяє запобігти виникненню рецидиву інфекційного процесу в шпитальному й у віддаленому періодах.

Наведено випадок рецидиву міксоми лівого передсердя, який представляє інтерес у зв'язку з незадовільним віддаленим результатом операції, не дивлячись на радикальне видалення новоутворення з дотриманням всіх правил абластики. Дослідження показали, що причиною рецидиву міксоми з'явилося недостатня обробка судин, що живлять новоутворення.

Частота діагностики первинних пухлин серця по відношенню до набутих вад серця складає від 0,09 до 1,9 % від загальної кількості госпіталізованих хворих. Мета роботи - узагальнити досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця. В НІССХ ім. М. М. Амосова АМН України за період з 1.01.1969 по 1.01.2015 рр. 846 пацієнтів було прооперовано з приводу первинних пухлин серця. Міксоми серця (МС) виявлено в 758-ми (89,6 %), з них в 662-х (87,3 %) випадках - МС лівого передсердя. Неміксоматозні доброякісні пухлини спостерігалися в 31 (3,7 %) випадку, злоякісні пухлини - в 57-ми (6,7 %). Шпитальна летальність склала 5,2 % (39 випадків). В останні 14 років 395 операцій виконано без летальних наслідків.

Систематизовано сучасну інформацію про методи оцінки та предиктори змін якості життя (ЯЖ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), дисфункцією лівого шлуночка (ДЛШ) і серцевою недостатністю (СН), а також про вплив медикаментозних засобів і реваскуляризаційних втручань на ЯЖ хворих. Асоційовану зі станом здоров'я ЯЖ оцінюють за допомогою загальних та хворобоспецифічних опитувальників. Рівень асоційованої зі станом здоров'я ЯЖ у пацієнтів з ІХС і СН залежить від багатьох чинників, таких як вік, стать, етнічна група, супутні хвороби, ступінь вираження ДЛШ, функціональний клас СН за NYHA, психічний статус тощо. Але найпотужніший визначальний чинник ЯЖ - характер і частота виникнення симптомів хвороби. Співвідношення впливу на тривалість та ЯЖ хворих - це вагомий фактор еволюції лікування хворих на ІХС із клінічними виявами СН, зокрема підходів до медикаментозної терапії та вибору оптимальних методів реваскуляризації. Результати здійснених до цього часу контрольованих досліджень свідчать, що вплив інтервенцій на ЯЖ пацієнтів з ІХС і СН може відрізнятися залежно від виду втручання (ендоваскулярне чи операція аортокоронарного шунтування) та терміну після його виконання.

Артеріовенозна мальформація легень - рідкісна природжена судинна аномалія, що характеризується наявністю прямої комунікації між гілками легеневої артерії та легеневими венами зі скиданням венозної крові в артеріальне русло. Поширеність вади не перевищує 2 - 3 випадки на 100 тис. населення. Незважаючи на переважно природжений характер артеріовенозної мальформації легень, лише у 10 % спостережень клінічні вияви патології виникають у дитячому віці. У решти хворих маніфестація захворювання припадає на друге, третє та четверте десятиліття життя. При цьому класичні ознаки артеріальної гіпоксемії - ціаноз, задишку, слабкість, деформацію дистальних фаланг пальців рук і нігтів і визначають лише у 30 % хворих. Остаточний діагноз встановлюють на підставі комп'ютерної томографії та зниження насичення артеріальної крові киснем. З огляду на рідкість захворювання і труднощі діагностики в ранньому віці наведено випадок діагностики та лікування артеріовенозної мальформації нижньої частки правої легені.

В структурі серцевих новоутворювань міксоми становлять 80 - 90 % доброякісних пухлин серця. Мета роботи - визначити особливості діагностики та хірургічного лікування первинних пухлин серця. У ДУ НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України за період з 1.01.1969 по 1.01.2017 рр., 889 пацієнтів було прооперовано з приводу первинних пухлин серця. Міксоми серця (МС) виявлено в 796 (89,5 %), з них у 696 (87,4 %) випадках - МС лівого передсердя (ЛП). Неміксомні доброякісні пухлини спостерігалися в 33 (3,7 %) випадках, злоякісні пухлини - в 60 (6,8 %). Шпитальна летальність у разі хірургічного лікування МС склала 4,9 % (39 випадків). Висновки: за останні 16 років, 433 операцій виконано без летальних наслідків, що зумовлено особливостями тактики невідкладної діагностики та хірургічного лікування, і забезпечують безпеку і радикальність видалення пухлин серця.

Мета роботи - представити досвід, результати та перспективи повторних втручань у віддалені терміни після радикальної корекції тетради Фалло. Наведено аналіз результатів 65 повторних хірургічних операцій, виконаних у 62 пацієнтів у віддалені терміни спостереження після радикальної корекції тетради Фалло, за період 1981 - 2014 рр. Інтервал між радикальною корекцією вади і повторною операцією - від 1 міс до 30 років (у середньому (8,5 +- 6,3) року). Серед досліджуваних хворих, залежно від переважання певного ускладнення та причини його виникнення, виділяли: пацієнтів з резидуальними вадами - 25 (40,4 %) випадків; з дисфункцією правого шлуночка - 23 (37,0 %); з вадами клапанів - 5 (8,0 %); з іншими рідкісними ускладненнями - 9 (14,6 %). Всього у 62 хворих виявлено та кориговано 100 ускладнень. Найчастішими ускладненнями, які вимагали повторної хірургічної корекції, були: реканалізація дефекту міжшлуночкової перегородки (36,0 %), виникнення аневризми правого шлуночка (19,0 %), недостатність тристулкового клапана (13,0 %), залишкова обструкція вивідного відділу правого шлуночка (9,0 %), дисфункція правого шлуночка, обумовлена недостатністю клапана легеневої артерії (6,0 %) та аневризмою легеневої артерії (5,0 %). Висновки: летальність після хірургічної корекції пізніх ускладнень становила 8,0 %. У всіх виписаних пацієнтів за даними ехокардіографії відзначено позитивну динаміку об'ємних і функціональних показників правого і лівого шлуночків серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122 + Р410.12

Рубрики:

Пародонтит

Хвороби ендокарду та клапанів серця

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити особливості хірургічного лікування злоякісних пухлин серця, спрямованого на максимально радикальне їх видалення. У НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України у період з 1970 до 01.01.2019 р. спостерігалося 66 хворих зі злоякісними новоутвореннями серця різного виду і локалізації, що становили 7,0 % від загальної кількості пацієнтів із пухлинами серця (n = 939). Госпітальна летальність при хірургічному лікуванні становила 19,7 % (13 хворих). Із 66 операцій 55 (83,3 %) проведено з використанням штучного кровообігу, з яких виконано 21 (31,8 %) умовно радикальне кардіохірургічне втручання з добрим гемодинамічним ефектом. Висновки: для досягнення умовної радикальності операції і максимального гемодинамічного ефекту в низці випадків необхідне застосування розширених методик реконструкції пошкоджених структур серця в поєднанні з активною дезінтоксикаційною терапією і невідкладною хіміотерапією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - проаналізувати частоту і характер уражень клапанного апарату, оцінити результати хірургічної корекції уражених клапанів при міксомах серця. В одноцентровому дослідженні за період з 1.01.1969 до 1.10.2020 рр. спостерігалося 962 пацієнти з морфологічно верифікованими первинними пухлинами серця. Міксоми серця виявлено у 856 (89,0 %) хворих. Патологію клапанного апарату в поєднанні з міксомами серця відзначено у 70 (8,1 %) хворих. Обсяг і характер пошкодження клапанів були різними та залежали від розмірів, консистенції і локалізації міксоми, ступеня її рухливості й наявності ділянок вираженого фіброзу та звапнення на пухлині. Хірургічну корекцію клапанних уражень виконано у 65 хворих. У 5 пацієнтів з клапанного апарату вдалося видалити пухлинну тканину з подальшою профілактикою рецидиву захворювання, не пошкодивши клапанні й підклапанні структури. Хірургічні прийоми передбачали як пластичні маніпуляції, так і протезування клапанів. До особливостей віддаленого післяопераційного періоду в таких хворих належать порушення функції клапанів, які прогресують і виявляються посиленням недостатності внаслідок подальшої деформації клапанного апарату. Висновки: поряд із видаленням міксоми необхідно проводити ретельний огляд клапанного апарату і корекцію клапанних пошкоджень різними методами, до яких належать пластичні операції та протезування клапана залежно від характеру і ступеня вираження пошкодження.