Проаналізовано основні теоретико-емпіричні доробки адаптаційних детермінант формування професійної компетентності медичних сестер. Охарактеризовано психологічні особливості конструктивного перфекціонізму майбутніх медичних сестер. Викладено теоретико-методологічні засади вивчення хроноструктурної компетентності у професійній діяльності медичних сестер. Розглянуто стратегії психологічного захисту в зазначеній діяльності таких фахівців.

Презентовано теоретико-методологічне та емпіричне обгрунтування змісту соціально-ідентифікаційної детермінації переживання сепараційної тривоги підлітків, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Окреслено основні аспекти запропонованої дослідницької позиції теоретичного аналізу й розробки програми емпірико-діагностичного вивчення. Теоретична концептуалізація проблеми торкається розгляду аспектів прояву сепараційної тривоги в підлітковому віці. Конкретизовано зміст, рівні та форми сепараційної тривоги та специфіку моделей соціальної ідентифікації людини. Відзначено специфічність дослідження сепараційної тривоги на когнітивно-поведінковому рівні її прояву, що визначається через досягнення соціальної ідентичності підлітка. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження надають змогу конкретизувати соціально-ідентифікаційний профіль прояву сепараційної тривоги підлітків у ході лікувальної реабілітації: збільшення показників тривожності вміщує ознаки виражених сепараційних переживань у вигляді надійної прив'язаності до матері та соціально-ідентифікаційних характеристиках заниженої самооцінки, несформованої самокритики й незадоволеності собою, що в особистісно-поведінковій сфері характеризує цих дітей як підозрілих, ворожих і депресивних; низький фон тривожності підтверджує прояв сепараційних переживань у вигляді уникаючої прив'язаності до батька й тривожно-амбівалентної прив'язаності до матері та соціально-ідентифікаційних характеристиках розвиненої самокритики та моральності, що в особистісно-поведінковій сфері найвиразнішими робить комунікабельність, сформовану силу волі та розвинутість уяви.

Узагальнено результати досліження цінностей і духовного розвитку особистості. Розглянуто методологічні проблеми вивчення особистості та динаміку ціннісних орієнтацій громадян України та Польщі. Проаналізовано проблему часової орієнтації людини та її ціннісне ставлення до процесів глобалізації. Простежено зміни в преференціях цінностей у польської молоді після 1989 р. Досліджено чинники формування духовних цінностей людини. Наведено результати дослідження впливу життєвих сценаріїв на спрямованість особистості в юнацькому віці. Представлено узагальнені положення щодо системогенезу структурно-функціональної організації професійної безпеки особистості на різних етапах професіоналізації, зазначено синергетичні ефекти самоуправління професійною безпекою особистості. Теоретично обгрунтовано й емпірично вивчено особливості батьківсько-дитячих взаємин підлітків із суїцидальними намірами. Описано причини формування дитячих неврозів, наведено їх класифікацію.

Конкретизовано психологічний зміст особистісної ідентифікації у переживанні сепараційної тривоги в умовах лікувальної реабілітації, визначено основні відмінності особистісно-поведінкових характеристик осіб з різними статусами ідентичності та окреслено їхні психологічні профілі ("автономно тривожний", "захисного егоцентризму", "фрустраційно-депресивний", "самовідданої активності", "емоційної домінантності"). Поглиблено наукові уявлення про зміст і перебіг сепараційної тривоги засобом конкретизації її змістових та процесуальних ознак в умовах лікувальної реабілітації людини. З'ясовано комплекс прогностичних детермінант переживання сепараційної тривоги в респондентів з різними статусами особистісної ідентичності (імпульсивно-фобічний, агресивно-допитливий, агресивно-фрустраційний, довірливо-ригідний, напружено-ригідний). Окреслено теоретико-методологічні засади комплексного застосування психотерапевтичних заходів з актуалізації внутрішніх ресурсів хворої людини при переживанні сепараційної тривоги в умовах лікувальної реабілітації.