Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.11-436.1

Рубрики:

Гострі отити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.1-436.1

Рубрики:

Менінгіти

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.601.1-436.1

Рубрики:

Отити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено нозологію та питому вагу ЛОР-патології у підлітків з дифузними захворюваннями щитовидної залози. Встановлено перевагу такої ЛОР-патології, як хронічний тонзиліт, хронічний вазомоторний риніт, хронічний синуїт, дисфонії. У зв'язку з перевагою хронічного тонзиліту у даного контингенту хворих вказано особливості підходу до лікування цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7-43

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлена степень влияния вариантов анатомического строения полости носа и параназальных синусов на формирование хронических воспалительных заболеваний околоносовых пазух. Проанализированы компьютерные томограммы 115 больных. Оценены анатомическое строение полости носа и параназальные синусы и состояние слизистой оболочки околоносовых пазух. Патологические изменения слизистой оболочки в околоносовых пазухах выявлены у 98-ми человек. Контрольную группу составили 16 пациентов без признаков патологии. Различные варианты анатомического строения полости носа и параназальных синусов оказывают влияние на формирование хронических воспалительных заболеваний околоносовых пазух с разной степенью корреляции. Результаты КТ-исследования показали, что хронические синуситы чаще возникают у пациентов с неблагоприятным строением носа и параназальных синусов. Значение различных вариантов анатомического строения в этиологии синуситов неравнозначно и требует дальнейшего изучения.

Цель работы - изучение возможностей диагностики пролиферативных (необратимых) воспалительных изменений слизистой оболочки верхнечелюстных пазух (СОВЧП) по данным спиральной компьютерной томографии (СКТ). Проанализированы компьютерные томограммы (КТ) 32-х пациентов (15 женщин и 17 мужчин) в возрасте 11 - 66-ти лет (основная группа) с воспалительными и воспалительно-пролиферативными заболеваниями верхнечелюстных пазух, которым СКТ-исследование полости носа и параназальных синусов проводилось в период обострения воспалительного процесса и в период ремиссии. Интервал между первичными и повторными СКТ-исследованиями составил от 10-ти дней до 34-х месяцев. В основной группе проводилось изучение динамики воспалительных изменений с целью отбора пациентов с обратимыми изменениями СОВЧП. Обратимость патологического процесса оценивалась по нормализации толщины слизистой оболочки и по отсутствию клинических проявлений верхнечелюстного синусита. Контрольную группу составили 10 пациентов (5 мужчин и 5 женщин) в возрасте 11-ти - 53-х лет с хроническими воспалительно-пролиферативными верхнечелюстными синуситами, которым после проведения СКТ околоносовых пазух (ОНП) было выполнено оперативное лечение с удалением измененной слизистой оболочки и гистологическим подтверждением хронического воспалительно-пролиферативного процесса (необратимые изменения). Результаты. Участки с полипозно-фиброзными изменениями слизистой оболочки имеют более высокую рентгеновскую плотность (РП) (до 78,8 HU; СО = 12,0 HU), чем участки с полипозными и кистозно-полипозными изменениями (до 54,O HU; CO = 21,5 HU). Показатели средней РП различных участков утолщенной СОВЧП м

огут значительно различаться даже в рамках одного СКТ-скана. Показатели средней РП участков обратимого утолщения СОВЧП на КТ могут иметь те же значения, что и показатели средней РП участков с необратимым (пролиферативным) утолщением СОВЧП. Выводы. В клинической практике для диагностики хронических воспалительных пролиферативных изменений слизистой оболочки ОНП целесообразно проводить СКТ в период ремиссии воспалительного процесса. В острую фазу риск диагностической ошибки возрастает. Показатели РП утолщенной СОВЧП на КТ не могут являться достоверным критерием дифференциальной диагностики между обратимыми и необратимыми (пролиферативными) изменениями слизистой оболочки воспалительного генеза.

Для подслизистой вазотомии носовых раковин при медикаментозном рините предложен метод с использованием инфракрасного лазерного излучения, передаваемого контактно через кварцевое волокно, что способствует снижению риска интра- и послеоперационного кровотечения и травмы мерцательного эпителия слизистой оболочки. Ближайшие и отдаленные положительные результаты получены у 96,8 % из 124-х пациентов в возрасте от 16-ти до 65-ти лет с давностью заболевания более одного года. Возможность выполнения вмешательства в амбулаторных условиях делает его доступным для использования в поликлиниках железнодорожных больниц.

Висвітлено питання патогенезу отогенних і сполучених з середнім та гострим середнім отитом (ГСО) гнійних внутрішньочерепних ускладнень (ГВЧУ), особливості діагностичної тактики. Визначено позитивну ефективність запропонованої медичної технології для практичної охорони здоров'я в контексті тактики ведення хворих на ГСО з урахуванням нових діагностичних і лікувальних особливостей, а також в об'ємі хірургічних втручань, що сприяє швидкій і повноцінній реабілітації пацієнтів, які перенесли ГВЧУ.

Розкрито особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування хронічного риніту (ХР), зокрема, катарального, гіпертрофічного й атрофічного. Подано інформацію про клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа. Розглянуто особливості риніту та риносинуїту у дітей з паразитозами. Описано методи консервативного лікування ХР. Увагу приділено сучасним хірургічним методам лікування хворих на ХР, а також питанням вибору техніки хірургічних втручань і ведення післяопераційного періоду.

Проанализированы данные, касающиеся новейших представлений о роли цитомегаловирусной инфекции в патологии слухового анализатора. Дана краткая характеристика поражения отдельных звеньев слухового анализатора и изменений данных аудиометрических методов исследований при цитомегаловирусной нейроинфекции. Представлена схема диагностических аудиометрических исследований.

Подано інформацію про обстеження хворих на хронічний ларингіт (ХЛ). Описано клінічне обстеження гортані та інших органів і систем хворого. Наведено результати обстеження імунного статусу у хворих на ХЛ. Розглянуто антимікробну терапію та лікування персистувальної герпесвірусної інфекції. Визначено місцевий вплив на слизову оболонку гортані.

Проведено виявлення та вивчення спрямованості впливу операційного стресу у хворих з ускладненими синуситами. Розроблено тактику дослідження, засновану на зіставленні динаміки показників до та в першу добу після операції у хворих на ускладнений синусит та у хворих у разі планової операції, дозволяє охарактеризувати вплив операційного стресу за стандартного анестезіологічного забезпечення. У всіх хворих визначено односпрямовані зміни лабораторних показників, що вказує на вплив на їх динаміку операційного стресу. Також вплив операційного стресу виявлявся через достовірне зниження концентрації адренокортикотропного гормону, достовірних змін морфологічного складу периферичної крові, змін в імунологічному статусі.

Проведено выявление и изучение направленности воздействия операционного стресса у больных с осложненными синуситами. Разработанная тактика исследования, основанная на сопоставлении динамики показателей до и в первые сутки после операции у больных осложненным синуситом и у больных при плановой операции, позволяет охарактеризовать влияние операционного стресса в условиях стандартного анестезиологического обеспечения. У всех больных определены однонаправленные изменения лабораторных показателей, что указывает на влияние на их динамику операционного стресса. Также влияние операционного стресса проявлялось через достоверное снижение концентрации адренокортикотропного гормона, достоверных изменений морфологического состава периферической крови, изменений в иммунологическом статусе.

Звернено увагу лікарів на актуальну та невивчену досі проблему лікування хворих з патологією ЛОР-органів на фоні тривалої наркотичної залежності в анамнезі. Проведено корекцію виявлених порушень за допомогою включення до традиційного лікування методів гіпербаричної оксигенації. Виявлено достовірні зміни показниів крові, фосфорно-кальцієвого обміну та покращання функцій порожнини носа після проведення курсу гіпербаричної оксигенації.

Обращено внимание врачей на достаточно актуальную и неизученную еще проблему лечения больных с патологией ЛОР-органов на фоне длительной наркотической зависимости в анамнезе. Проведена коррекция выявленных нарушений с помощью включения к традиционному лечению методов гипербарической оксигенации. Выявлены достоверные изменения показателей крови, фосфорно-кальциевого обмена и улучшения функций полости носа после проведения курса гипербарической оксигенации.

Доведено, що диференційне застосування імуномодуляторів ербісол і циклоферон за розробленою методикою ліквідує клінічні прояви загострення хронічного ларингіту та нормалізує низку лабораторних показників. Дійшли висновку про доцільність дослідження деяких інтерлейкінів сироватки крові для підбору імуномодулятора та контролю ефективності лікування, у тому числі в осіб із персистенцією герпесвірусної інфекції.

Доказано, что дифференцированное применение иммуномодуляторов эрбисол и циклоферон по разработанной нами методике приводит к ликвидации клинических проявлений обострения хронического ларингита и нормализации лабораторных показателей. Сделан вывод о целесообразности исследования ряда интерлейкинов сыворотки крови и С-реактивного белка, в том числе у лиц с персистенцией герпесвирусной инфекции.

Вивчено статистичні та структурні особливості ускладнених синуситів з показаннями до хірургічного лікування (за матеріалами 30-ї Харківської клінічної лікарні за 2010 - 2012 рр.). Виявлено превалювання простого періоститу як ускладнення запального процесу в пазухах у структурі ускладнених синуситів.

Изучены статистические и структурные особенности осложненных синуситов с показаниями к хирургическому лечению (по материалам 30-й Харьковской клинической больницы за 2010 - 2012 гг.). Выявлено превалирование простого периостита как осложнение воспалительного процесса в пазухах в структуре осложненных синуситов.

На сучасному науковому рівні викладено чинні методи лікування вазомоторного риніту, серед яких першочергово використовують консервативну терапію, сучасним стандартом якої є застосування інтраназальних глюкокортикостероїдів - мометазону фуроату, флутиказону пропіонату в сполученні з пероральним прийомом антигістамінних препаратів. Неефективність консервативної терапії (упродовж 6 - 12 міс.) є показанням до хірургічного втручання.

На современном научном уровне изложены существующие методы лечения вазомоторного ринита, среди которых в качестве первоочередного используется консервативная терапия, современным стандартом которой является применение интраназальных глюкокортикостероидов - мометазона фуроата, флутиказона пропионата в сочетании с пероральным приемом антигистаминных препаратов. Неэффективность консервативной терапии (в течение 6 - 12 мес.) является показанием к хирургическому лечению.

В огляді з сучасних позицій визначено суть поняття "вазомоторний риніт" і його місце в структурі хронічних риногенних захворювань неалергічного генезу. Викладено питання епідеміології та патогенезу вазомоторного риніту, подано чинні класифікації цієї хвороби.

В обзоре с современных позиций определены суть понятия "вазомоторный ринит" и его место в структуре хронических риногенных заболеваний неаллергического генеза. Изложены вопросы эпидемиологии и патогенеза вазомоторного ринита, представлены существующие классификации этого заболевания.

Рассмотрены топографоанатомические особенности областей и треугольников шеи и групп шейных лимфоузлов применительно к внеорганным опухолям шеи. Приведена классификация опухолей шеи. Внимание уделено вопросам клиники и диагностики внеорганных опухолей шеи в зависимости от морфологической принадлежности и взаимосвязи с нарушениями эмбриогенеза. Помимо общепринятых методов диагностики внеорганных опухолей шеи представлены современные визуализирующие, в частности: ультрасонография, компьютерная томография и магнито-резонансная томография шеи. Отдельно рассмотрены опухолевые поражения лимфатических узлов шеи. Дана информация о современной классификации и лечении метастатических поражений лимфоузлов шеи.

Наведено клініку гострого епіглотиту, діагностику, серед якої важливе місце посідають ультрасонографія і біохімічні дослідження. Вони допомагають, поряд з клінічними даними, своєчасно діагностувати абсцедування надгортанника і провести хірургічне втручання.