Розкрито зміст понад 400-т понять з питань пластичних мистецтв: архітектури, монументальних малярства та скульптури, іконопису, мініатюри, гравюри, дрібної пластики та декоративно-прикладних жанрів. Висвітлено мистецькі засади церковної архітектури та її внутрішнього устрою, ікон і системи іконографії, літургійного посуду, хрестів, свічників, церковної музики, дзвонів і монастирських садів. Значну увагу приділено виявленню дохристиянських джерел українського мистецтва, його стилям.

Раскрыто содержание более 400-т понятий, касающихся вопросов пластических искусств: архитектуры, монументальных рисования и скульптуры, иконописи, миниатюры, гравюры, мелкой пластики и декоративно-прикладных жанров. Освещены художественные основы церковной архитектуры и ее внутреннего устройства, икон и системы иконографии, литургической посуды, крестов, подсвечников, церковной музыки, монастырских садов. Особое внимание уделено выявлению до-христианских источников украинского искусства, его стилям.

Вперше в Україні всебічно вивчено поліморфізм ознак підщепного генофонду. Встановлено прояв ознак вихідних форм за характером розщеплення сіянців семи гібридних популяцій. Досліджено комплекс агробіологічних показників для оцінювання підщепних форм та їх реакції на стресові фактори середовища. Вдосконалено методику вивчення та відбору підщепних генотипів на різних технологічних етапах селекційного процесу, зокрема, процес відбору сіянців і перспективних форм адаптовано з урахуванням особливостей підщепних сортів. Вперше в Україні виділено трансгресивні генотипи, що переважають за агробіологічними показниками еталонні підщепні сорти. Новий підщепний сорт Добриня ідентифіковано за допомогою мікросателітних маркерів і складено його ДНК-паспорт.

Досліджено мінливість ознак семи гібридних комбінацій та 14-ти селекційних форм 10-ти комбінацій схрещування. Серед досліджених популяцій перспективними виявилено Чауш х (Б х Р Телекі 5 Ц) та (Ш х Б 41 Б) х (Б х Р СО 4). Виділено 21 перспективний сіянець за комплексом біологічних і господарських показників. Досліджено поліморфізм, встановлено варіювання агробіологічних показників селекційних форм залежно від походження. Виділено після конкурсного випробування за комплексом агробіологічних показників перспективні для виробництва підщепні форми Добриня та Гарант, які підтвердили перевагу перед контрольними сортами та виявилися в цілому більш технологічними. Розрахунок економічної ефективності показав, що рентабельність нового сорту Добриня, у порівнянні з розповсюдженим сортом Р х Р 101-14, підвищується майже вчетверо.

Мета. Збагачення та вдосконалення сортименту столових сортів винограду України. Методи. Селекційні, гібридологічні, математичні, візуальні. Результати. Сучасний український генофонд столових сортів винограду створено на основі кращих інтродукованих та власних сортів і форм. Нові генотипи, які створюють в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» за селекційною програмою «Стійкість плюс Якість», є основою сучасних і майбутніх регіональних сортиментів як для півдня, так і для центральних районів степової зони України. Складність походження пояснює генетичну обумовленість високого рівня прояву ряду господарсько-цінних ознак. Нові сорти та форми є екологічно безпечними для людини та довкілля, оскільки рівень їхньої стійкості проти групи основних грибних хвороб становить не нижче ніж за 6,5 бала за 9-ти бальною шкалою, отже, вони не потребують значного пестицидного навантаження. Нові перспективні столові сорти виділяються стабільною врожайністю та високою товарністю грон – урожай за останні п’ять років був на рівні 5–10 кг з куща за товарності 80–87%. Крім цього, щільна м’якоть сприяє високій транспортабельності грон. Різноманіття столових генотипів за смаком, формою ягоди та строками достигання від надраннього до дуже пізнього втілилося в інноваційну високорентабельну розробку «Конвеєр столових сортів винограду». Залежно від еколого-географічних умов конвеєр може містити різну кількість сортів, але для підвищення ефективності та рентабельності обов’язковою є наявність груп (від двох до чотирьох сортів) різних строків достигання. Рекомендується таке приблизне співвідношення (у %) сортів різних строків достигання: надранні – 22%, ранні – 22, середні – 17, середньопізні – 17 і пізні – 22%. Висновки. Різноманітність форм, смаків та забарвлення плодів нових перспективних генотипів столового винограду зумовлює значний попит на них на ринку та здатна задовольнити найвибагливішого споживача. Стабільність адаптивних і технологічних показників робить нові столові сорти безумовно привабливими для виробників виноградарської продукції.

Цель. Обогащение и совершенствование ассортимента столовых сортов винограда Украины. Методы. Селекционные, гибридологические, математические, визуальные. Результаты. Современный украинский генофонд столовых сортов винограда создан на основе лучших интродуцированных и собственных сортов и форм. Новые генотипы, создаваемые в Национальном научном центре «Институт виноградарства и виноделия им. Т Е. Таирова» по селекционной программе «Устойчивость плюс Качество», являются основой современных и будущих региональных сортиментов как для юга, так и для центральных районов степной зоны Украины. Сложность происхождения объясняет генетическую обусловленность высокого уровня проявления ряда хозяйственно-ценных признаков. Новые сорта и формы экологически безопасны для человека и окружающей среды, поскольку уровень их устойчивости против группы основных грибных болезней составляет не ниже чем 6,5 балла по 9-балльной шкале, следовательно, они не требуют значительной пестицидной нагрузки. Новые перспективные столовые сорта выделяются стабильной урожайностью и высокой товарностью гроздей – урожай за последние пять лет был на уровне 5–10 кг с куста при товарности 80–87%. Кроме этого, плотная мякоть способствует высокой транспортабельности гроздей. Разнообразие столовых генотипов по вкусу, форме ягоды и срокам созревания от сверхраннего до очень позднего воплотилось в инновационную высокорентабельную разработку «Конвейер столовых сортов винограда». В зависимости от эколого-географических условий конвейер может содержать разное количество сортов, но для повышения эффективности и рентабельности обязательно наличие групп (от двух до четырех сортов) разных сроков созревания. Рекомендуется такое приблизительное соотношение (в %) сортов разных сроков созревания: сверхранние – 22%, ранние – 22, средние – 17, среднепоздние – 17 и поздние – 22%. Выводы. Разнообразие форм, вкусов и цвета плодов новых перспективных генотипов столового винограда делает их чрезвычайно востребованными на рынке и способно удовлетворить самого требовательного потребителя. Стабильность адаптивных и технологических показателей делает новые столовые сорта безусловно привлекательными для производителей виноградарской продукции.

Purpose. To enrich and improve the range of table grape varieties of Ukraine. Methods. Breeding, hybridological, mathematic, visual ones. Results. Modern Ukrainian gene pool of table grape varieties has been created on the base of the best introduced and homegrown cultivars and selections. New genotypes that are creating at the National Scientific Centre “Institute of Viticulture and Wine-Making named after V. Ye. Tairov” under the breeding program “Resistense plus Quality” are the basis of current and future regional assortments for the south and central areas of the steppe zone of Ukraine. The complexity of the origine explains the genetically determined high-level manifestation of commercially valuable characters. New varieties and selections areecologically safe for humans and the environment, as the level of their resistance to the group of fungal main diseases is not less than 6.5 points according to the 9-point scale, therefore they do not require a large pesticide load. New promising table varieties demonstrate a stable yield and high marketability of grapes – 5–10 kg per plant with the marketability nearly 80–87% during the last five years. In addition, dense flesh of grapes is a guarantee of high transportability. The variety of table genotypes taste, shape and berries ripening from very early to very late embodied in the innovative and highly profitable development “Conveyor of table grapes”. Depending on the ecological and geographical conditions, the conveyor can include a diffe­rentquantity of varieties, but to in order increase the efficiency and profitability it is necessary to have a few groups (from 2 to 4 varietes) of different ripening. The approximate ratio (%) of varieties of different ripening time is recommended: very early – 22%, early – 22%, average – 17%, mid-late – 17%, and late – 22%. Conclusions. The variation of shape, flavour and color of new promising genotypes of table grapes makes them very popular on the market and may satisfy the most demanding consumer. Thestability of the adaptive and technological traits makes the new table varieties very attractive for the producers of grape products.

Мета дослідження - розробити методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду в гібридних комбінаціях за показниками адаптивності та продуктивності. Методи - селекційний, гібридологічний, статистичний. Результати. На основі селекційного завдання й патентного пошуку, літературних джерел та інтернет-ресурсів було визначено основні вимоги до сортів винограду нового покоління столового та технічного напрямів використання. Було проаналізовано 12 основних показників адаптивності, продуктивності та якості продукції, високий рівень прояву яких є необхідним для попереднього виділення сіянця винограду для подальшого дослідження. Розроблено градацію рівня прояву зазначених господарських ознак винограду – від найменшого до середнього та високого. Їхнє визначення переведено в бальну систему – найнижчий рівень прояву відповідає одному та трьом балам, середній – п'яти, високий – семи та дев'яти. В результаті досліджувані рослини можуть набрати від 12-ти до 108-ми балів. Коливання в оцінці за роками не має перевищувати 10 балів. Сіянець не може бути виділений за максимальним рівнем прояву тільки одного параметра, так само, як і має бути відбракований за мінімальний прояв будь-якого показника з означених. Сіянці зі стабільним середнім рівнем прояву ознак переносять у селекційний розсадник для вивчення рівня прояву основних показників та властивостей у щепленій культурі. Висновки. Визначено критерії та основні параметри цінності генотипів у гібридних комбінаціях. Перспективними, тобто такими, що потребують подальшого дослідження, можна вважати рослини, оцінені в 60 балів і вище. Цінні генотипи відповідають рівню 80 – 100, дуже цінні – 101 – 108 балів.

Цель исследования - разработать методические аспекты оценки селекционного материала винограда в гибридных комбинациях по ряду показателей адаптивности и продуктивности. Методы - селекционный, гибридологический, статистический. Результаты. На основе селекционной задачи и патентного поиска, литературных источников и интернет-ресурсов были определены основные требования к сортам винограда нового поколения столового и технического направления использования. Было проанализировано 12 основных показателей адаптивности, производительности и качества продукции, высокий уровень проявления которых необходим для предварительного выделения сеянца винограда для дальнейшего исследования. Разработана градация уровня проявления вышеуказанных хозяйственных признаков винограда – от наименьшего до среднего и высокого. Их определение переведено в балльную систему – самый низкий уровень проявления соответствует одному и трем баллам, средний – пяти, высокий – семи и девяти. В результате исследуемые растения могут набрать от 12-ти до 108-ми баллов. Колебание в оценке по годам не должно превышать 10 баллов. Сеянец не может быть выделен по максимальному уровню проявления только одного параметра, так же, как и должен быть отбракован при минимальном проявлении любого показателя из упомянутых. Сеянцы со стабильным средним уровнем проявления признаков переносят в селекционный питомник для изучения уровня проявления основных показателей и свойств в привитой культуре. Выводы. Определены критерии и основные параметры ценности генотипов в гибридных комбинациях. Перспективными, т.е. требующими дальнейшего исследования, можна считать растения, оцененные в 60 баллов и выше. Ценные генотипы соответствуют уровню 80 - 100, очень ценные 101 - 108 баллам.

Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points.

Висвітлено особливості морфологічної будови рослини Vitis L. Наведено якісні, кількісні та псевдоякісні ознаки сортів Vitis L., які мають свою градацію, ступінь виявлення та довірчі інтервали мінливості ознаки. Подано інформацію про коди фенологічних фаз винограду справжнього відповідно до шкали BBCH. Увагу приділено щільності прилеглих волосків на верхівці молодого пагону та пухирчастості верхнього боку пластинки розвиненого листка. Окремо розглянуто хвороби винограду справжнього. Подану інформацію рекомендовано використовувати під час проведення кваліфікаційної експертизи сортів-кандидатів щодо визначення критеріїв охороноздатності (відмінність, однорідність і стабільність), а також для опису нового сорту, який планується заявити з метою державної реєстрації сорту та/або прав на нього.

Вперше на основі генетичного аналізу походження та розрахункових генетичних формул створено та структуровано базу сортів-донорів "Селекція-виноград", які містять джерела ознак стійкості до морозу, посухи та грибних хвороб винограду, а також сорти-донори мускатного аромату та безнасінності. Проведено комплексне дослідження ефективності використання анатомо-морфологічних і фізіолого-біохімічних маркерів стійкості для прискорення оцінювання перспективності нових генотипів винограду. Вперше застосовано модуль перспективності сортів і сіянців гібридних комбінацій для реалізації комплексного підходу до виділення перспективних сортів і сіянців на основі порівняльної характеристики. Вперше для підвищення ефективності селекційного процесу запропоновано комплексне використання підбору вихідного генетичного матеріалу, методів раннього скринінгу й оцінки стабшьності ознак стійкості, продуктивності й якості винограду. Проаналізовано стабільність перспективних селекційних форм і нових сортів винограду столового та технічного напряму використання за основними ознаками стійкості, продуктивності й якості. Розширено уявлення щодо кореляційних залежностей між ознаками "тип та інтенсивність опушення листка" та "мілдьюстійкіст" та "оїдіумостійкість", а також можливостей використання комплексного підходу до підвищення ефективності селекційного процесу, добору та визначення перспективності сортів, форм та сіянців гібридних комбінацій. Розширено уявлення щодо спадкування, мінливості та стабільності основних ознак стійкості, продуктивності й якості перспективних сортів, форм і сіянців гібридних комбінацій винограду, в тому числі для одержання високоврожайних, великогронових, великоягідних, мускатних та безнасінних гібридів.

На основі аналізу наукових праць та літературних, зображальних, речових і усних джерел вперше в українській етнології у контексті свят і подій календарного та родинного циклів досліджено обрядовий хліб — самобутнє явище традиційної культури українців, яке чітко окреслює етнічну ідентичність. Розкрито світоглядні засади буття обрядового хліба у життєсвіті українців середини XIX — початку XXI ст., встановлено його ціннісні характеристики, висвітлено локальні прояви у функціонуванні, виділено домінантні типи українського обрядового хліба, висвітлено способи їх об’ємно- просторового і образного трактування, функції, символіку, з’ясовано засоби художньої (пластичність, графічність, колір) та семантичної (знак, символ) виразності. Визначено онтологічні параметри матеріального вираження обрядового хліба - сировину, форму, структуру, оздоблення, які є засобами уведення його як речі у смисловий простір культури та наділення певним статусом. Окрема увага приділена практикам актуалізації обрядового хліба українців як елемента нематеріальної культурної спадщини в сучасному соціокультурному просторі.

У контексті свят і подій календарного та родинного циклів досліджено обрядовий хліб - самобутнє явище традиційної культури українців, яке чітко окреслює етнічну ідентичність. На основі опрацювання значної кількості літератури джерел, зокрема польових матеріалів авторки, розкрито світоглядне значення обрядового хліба у життєсвіті українців середини XIX - початку XXI ст., встановлено його ціннісні характеристики, висвітлено локальні прояви у функціонуванні, виділено домінантні типи українського обрядового хліба, розглянуто способи їх об'ємно-просторового й образного трактування, функції, символіку, з'ясовано засоби художньої та семантичної виразності. Окрему увагу приділено практикам актуалізації обрядового хліба українців як елементу нематеріальної культурної спадщини в сучасному соціокультурному просторі.

На основі результатів дослідження досвіду роботи Рівненського ліцею "Центр надії" висвітлено теоретичні та методичні засаді формування громадянської компетентності учнів в освітньому процесі, подано матеріали з досвіду роботи педагогів щодо формування особистості громадянина Української держави. Оптимальне поєднання традиційних та інтерактивних форм і методії організації освітнього процесу забезпечують цілісний системний підхід до ефективної взаємодії між усіма суб’єктамі освітнього процесу щодо формування громадянської компетентності в дітей та учнівської молоді. Матеріали представлено у двох блоках: теоретичному ті практичному, що містять розробки уроків та заходів, згрупованих у розділи, як з’ясовують суть різнопланових аспектів формування громадянської компетентності в дітей та молоді. Навчально-методичний посібник стане у нагоді керівникам закладів освіти заступникам з навчальної та виховної роботи, класним керівникам, учителям, педагогам-організаторам, бібліотекарям, керівникам гуртків для ефективної організації освітнього процесу, а також рекомендовано педагогам, методистам, здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти І - ІІ та ІІІ - І V рівнів акредитації.