Викладено загальні положення, послідовність дій та роботу командира взводу (відділення, танка) щодо організації бою та управління особовим складом в обороні. Висвітлено зміни в організаційно-штатній структурі, а також тактиці дій підрозділів іноземних армій.

Исследованы радиальные движения заряженных и нейтральных пробных частиц в поле Рейсснера - Нордстрема и проведена их классификация. Изучены условия зависания этих частиц над центральным источником и условия устойчивости таких равновесных статических состояний. Показано, что устойчивые состояния возможны только для связанных состояний слабо заряженных частиц в поле аномально заряженного центрального источника.

Вперше у вітчизняній історіографії запропоновано цілісну картину бойової діяльності антифашистського радянського та оунівського підпілля. Наведено умовну періодизацію окупації, тобто до і після утворення Центрального штабу партизанського руху та Українського штабу партизанського руху. Проаналізовано бойову діяльність підпілля, визначено головні напрямки та практичні результати. Вперше висвітлено діяльність оунівського підпілля.

Розроблено диференціально-геометричний апарат теорії релятивістських конфігурацій загальної теорії відносності (ЗТВ) та теорії Калуци-Клейна, з використанням якого створено ряд астрофізичних і космологічних моделей та визначено їх фізичні властивості. Побудовано загальну теорію інваріантних структур розщеплення на многовиді, розглянуто її окремі випадки. Запропоновано загальний формалізм теорії сферично-симетричних конфігурацій ЗТВ. Удосконалено теорію конфігурацій зарядженого пилу та їх стійкості, одержано ряд точних розв'язків рівнянь ЗТВ. Побудовано інваріантний диференціально-геометричний апарат теорії релятивістських течій ізентропічної рідини. Запропоновано варіаційний принцип для моделей острівних конфігурацій з ідеальної рідини. Побудовано варіаційний формалізм пилових оболонок, запропоновано ефективні дії для них, розглянуто квантування та квазікласичне трактування стійкості їх стаціонарних станів. Удосконалено теорію лоренц-інваріантних вакуумних конфігурацій п'ятивимірної гравітації, показано можливість динамічної реалізації умов циліндричності й замкненості простору за п'ятою координатою. Розроблено методи побудови тензорних зображень груп і канонічних перетворень лінійних динамічних систем у ЗТВ. Запроваджено конфігурацію з диференціальним обертанням, реалізовану множиною вільних пробних частинок СТВ. З використанням даної конфігурації за допомогою узагальненого методу Зоммерфельда-Ленца прямим "фізико-геометричним" шляхом побудовано метрику Керра.

Исследовано распределение напряженности электромагнитного поля над земной поверхностью вблизи импульсного источника излучений при различной влажности почвы.

Здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти дефектологів в Україні, обгрунтовано періодизацію її функціонування в межах другої половини XX - початку XXI ст. Показано вплив системи корекційної освіти дітей з вадами психофізичного розвитку та дефектологічної науки на рівень професійної кваліфікації педагогічних працівників спеціальних шкіл. Висвітлено внесок науково-дослідних установ, ВНЗ, підрозділів Міністерства Освіти України, вчених і практиків в організацію та вдосконалення післядипломної педагогічної освіти дефектологів.

Досліджено історичний шлях розвитку теорії післядипломної освіти сурдопедагогів в Україні в 1950 - 1980-х рр. Виявлено характерні особливості у розвитку цієї теорії. Підкреслено, що у період із 1950 р. до 1980 р. теорія сурдопедагогічної науки досягла значного рівня розвитку. Констатовано, що за результатами наукових досліджень вітчизняних вчених в Україні було створено обгрунтовану систему педагогічного впливу на дітей з порушеннями слуху на різних етапах їх розвитку.

Исследован исторический путь развития теории последипломного образования сурдопедагогов в Украине в 1950 - 1980-х гг. Выявлены характерные особенности в развитии этой теории. Подчеркнуто, что в период с 1950 г. по 1980 г. теория сурдопедагогической науки достигла значительного уровня развития. Констатировано, что по результатам научных исследований отечественных ученых в Украине была создана обоснованная система педагогического влияния на глухих и слабослышащих детей на различных этапах их развития.

Studied the historical path of development of the theory of postgraduate education surdopedagogs in Ukraine in the 1950 s - 1980 s. The characteristic features of the development of this theory. Pointed out that in the period from 1950 to 1980, the theoryof science reached a significant level of development. Stated that the results of scientific research our scientists in Ukraine was established based system of pedagogical influence on deaf children at different stages of their development.

Розглянуто розвиток післядипломної освіти дефектологів в Україні у 1920-х рр. Проаналізовано форми підвищення кваліфікації вчителів спеціальної школи, серед яких основними були стажування та курсова підготовка, курси при Комісії шкільної гігієни і санітарії центрального бюро Всеукраїнської спілки; курси при Головному управлінні соціального виховання; літні курси вчителів при обласних інспектурах освіти, регіональні лікарсько-педагогічні кабінети на базі лікарсько-педагогічного та санітарно-педологічного інститутів. Відзначено, що позитивним у підвищенні кваліфікації стало впровадження напрямів підготовки вчителів для спеціальних шкіл за категоріями дефективності (сурдо-, тифло- та олігофренопедагогіка). Зроблено висновок, що на початку існування УРСР, незважаючи на незадовільне фінансування державою післядипломної освіти вчителів, яке призвело до скорочення контингенту працівників, що бажали підвищити свою кваліфікацію, післядипломна освіта дефектологічних кадрів поступово вдосконалювалась.

Рассмотрено развитие последипломного образования дефектологов в Украине в 1920-х гг. Проанализированы формы повышения квалификации учителей специальной школы, среди которых основными были: стажировки и курсовая подготовка, курсы при Комиссии школьной гигиены и санитарии Центрального бюро Всеукраинского союза, курсы при Главном управлении социального воспитания; летние курсы учителей при областных инспектурах образования, региональные врачебно-педагогические кабинеты на базе врачебно-педагогического и санитарно-педологического институтов. Отмечено, что положительным в системе повышения квалификации стало внедрение подготовки учителей для специальных школ по категориям дефективности (сурдо-, тифло- и олигофренопедагогика). Сделан вывод, что в начале существования УССР, несмотря на неудовлетворительное финансирование государством последипломного образования учителей, которое привело к сокращению контингента работников, желающих повысить свою квалификацию, последипломное образование дефектологических кадров постепенно совершенствовалось.

It was considered the development of postgraduate education of defectology staff in Ukraine in 20 th of XX century. It was analyzed the forms of increase of qualification of teachers of special school. The author came into conclusion that at the beginning of USSR, not taking into account of social and economical problems in a society, postgraduate education of defectology staff has been gradually improved.

З метою здійснення теоретичного аналізу діяльності методичних служб в Україні і творчого використання набутого ними досвіду розглянуто їх становлення і розвиток в кінці 1940 - на початку 1960-х рр. Охарактеризовано особливості організації та напрямки методичної роботи, яку проводили відділи народної освіти та обласні інститути вдосконалення вчителів. Констатовано, що створені в Україні після закінчення Великої Вітчизняної війни навчально-методичні підрозділи й установи значно поліпшували ефективність методичної роботи в школах і підвищували рівень післядипломної освіти педагогічних працівників.

С целью проведения теоретического анализа методических служб в Украине и творческого использования накопленного ими опыта рассмотрено их становление и развитие в конце 1940 - в начале 1960-х гг. Охарактеризованы особенности организации и направления методической работы, которую проводили отделы народного образования и институты усовершенствования учителей. Констатировано, что созданные в Украине после окончания Великой Отечественной войны учебно-методические подразделения и учреждения значительно улучшали эффективность методической работы в школах и повышали уровень последипломного образования педагогических работников.

It is considered the formation and development of teaching method's services in Ukraine in the late 1940 - early 1960s. Author described the organization and directions of methodical which was done by Departments of Education and the Regional Teacher Training Institutions.

Розкрито загальні основи педагогіки вищої школи, питання дидактики та теорії виховання студентів ВНЗ. Розглянуто проблеми формування педагогічної культури викладача, аспекти наукової організації його праці. Висвітлено послідовність та особливості формування та розвитку вищої освіти в Україні та вплив на неї передової педагогічної думки. Викладено педагогічні основи самостійної роботи студента.

Приділено увагу проблемі вдосконалення підготовки корекційного педагога за умов університетської освіти. Узагальнено та висвітлено історичний досвід ВНЗ України, де ведеться підготовка дефектологічних кадрів упродовж останнього століття. Систематизовано результати діяльності науково-педагогічного складу кафедри педагогіки та корекційної освіти ДНУ ім. О. Гончара щодо вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників системи спеціальної освіти, формування в них необхідних компетентностей. Розроблено модель формування готовності майбутніх корекційних педагогів до викладацької діяльності. Розкрито сутність поняття "професійний імідж". Вивчено структуру та зміст поняття "професія". Проаналізовано особливості формування іміджу корекційного педагога.

Висвітлено багаторічну громадсько-політичну, дипломатичну та освітянську діяльність і науковий доробок доктора філософії, члена-кореспондента Академії наук вищої освіти України, ректора ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України М. Кириченка. Наведено нарис про його життя, наукову та педагогічну діяльність, автобіографічну довідку, бібліографію наукових праць. Розглянуто філософську концепцію формування ідеології інформаційного суспільства як фактора сталого розвитку України в умовах глобальної інформатизації.

Висвітлено історичний досвід діяльності колективу кафедри, яка є ровесницею закладу освіти - завідувачів кафедри педагогіки (кафедри педагогіки та спеціальної освіти), доцентів, викладачів і асистентів, лаборантів у різні періоди існування цього закладу вищої освіти, де ведеться підготовка педагогічних і дефектологічних кадрів упродовж останнього століття.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Уперше в історії спеціальної педагогіки представлено творчу спадщину українських вчених-дефектологів кінця XIX - початку XXI ст., які своєю науково-педагогічною діяльністю здійснили суттєвий вплив на її розвиток. До кожної персоналії додається стаття (уривок), що розкриває результати довготривалих досліджень вчених щодо специфіки навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями психофізичного розвитку та допоможе осмислити особливості розвитку спеціальної школи, сприятиме формуванню науково-педагогічного мислення, розширенню педагогічного світогляду та загальної культури. Багато теоретичних проблем дефектологічної науки не можна осмислити без урахування всієї історії розвитку педагогічної думки і навчально-виховної практики. Значна частина творчих біографій уперше стає об'єктом наукових досліджень. Обрані персоналії та тексти біографії розміщено хронологічному порядку та структуровано за таким принципом: спочатку подається стисла довідка про життєвий і творчий шлях особистості, потім основні «Праці» досліджуваного та «Література», з якої черпалася інформація для створення творчого портрету вченого. У другій половині статті подається фрагмент (уривок) маловідомої, найчастіше недоступної або актуальної для сьогодення наукової праці та вказується джерело.

Висвітлено деякі шляхи та практичний досвід застосування сучасних педагогічних технологій розвитку потенціалу особистості. Розкрито сутність і взаємозв'язок категорій "педагогіка" та "здоров'я". Охарактеризовано системно-рівневий підхід до категорій "здоров'я" і "потенціал особистості". Розглянуто потенціал особистості як соціально-психологічний вимір людського потенціалу. Увагу приділено педагогічному волонтерству та наставництву у контексті формування соціального здоров'я студентської молоді. Розглянуто наставництво як технологію супроводу дітей-сиріт, дітей, які залишились без батьківського піклування, а також дітей з вадами психічного та фізичного розвитку.

Висвітлено одну із актуальних проблем підготовки фахівців другого рівня вищої освіти "магістр" спеціальної освіти. Сучасний стан реформування всіх ланок освіти в Україні привносить високі вимоги до педагогічних працівників закладів освіти. Особливо це значимо на етапі упровадження інтеграційних процесів та включення дітей з особливими освітніми потребами до загальномасового освітнього середовища. Освітні заклади (вищі, середні, дошкільні) проводять заходи щодо задоволення сучасних потреб суспільства, але невідкладною проблемою є дефіцит молодих та неупереджених педагогічних кадрів, озброєних не тільки фундаментальними й новітніми знаннями, передовими методичними напрацюваннями, а й необхідними як життєвими так і професійними компетентностями. Саме вміння працювати з сучасними дітьми різних категорій, в нестандартних умовах (інтеграція, інклюзія) приведе до очікуваних результатів. Спектр професійних компетентностей сучасного спеціального педагога досить широкий, утім, особливу важливість відіграє саме діагностико-прогностична компетентність. Формування цієї компетентності на етапі оволодіння магістерською програмою вищого навчального закладу забезпечить високий рівень впевненості випускника у власних силах щодо виконання функціональних обов'язків.

Мета роботи - інформування професійної спільноти про нову робочу позицію "Шкільний спеціальний педагог", яка вперше з 2018 року вводиться в Словацькій Республіці в умовах дитячого садка в рамках національного проекту PRIM - Проект інклюзія в дитячому садку. Робота шкільного спеціального педагога в дитячому садку спрямована на оптимізацію освітнього та особистісного розвитку дітей (з акцентом на дітей з особливими освітніми потребами). Ключова роль педагогів є здійснення інклюзивної діагностики дітей в дитячому садку до вступу в 1-й клас загальноосвітньої школи. Рік початкової школи за допомогою інструментів діагностики поетапної орієнтації і подальшої ефективної стимуляції сприятиме прискоренню розвитку дітей дошкільного віку з інвалідністю та соціально незахищених, що відповідає основам державної філософії інклюзивної освіти.

Узагальнено теоретичні засади і практичний досвід підготовки будівельно-архітектурних фахівців у дидактичному та виховному аспектах (в історико-педагогічному та сучасному контекстах). Розглянуто внутрішню політику забезпечення якості освіти в умовах євроінтеграції та визначено місце неформальної освіти у системі вищої освіти України. Акцентовано увагу на посиленні цифровізації освітнього процесу сучасного ЗВО як запоруки налагодження успішного дистанційного (змішаного) навчання будівельно-архітектурних фахівців.

Представлено науково-теоретичні основи формування комунікативної компетентності педагогів в інклюзивному середовищі; розкрито сутність, зміст та організаційно-педагогічні умови процесу підготовки педагогів до комунікативної діяльності в інклюзивному середовищі; висвітлено широкий спектр особливостей управління розвитком комунікативної компетентності педагогів в інклюзивному середовищі закладів освіти; охарактеризовано адаптивні контенти розвитку комунікативної компетентності педагогів під час професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища; позиціоновано сучасні тенденції щодо визначення та реалізації пріоритетних векторів розвитку комунікативної компетентності педагогів в інклюзивному середовищі.