Розглянуто основні напрямки розвитку українського мистецтва з давніх часів до ХХ ст.: мистецтво дохристиянської доби та Київської Русі, галицько-волинське мистецтво, мистецтво польсько-литовської доби, козацьких часів та національного відродження, мистецтво ХХ ст. Висвітлено гуманістичну спрямованість українського мистецтва. Охарактеризовано його значення для процесу виховання активної та творчої особистості, свідомого громадянина України.

Розглянуто проблему етнокультурного буття людини в антропологічному вимірі. Висвітлено державотворчі аспекти етнокультурного поступу народів. Розкрито етноантропологічні чинники формування ментальності національних меншин. Описано антропологічні особливості світоглядних уявлень народів Запорізького краю, психологічні особливості етнічної ідентичності народів Північного Приазов'я.

Рассмотрена проблема этнокультурного бытия человека в антропологическом измерении. Освещены государственно-созидательные аспекты этнокультурного прогресса народов. Раскрыты этноатропологические факторы формирования ментальности национальных меньшинств. Описаны антропологические особенности мировоззренческих представлений народов Запорожского края, психологические особенности этнической идентичности народов Северного Приазовья.

Визначено місце науки в культурі сучасної цивілізації. Охарактеризовано співставлення понять "філософія" та "наука". Розкрито основні риси наукового пізнання. Обгрунтовано філософію як основу наукового знання. Розглянуто наукові революції й їх вплив на розвиток суспільства. Проаналізовано виникнення та розвиток класичної європейської науки. Приділено увагу некласичному етапу розвитку філософії як науки. Наведено основні характеристики постнекласичного етапу розвитку філософії науки. Охарактеризовано сучасний стан та основні тенденції розвитку науки в Україні. Узагальнено емпіричні та теоретичні методи дослідження. Розглянуто структурні компоненти теоретичного пізнання. Розкрито поняття науки як соціального інституту.

Синтезовано суперечливі положення різних теоретико-методологічних підходів до аналізу освітнього процесу; такий підхід передбачає об'єднання різних знань щодо освіти в цілісну систему, яка могла би стати універсальною теорією освіти. З урахуванням того, що модернізація освітнього процесу сучасного суспільства вимагає створення адекватної моделі навчання й виховання, основою якої виступає людина як творчий об'єкт, виділено значимість таких її якостей, як внутрішній саморозвиток у контексті дегуманізації життєвого простору; формування таких орієнтацій, які продукують світоглядно-ціннісні чинники протидії деструктивним впливам і впевненості у своїх силах та можливості успішно реалізувати власні претензії.

Здійснено аналіз основних факторів міжкультурної консолідації українського суспільства. Процес консолідації проаналізовано в таких основних площинах, як міжкультурна взаємодія та порозуміння, подолання стереотипів, міжкультурна комунікація й діалог культур, етнічна неоднорідність українського суспільства та соціальна напруженість як загроза національній та політичній стабільності. Наголошено, що міжкультурна взаємодія та діалог культур може сприяти процесу зближення етнічних культур, стимулювати їх розвиток і забезпечувати міжнаціональну злагоду й консолідацію суспільства. Установлено, що в процесі міжкультурної комунікації взаємодіючі сторони повинні виходити з усвідомлення залежності однієї культури від іншої, розуміння цінностей іншої культури. Це забезпечує взаєморозуміння, що грунтується на взаємоповазі й необмежується лише толерантністю та терпимістю. Усвідомлення й прийняття цих аспектів є основою успішної і позитивної міжкультурної взаємодії, що сприятиме зростанню розуміння в міжкультурній комунікації. Виключно на цій основі слід діяти, щоб створити атмосферу довіри, рівності і терпимості, які забезпечують ефективну міжкультурну комунікацію. Визначено, що культурна консолідація суспільства сьогодні означає процес об'єднання, згуртування груп громадян на основі їхніх переваг і певної ресурсної бази з метою артикуляції своїх інтересів та участі в розв'язанні соціальних проблем.

Виконано аналіз особливостей позакультової діяльності християнських церков та їх ролі в суспільному житті взагалі й в окремому місті Мелітополі Запорізької області зокрема. Стверджується, що останнім часом спостерігаємо посилення впливу церкви на суспільне життя міста як осередку миру та злагоди. З'ясовано, що християнські церкви виступають стабілізаційним чинником життя громади. Позакультові практики стають також потужним засобом оновлення церкви, зміцнення її позицій у суспільстві й сприяють формуванню нових і закріпленню старих зв'язків. Досліджено та встановлено, що суспільну діяльність християнських церков спрямовано на участь у міських заходах, на волонтерську діяльність, співпрацю з національно-культурними товариствам, участь у міських і соціально-мистецьких форумах, спільних засіданнях із громадськими організаціями міста, участь у державних та міських святах, науково-практичних конференціях, організацію допомоги малозабезпеченим, вимушеним переселенцям і військовим.

Здійснено аналіз основних підходів до вивчення проблеми трактування поняття "толерантність" у гуманітарних науках. Стверджується, що кожен історично-конкретний тип суспільства передбачає свої уявлення про толерантність. Оскільки концептуальні основи теорії толерантності впродовж тривалого часу розробляло багато науковців із різних галузей знань, то багатоманітність терміна "толерантність" пов'язана з різними міждисциплінарними підходами. Філософський аспект пропонує розглядати толерантність як терпимість, витримку, примирення. Політичний контекст акцентує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до інших. Визначено, що поява та вживання поняття ітолерантністьі зумовлені його правовим, соціально-політичним і моральним характером, а толерантність як суспільний феномен визначає соціокультурний рівень міжособистісної взаємодії в суспільстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э376.222-4

Рубрики:

Адвентисти сьомого дня

Шифр НБУВ: ДС47412 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э376.222-4

Рубрики:

Адвентисти сьомого дня

Шифр НБУВ: ДС47412 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - соціологічний аналіз чинників підвищення культури здорового способу життя та визначення рівня розвитку спортивної й оздоровчої інфраструктури та системи заходів у територіальних громадах Запорізької обл. За допомогою методу порівняльного аналізу здійснено теоретичне обгрунтування структури дослідження й вибір методології.За методом експрес-опитування виявлено рівень забезпеченості мешканців територіальних громад, рівень розвиненості спортивно-оздоровчої інфраструктури. З використанням методу соціологічної інтерпретації результатів обгрунтовано низку чинників підвищення рівня розвитку спортивної інфраструктури та системи заходів з підвищення культури здорового способу життя в територіальних громадах Запорізької обл. Дані проведеного дослідження засвідчують значні зрушення й інтенсивний розвиток масового та професійного спорту і фізичної культури в Запорізькій обл. Встановлено рівень забезпеченості об'єктами спортивної інфраструктури, спортивних споруд за місцем мешкання, їх стан. Констатовано недостатню забезпеченість об'єктами спортивної інфраструктури та низький рівень умов для занять фізичною культурою для мешканців похилого віку, людей з інвалідністю й незахищених категорій населення. Обгрунтовано потребу об'єднань зусиль ЗОДА із зацікавленими представниками соціально відповідального бізнесу та громадськими організаціями для запровадження доступних, якісних і різноманітних форм спортивних, реабілітаційних та оздоровчих послуг для різних груп населення відповідно до європейських стандартів. Цінність дослідження полягає в науковій систематизації соціальних запитів населення територіальних громад та виявленні актуальних спрямувань реалізації комплексної програми з розвитку спортивної інфраструктури Запорізької обл. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення соціальних запитів населення і практичного використання ЗОДА, представниками соціально відповідального бізнесу та громадськими організаціями для організації доступних і різноманітних форм спортивних, реабілітаційних та оздоровчих послуг для різних груп населення, створення додаткових робочих місць у сфері фізичної культури і спорту та популяризації здорового способу життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э376.222-4

Рубрики:

Адвентисти сьомого дня

Шифр НБУВ: ДС47412 Пошук видання у каталогах НБУВ