Розглянуто особливості культурно-цивілізаційної ідентифікації українського народу з урахуванням її ознак: релігії, національного характеру, держави. На підставі культурно-цивілізаційного підходу висвітлено державотворчий процес змін форм самовизначення українського народу. Проаналізовано особливості інтеграції України в західноєвропейську цивілізацію.

мРассмотрены особенности культурно-цивилизационной идентификации украинского народа с учетом ее признаков: религии, национального характера, государства. На основании культурно-цивилизационного подхода освещен государствообразующий процесс изменений форм самоопределения украинского народа. Проанализированы особенности интеграции Украины в западноевропейскую цивилизацию.

Висвітлено концептуальні засади, суб'єкти, об'єкти етнополітики. Розглянуто міжнародний досвід захисту прав національних меншин і втілення його в українському законодавстві. Увагу приділено динаміці, типології, формам і способам регулювання етнополітичних конфліктів, проблемам становлення єдиної української нації, державній стратегії формування національної ідентичності в Україні.

Освещены концептуальные основы, субъекты, объекты этнополитики. Рассмотрены международный опыт защиты прав национальных меньшинств и особенности его воплощения в украинском законодательстве. Уделено внимание динамике, типологии, формам и способам регулирования этнополитических конфликтов, проблемам становления единой украинской нации, государственной стратегии формирования национальной идентичности в Украине.

Проаналізовано процес культурно-цивілізаційної ідентифікації українського народу на підставі дослідження його релігійно-конфесійної належності, психологічних рис і різних форм самовизначення. Висвітлено діалектичний взаємозв'язок між релігією, ідеологією, ціннісно-світоглядними орієнтаціями як чинниками культурно-цивілізаційної ідентифікації українського народу в історичному процесі. Розкрито відмінність психологічних рис західних і південно-східних українців, що міститься в амбівалентності українського національного характеру, як одну з онтологічних засад транзитивної культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу.

Проанализирован процесс культурно-цивилизационной идентификации украинского народа на основе исследования его религиозно-конфессиональной принадлежности, психологических черт и разных форм самоопределения. Освещена диалектическая взаимосвязь между религией, идеологией, ценностно-мировоззренческими ориентациями как факторами культурно-цивилизационной идентификации украинского народа в историческом процессе. Раскрыто отличие психологических черт западных и юго-восточных украинцев, проявляющееся в амбивалентности украинского национального характера, как одно из онтологических оснований транзитивной культурно-цивилизационной идентичности украинского народа.

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

Проведено нормативно-правовий аналіз принципів державної служби (ДС), оцінку стану морально-етичних настанов сучасних державних службовців в Україні. Наведено результати досліджень європейського досвіду публічного врядування у сфері етики. Висвітлено перспективи розвитку морально-етичних засад ДС та подальшої розбудови її етичної інфраструктури. Розкрито роль антикорупційних заходів, формування морально-етичних норм та їх закріплення як психологічних настанов, професійного здоров'я.

Проведены нормативно-правовой анализ принципов государственной службы (ГС), оценка состояния морально-этических наставлений современных государственных служащих в Украине. Приведены результаты исследований европейского опыта публичного управления в сфере этики. Освещены перспективы развития морально-этических основ ГС и дальнейшего развития её этической инфраструктуры. Раскрыта роль антикоррупционных мероприятий, формирования морально-этических норм и их закрепления как психологических наставлений, профессионального здоровья.

Здійснено порівняльний аналіз психологічних рис українського народу по вісі Схід-Захід.

Досліджено сучасні концепції цивілізаційного аналізу історичного процесу. Доведено, що цивілізаційний підхід сам по собі не може пояснити причини та механізми переходу від однієї фази цивілізаційного розвитку до іншої. Обгрунтовано необхідність збереження сучасної цивілізації, унаслідок чого соціально-політичні протиріччя у світі не руйнуватимуть механізмів життєдіяльності людства.

Исследованы современные концепции цивилизационного анализа исторического процесса. Доказано, что цивилизационный подход сам по себе не в состоянии объяснить причины и механизмы перехода от одной фазы цивилизацинного развития к другой. Обоснована необходимость сохранения современной цивилизации, вследствие чего социально-политические противоречия в мире не будут разрушать механизмов человеческой жизнедеятельности.

The article analyzes modern concepts of civilizational analysis of historical process. It is proved that civilization approach cannot explain reasons and mechanisms of transformations from one civilization phase to the other. The necessity of the modern civilization preservation is justified; as the result social-political contradictions in the world won't ruin mechanisms of people's life.