Обстежено 77 осіб з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми. Обстеження включало опитування хворих за розробленими опитувальниками, збирання анамнезу, детальне неврологічне та нейровізуальне дослідження (МРТ головного мозку). В результаті обстеження достовірного кореляційного зв'язку вираженості змін в структурі речовини головного мозку, лікворних шляхах та підпавутинних просторах із синдромологічними особливостями та вираженістю астенічного синдрому у обстежених хворих не виявлено.

Досліджено дані комплексного лікування 120 осіб із віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), яке включало прийом одного з ноотропних препаратів (ноофен, аміналон чи ентроп), магнію сульфату, вітамінів групи B. Всі хворі проходили комплексне обстеження: опитування за спеціально розробленим опитувальником, збирання анамнезу, неврологічний огляд, нейропсихологічне дослідження із застосуванням багатоаспектних шкал та опитувальників, дослідження очного дна, реоенцефало- та електроенцефалографію, магніторезонансну томографію головного мозку. За результатами комплексного дослідження підтверджено доцільність використання ноотропних препаратів, зокрема ноофену, ентропу та аміналону, в комплексному лікуванні віддалених наслідків ЗЧМТ. Для оптимізації використання ноотропних засобів у ході лікування віддалених наслідків ЗЧМТ рекомендовано враховувати особливості їх впливу на певні клінічні характеристики захворювання.

За допомогою анкетування, медичного огляду і функціонального обстеження студентів виявлено позитивний кореляційний зв'язок між формуванням ваготонічних реакцій серцево-судинної системи і терміном експозиції електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, а такж появою ознак нейроциркуляторної дистонії та інших донозологічних симптомів несприятливої дії радіохвиль.