Вперше в Україні запропоновано новий науковий підхід для визначення ступеня фіброзу печінки на підставі комплексної ультразвукової діагностики (УЗД) із послідовним використанням 2D-візуалізації, доплерографії та 3D+PD-режиму. Встановлено залежність між морфологічними змінами на стадії фіброзу та змінами середньої лінійної швидкості портального кровоплину, визначеної за допомогою методу дуплексного сканування v. porta, що дозволяє застосовувати цей метод для визначення цих стадій фіброзу печінки. Вперше науково обгрунтовано алгоритм застосування УЗД у хворих на хронічний гепатит С (ХГС), розроблено критерії прогнозування його перебігу та контролю за ефективністю лікування. Науково обгрунтовано застосування сеансів плазмаферазу в комплексному лікуванні хворих на ХГС, що покращує переносимість терапії, зменшує кількість алергічних проявів.

Досліджено клінічний перебіг ускладнень з боку нервової системи та нирок у разі дифтерії. Зазначено особливості клінічного перебігу дифтерійних нефрозо-нефритів та полінейропатій, що виникають у ранній та пізній стадіях захворювання, їх зв'язок з тяжкістю перебігу самої дифтерії, розповсюдженістю місцевого запального процесу, вплив супутньої патології на частоту виникнення та тяжкість перебігу цих ускладнень. Висловлено припущення про різний механізм ураження нервової системи у разі дифтерії в ранній та пізній терміни захворювання. З'ясовано особливості перебігу гострої ниркової недостатності за тяжких форм дифтерії залежно від причин її виникнення в цих хворих. Вивчено ефективність основних методів лікування дифтерійних полінейропатій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-520.11 + Р514.16-52

Рубрики:

Хвороби печінки

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У порівнянні з іншим цивілізованим світом в Україні залишається високою захворюваність на ВІЛ-інфекцію. Недостатній рівень знань населення стосовно сучасних можливостей APT призводить до пізнього виявлення хвороби. Наведено клінічний випадок діагностики ВІЛ-інфекції у термінальній стадії хвороби у зв'язку з пізнім звертанням - на етапі розвитку множинних абсцесів мозку, ймовірно, токсоплазмозної етіології. Наголошено на крайній потребі в удосконаленні системи нагляду за ВІЛ-інфекцією. За умов високої захворюваності та пізнього звернення по медичну допомогу важливо удосконалити систему захисту здорових від можливого ВІЛ-інфікування - зробити діагностику ВІЛ-інфекції скринінговою, як гепатитів В, С і сифілісу.

В последнее время все больше внимания уделяют изучению вопроса об ассоциации между инфекцией вируса гепатита С, стеатозом печени (СП) и инсулинорезистентностью (ИР), однако причинно-следственные связи, которые лежат в основе сосуществования этих феноменов, изучены недостаточно. СП среди пациентов с хроническим гепатитом С (ХГ-С) диагностируют примерно у 50 % инфицированных, также наблюдается большая частота развития ИР у пациентов с ХГ-С по сравнению с общей популяцией. Различают две основные формы СП при ХГ-С: вирусиндуцированный и метаболический. Освещены возможные патогенетические механизмы развития СП и ИР при ХГ-С, рассмотрена связь СП и ИР с прогрессированием фиброза и их влияние на эффективность противовирусной терапии при ХГ-С. Указана необходимость определения и коррекции метаболических нарушений у пациентов с ХГ-С, учитывая их негативное влияние на прогрессирование патологии печени.

Наведено особливості перебігу гострих респіраторних захворювань та грипу за сучасних умов. Висвітлено питання щодо лікування цих хвороб та їх профілактики.

Викладено сучасні уявлення про найпоширеніші інфекційні та паразитарні хвороби. Увагу приділено захворюванням, які трапляються на території України, хворобам, що становлять значну світову небезпеку та підлягають регуляції Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 р., а також інфекційним і паразитарним хворобам, які можуть бути завезені на територію країни та становлять проблему медицини подорожей і тропічної медицини. Висвітлено загальні питання інфектології, принципи класифікації інфекційних хвороб, діагностики, лікування та профілактики, в тому числі імунопрофілактики.

Представлены данные о возможностях углубленного изучения характера поражений печени методом комплексной ультразвуковой диагностики с применением режимов 2D-, 3D-визуализации с использованием PD-режима. Показано, что совместное применение этих методов позволяет отказаться в ряде случаев от проведения пункционной биопсии печени, особенно у больных с выраженным фиброзом и циррозом печени, и дает обширную информацию о размерах, структуре, характере изменений в печени и ее кровоснабжении.

Рассмотрен принципиально новый оригинальный метод подавления интенсивности иммунного процесса против аутоантигенов щитовидной железы. Показано, что иммунизация аутолейкоцитами способствует уменьшению синтеза антител к тиреоглобулину и тиреопероксидазе, в т.ч. индуцированного интереферонотерапией.

Спільні шляхи передачі ВІЛ-інфекції та вірусу гепатиту C, збільшення кількості осіб, що вживають внутрішньовенні наркотичні речовини, призводять до зростання кількості хворих із поєднаною патологією ВІЛ/ВГC. За даними ВООЗ, у світі нараховують майже 200 млн хворих на хронічний гепатит C. Від 4 до 5 млн людей ко-інфіковані з ВІЛ. У США та Західній Європі серед ВІЛ-інфікованих поширення ВГC у внутрішньовенних споживачів наркотичних речовин становить 72 - 95 %. Ко-інфекція асоціюється з вищою смертністю, ніж моноінфекція кожним з вірусів. Лікування ВГC-інфекції у ВІЛ-інфікованих є пріоритетним завданням з огляду на швидкі темпи прогресування до термінальних стадій хвороб печінки, гіршу переносність антиретровірусної терапії та вищий ризик гепатотоксичності.

Висвітлено основні дані про етіологію, патогенез, сучасні методи діагностики та профілактики захворювання. Охарактеризовано відомі на сьогодні спалахи захворювання, зроблено акцент на основних відомих джерелах інфекції та шляхи її передачі. Увагу приділено спалаху хвороби Ебола в 2014 р. і міжнародним відповідним зусиллям для її ліквідації. Відзначено відсутність надійних методів лікування і профілактики захворювання, що робить своєчасну ізоляцію хворих і запобігання контакту найбільш ефективними факторами захисту. Акцентовано увагу на діяльності ВООЗ та інших світових спільнот для подолання епідемії.

Мета роботи - з'ясувати та оцінити ефективність впливу метформіну на динаміку інсулінорезистентності (ІР) та вираженість стеатозу печінки (СП) і проаналізувати їх зв'язок з досягненням швидкої вірусологічної відповіді (ШВВ) та ранньої вірусологічної відповіді (РВВ) у хворих на хронічний гепатит С (ХГ-С). У дослідження ввійшло 34 пацієнти зі встановленим діагнозом ХГ-С 3-го генотипу, які одержували стандартну специфічну противірусну терапію (ПВТ) пегильованими інтерферонами в поєднанні з рибавірином. Хворих поділили на дві групи. Пацієнтам основної групи (n = 18) додатково призначали метформін ("Метамін SR" 500 мг, компанія "Кусум Фарм", Україна) у дозі 20 мг/кг маси тіла протягом 24 тиж. До контрольної групи ввійшло 16 пацієнтів з ХГ-С та ІР, які метформін не одержували. Використання метформіну в зазначеній дозі зумовлює зменшення вираженості ІР та СП у хворих на ХГ-С 3-го генотипу, що, своєю чергою, позитивно впливає на ефективність стандартної ПВТ шляхом збільшення частоти досягнення ШВВ та РВВ. Також продемонстровано вплив метформіну на зниження індексу маси тіла у хворих із метаболічними розладами, що теж сприяло зменшенню ІР. Висновки: метформін - ефективний додатковий компонент ПВТ у пацієнтів з ІР при ХГ-С 3-го генотипу, який значно поліпшує ефективність терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.0-3 + Р54-3

Рубрики:

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про порушення функції печінки у коінфікованих ВІЛ, туберкульозом та хронічним гепатитом C залежно від термінів призначення антимікобактеріальної та антиретровірусної терапії. Внаслідок гепатотоксичної дії даних груп препаратів у цієї категорії хворих часто спостерігається клініко-біохімічне загострення запального процесу в печінці. Найвищий ризик загострення спостерігається у хворих, яким антиретровірусна терапія була призначена безпосередньо перед антимікобактеріальною терапією або під час її інтенсивної фази.

Ідентифіковано інноваційну діяльність як об'єкт маркетингового забезпечення. Вдосконалено структуризацію проведення досліджень підпроцесів маркетингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Визначено стан економіко-правового забезпечення та процеси, що визначають характерні тенденції становлення і розвитку інноваційної та маркетингової діяльності на промислових підприємствах України та зокрема Хмельницької області. Проведено дослідження складових підпроцесів маркетингового забезпечення інноваційної діяльності на підставі маркетингових досліджень машинобудівних підприємств Хмельницької області. Сформовано систему маркетингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Запроваджено систему внутрішнього маркетингу для стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств за формування системи збалансованих показників для відділу маркетингу. Вдосконалено маркетингове забезпечення процесу формування партнерських відносин в інноваційній діяльності підприємств на основі узгодженого прийняття управлінських рішень маркетингових підрозділів підприємств і банківських установ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16 + Р413.510.116

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Хронічні гепатити

Шифр НБУВ: Ж100167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто новий персоніфікований метод впливу на стан активності прозапального цитокіну - фактора некрозу пухлин альфа шляхом внутрішньошкірної імунізації автолейкоцитами. Встановлено, що імунізація автолейкоцитами призводить до значного зменшення високого рівня синтезу фактора некрозу пухлин альфа, що позитивно впливає на перебіг таких захворювань, як псоріаз та хронічний гепатит B. В окремих хворих на псоріаз та вірусний гепатит, в яких фактор некрозу не вдавалося виявити за методом ІФА, після імунізації автолейкоцитами його вміст у крові збільшувався, що також позитивно впливало на перебіг цих захворювань.

Реалізація та впровадження запропонованих підходів забезпечить послідовний та цілісний підхід до пацієнтів, підвищить якість надання медичної допомоги, сприятиме ранньому виявленню хворих на ВІЛ-інфекцію та гемоконтактні вірусні гепатити в Україні. Сприятиме раціональному плануванню та ефективному використанню виділених державних коштів.

Реализация и внедрение предложенных подходов обеспечит последовательный и целостный подход к пациентам, повысит качество оказания медицинской помощи, будет способствовать раннему выявлению больных ВИЧ-инфекцией и гемоконтактными вирусными гепатитами в Украине. Будет способствовать рациональному планированию и эффективному использованию выделенных государственных средств.

Мета роботи - проаналізувати стан функції печінки у хворих на вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) легень до початку антимікобактеріальної терапії (АМБТ) за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) гепатобіліарної системи печінки. У клінічному дослідженні взяли участь 47 дорослих хворих із ВДТБ легень, яких обстежували за національними методами і стандартами до початку АМБТ. Пацієнтів було розподілено на дві групи залежно від супутньої патології, а саме: вірусних гепатитів B і/або C. Хворі обох груп не відрізнялися за віком, статтю, типом туберкульозного процесу та коморбідністю. У більшості пацієнтів із супутніми вірусними гепатитами виявлено ознаки ураження печінки, які проявлялися гепатомегалією і спленомегалією, зниженням або підвищенням ехогенності паренхіми печінки, неоднорідністю її структури та параметрів портального кровоплину, на відміну від пацієнтів із ВДТБ легень без вірусних гепатитів. Висновки: ще до початку антимікобактеріальної терапії у пацієнтів із супутніми вірусними гепатитами були збільшені деякі біохімічні показники та спостерігалися зміни в паренхімі печінки під час УЗД. Це потребує особливої уваги у разі застосування антимікобактеріальних препаратів.

Мета роботи - вивчити особливості поширення соціально-небезпечних гемоконтактних вірусних інфекцій (ГВІ) в Україні та підходи щодо посилення ролі закладів первинної медичної допомоги і новостворюваної системи громадського здоров'я в протидії їх розповсюдження. Використано бази чинних нормативно-правових документів, літературні джерела, аналітично-інформаційні матеріали за допомогою методів бібліосемантичного дослідження, епідеміологічного, структурно-логічного аналізу, контент-аналізу та системного підходу. Інфекції з гемоконтактним механізмом передачі, а саме ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити В та С є однією з найбільш актуальних проблем охорони здоров'я в нашій країні. Профілактичними програмами охоплені недостатньо представники уразливих груп щодо ВІЛ-інфекції. Важливими показниками залишаються збільшення числа ВІЛ-позитивних людей, вперше виявлених внаслідок наявності клінічних показань, тобто на пізніх стадіях захворювання, в тому числі у соціально адаптованих осіб. Захворюваність на хронічні вірусні гепатити В (ХГВ) і С (ХВС) в Україні вже набула характеру епідемії. В інфікованих вірусом гепатиту В (ВГВ) пацієнтів часто виявляють вже пізні стадії захворювання. Зберігається фрагментація медичної допомоги таким хворим, що знижує як ефективність епідеміологічного нагляду, так і якість надання їм медичної допомоги. Потенціал існуючих профільних спеціалізованих медичних закладів є недостатнім надавати адекватну поточним потребам медичну допомогу всім інфікованим хворим. Разом з тим, наголошується на розширення повноважень закладів первинної медичної допомоги (ПМД) щодо надання послуг у сфері громадського здоров'я. Висновки: необхідне впровадження інтегрованих систем медичного обслуговування на базі закладів охорони здоров'я, які повинні надавати первинну медичну допомогу в тісній ефективній взаємодії із службами системи громадського здоров'я.