Изложены результаты изучения распределения тяжелых металлов в полесских ландшафтах. Исследования проведены на модельных профилях-катенах, заложенных на ключевом участке Дымерского комплексного географического стационара, включающего типичные для Полесья ландшафтные комплексы. Установлены особенности распределения загрязнителей в зависимости от ландшафтных, ландшафтно-геохимических и ландшафтно-геофизических факторов. Для мониторинга содержания загрязнителей применен метод искусственных сорбентов. Выявлены особенности накопления тяжелых металлов на искусственном сорбенте в зависимости от положения ландшафтного комплекса в миграционной структуре территории и сезонных состояний ландшафтов.

Цель исследования - изучение и прогнозирование условий и путей латеральной миграции загрязняющих веществ при различных состояниях ландшафтов, результатом которого есть установление сезонных миграционных структур модельных полигонов. Определены методологическая и методическая основы исследования. Приведены наиболее информативные для установления сезонных миграционных структур показатели и параметры, характеризующие ландшафтную стуктуру, ландшафтно-геохимические и ландшафтно-геофизические условия территории. Разработаны модели представления и комплексной интерпретации этой информации, алгоритм оценки и анализа данных.

Визначено сезонні закономірності, умови й особливості латеральної міграції забруднювальних речовин у поліських ландшафтах на певних ділянках у межах Київського та Чернігівського Полісся. Встановлено сезонні варіанти міграційної структур ландшафтів даних ділянок. Розроблено алгоритм дослідження, який грунтується на системному застосуванні ландшафтознавчого, ландшафтознавчо-геохімічного та геофізичного підходів. Обгрунтовано використання поняття "стан ландшафту" як моделі міграційних гідротермічних обстановок. Відзначено, що зміни протягом року станів ландшафтів є підставою виділення сезонних варіантів міграційної структури ландшафтів. Визначено набільш інформативні показники та характеристики ландшафтних комплексів. Проаналізовано ландшафтну структуру Київського та Чернігівського Полісся, ландшафтно-геохімічні та ландшафтно-геофізичні умови, антропогенні трансформації ландшафтних комплексів. На досліджених ділянках виявлено особливості розподілу забруднювачів у ландшафтних комплексах. Наведено методичні підходи та проведено експериментальні дослідження щодо контролю вмісту забруднювальних речовин (важких металів) у грунтах за різних станів ландшафтів з використанням штучних сорбентів. З урахуванням сезонних особливостей міграції забруднювачів проведено геоекологічне оцінювання ландшафтних комплексів сільських населених пунктів. Запропоновано підходи до організації моніторингу забруднень локального рівня.

Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у грунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглянуто як їх здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності грунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів одержано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).

Изложена методика исследования содержания тяжелых металлов в ландшафтах. На основе предложенной методики проанализированы особенности техногенного воздействия на агроландшафты Тернопольской области. На примере репрезентативных ключевых участков рассмотрены содержание тяжелых металлов в почвах и ландшафтные предпосылки их миграции.

Досліджено проблеми територіальної організації авіаційного транспорту в Україні. Розглянуто проблеми та перспективи формування промислових кластерів в Україні у контексті підвищення конкурентоспроможності регіонів. Визначено роль використання потенціалу відновлюваних природних ресурсів у розвитку енергетики регіонів України. Обгрунтовано економічні й екологічні проблеми розвитку рекреаційного туризму в АР Крим та шляхи їх вирішення. Висвітлено особливості суспільно-географічного дослідження конфліктів міського розвитку. Подано результати палеопедологічних та еколого-геохімічних досліджень плейстоценових і сучасних грунтів на території Північного Приазов'я. Розкрито особливості формування регіональної економічної ефективності промислового виробництва для потреб підприємництва та бізнесу. Проведено оцінювання впливу рівня споживання населення на довкілля на регіональному рівні. Викладено теоретичні аспекти оцінки надходження прямої сонячної радіації для негоризонтальних квазіодновимірних об'єктів. Досліджено регіон як операційну територіальну одиницю ландшафтного-екологічного картографування.

Досліджено південнополіські ландшафти, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів - сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Основні аналітичні методи дослідження: спектральний аналіз - для визначення мікроелементного складу грунтів, атомно-сорбційний - для визначення рухомих форм важких металів. Для встановлення рівнів забруднення досліджуваних територій використано показники вмісту хімічних елементів у грунтах і ряд коефіцієнтів. Установлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їх антропогенного перетворення та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).

Рассмотрены результаты первого в Украине проекта по ландшафтному планированию, применяемого в европейских государствах, что является продолжением цикла публикаций в УГЖ, посвященных ландшафтному планированию, начало которому было положено немецкими коллегами в 2009 г. За этот период разработана ландшафтная программа Черкасской области - первый такого рода документ, созданный в Украине на основе разработок европейской (преимущественно, немецкой) школы ландшафтного планирования. Проведенные исследования и оценки позволяют говорить об усовершенствовании подходов в этой сфере, формировании национальной практики, а также особенностях и перспективах экологически ориентированного планирования в Украине. Рассмотрены основные этапы проведенных работ по разработке ландшафтной программы области, выделены их наиболее значимые этапы, раскрыты ключевые понятия и принципы ландшафтного планирования. Представлены результаты комплексных исследований территории области по выявлению и классификации конфликтов природопользования, а также интегральная концепция целей развития территории области, как основа для принятия управленческих решений, разработки планов более низкого уровня.

Приведены результаты разработки Каневского биосферного резервата, полученные в рамках украинско-германского проекта "Ландшафтное планирование в Украине" (2010 - 2014). Для разработки впервые в Украине применены методические подходы ландшафтного планирования - ключевого инструмента планирования, направленного на сохранение природы и уход за ландшафтом. Основой работы являются многолетние исследования региона Среднего Приднепровья, проводимые на базе Каневского природного заповедника, и опыт создания системы заповедных территорий различных уровней охраны. Обработка и анализ данных о территории исследования осуществлен с использованием геоинформационных технологий. Применение ландшафтного планирования позволило сконфигурировать биосферный резерват таким образом, чтобы представить в его пределах все многообразие региона, а также предложить оптимальную схему функционального зонирования, основой которого являются результаты комплексной оценки компонентов природы.

Геоинформационные системы рассматриваются как технология, обеспечивающая обработку значительных объемов исходных геоданных и связывающая этапы ландшафтного планирования в единый взаимообусловленный процесс. Представлены методические требования, которые должны быть соблюдены при использовании ГИС в ландшафтном планировании. Приведены примеры применения ГИС-технологий в ландшафтном планировании на этапах инвентаризации данных и оценки ландшафтов.

Зазначено, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС актуалізувало для України питання імплементації відповідних інструментів, політик, директив. Одним з інструментів, що застосовується в галузі просторового розвитку та планування, є ландшафтне планування. Вперше в Україні цей інструмент апробовано шляхом створення відповідної методики та її застосування в модельному регіоні - Черкаській області на трьох рівнях планування (область, район, громада).

Мета роботи - висвітлити ландшафтознавчі аспекти обгрунтування можливого розширення мережі територій природно-заповідного фонду України у ключі реалізації екологічної складової збалансованого розвитку. Забезпечення рівня заповідності території України відповідно до Закону "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" ускладнюється низкою недоліків українського законодавства щодо збереження ландшафтного, зокрема біотичного різноманіття, тому важливим і необхідним є ліквідація наявних прогалин та протиріч у цій сфері. Процес створення заповідних територій супроводжується виникненням і загостренням низки конфліктів різного походження. Одним із ефективних інструментів розв'язання таких конфліктів є ландшафтне (екологічно орієнтоване) планування. За обгрунтування перспективної мережі заповідних територій доцільним є врахування принципів: частки - збільшення частки заповідних територій у регіоні; репрезентативності - охоплення природного різноманіття території заповідною мережею; зв'язності - встановлення функціональних зв'язків між елементами заповідної мережі. Необхідним інструментом для обгрунтування розвитку мережі заповідних територій є ландшафтні карти, які вміщують великий масив інформації щодо властивостей ландшафтних комплексів у межах різних природних зон. Застосування таких карт має бути невід'ємною складовою комплексної методики оцінки території для цілей заповідання. Новизна дослідження: розглянуто створення мережі заповідних територій як один із найбільш важливих елементів реалізації екологічної складової збалансованого розвитку України у тісному взаємозв'язку з міжнародними природоохоронними ініціативами, реаліями українського природоохоронного законодавства та станом території України. Розкрито роль ландшафтознавчого підходу як одного з основних для визначення територій для заповідання та ландшафтного планування, як інструменту для ефективного подолання конфліктів, що виникають під час створення нових територій природно-заповідного фонду.

Мета роботи - представлення методичних підходів і напрямів впровадження матеріалів і результатів ландшафтного планування (ЛП) в територіальне планування. Ландшафтне планування, як галузеве природоохоронне планування землекористування, розглянуто як основу для реалізації в територіальному плануванні екологічних вимог, урахування яких передбачене в законодавстві. Результати ландшафтного планування можуть бути застосовані для розроблення рекомендацій і посилення аргументації прийняття планувальних рішень у зв'язку з особливостями природних умов і запобігання екологічних проблем. Ландшафтно-планувальні документи, що розробляються на різних рівнях адміністративно-територіального устрою, за детальністю і ступенем узагальнення результатів відповідають територіальним планам. Проте, необхідна адаптація ландшафтно-планувальних формулювань до прийнятої в територіальному плануванні термінології - планувальних категорій. Інтеграція ЛП можлива за сценаріями первинного (без розробки окремого ландшафтного плану) і вторинного (інтеграція вже одержаних результатів) включення. Використання матеріалів і результатів ЛП на робочих етапах розроблення територіальних планів залежить від завдань, що вирішуються на кожному з них. На інформаційно-аналітичному етапі використовують бази геоданих про природні умови і результати оцінювання значущості й чутливості ландшафтів. На конструктивному етапі розробки планувальних рішень аналізують і адаптують положення ЛП для визначення зон, пріоритетних для охорони природи і догляду за ландшафтом, які мають бути представлені в територіальних планах. Вперше реалізацію законодавчо зумовлених екологічних вимог у вітчизняному територіальному плануванні запропоновано здійснювати на основі ЛП. Наведено напрями і методичні підходи інтеграції ЛП у процес створення схем планування територій.

Мета публікації - узагальнення досвіду робіт з укладання цифрової ландшафтної карти України та представлення методологічних підходів до середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів, а також опрацьованих під час виконання роботи технологічних прийомів як цілісної методичної розробки. Висвітлено низку методичних і технічних питань, пов'язаних із виконанням науково-дослідної роботи. Продуктивним є цільове поєднання класичних ландшафтознавчих методів та підходів з новітніми ГІС-технологіями. Визначено та розв'язано основні методологічні питання розроблення структури цифрової ландшафтної карти та формування концепції ГІС "Ландшафти України": обгрунтування базової (операційної) ландшафтної одиниці картографування, що є об'єктом середньомасштабного геоінформаційного картографування (у цьому дослідженні - місцевість, складне урочище); розроблення структури легенди ландшафтної карти; визначення змісту тематичного наповнення бази геоданих про ландшафти; опрацювання методичних прийомів ГІС-картографування ландшафтів. Використано великий масив інформації щодо окремих компонентів природи (літературних, фондових, картографічних даних, матеріалів дистанційного зондування Землі тощо) та ландшафтної структури регіонів України. Опрацьована методика середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів спрямована на використання можливостей сучасних ГІС-технологій для збору, систематизації та аналізу даних про ландшафти та їх складові та різноцільового прикладного оцінювання ландшафтів. Наукова новизна даного дослідження полягає в опрацюванні методологічних і методичних засад геоінформаційного картографування ландшафтів і створенні середньомасштабної цифрової ландшафтної карти України як відкритої геоінформаційної системи, що забезпечена базою даних про ландшафти та їх компоненти.

Мета публікації - розкрити зміст основних досліджень відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України за окремими напрямами у контексті його розвитку від часу заснування дотепер та викласти їх головні результати. Протягом понад 50-річного періоду роботи відділу науковці одержали вагомі й різноаспектні результати. Обгрунтовано зміст комплексних стаціонарних досліджень ландшафтів, визначено геофізичні та геохімічні критерії параметричного відображення їх динаміки та режимів функціонування. Опрацьовано теоретичні та методичні засади дослідження природно-територіальних комплексів, зокрема їх картографування, укладання ландшафтно-прикладних карт. Опрацьовано ландшафтознавчу складову конструктивно-географічних засад раціонального природокористування у різних регіонах України, обгрунтовано схему природно-господарського районування території України. Укладено дрібномасштабні паперові карти "Ландшафти України". Удосконалено схему фізико-географічного районування. Розроблено класифікацію природних і антропогенно змінених ландшафтів на основі єдиних критеріїв. Опрацьовано методологію та методику середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів, створено цифрову середньомасштабну карту ландшафтів України (1:500 000). Поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження ландшафтного різноманіття території України, формування та розвитку екомережі України, оцінювання ландшафтів для цілей основних видів природокористування, ведення державного земельного кадастру, розширення мережі територій та об'єктів ПЗФ тощо. Обгрунтовано напрями оптимізації природокористування в Українському Поліссі на основі ландшафтознавчого підходу. Охарактеризовано чинники диференціації, структуру, антропогенні модифікації та еволюційні зміни ландшафтів зони відчуження ЧАЕС, проведено оцінювання умов та процесів міграції радіонуклідів у цих ландшафтах. Впроваджено європейський досвід ландшафтного планування на прикладі Черкаської області на трьох просторових рівнях, визначено шляхи інтеграції екологічних вимог в територіальне планування. Низку вагомих наукових результатів одержано в результаті виконання міжнародних проектів. Перспективним напрямом досліджень відділу є вивчення сучасного стану ландшафтів України та закономірностей їх змін на основі сучасних ГІС-технологій для розв'язання завдань прикладного змісту.

Мета роботи - узагальнення методичних підходів і результатів аналізу й оцінювання ландшафтів у ландшафтному плануванні в контексті його сприйняття людиною, що визначається різноманітністю, своєрідністю та естетичною привабливістю. Наведено розробку ландшафтно-планувальних рішень щодо збереження та підтримання цінності ландшафту як рекреаційного об'єкта та складової регіональної ідентичності. Обгрунтовано методичні підходи до аналізу й оцінювання ландшафтів у ландшафтному плануванні з метою визначення їх значення (привабливості) для відпочинку людини "на природі" та для підтримання ідентичності. Роз'яснено зміст основних критеріїв оцінювання - різноманітність та своєрідність ландшафтів. З метою визначення диференціації території планування за ступенем значення застосовано методичний підхід "аналізу просторів", які виділяють за своєрідністю природних умов, особливостей сучасного вигляду ландшафтів, зумовлених різноманіттям землекористування, історичними подіями та наявністю об'єктів культурної спадщини. Наведено схему аналізу та критерії оцінювання ландшафтів, яку проілюстровано прикладами застосування на різних ієрархічних рівнях ландшафтного планування. Обгрунтовано підходи до розроблення цілей збереження та підтримання різноманіття та своєрідності ландшафтів.

Мета роботи - розкрити зміст методів геоінформаційного картографування ландшафтів (базовий масштаб 1:1 000 000) для визначення перспективних об'єктів і територійякекладових природоохоронної мережі, зокрема за умов високого рівня антропогенної трансформації природи регіону дослідження - степової зони України. Застосовано нові підходи до моделювання структури сучасних ландшафтів на основі методології виділення екологічних територіальних одиниць (ELU) з використанням відкритих наборів геопросторових даних. На основі змодельованої структури сучасних ландшафтів уточнено ступінь антропогенних змін ландшафтних комплексів степової зони. Враховано суттєвий критерій оцінювання території для заповідання - ландшафтне різноманіття, важливість збереження якого відзначена в низці міжнародних документів. Для його визначення у контексті оцінки територій з позицій їх значущості для заповідання на регіональному рівні запропоновано використовувати ландшафтні метрики, що відносяться до групи метрик різноманіття. Результати геоінформаційного аналізу ландшафтів стали основою укладання схеми мережі потенційних для заповідання територій та об'єктів степової зони України у межах адміністративних областей, а також зони пріоритетного та перспективного заповідання.

Мета роботи - опрацювання концептуального підходу та розроблення методичних засад створення інтерактивного веб-додатка "Місця пам'яті Української революції 1917 - 1921 років", його змістовного наповнення та структури; опрацювання технологічної схеми практичної реалізації такого проекту. Українська революція 1917 - 1921 рр. стала визначальним етапом в історії українського державотворення. Ефективним способом інформування суспільства про ці події є публікація та поширення в Інтернеті інтерактивного картографічного веб-додатка, створеного за допомогою ГІС-технологій. Опрацьовано принципи організації інформації про місця пам'яті Української революції і запропоновано розподіл даних за двома рівнями: часовий (хронологічно виділено три державні утворення) і подієвий (у межах цих державних утворень). ГІС розглянуто не лише як сукупність інструментів геооброблення та організації геоданих, а й як спосіб комунікації та донесення інформації до користувачів за допомогою Інтернет. Під час створення картографічного інтерактивного веб-додатка використано лінійку програмних продуктів компанії ESRI Inc. Роботи зі створення вихідної бази геоданих, розроблення та редагування базових і тематичних карт здійснено в середовищі програмного забезпечення ArcGIS for Desktop. В ArcGis Pro попередньо підготовлено веб-шари карти (налаштування стилів, підписів і масштабів відображення) та публікація веб-шарів. Хмарний сервіс ArcGIS Online і онлайн-конструктор WebApp Builder for ArcGIS застосовано на завершальному етапі створення картографічного веб-додатка. Визначено вимоги до спеціалізованого картографічного онлайн-продукту та обгрунтовано переваги застосування технологій веб-картографування. Завдання з розроблення такого продукту реалізується за допомогою створення інтерактивного картографічного веб-додатка (Web-App) на платформі ArcGIS Online. Web-App доповнено і поєднано з медіаконтентом (фото, ілюстрації, відео, тексти). Функціональність Web-App забезпечується через використання налаштовуваних віджетів (widget), які не тільки забезпечують інтерактивність веб-карти (часова карта, спливаючі вікна та інші), а й надають можливість аналізу карт (розширений пошук по об'єктах карти, знаходження об'єктів у заданому радіусі тощо). Збір даних про місця пам'яті можна розподілити серед багатьох виконавців у різних державних на наукових установах. Формування бази даних доцільно здійснювати у цифрових таблицях MS Excel або Google Таблиці/Форми), які можна експортувати в атрибутивні таблиці класів просторових даних у ГІС. З метою цілісного збереження та ефективного управління даними про місця пам'яті, всю отриману інформацію опрацьовано та організовано у файловій базі геоданих, яка складається з наборів класів об'єктів. Набори класів об'єктів створено одразу у системі координат WGS 1984 Web Mercator (Auxiliary Sphere), яку використовують під час створення веб-карт і веб-додатків. Для укладання базової карти у проекті використовують дві бази даних: для території України - базовий масштаб 1:100 000 і для великих міст - базовий масштаб 1:10 000. Як приклад реалізації опрацьованої Концепції розроблено демо-версію картографічного інтерактивного веб-додатка "Місця пам'яті Української революції 1917 - 1921 років" для м. Київ.

Наведено результати геоінформаційного аналізу відкритих геоданих щодо визначення трендів та особливостей змін у використанні земель лісостепової зони України протягом 1992 - 2018 рр. Вихідні дані - мультиспектральні космічні знімки Landsat та серія геоданих про земний покрив від 1992 по 2015 рр. проекту Climate Change Initiative - Land Cover (CC1-LS). Визначено три основні тренди змін у використанні земель: зменшення частки сільськогосподарських угідь на 4 %; зростання частки лісів та лісовкритої площі; зростання частки земель під забудовою. На 2015 р. з виведених із сільськогосподарського використання земель переважна частина (61 %) була забудована. Зростання площі лісів відбулося внаслідок залісення колишніх агроугідь. 36 % земель, які раніше розорювали, у 2015 р. ідентифіковано як лісові насадження. Зміна ріллі на ліс відбулася переважно на непридатних землях - із бідними піщаними грунтами, на крутих схилах, заплавах. Нова забудова концентрується довкола великих міст (переважно обласні центри, інші значні міста) та у зоні досяжності автошляхів міжнародного і державного значення. Період найбільших змін у використанні земель припадає на 1994 - 2004 рр. Такі тенденції властиві для адміністративних областей України, що лежать у межах лісостепової зони, зокрема Вінницької і Черкаської, які повністю розташовані у межах цієї зони, та Сумської і Полтавської, більша частина площі яких характеризується лісостеповими ландшафтами. Детальніші дослідження структури земного покриву та змін, що відбулися у використанні земель, здійснено на ключових ділянках у Вінницькій та Сумських областях включно із Вінницею і Сумами. Аналіз змін грунтується на власних результатах дешифрування космічних знімків Landsat 4 і 5 (1992), Landsat 8 (2018). Тенденції та особливості змін у використанні земель відповідають загальній ситуації у лісостеповій зоні України. Результати дослідження передано до Вінницької, Черкаської, Сумської і Полтавської обласних державних адміністрацій.

Розглянуто розвиток заповідної справи в Україні, правові засади створення мережі заповідних територій в Україні та виявлено певні прогалини в існуючій системі заповідання. Головний акцент зроблено на методології оцінювання потенційних територій до заповідання та її застосуванні при висвітленні перспектив заповідання в природних зонах України.