Розглянуто актуальні питання ведення дітей з природженими вадами серця (ПВС) в доопераційному та віддаленому післяопераційному періодах. Охарактеризовано окремі нозоологічні форми ПВС. Увагу приділено особливостям діагностики та можливим проблемам перебігу ПВС у новонароджених і дітей раннього віку. Наведено інформацію про синдроми артеріальної гіпоксемії та серцевої недостатності, легеневу гіпертензію, інфекційний ендокардит.

Рассмотрены актуальные вопросы ведения детей с врожденными пороками сердца (ВПС) в дооперационном и отдаленном послеоперационном периодах. Охарактеризованы отдельные нозоологические формы ВПС. Уделено внимание особенностям диагностики и возможным проблемам протекания ВПС у новорожденных и детей раннего возраста. Дана информация о синдромах артериальной гипоксемии и сердечной недостаточности, легочной гипертензии, инфекционном эндокардите.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501-54

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.109-4

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.109-3

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410-4

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.09 + Р733.457.365.110.50

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність у дітей

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 355 детей с врожденными пороками сердца. Изучены особенности течения пороков у детей раннего возраста, определена тактика наблюдения и медикаментозной терапии до хирургической коррекции, показания к проведению реабилитации в отдаленном послеоперационном периоде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты обследования 62 детей с заболеваниями миокарда (неревматический миокардит - 22, дилатационная кардиомиопатия - 23, фиброэластоз эндокарда - 17), преимущественно (90 %) раннего возраста. Катамнестическое наблюдение проведено за 44 больными. На фоне проводимого лечения (дигоксин, диуретики, ингибиторы АПФ, средства метаболической терапии и др.) изучены особенности течения и исходы перенесенных заболеваний миокарда у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410-3

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на підставі інтегральної клініко-інструментальної та біохімічного оцінювання стану серцево-судинної системи, аналізу взаємозв'язків рівня кардіальних біомаркерів з морфофункціональними параметрами серця та показниками центральної гемодинаміки встановлено клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця. Досліджено частоту міокардіальної дисфункції шлуночків та її варіанти у дітей з природженими вадами серця у доопераційному періоді та після кардіохірургічної корекції. Обгрунтовано доцільність визначення міокардіальної дисфункції на доклінічній стадії серцевої недостатності з метою призначення індівідуальної терапії для запобігання її прогресування, клінічної маніфестації й інвалідізації хворих. Встановлено особливості клініко-параклінічних проявів серцевої недостатності у дітей раннього віку з природженими вадами серця (ПВС), що належать до різних гемодинамічних груп. Запропоновано розподіл пацієнтів на функціональні класи за допомогою розробленої шкали, яка включає додаткові критерії визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Уперше у дітей з ПВС на підставі систематизації їх клініко-інструментальної характеристики розроблено прогностичну експертну систему визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Доведено наявність ушкодження кардіоміоцитів на фоні гемодинамічних порушень та їх взаємозв'язок зі ступенями тяжкості серцевої недостатності та легеневої гіпертензії у дітей з ПВС. Обгрунтовано доцільність використання біомаркерів в оцінюванні клінічного стану пацієнтів та як додаткових критеріїв для визначення тактики індивідуального диспансерного спостереження. Розроблено критерії оцінювання функціонального стану серця у дітей після кардіохірургічної корекції ПВС з урахуванням варіантів ремоделювання міокарда, формування систолічної та діастолічної дисфункції шлуночків, наявності резидуальних станів, що дозволяє найбільш об'єктивно й якісно визначати комплекс реабілітаційних заходів.

Наведено спостереження за 98 дітьми з природженими вадами серця зі збагаченням малого кола кровообігу, котрим поряд з традиційним клініко-інструментальним обстеженням визначено плазмову концентрацію тропоніну і з метою діагностики пошкодження міокарда.

Наведено дані щодо стану серцево-судинної системи у школярів Харківського регіону на основі результатів популяційного дослідження. Обстежено 582 школярів віком від 10 до 17 років. Стан серцево-судинної системи оцінено на підставі клінічного дослідження, даних електрокардіограми та рівня індексу Руф'є. У 147 дітей стан серцево-судинної системи був у межах норми.

Наведено сучасні дані літератури про перебіг природжених вад серця зі збагаченням малого кола кровообігу у дітей. Наведено особисті спостереження 197 пацієнтів із септальними дефектами, яким досліджено функціональний стан міокарда і проведено клініко-інструментальні зіставлення до і після оперативної корекції з метою ранньої діагностики міокардіальної дисфункції та оптимізації заходів індивідуальної реабілітації.

Увагу приділено актуальним питанням діагностики та спостереження вроджених вад серця у новонароджених. Представлено алгоритми діагностики вроджених вад серця, що найчастіше зустрічаються у практичній діяльності лікаря-неонатолога, дитячого реаніматолога, педіатра, кардіолога. Відокремлено дуктус-залежні та дуктус-незалежні вади серця. Визначено критерії гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки та протипоказання на проведення кисневої терапії у разі критичних вад серця.

Освещены современные подходы к диагностике врожденных пороков сердца - пренатально и в раннем неонатальном периоде. Обсуждена последующая тактика ведения пациентов в условиях родовспомогательных учреждений.

Викладено сучасні дані літератури про діагностику та перебіг тетради Фалло у дітей. Наведено результати особистих спостережень за 123-ма пацієнтами з тетрадою Фалло в до- і післяопераційному періоді, у яких досліджували систолічну та діастолічну функцію шлуночків і плазмову концентрацію тропоніну I з метою діагностики ушкодження міокарда.

Досліджено стан вегетативної нервової системи та вегетативного забезпечення 88-ми підлітків з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду. Дисбаланс вегетативної нервової системи встановлено у 77,3 % підлітків, зміни вегетативного забезпечення - у 87,5 % дітей. Зі збільшенням індексу маси тіла у підлітків відбуваються зміни вихідного вегетативного тонусу з переважанням симпатикотонії. Відзначено варіанти вегетативного забезпечення, які характеризуються порушенням добового індексу артеріального тиску у вигляді нічного підвищення систолічного та діастолічного артеріального тиску.

Исследовано состояние вегетативной нервной системы и вегетативного обеспечения у 88-ми подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода. Дисбаланс вегетативной нервной системы установлен у 77,3 % подростков, изменение вегетативного обеспечения - у 87,5 % детей. С увеличением индекса массы тела у подростков происходят изменения исходного вегетативного тонуса с преобладанием симпатикотонии. Отмечены варианты вегетативного обеспечения, характеризующиеся нарушением суточного индекса артериального давления в виде ночного повышения систолического и диастолического артериального давления.

Висвітлено сучасні питання впливу оточуючого середовища на зоровий та слуховий аналізатор новонароджених дітей, яких виходжують за умов відділень інтенсивної терапії новонароджених. Показано доцільність активної ранньої (скринінгової) діагностики порушень слуху та зору в передчасно народжених дітей. Подано дані сучасних досліджень, які підтверджують необхідність щадного шумового та світлового навантаження на недоношену дитину в критичному стані.