Досліджено актуальні питання нового напряму в геомагнетизмі - динаміки аномального магнітного поля Землі та його застосування з сейсмопрогностичною метою, у задачах розвідувальної геофізики, а також для пошуків родовищ нафти та газу. Проаналізовано основні фізичні механізми генерації аномальних часових змін геомагнітного поля та їх математичне моделювання. Детально розглянуто проблеми вивчення регіональних і локальних аномалій вікової варіації геомагнітного поля. Наведено результати дослідження динаміки аномального магнітного поля в Закарпатській сейсмоактивній зоні, Терсько-Каспійському прогині, Дніпровсько-Донецькій западині та інших регіонах.

Надано результати дослідження аномального магнітного поля та вертикального і латерального розподілу магнітної сприйнятливості осадових товщ нижнього карбону на Прирічному газоконденсатному родовищі. Виявлено складну структуру локального магнітного поля, яка пов'язується із особливостями геологічної будови фундаменту і верхньої частини осадового чохла. Встановлено помітні відмінності в параметрах магнітної сприйнятливості відкладів нижньо- і верхньовізейського під'ярусів нижнього карбону, які обумовлені літологією та фаціальними умовами утворення порід. Спостережено нівелювання величин магнітної сприйнятливості порід в зоні покладу. Обговорено гіпотезу механізму зв'язку локальних аномалій з нафтогазоносністю та перспективи розвитку магнітометричних досліджень в нафтопошукових цілях.

На підставі вивчення особливостей аномального магнітного поля і магнітної сприйнятливості гірських порід на нафтоносних і перспективних структурах Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини побудовано їх геомагнітні моделі від різних аномалієутворювальних джерел у фундаменті та осадовій товщі. Результати математичного моделювання свідчать, що локальні магнітні аномалії амплітудою до 10 нТл і просторовими розмірами співмірними із розмірами структур, які спостерігались над досліджуваними родовищами вуглеводнів, найкращим чином апроксимуються моделлю, яка включає магнітну неоднорідність епігенетичного походження у передбачуваній зоні окиснення на невеликих глибинах (до 1 км від денної поверхні). Зроблено висновок про те, що особливості морфології аномального магнітного поля над родовищами вуглеводнів Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини свідчать про їх генетичний зв'язок з нафтогазоносністю теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону.

Розглянуто методи та результати визначення геомагнітного схилення. На підставі зіставлення результатів польових вимірювань із розрахованими за моделлю IGRF2000 і з прогнозованими за даними топографічних карт показано необхідність спеціальних наземних вимірювань магнітного схилення під час підготовки видання карт.

Дисертація присвячена дослідженню фізичних механізмів, що спричиняють аномальні часові зміни геомагнітного поля, та інтерпретації цих змін. Запропоновано механізм формування аномального магнітного ефекту електрокінетичної природи для моделі квазіоднорідного середовища і проведено його статистичні дослідження. Проведено інтерпретацію результатів геомагнітних зйомок на Північному Кавказі, в Дніпровсько-Донецькій западині, Закарпатті та Львівському палеозойському прогині. Виявлено несинфазність коливань зміни напружень на різних глибинах в земній корі. Розглянуто механізм часових змін векторів Візе, отриманих з результатів спостережень бухтоподібних варіацій геомагнітного поля, та знайдено основні математичні вирази для нього. Дано інтерпретацію часових змін векторів Візе на РГС "Нижнє Селище". Виявлено зону динамічної лінеаризації на південний схід від РГС, наявність двох типів аномальних часових змін векторів Візе на Закарпатському геодинамічному полігоні та проаналізовано їх зв'язок з землетрусами поблизу Карпатської аномалії електропровідності.

Обгрунтовано необхідність регулярних абсолютних геомагнітних вимірювань для надійного визначення магнітного схилення (МС). Наведено результати МС, нахилення та вертикальної складової геомагнітного поля, а також величини їх вікового ходу на території західної частини України для епохи 2007 р. Побудовано карти елементів земного магнетизму та порівняно спостережені результати з розрахованими за моделлю IGRF2005. Показано істотні відмінності між спостереженими та модельними значеннями для МС.

Розглянуто методику та результати геомагнітних досліджень, виконаних під час Другої української морської антарктичної експедиції на полярній станції Академік Вернадський і навколо неї. Проведено випробування вітчизняної магнітоваріаційної станції ЛЕМІ-004 і порівняння результатів спостережень з базовим трикомпонентним магнітометром та високочутливим протонним магнітометром МВ-01. Наведено приклади реєстрації магнітометром ЛЕМІ-004 короткоперіодних пульсацій типу РС. Розпочато роботи (закладання пунктів і вимірювання) з вивчення особливостей сучасної геодинаміки літосфери поблизу станції за методикою тектономагнітних досліджень. Подано рекомендації щодо розвитку даних робіт у майбутньому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами компонентних геомагнітних спостережень на 16 пунктах вікового ходу побудовано карту магнітного схилення західного регіону України для епохи 2010 р.

С целью изучения современной тектонической активности разломов земной коры в районе расположения Хмельницкой АЭС проведены исследования динамики геомагнитного поля. Выявлено, что наиболее активными по геомагнитным данным является участок пересечения Хмельницкой зоны разломов соответственно с Кременецко - Пержанской и Черняховской зонами разломов, а также зона Черняховского разлома на восток от Хмельницкой АЭС. Отмечена согласованность результатов тектономагнитных исследований с данными о неотектонических движениях земной коры. На основе математического моделирования выполнена интерпретация тектономагнитных аномалий Т и сделан вывод, что уровень изменений тектонических напряжений в зонах разломов не превышает 10 бар/год, что свидельствует об их умеренной современной тектонической активности.

Рассмотрены результаты площадных, профильных и режимных сейсмопрогностических исследований в Закарпатском сейсмоактивном прогибе в 1990 - 1999 гг. Доказано, что тектономагнитные аномалии наблюдаются в зонах изменений напряженно-деформированного состояния среды и обусловлены сейсмотектоническими процессами. Приведены примеры аномальных изменений геомагнитного поля предвесникового типа, трендовые составляющие, обусловленные тектоническими процессами и сезонными явлениями. Намечены перспективы дальнейшего развития этих исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР3,3)9 + Д214.224.1

Рубрики:

Сейсмологія

Магнітні бурі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы возможные связи особенностей сейсмического режима Крыма с фазами 11-летнего цикла солнечной и магнитной активности. Анализ выполнен для землетрясений разной силы в границах четырех временных интервалов: 1700 - 2003, 1751 - 1974, 1927 - 1984, 1927 - 1997 гг., в которых сейсмические данные однородные. Для первого периода 83 % землетрясений отмечено в фазах максимума (от -3 до +3 года), а для следующих - в фазе максимума (-1,0) и минимума (+4, +5) 11-летнего цикла солнечной активности. Эти выводы хорошо согласуются с результатами подобных исследований, выполненных для других сейсмоактивных регионов (Карпаты, Курило-Камчатская зона и др.).

Исследованы временные изменения параметров векторов индукции в Закарпатском сейсмоактивном прогибе. Сопоставление аномального поведения векторов индукции с сейсмическим режимом Закарпатья позволило установить особенности их аномальных изменений в зависимости от локализации эпицентров близких землетрясений. Векторы Визе в Закарпатском прогибе проявляют зависимость от периода солнечных суток, сезона, а также цикла солнечной активности. Данные явления накладываются на изменения векторов индукции геодинамического происхождения и поэтому усложняют определение возможных связей аномальных изменений векторов индукции с сейсмическим режимом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2 с452

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено класифікацію паломницьких маршрутів для потреб суспільно-географічних досліджень. Виділено головні критерії та особливості паломницьких маршрутів за видами. На основі аналізу літературних джерел і власних досліджень здійснено класифікацію паломницьких маршрутів із виділенням їхніх основних видів за спрямованістю, масштабами охоплення території, тривалістю, метою, засобами пересування, організацією, сезонністю, формою участі та видами маршруту.

Уперше встановлено особливості просторові організації паломництва у Львівській області. Досліджено ресурси паломництва; виділено головні сакральні місця та здійснено їх типізацію, виконано районування території регіону за особливостями паломницьких потоків і проаналізовано виділені райони. Удосконалено типізацію ресурсів паломництва, зокрема виділено типи ресурсів за критеріями конфесійності, сакрального значення, метою подорожі, формою участі. Досліджено основні чинники, що впливають на розвиток паломництва у Львівській області, серед яких: історико-географічні особливості розвитку сакральних місць, конфесійна ситуація у регіоні й адміністративно-територіальний устрій різних конфесій, а також картографування паломницьких об’єктів і ресурсів, складено карти, які репрезентують адміністративно-територіальний устрій основних конфесій у Львівській області, розташування головних ресурсів паломництва, елементи просторової організації паломництва тощо. Вивчено паломництво в контексті туристичної діяльності. Запропоновано нові пізнавальні паломницько-туристичні маршрути, обгрунтовано доцільність їх використання у туризмі.