Досліджено вплив тривалого застосування добрив на вміст валового азоту в грунті та його фракційний склад.

Розглянуто проблеми збереження та підвищення родючості грунту в польовій сівозміні, сучасний стан і перспективи застосування добрив, особливості формування параметрів родючості грунту за різних систем удобрення. Висвітлено питання удосконалення системи застосування добрив на підставі розрахунку балансу елементів живлення в сівозміні, норм, доз, форм, строків і способів внесення добрив з урахуванням даних діагностики та біологічних особливостей живлення сільськогосподарських культур.

Рассмотрены проблемы сохранения и повышения плодородности почвы в полевом севообороте, современное состояние и перспективы применения удобрений, особенности формирования параметров плодородности почвы при разных системах удобрения. Изложены вопросы усовершенствования системы применения удобрений на основании расчёта баланса элементов питания в севообороте, норм, доз, форм, сроков и способов внесения удобрений с учётом данных диагностики и биологических особенностей питания сельскохозяйственных культур.

Проаналізовано сучасний стан виробництва та застосування добрив в Україні, розкрито їх роль у відтворенні родючості грунтів і підвищенні врожайності та якості сільськогосподарських культур. Описано процес живлення рослин, розглянуто агрохімічні властивості грунтів України, наведено характеристику органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів і бактеріальних препаратів, обгрунтовано шляхи їх раціонального використання. Розроблено принципи складання системи удобрення, запропоновано методи визначення агрономічної, економічної й енергетичної ефективності добрив. Розглянуто особливості живлення й удобрення основних польових культур, зокрема, озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, гречки, сої, гороху, цукрових буряків, картоплі, соняшнику, а також багаторічних бобових трав, овочевих культур і садових дерев.

Проанализировано современное состояние производства и применения удобрений в Украине, раскрыта их роль в восстановлении плодородия почвы и повышении урожайности и качества сельскохозяйственных культур. Описан процес питания растений, рассмотрены агрохимические свойства почв Украины, дана характеристика органических и минеральных удобрений, химических мелиорантов и бактериальных препаратов, обоснованы пути их рационального использования. Разработаны принципы составления системы удобрения, рассмотрены методы определения агрономической, экономической и энергетической эффективности удобрений. Раскрыты особенности питания и удобрения основных полевых культур, в частности, озимой и ярой пшеницы, ячменя, кукурузы, гречки, сои, гороха, сахарной свеклы, картофеля, подсолнуха, а также многолетних бобовых трав, овощных культур и садовых деревьев.

Розглянуто теоретичні та практичні питання рослинництва як галузі агропромислового комплексу України. Висвітлено проблеми диференційованого обробітку грунту, його захисту від ерозії, збалансованого застосування органічних і мінеральних добрив, інтегрованого захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб. Охарактеризовано технології вирощування основних сільськогосподарських культур і параметри програмування їх продуктивності. Розкрито питання насінництва та особливостей агротехніки насінницьких посівів. Описано технологічні комплекси машин для вирощування сільськогосподарських культур і післязбиральної обробки зерна. Висвітлено проблеми стандартизації, технології зберігання та переробки продукції рослинництва.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы растениеводства как отрасли агропромышленного комплекса Украины. Освещены проблемы дифференцированной обработки почвы, ее защиты от эрозии, сбалансированного применения органических и минеральных удобрений, интегрированной защиты растений от сорняков, вредителей и болезней. Охарактеризованы технологии выращивания основных сельскохозяйственных культур и параметры программирования их продуктивности. Раскрыты вопросы семеноводства и особенностей агротехники семеноводческих посевов. Описаны технологические комплексы маших для выращивания сельскохозяйственных культур и послесборочной обработки зерна. Освещены проблемы стандартизации, технологии хранения и переработки продукции растениеводства.

За результатами тривалого (35 років) дослідження розглянуто екологічні проблеми, що виникають за умов застосування добрив у польовій сівозміні, а також шляхи їх вирішення.

Розглянуто вплив азотних добрив залежно від доз та строків їх внесення на вміст азоту в рослинах ярої м'якої пшениці на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Проведено діагностику азотного живлення ярої м'якої пшениці портативним приладом N-тестер.

Розроблено інтегровану систему удобрення на прикладі чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу в сівозміні зернобурякового типу, а також запропоновано шляхи удосконалення системи удобрень основних польових культур на підставі використання визначених форм, оптимальних строків і способів застосування органічних і мінеральних добрив, біологічних препаратів. Обгрунтовано новий напрямок у проектуванні системи удобрення, який грунтується на прогресивному підвищенні родючості грунту та вирішенні екологічних проблем. Встановлено, що розробка системи удобрення повинна враховувати баланс поживних речовин, який сприяє здійсненню гнучкого процесу коригування доз різних видів добрив.

Висвітлено теоретичні основи живлення рослин, наведено характеристику та способи використання органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів і бактеріальних препаратів. Проаналізовано досягнення агрохімії з оптимізації агрохімічних параметрів показників родючості грунту, системи застосування добрив у сівозмінах й удобрення польових, овочевих, плодових та інших сільськогосподарських культур. Розкрито екологічні аспекти агрохімії та особливості проведення агрохімічних досліджень.

Освещены теоретические основы питания растений, приведены характеристика и способы использования органических и минеральных удобрений, химических мелиорантов и бактериальных препаратов. Проанализированы достижения агрохимии по оптимизации агрохимических параметров показателей плодородности грунта, системы применения удобрений в севооборотах и удобрения полевых, овощных, плодовых и других сельскохозяйственных культур. Раскрыты экологические аспекты агрохимии и особенности проведения агрохимических исследований.

Висвітлено теоретичні основи живлення рослин, наведено способи використання органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів і бактеріальних препаратів, досягнення агрохімії з оптимізації удобрення польових, овочевих, плодових та інших сільськогосподарських культур.

Отражены теоретические основы питания растений, приведены способы использования органических и минеральных удобрений, химических мелиорантов и бактериальных препаратов, достижение агрохимии из оптимизации удобрения полевых, овощных, плодовых и других сельскохозяйственных культур.

Наведено результати вивчення впливу тривалого (45 років) застосування добрив на фізико-, агрохімічні й агрофізичні властивості чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу і продуктивність сільськогосподарських культур. Встановлено, що застосування добрив дозволяє зберегти показник обмінної кислотності грунту на рівні рН = 4,6 - 5,4. Залежно від варіантів удобрення, забезпеченість рослин азотом змінювалася, проте залишалася на низькому рівні, забезпеченість фосфором змінювалася від середнього до досить високого, калію - від підвищеного до високого рівня. Грунт характеризується високим вмістом агрономічно цінних агрегатів - 74,2 - 88,2 %. Зазначено, що поєднане застосування органічних і мінеральних добрив сприяє збереженню водостійкої структури агрегатів грунту.

Наведено результати досліджень із вивчення впливу різних норм і строків застосування азотних добрив на основні показників якості зерна тритикале ярого. Встановлено, що поліпшення азотного живлення рослин тритикале ярого сприяє зростанню вмісту білка та клейковини в зерні об'ємного виходу хліба, проте якість клейковини та органолептичні показники якості хліба не змінюються. Роздрібне застосування азотних добрив у фазах виходу в трубку та колосіння менш ефективне порівняно з одноразовим внесенням під передпосівну культивацію.

Наведено найбільш поширені та необхідні для перекладу терміни з грунтознавства й агрохімії, а також включено терміни та вирази із суміжних з грунтознавством та агрохімією дисциплін (хімії, мінералогії, фізіології рослин тощо), які вживаються в агрономічній практиці.

Показано вплив запасного (на 4 роки) внесення суперфосфату гранульованого, фоспалю, фосфоритного борошна і РКД 10-34-0, порівняно із щорічним, на фосфатний режим грунту, продуктивність польових культур і енергетичну ефективність добрив. Доведено, що запасне внесення фосфорних добрив не поступається щорічному. При цьому фосфоритне борошно має переваги перед іншими формами добрив.

Висвітлено сучасний стан і перспективи відтворення органічної речовини грунту. Розглянуто гумус як чинник родючості грунту. Встановлено зміни параметрів показників гумусового стану чорнозему опідзоленого важкосуглинкового під впливом тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Наведено доцільні рівні насичення сівозміни органічними та мінеральними добривами та їх поєднання для забезпечення оптимальних фізико-хімічних показників грунту, умов живлення сільськогосподарських культур. Визначено баланс гумусу в грунті та потреби в органічних добривах.

Встановлено вплив різних сидеральних парів і різного удобрення сидеральних культур на вміст поживних речовин у чорноземі опідзоленому важкосуглинковому на лесі перед сівбою пшениці озимої. Для сидерації використано буркун білий однорічний, гірчицю білу, редьку олійну, вику яру та гречку за таких варіантів удобрення: без добрив - контроль; N40; P40K40; N40K40; N40P40; N40P40K40; N80P40K40. Показано, що до часу сівби пшениці озимої запаси поживних елементів, використаних із грунту на формування біомаси сидератів, загорнутої у грунт, відновлюються та перевищують показники чистого пару.

Викладено питання вивчення генетики, селекції, насінництва, технології вирощування та збирання пшениці спельти, охарактеризовано особливості її зерна та зернових продуктів. Розглянуто особливості післязбиральної доробки і переробки врожаю зерна пшениці спельти, розкрито екологічні та економічні ефекти у процесі її вирощування.

Розглянуто застосування добрив як фактор інтенсифікації виробництва та забезпечення продовольчої безпеки за умов недостатнього зволоження та глобального потепління. Досліджено зональну специфіку умов мінерального живлення та ефективності добрив в Україні. Охарактеризовано системи удобрення, сівозмін і обробітку грунту. Приділено увагу удобренню озимих зернових, ранніх ярих, пізніх зернових і круп'яних, зернових бобових, олійних культур. Проаналізовано особливості системи удобрення у зрошуваних свіозмінах. Розраховано потреби в мінеральних добривах за допомогою сучасних програмних засобів. Вивчено вплив системи удобрення на навколишнє середовище. З'ясовано економічні передумови удосконалення систем удобрення сільськогосподарських культур в Україні.

Вивчено вплив удобрення та інокуляції насіння на продуктивність гороху, нуту та сої. Висвітлено історію питання, теоретичні основи функціонування бобово-ризобіального апарату та умови ефективного застосування препаратів на основі азотофіксальних бактерій. Досліджено оптимальні умови середовища та препарати для ефективного бобово-ризобіального симбіозу. Проаналізовано умови та методику проведення оптимізації мінерального живлення гороху для ефективної симбіотичної азотфіксації. Висвітлено стан і перспективи досліджень з оптимізації мінерального живлення нуту для ефективної симбіотичної азотофіксації. Доведено ефективність інтегрованого застосування азотних добрив і бактеріальних препаратів під сою. Наведено сучасні погляди на живлення та удобрення зернобобових культур.

Наведено результати вивчення вмісту анатомічних складових у зернівці сортів і ліній пшениць, вихід і кулінарне оцінювання круп'яних продуктів. Встановлено, що високий вихід крупи (85 - 89 %) та високу кулінарну оцінку (7 - 9 балів) має зерно сортів пшениці м'якої Ужинок, Вдала, Щедра нива, Паннонікус, Емеріно, Лупус, лінії пшениці щільноколосої Уманчанка і ліній, одержаних гібридизацією Tr. aestivum / Tr. spelta. Екструдування зерна пшениць істотно покращує кулінарну оцінку готового продукту завдяки температурному обробленню. Зерно сортів Кохана, Вдала, Лупус, Емеріно, Паннонікус, Ac Meckinon, Кулундинка, лінії Уманчанка та ліній пшениці м'якої озимої використовувати для екструдування без його лущення.

В результаті проведених досліджень встановлено, що якість хліба із борошна зерна пшениці спельти найбільше залежить від її сорту та лінії. Найвищу якість має хліб, отриманий з борошна сорту Зоря України, ліній LPP 3132, NAK34/12-2 і TV 1100.